Ухвала суду № 126766810, 22.04.2025, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/740/25 Провадження № 2-з/613/2/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2025 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Уварової Ю.В.,

за участі секретаря Нагорної С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк» про забезпечення доказів,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява АТ КБ «Приват Банк» про забезпечення доказів до подання позову, в якій заявник просить витребувати у Богодухівської районної державної адмністрації (62103, Харківська обл., Богодухівський р-н, м. Богодухів, площа Свято-Духівська, буд. 2) інформацію про склад сім`ї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформацію про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем ( АДРЕСА_1 ) станом на дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; витребувати у приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакової Лілії Сергіївни (62203, Харківська обл., Богодухівський р-н, с-ще Золочів, вул. Центральна, буд. 46) копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заяви зазначає, що 08.05.2019 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № SAMDNWFC00051158002, на підставі чого отримано карту Універсальна з кредитним лімітом. ІНФОРМАЦІЯ_2 позичальник помер.

12.02.2025 Банк звернувся із претензією кредитора до приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакової Л.С. 13.02.2025 від приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакової Л.С. надійшла відповідь, що претензію одержано, спадкоємців які прийняли спадщину буде повідомлено та роз`яснено зміст ст.ст. 1281, 1282 ЦК України.

Крім того зазначив, що отримання заявником інформації про осіб, які зареєстровані за однією адресою із спадкодавцем ускладнюється тим, що персональні дані є інформацією з обмеженим доступом.

Виходячи з викладеного, заявник не має права на отримання даних самостійно, а без інформації про спадкоємців, у тому числі тих, хто проживав за адресою останнього місця реєстрації померлого, банк позбавлений можливості захистити свої права та інтереси у судовому порядку, адже пред`явлення позову до невідомих осіб не допускається.

В судове засідання представник АТ КБ «Приват Банк» не з`явився, надав суду заяву, у якій просив розглянути заяву про забезпечення доказів без його участі, заяву підтримав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення доказів та додані до неї матеріали, доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 08.05.2019 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № SAMDNWFC00051158002 /а.с.5/.

ІНФОРМАЦІЯ_2 позичальник помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 /а.с.6/.

Банк звернувся із претензією кредитора до приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакової Л.С. /а.с.7/ та від приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакової Л.С. надійшла відповідь, що претензію одержано, спадкоємців, які прийняли спадщину буде повідомлено та роз`яснено зміст ст.ст. 1281, 1282 ЦК України /а.с.8/.

Відповідно до ст.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.3 ст.1268ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Вдповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Положеннями ч. 1-3 ст.116ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Положеннями частин 1, 2 ст.118ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду.

Згідно зіст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 4 ст.84ЦПК України суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 ЦПК України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Тобто, ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2021 року по справі № 520/14132/18 (провадження № 61-13531сво21).

Отже, необхідно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (ст. 116-119 ЦПК України), та витребування доказів у разі неможливості учасниками справи самостійно їх надати (ст. 84 ЦПК України).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини гарантії регламентовані статтею 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують, апеляційні або касаційні суди, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення ЄСПЛ у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (Белле проти Франції, § 38). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Белле проти Франції, § 36; Нун`єш Діаш проти Португалії).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії).

У даному випадку забезпечення доказів необхідне для того, щоб захистити порушене право заявника, а не для того, щоб встигнути отримати відповідні докази до настання моменту неможливості їх збирання.

Враховуючи, що інформація про осіб, які були зареєстровані разом із спадкодавцем на час його смерті, надасть можливість встановити коло осіб, які прийняли спадщину, суд доходить всиновку, що заява в частині витребування доказів у Богодухівської районної державної адміністрації підлягає задоволенню.

Щодо витребування спадкової справи, суд не вбачає для цього підстав, однак вважає за можливе задовольнити заяву в частині витребування у приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакової Л.С. відомостей щодо спадкоємців ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , із зазначенням їх ідентифікаційних даних, адреси реєстрації та місця проживання, що дозволить встановити осіб, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_1 , та надасть АТ КБ "ПриватБанк" можливість захистити порушені права та законні інтереси шляхом пред`явлення позову до вказаних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.84,116,118,258260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк» про забезпечення доказів задовольнити частково.

Витребувати у Богодухівської районної державної адмністрації (62103, Харківська обл., Богодухівський р-н, м. Богодухів, площа Свято-Духівська, буд. 2) інформацію про склад сім`ї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформацію про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем ( АДРЕСА_1 ) станом на дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Витребувати у приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакової Лілії Сергіївни (62203, Харківська обл., Богодухівський р-н, с-ще Золочів, вул. Центральна, буд. 46) відомості щодо спадкоємців ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , із зазначенням їх ідентифікаційних даних, адреси реєстрації та місця проживання.

В іншій частині відмовити.

Особи, які не мають можливості подати витребувані докази взагалі або у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.

Попередити осіб, на яких цією ухвалою покладено обов`язок подати докази, що за неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. При цьому притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати суду витребувані докази.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 5 ст. 116 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково - отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 22.04.2025.

Суддя