Ухвала суду № 126760192, 18.04.2025, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 527/852/24

Провадження №1-кп/536/41/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2025 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кременчука кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

Встановив:

В провадженні Кременчуцького районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України; ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, з урахуванням обставин кримінального провадження не зменшились та не зникли. Просив суд продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 на шістдесят діб.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 надав в провадження суду заперечення на клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , в якому зазначив, що сторона захисту категорично заперечує будь-яку причетність ОСОБА_5 до вбивства ОСОБА_8 . Зазначає, що на думку сторони захисту, фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази не дають підстав вважати, що ОСОБА_5 причетний до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінують. Ризики, наведені прокурором у клопотанні є необґрунтованими, ОСОБА_5 позбавлений можливості здійснювати впив на свідків, окрім того жоден свідок не дав показань, які б вказували на причетність обвинуваченого до злочину. Вважає за доцільне застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою проживання його матері, яка буде здійснювати контроль за належною поведінкою свого сина.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав надане ним заперечення на клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 .

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимогст. 2 КПК Українизавданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 10 березня 2025 року відносно ОСОБА_5 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та, враховуючи, що до закінчення двомісячного строку з дня його застосування розгляд справи неможливо завершити, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу.

Згідно вимог ст.331КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, тобто, питання щодо продовження строків тримання під вартою мають вирішуватися у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

Відповідно до вимог ст.199КПК України при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, суд зобов`язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Європейський суд з прав людини стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об`єднаного Королівства»).

З наведеного витікає, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.

Згідно із положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

Необхідно зазначити, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, враховує тяжкість покарання, вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Колегія суддіввважає,що стороноюобвинувачення булодоведене існуванняризиків,передбачених ст.177КПК України,та враховує,що ОСОБА_5 обвинувачується увчиненні особливотяжкого кримінальногоправопорушення,яке спричинилозагибель людини;обвинувачений немає міцнихсоціальних зв`язків,не одружений,на утриманнімалолітніх,неповнолітніх дітейнемає,офіційно непрацевлаштований танемає постійногоджерела доходу,тому знаходячисьна волівін можепереховуватися відсуду,перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином,а такожвчинити іншекримінальне правопорушення.Враховуючи,що обвинуваченийособисто знайомийз більшістюсвідків,які ємісцевими жителями, то наявний ризик незаконно впливати на свідків кримінального правопорушення, допит яких на даний час ще триває, що може ускладнити проведення судового розгляду даного кримінального провадження. Зазначені ризики на даний час не змінилися та не зменшилися.

При розгляді клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою; суд враховує, що тримання під вартою є винятковим та відповідно до ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом.

Таким чином, вказані ризики наразі є реальними та триваючими, тому вони виключають можливість зміни запобіжного заходу, обраного та продовженого щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , на інший, більш м`який запобіжний захід, оскільки альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого.

Продовжений запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначенимиКПК Україниконкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі «Самойлович проти України» від 16.05.2013, яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними», оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до особистої свободи.

Таким чином,вирішуючи клопотанняпрокурора щодопродовження строкутримання підвартою відноснообвинуваченого ОСОБА_5 ,враховуючи запереченнясторони захистута думкуобвинуваченого та його захисника, які вважали за доцільне змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого на цілодобовий домашній арешт, суд бере до уваги тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватими, та з метою забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а також за відсутності вагомих підстав для скасування або зміни запобіжного заходу на більш м`який, та відсутності відомостей щодо неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою, суд дійшов висновку про доцільність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Пунктом 2 частини 4 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме у умисному протиправному заподіяння смерті іншій людині, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 .

Керуючись ст.ст.109, 110, 177, 178, 182, 183, 194, 199, 284, 291, 314, 315, 369, 392, ч.5 ст.394, п. 1-1 ч.2 ст.395 КПК України, суд,-

Ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянину України, продовжити запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюна 60днів,тобто до 16 червня 2025 року включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» для відому та для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 22 квітня 2025 року.

Головуючий суддяОСОБА_1

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_2