Рішення № 126759814, 09.04.2025, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/890/25

2/405/238/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2025 року Ленінський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді Шевченко І.М.,

за участі секретаря Мишевець Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 37307,50 грн, та понесені судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 08.09.2020 між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем укладено договір про надання кредиту № 491034104, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит на споживчі потреби у сумі 25025,85 грн строком на 60 місяців з відсотковою ставкою 39,90 % річних. Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі відповідно доЗУ «Про електронну комерцію».

Банк виконав свій обов`язок та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 25025,85 грн., однак відповідач своїх зобов`язань належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 20.12.2021 року утворилась заборгованість у розмірі 37307,50 грн, з яких: 25025,85 грн - тіло кредиту, 12281,65 грн - заборгованість по відсоткам за користуванням кредитом.

20.12.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» відступило належне йому право вимоги до боржників за договорами, в тому числі і за кредитним договором № 491034104 від 08.09.2020, укладеним з відповідачем в сумі 37307,50 грн.

Позивач вказує, що з моменту отримання права вимоги, а саме з 20.12.2021 ним не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій, проте заборгованість, що виникла у відповідача у зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань у загальній сумі 37307,50 грн, має бути погашена.

Ухвалою від 20.02.2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін /а.с. 32/.

Представник позивача ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у судове засідання не з`явився, у поданій до суду заяві від 25.02.2025 позов підтримав, просив його задовольнити, проти винесення заочного рішення судом не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не сповістив, відзив на позов до суду не подав.

За таких обставин, згідно ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши позов, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, дійшов такого висновку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08.09.2020 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір на надання кредиту № 491034104, що підтверджується офертою на укладання угоди про надання кредиту та додатку до неї, що містить графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з рахуванням вартості всіх супутніх послуг, анкетою-заявою про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Відповідно до договору на надання кредиту № 491034104 від 08.09.2020 відповідачу надається кредит у виді «Кредит готівкою» в сумі 25025,85 грн строком на 60 місяців, тобто до 04.09.2025 року із фіксованою процентною ставкою 39,90%. Додаток №1 до угоди є невід`ємною його частиною, який містить графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з рахуванням вартості всіх супутніх послуг із змісту якого слідує, що сума кредиту за договором становить 37307,50 грн, з яких: 25025,85 грн - тіло кредиту, 12281,65 грн - проценти за користування кредитними коштами.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 491034104 від 08.09.2020 заборгованість за даним договором не погашена, залишок заборгованості складає 37307,50 грн.

З виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 09.09.2020 по 12.2021 вбачається факт користування відповідачем кредитною карткою, зокрема погашення кредитних коштів, рух коштів по рахунку та наявність заборгованості.

20.12.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу №4, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» передає грошові кошти в розпорядження АТ «Альфа-Банк» за плату, а останнє відступає ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» належне АТ «Альфа-Банк» право вимоги до боржників за договорами перелік яких, наведений в додатку №1-1 до договору, в тому числі і ОСОБА_1 .

Відповідного до 2.3 договору факторингу, право вимоги вважається відступленим фактору з дати оплати фактором ціни права вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору. В дату здійснення оплати фактором ціни права вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору сторони підписують акт приймання-передачі реєстру боржників, за формою встановленою в додатку № 2 до цього договору.

Згідно з п. 4.2 договору факторингу, ціна права вимоги за цим договором становить 12 878 944,00 грн. Фактор зобов`язується передати в розпорядження клієнту грошові кошти і сплатити клієнтові ціну прав вимог в розмірі 12 878 9444,00 грн шляхом перерахування на рахунок клієнта відкритого в АТ «Альфа-Банк», в дату підписання договору.

До матеріалів справи долучено акт прийому-передачі реєстру боржників від 20.12.2021 до договору факторингу №4 від 20.12.2021, згідно якого АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» погодили, що права вимоги перейшли до фактора в повному об`ємі за заборгованостями, що виникли з кредитних договорів, що вказані в реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Додатку №1-1 до договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та боржників за основними договорами № 491034104 від 08.09.2020, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 37307,50 грн.

Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства (частини першастатті 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістомст. 75 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. ч. 1, 2ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК)

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (ч. ч. 1, 2ст. 14 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями526,530 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1ст. 512 ЦК Українивстановлено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбаченихстаттею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зістаттею 514 цього Кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до змісту ч.1ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідност.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно достатей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивачем доведено на підставі наданих належних доказів обставини, які вказують, що відповідачу були надані кредитні кошти. Такі кошти відповідач використовував і у нього утворилась заборгованість.

За вказаних обставин, суд вважає, що в даному випадку позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення заборгованості за кредитами.

Згідно з умовами кредитних договорів, відповідачем взято на себе зобов`язання використовувати кредит на зазначені в договорі цілі, сплачувати відсотки за користування кредитом, здійснювати погашення кредиту щомісячними платежами, однак вказані зобов`язання не виконано, що призвело до виникнення боргу.

Отже, позивачем доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів, а оскільки позичальником порушено умови договору щодо повернення кредитодавцеві суми позики, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.

Відповідно до ч.ч.1,2ст.141ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову- на відповідача; у разі відмови в позові -на позивача; у разі частковогозадоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене із відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 028 грн судового збору, сплачених позивачем при подачі позову до суду, що підтверджується відповідною квитанцією наявною в матеріалах справи.

Крім того, згідно з вимогамист. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У ч. 3ст. 141 ЦПК Українипередбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. ТобтоЦПК Українипередбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Отже, зміст наведених норм законодавства вказує на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду №810/3213/16 від 04.08.2020, № 640/15803/19 від 05.08.2020.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача було надано: копію договору про надання професійної правової допомоги №03-07/24 від 03.07.2024; Загальна вартість послуг з професійної правничої допомоги становить 9 200 грн.

У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи характер спірних правовідносин, а саме стягнення заборгованості за кредитним договором, типовість справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) і часу, витраченого на виконання цих робіт (послуг), суд вважає за необхідне зменшити витрати на правничу допомогу до 3000 грн.

А тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3 000 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст.12,13,81,141,263-265,268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс» заборгованість за кредитним договором № 491034104 від 08.09.2020 року у розмірі 37307,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Еліт фінанс» 3028 грн. судового збору.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс» 3 000 грн. витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 РозділуХІІІПерехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Ленінський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс», код 40340222, місце знаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко