Ухвала суду № 126758595, 21.04.2025, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/2134/25

Провадження № 2-з/206/12/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2025 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Малихіної В.В.,

при секретареві Тимченко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Гуревича Максима Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подачі позовної заяви до суду, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2025 року до Самарського районногосуду м.Дніпропетровська звернувся адвокат Гуревич М.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 18.04.2025 року, матеріали заяви про забезпечення позову надійшли до провадження судді Малихіної В.В.

В заяві адвокат Гуревич М.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить суд застосувати заходи забезпечення позову, а саме: зупинити стягнення за виконавчим написом нотаріуса від 9.03.2021р., зареєстрованим в реєстрі за № 5055, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошових коштів в сумі 45875,24 грн., а також зупинити стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) основної винагороди приватного виконавця в сумі 4587,52 грн. та витрат виконавчого провадження в сумі 669,00 грн. в межах виконавчого провадження № 65095380 та заборонити проводити будь-які утримання грошових коштів з рахунків, відкритих у банківських установах на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), заборонити проводити утримання грошових коштів із заробітної плати та інших доходів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а також заборонити вчиняти будь-які виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 65095380 до пред`явлення позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та на час розгляду справи за відповідним позовом і до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі за відповідним позовом.

Суд дослідивши заяву про забезпечення позову приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову, передбачені ст. 150 ЦПК України.

Так, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 151 ЦПК Українизабезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов`язково зазначаються: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», а саме: у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 754/4437/18 (провадження № 61-47464св18) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729 цс 19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Дослідивши заяву про забезпечення позову, встановлено, що позивач обґрунтовує свою заяву про забезпечення позову тим, що Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А. від 12.04.2021р. відкрито виконавче провадження № 65095380 з примусового виконання виконавчого напису від 9.03.2021р., вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., зареєстрованого в реєстрі за № 5055, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» заборгованості в сумі 45875,24 грн. Крім того, постановами від 12.04.2021р. заявникові було визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 669,00 грн. та стягнуто основну винагороду приватного виконавця у сумі 4587,52 грн., а постановою від 10.04.2025р. звернуто стягнення на доходи заявника. Незважаючи на помилкове зазначення у постановах виконавчого провадження адреси заявника, фактично вказані постанови виконавчого провадження стосуються саме заявника, адже дата народження, прізвище, ім`я та по батькові, а також РНОКПП, зазначені у вказаних постановах, належать саме заявнику і відповідають його фактичним даним. Заявник взагалі не визнає наявність будь-якої своєї заборгованості перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», у зв`язку з чим вказана заборгованість не є безспірною, а тому за такими вимогами виконавчий напис не міг бути вчинений. Більш того, вказаний виконавчий напис ніколи не направлявся на адресу заявника, не пред`являвся йому до оплати та в розпорядженні заявника відсутній. Проте внаслідок відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого напису та звернення стягнення на доходи заявника фактично порушує його права, зокрема, право на вільне розпорядження належними йому грошовими коштами. У зв`язку з цим заявник має намір оскаржити вказаний виконавчий напис шляхом подання до суду позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Проте, суд не може погодитись з доводами позивача.

Як вбачаєтьсяіз заявипро забезпеченняпозову,заявник станомна моментрозгляду заявипро забезпечення позову ще не звернувся із позовом до суду.

Суд вважає, що матеріали заяви про забезпечення позову не містять зазначення усіх обставин цивільної справи, доказів, а також посилань на докази, а тому не можливо дати об`єктивну оцінку співмірності та обґрунтованості вимог заяви про забезпечення позову до матеріалів майбутніх позовних вимог цивільної справи та визначити обґрунтовану необхідність в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суд зазначає, що не маючи уяви щодо змісту позовної заяви та відсутності розуміння в широкому сенсі спірних правовідносин, суд не може задовольнити вжиття заходів забезпечення майбутнього позову за цією заявою.

Додатково необхідно вказати, що заявником не надано до заяви жодного доказу, що б могло зрозуміти та оцінити, співмірність заходів забезпечення позову та заявлених майбутніх позовних вимог при розгляді майбутньої цивільної справи.

На підставі викладеного, суд вважає, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову, а саме: зупинити стягнення за виконавчим написом нотаріуса від 9.03.2021р., зареєстрованим в реєстрі за № 5055, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошових коштів в сумі 45875,24 грн., а також зупинити стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) основної винагороди приватного виконавця в сумі 4587,52 грн. та витрат виконавчого провадження в сумі 669,00 грн. в межах виконавчого провадження № 65095380 та заборонити проводити будь-які утримання грошових коштів з рахунків, відкритих у банківських установах на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), заборонити проводити утримання грошових коштів із заробітної плати та інших доходів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а також заборонити вчиняти будь-які виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 65095380 до пред`явлення позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та на час розгляду справи за відповідним позовом і до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі за відповідним позовом. А також, факт того, що заявником взагалі не надано жодного доказу на підтвердження обґрунтованості заяви, тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст.149-150, 153, 258, 260 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви адвоката Гуревича Максима Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подачі позовної заяви до суду.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпропетровська протягом 15 днів з дня її складання.

Суддя В.В. Малихіна