Ухвала суду № 126758311, 17.04.2025, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/4740/20

Провадження № 6/0182/21/2025

У Х В А Л А

Іменем України

17.04.2025 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька -Шаховал І.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» про заміну стягувача правонаступником -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» звернулося до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про заміну стягувача ПАТ КБ «Приватбанк» правонаступником - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал».

В обгрунтування заявлених вимог посилається на те, що на виконанні у Нікопольському відділі державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 65324130, відкрите на підставі виконавчого листа № 182/4740/20, виданого Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості. 28.03.2024 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № ПК-280324, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо осіб, які були боржниками АТ КБ «Приватбанк», в тому числі, й до ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2020 року було стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість станом на 20 травня 2020 року за договором б/н від 09 квітня 2019 року в розмірі 29 304 грн. 15 коп. (а.с.79-81). При цьому, заявник як на підставу звернення до суду з заявою в порядку виконання рішення суду, посилається на те, що 28.03.2024 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № ПК-280324, відповідно до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо осіб, які були боржниками АТ КБ «Приватбанк», в тому числі, й до ОСОБА_1 .. А тому вважає, що наявні підстави для заміни.

Суддя при вирішенні питання щодо заміни сторони виконавчого провадження, вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, 06 вересня 2024 року на адресу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області вже надходила аналогічна заява, а саме: здійснення заміни стягувача з ПАТ КБ «Приватбанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал». Проте, ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2024 року під головуванням судді Рунчевої О.В. було вирішено питання про повернення заяви без розгляду з підстав ч.4 ст.183 ЦПК України. При цьому, стороні заявника було роз`яснено право на апеляційне оскарження. Однак, визначеними нормами цивільно-процесуального законодавства правами заявники не скористались та повторно подали до суду аналогічну заяву, яку суддя вважає за необхідне також повернути без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа, незалежно від порядку її створення, бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені, відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.60 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим, відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно з ч.2 ст.83 ЦПК України, письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Заява ТОВ «ФК «Кредит Капітал» підписана представником ТОВ «ФК «Кредит Капітал» Онуфрак В.В., яка діє на підставі довіреності, виданої генеральним директором ТОВ «ФК «Кредит Капітал» Хробак М.Р. При цьому, жодних доказів на підтвердження свого статусу адвоката, або доказів того, що Онуфрак В.В. уповноважена діяти від імені заявника, на підставі закону, статуту, положення, вона не надає, тому суддя дійшла висновку про відсутність правових підстав для підписання заяви, засвідчення копії письмових доказів по справі та звертатись до суду щодо розгляду зазначеної справи.

Як вбачається з інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, керівником та підписантом є Хробак М.Р.

Відповідно до ч.4 ст.183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи, що в матеріалах заяви відсутні докази на підтвердження статусу адвоката Онуфрак В.В. та доказів того, що вона уповноважена діяти від імені ТОВ «Кредит Капітал» на підставі закону, статуту, положення, заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Окрім цього, суддя вважає за необхідне роз`яснити наступне.

Відповідно до ч.3ст.13 ЦПК України,особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Разом з тим, відповідно до частини 1статті 44 ЦПК України,учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Феномен зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

У п.3 ч.2 ст.44 ЦПКУкраїни передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч.3ст.44 ЦПК).

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4ст.44 ЦПК).

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2-5 цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ст.13 ЦК України).

Суд може відмовити в захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин 2-5ст.13 цього Кодексу(ч.3ст.16 ЦК України).

Тлумачення зазначених норм свідчить, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідками щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість, правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку та розцінює подану вдруге заяву без усунення обставин, які були підставою для повернення заяви без розгляду вперше, як зловживання процесуальними правами.

На підставі викладеного, керуючись ст.183 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження повернути заявнику без розгляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного судупротягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал