Ухвала суду № 126758194, 18.04.2025, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2590/25

1-кс/0203/1598/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2025 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро клопотання дізнавача сектору дізнання Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №120250047110000144,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання дізнавача, заявлене в рамках кримінального провадження №120250047110000144, про арешт майна.

В наданій заяві дізнавач просив розглянути подане клопотання за його відсутності, зазначивши про підтримання останнього.

Перевіривши викладені в клопотанні доводи, дослідивши надані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів такого забезпечення є арешт майна.

Частинами 1,3 ст.132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,прокурор недоведе,що: 1)існує обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; 2)потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2 ст.170 КПК України).

В свою чергу ч.3 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Під час розгляду клопотання встановлено, що сектором дізнання Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №120250047110000144, відомості за яким внесено до ЄРДР 13.04.2025 року за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, за фактом пред`явлення ОСОБА_4 посвідчення з явними ознаками підробки.

В наданому клопотанні дізнавачем поставлено питання про арешт відповідного посвідчення, яке ОСОБА_4 було добровільно видано для огляду та вилучення співробітникам поліції.

Перевіряючи доводи клопотання слідчий суддя вважає, що з урахуванням обставин та характеру вчиненого кримінального правопорушення, вилучене у ОСОБА_4 посвідчення, що має ознаки підробки та є безпосереднім предметом проступку, відповідає критеріям речових доказів, визначеним ст.98 КПК України.

Таким чином, з метою його збереження, як речового доказу, забезпечення проведення необхідних судових експертиз, слідчий суддя приходить до висновку про наявність передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України підстав для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження.

В зв`язку з цим, на даному етапі досудового розслідування слід накласти арешт на вилучене у ОСОБА_4 посвідчення, з позбавленням права розпорядження та користування останнім.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98,131,132,170-172,175,309,369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання дізнавача - задовольнити.

Накласти арешт на вилучене згідно протоколу огляду місця події від 13 квітня 2025 року у ОСОБА_4 посвідчення серії КСОВС №24000334, дата видачі 15.08.2024, дійсне до 15.08.2025, видане на ім`я « ОСОБА_4 », на лицевій стороні якого мається кругла печатка з реквізитами: м.Київ, Україна, Всеукраїнська громадська організація «КОМІТЕТ СПРИЯННЯ ОРГАНАМ ВНУТРІШНІХ СПРАВ» і.к. 37333854, що поміщене до спец.пакету №NPU2031051, з позбавленням права розпорядження та користування останнім.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1