Ухвала суду № 126758126, 21.04.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3159/25

Провадження № 1-кс/202/2957/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про арешт майна

21 квітня 2025 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024040000001016 від 24.06.2024 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.301, ч.2 ст.149, ч.2 ст.28, ч.2 ст.302 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12024040000001016 від 24.06.2024 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.301, ч.2 ст.149, ч.2 ст.28, ч.2 ст.302 КК України.

10.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук в автомобілі «MINI COOPER», д/н НОМЕР_1 , яким користується та володіє ОСОБА_4 , за результатами якого виявлено та вилучено автомобіль «MINI COOPER», д/н НОМЕР_1 , з ключом.

В той же день, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.301, ч.2 ст.149, ч.2 ст.28, ч.2 ст.302 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.

Враховуючи, що санкція ч. 2 ст. 149 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, просив слідчого суддю накласти арешт на «MINI COOPER», д/н НОМЕР_1 , який перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_4 , з метою збереження речових доказів та конфіскації майна.

Повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду слідчий та власник майна до суду не з`явилися.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 надав заяву про розгляд клопотання без його участі та письмові заперечення на клопотання у яких просить у його задоволенні відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття слідчого тавласника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подане клопотання, об`єктивно, повно та всебічно дослідивши докази по даних матеріалах, дійшов таких висновків.

Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Так, слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12024040000001016 від 24.06.2024 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.301, ч.2 ст.149, ч.2 ст.28, ч.2 ст.302 КК України.

10.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук в автомобілі «MINI COOPER», д/н НОМЕР_1 , яким користується та володіє ОСОБА_4 , за результатами якого виявлено та вилучено автомобіль «MINI COOPER», д/н НОМЕР_1 , з ключом.

В той же день, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.301, ч.2 ст.149, ч.2 ст.28, ч.2 ст.302 КК України.

Згідно реєстраційної картки ТЗ власником автомобілю «MINI COOPER», д/н НОМЕР_1 , є ОСОБА_4 .

Постановою слідчого від 10.04.2025 автомобіль визнано речовим доказом за провадженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є збереження речових доказів, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Приписами ч.10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до вимог ч.2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливість спеціальної конфіскації майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Приписами ч.5 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Звертаючись із клопотанням слідчий як мету арешту автомобіля зазначив збереження речових доказів та забезпечення конфіскації.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється в вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.149 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна, а відтак слідчий суддя приходить до висновку, що існують підстави для накладення арешту на автомобіль підозрюваної.

Вирішуючи питання про спосіб арешту слідчий суддя, враховуючи мету арешту, вважає за необхідне визначити спосіб арешту заборона відчуження, що не позбавляє можливості ОСОБА_4 користуватися належним їй автомобілем, і не призведе до незворотних наслідків для неї.

Враховуючи викладене клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 40, 98, 100, 131, 132, ч. 2 ст. 167, ч.2 ст. 168, ст. ст. 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на автомобіль «MINI COOPER», д/н НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить на праві власності підозрюваній ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ), шляхом заборони його відчуження.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Повний текст ухвали слідчий суддя склав 21.04.2025

Слідчий суддя ОСОБА_6