Ухвала суду № 126758115, 21.04.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3159/25

Провадження № 1-кс/202/2936/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024040000001016 від 24.06.2024 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.301, ч.2 ст.149, ч.2 ст.28, ч.2 ст.302 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12024040000001016 від 24.06.2024 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.301, ч.2 ст.149, ч.2 ст.28, ч.2 ст.302 КК України.

10.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук в автомобілі «FORD FIESTА», д/н НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_4 за результатами якого виявлено та вилучено, окрім іншого, автомобіль «FORD FIESTА», д/н НОМЕР_1 , з ключами.

В той же день, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.301, ч.2 ст.149, ч.2 ст.28, ч.2 ст.302 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.

Враховуючи, що санкція ч. 2 ст. 149 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, просив слідчого суддю накласти арешт на автомобіль «FORD FIESTА», д/н НОМЕР_1 , який перебуває у власності матері підозрюваного ОСОБА_6 , з метою збереження речових доказів та конфіскації майна.

Повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду слідчий та власник майна до суду не з`явилися.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_7 надав заяву про розгляд клопотання без його участі та письмові заперечення на клопотання у яких просить у його задоволенні відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття слідчого тавласника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подане клопотання, об`єктивно, повно та всебічно дослідивши докази по даних матеріалах, дійшов таких висновків.

Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Так, слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12024040000001016 від 24.06.2024 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.301, ч.2 ст.149, ч.2 ст.28, ч.2 ст.302 КК України.

10.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук в автомобілі «FORD FIESTА», д/н НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_4 за результатами якого виявлено та вилучено, окрім іншого, автомобіль «FORD FIESTА», д/н НОМЕР_1 , з ключами.

В той же день, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.301, ч.2 ст.149, ч.2 ст.28, ч.2 ст.302 КК України.

Згідно реєстраційної картки ТЗ власником автомобілю «FORD FIESTА», д/н НОМЕР_1 , є ОСОБА_6 , яка будь-якого процесуального статусу у кримінальному провадження не має.

Постановою слідчого від 10.04.2025 автомобіль визнано речовим доказом за провадженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є збереження речових доказів, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Приписами ч.10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до вимог ч.2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливість спеціальної конфіскації майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Приписами ч.5 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Звертаючись із клопотанням слідчий як мету арешту автомобіля зазначив збереження речових доказів та забезпечення конфіскації, яка передбачена ч.2 ст.149 КК України.

Відповідно до ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберігали на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінального протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Статтею 131КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які відповідно до ч. 3 ст.132КПК застосовуються у разу доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного степеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступень втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання постановленого завдання.

Таким чином, частиною 3 ст.132КПК встановлено три групи обставин, недоведеність яких усуває застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що тягар доказування перед слідчим суддею, судом наявності підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого та прокурора, як на суб`єктів, які здійснюють кримінальне провадження.

Кримінальне провадження розслідується за ч.3 ст.301, ч.2 ст.149, ч.2 ст.28, ч.2 ст.302 КК України.

Статтею 301 КК України передбачена кримінальна відповідальність за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів.

Статтею 302 КК України передбачена кримінальна відповідальність за створення або утримання місць розпусти і звідництво.

Статтею 149 КК України передбачена кримінальна відповідальність за торгівлю людьми.

Слідчому судді не надано жодного доказу на підтвердження того, що автомобіль є матеріальним об`єктом, який був знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди.

Таким чином, у даному випадку стороною обвинувачення не доведено, що вилучений під час обшуку автомобіль може містити інформацію, яка має доказове значення у кримінальному провадження, яке розслідується за фактом розповсюдження порнографічних предметів, утримання місць розпусти та торгівлі людьми, тобто відповідає вимогам ст.98 КПК України.

Крім того, власниця автомобіля не є підозрюваною у кримінальному провадженні, що виключає його конфіскацію у неї.

Відтак, слідчим не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступень втручання у права та свободи ОСОБА_8 .

Враховуючи викладене слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 40, 98, 100, 131, 132, ч. 2 ст. 167, ч.2 ст. 168, ст. ст. 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Повний текст ухвали слідчий суддя склав 21.04.2025

Слідчий суддя ОСОБА_1