Ухвала суду № 126753488, 21.04.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/25638/13-ц

Провадження № 4-с/202/9/2025

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року м. Дніпро

в складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Пеки Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, Перший відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), стягувач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на постанову державного виконавця та постанову приватного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2024 року ОСОБА_1 в особі представника через систему «Електронний суд» звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із скаргою на постанову приватного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до якої просив суд: визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова Артема Дмитровича з відкриття виконавчого провадження № 76497873 від 07.11.2024 року протиправними; визнати неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова Артема Дмитровича з відкриття виконавчого провадження №76497873 від 07.11.2024 року та скасувати її; зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова Артема Дмитровича прийняти рішення про повернення стягувачу Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» виконавчого документу виконавчого листа Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 03 серпня 2017 року виданого для примусового виконання рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 11 листопада 2015 року у справі № 202/25638/13-ц, оскільки пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 листопада 2024 року головуючим суддею у розгляді вказаної скарги визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 15 листопада 2024 року вказану скаргу було залишено без руху у зв`язку із наявністю її недоліків та скаржнику було надано строк для їх усунення.

22 листопада 2024 року представником скаржника через систему «Електронний суд» подано скаргу на постанову державного виконавця та постанову приватного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії (в новій редакції) заінтересовані особи: АТ КБ «ПриватБанк», приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, Перший відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 .

Ухвалою судді від 26 листопада 2024 року скаргу ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, стягувач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на постанову приватного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії, визнано неподаною та повернуто скаржникові.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2025 року скасовано ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2024 року, справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду 12 лютого 2025 року, у вказаній цивільній справі визначено головуючим суддею суддю Слюсар Л.П.

Ухвалою судді від 13 лютого 2025 року прийнято до провадження скаргу та призначено скаргу до розгляду та витребувано докази по справі.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 посилається на те, що 03.08.2017року Індустріальним районним судом видано виконавчий лист на виконання рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 11.11.2015 року у справі №202/25638/13-ц про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості, яким з боржника солідарно було стягнуто заборгованість в розмірі 21164,95 дол. США, що в еквіваленті становить 169 171,47 грн.

В листопаді 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» пред`явило виконавчий лист, виданий 03.08.2017 року, до виконання до Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова А.Д. (за зареєстрованим місцем проживання боржника), про що ОСОБА_1 дізнався 07.11.2024, отримавши повідомлення банку ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ» про арешт коштів на його зарплатному рахунку, накладений у виконавчому провадженні №76497873.

При перевірці інформації в реєстрі виконавчих проваджень було з`ясовано, що дійсно є виконавче провадження, відкрите 07.11.2024, у якому ОСОБА_1 є боржником - за №76497873. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження на даний час ОСОБА_1 не отримував. В сервісі «ДІЯ» він ознайомився з підставою відкриття виконавчого провадження та постановою про його відкриття, постановами про арешт майна і арешт коштів. Проте, ОСОБА_1 вважає, що виконавчий лист було пред`явлено стягувачем до виконання після закінчення строку пред`явлення його до виконання. А відтак приватний виконавець Баришніков А.Д. виніс незаконну постанову про відкриття виконавчого провадження.

Що змушує ОСОБА_1 звертатися до суду з даною скаргою, в якій просити визнати незаконною вказану постанову приватного виконавця та зобов`язати його прийняти рішення про повернення виконавчого документа стягувачу через пропущення встановленого законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Разом з тим, при перевірці інформації про інші виконавчі провадження в Реєстрі виконавчих проваджень та Єдиному реєстрі боржників, ОСОБА_1 з`ясував також, що стосовно нього було відкрите інше виконавче провадження №72151942, в якому він зазначений боржником, та стягувачем є АТ КБ «ПриватБанк». Згідно відомостей Автоматизованої система виконавчих проваджень дане провадження завершене. Проте, ОСОБА_1 не отримував від Першого відділу ДВС у Вознесенському районі копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.07.2023, ні копій будь-яких інших постанов у даному виконавчому провадженні, чи повідомлень, вимог тощо від відділу ДВС. Тому до цього часу йому не було відомо про відкриття та наявність даного виконавчого провадження.

Після оновлення даних в сервісі «ДІЯ» 22.11.2024 ОСОБА_1 ознайомився з постановою про відкриття провадження та Інформацією про виконавче провадження. Так, в липні 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» пред`явило виконавчий лист, виданий 03.08.2017 Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» суми боргу в сумі 169171,47 грн. (згідно рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 11.11.2015 р. у справі №202/25638/13-ц про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості, яким з боржника солідарно було стягнуто заборгованість в розмірі 21164,95 дол. США, що в еквіваленті становить 169171,47 грн., до виконання до Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (за зареєстрованим місцем проживання боржника).

03.07.2023 державним виконавцем Кириловим Ю.С. було відкрите виконавче провадження №72151942. Дане виконавче провадження було завершене на підставі постанови державного виконавця від 08.04.2024 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.7 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Що змушує ОСОБА_1 звертатися до суду з даною скаргою з вимогою про визнання незаконною постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, оскільки він вважає, що виконавче провадження було відкрите незаконно після завершення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Вказав, що рішення суду від 11.11.2015 року набрало чинності 08.02.2016 р. Відповідно, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання був до 08.02.2017 р., що відповідало положенням ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, яка діяла на час набрання рішенням законної сили.

Проте, в період виконання зазначеного виконавчого документа діяли різні редакції Закону України «Про виконавче провадження».

Так, на момент набрання рішенням законної сили та пред`явлення вперше його до виконання діяли норми Закону «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, який втратив свою силу із набранням чинності 05.10.2016 року Закону «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року. В розділі ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 2.06.2016 року, який набрав чинності 05.10.2016 року, закріплені наступні положення щодо пред`явлення до виконання та виконання виконавчих документів які видані до набрання цим Законом чинності.

Так, відповідно до ч.5 цього розділу виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом (тобто 3 роки). Таким чином строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчувався 08.02.2019 р. (08.02.2016 дата набрання законної сили рішенням суду + три роки).

Стягувачем його було подано до виконання спочатку до Першого відділу ДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) в липні 2023, тобто за межами трирічного строку пред`явлення його до виконання - тобто після 08.02.2019 р.

У боржника відсутні відомості про те, чи подавався лист до виконання до цього, в тому числі у строк до 08.02.2019 та щодо його повернення стягувачу з тих чи інших причин. Будь-яких постанов державних чи приватних виконавців Бабаєв А.М. не отримував.

Тому на думку боржника відсутні були підстави для переривання строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Стягувач не звертався до суду з заявами про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, в тому числі з посиланнями на будь-які поважні причини пропуску такого строку. Ухвали суду про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання відсутні. Таким чином на сьогоднішній день відсутні докази на підтвердження поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу після 08.02.2019 року у встановленому законом порядку. Не зважаючи на це 03.07.2023 державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кириловим Ю.С. було відкрите виконавче провадження №72151942, тобто після завершення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. В подальшому державним виконавцем було повернуто виконавчий лист стягувачу згідно з постановою від 08.04.2024 на підставі п.7 ч.1 ст.37 «Про виконавче провадження».

Зазначив, що строк подання виконавчого листа перервався і не закінчився станом на час його нового подання до виконання (з 08.04.2024 до 07.11.2024 не пройшло ще три роки). 07.11.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим було винесене постанову про відкриття виконавчого провадження №76497873 з виконання даного виконавчого листа, виданого 03.08.2017 у справі №202/25638/13-ц, про стягнення боргу з ОСОБА_1 . Однак через незаконність постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем Кириловим Ю.С. від 03.07.2023 року, постанова приватного виконавця Баришнікова А.Д. від 07.11.2024 також є незаконною та підлягає скасуванню.

Просив суд: поновити ОСОБА_1 строк для оскарження дій та постанови державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кирилова Ю.С. з відкриття виконавчого провадження № 72151942 від 03.07.2023 року; визнати дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кирилова Ю.С. з відкриття виконавчого провадження № 72151942 від 03.07.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості, яким з боржника солідарно було стягнуто заборгованість в розмірі 21164,95 дол. США, що в еквіваленті становить 169171,47 грн. протиправними; визнати неправомірною постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кирилова Ю.С. про відкриття виконавчого провадження № 72151942 від 03.07.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості, яким з боржника солідарно було стягнуто заборгованість в розмірі 21164,95 дол. США, що в еквіваленті становить 169171,47 грн. та скасувати її; визнати дії Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова Артема Дмитровича з відкриття виконавчого провадження № 76497873 від 07.11.2024 року протиправними; визнати неправомірною Постанову Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова Артема Дмитровича з відкриття виконавчого провадження № 76497873 від 07.11.2024 року та скасувати її; зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова Артема Дмитровича прийняти рішення про повернення стягувачу Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» виконавчого документу виконавчого листа Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 03 серпня 2017 року виданого для примусового виконання рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 11 листопада 2015 року у справі №202/25638/13-ц, оскільки пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

12.03.2025 року від представника АТ КБ «ПриватБанк», документ сформований в системі «Електронний суд» надійшли письмові пояснення по справі. Відповідно до яких просили суд відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Вказали, що 03.07.2023 на виконання рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська у справі №202/25638/13-ц Першим відділом державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було відкрите виконавче провадження №72151942 щодо стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь АТ КБ «ПриватБанк» суми боргу в сумі 169171,47 грн.

В рамках виконавчого провадження №72151942 винесено 6 постанов: постанова про стягнення виконавчого збору від 03.07.2023; постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 03.07.2023; постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 03.07.2023 (приєднано до зведеного виконавчого провадження №52452399); постанова про розшук майна боржника від 14.03.2024; постанова про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження від 08.04.2024; постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 08.04.2024.

За даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень кожна постанова була направлена боржнику ОСОБА_1 відповідним супровідним листом.

Отже, ОСОБА_2 не міг не знати про відкриття ВП №72151942, і в зв`язку з наявними іншими ВП щодо нього та перебувають в провадженні Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (71078810 від 17.02.2023, 67295650 від 28.10.2021, 67101798 від 11.10.2021, 63931664 від 18.12.2020, 63858993 від 13.11.2020, 63544787 від 13.11.2020), повинен був дізнатися про порушення його прав, свобод чи законних інтересів. Дії посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення боржником не оскаржувались. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Таким чином строк оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження №72151942 пропущено і підстав для його поновлення немає. Просили врахувати факт, що згідно довідки відділу ведення реєстру Територіальної громади м.Вознесенка №4328/ 01/05/07 від 12.11.2024 р. ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Там же зареєстрований син боржника - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який при відкритті виконавчого провадження №72151942 був головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

07.11.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. відкрито виконавче провадження № 76497873. В зв`язку з тим, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачу винесено 08.04.2024р. - строк пред`явлення такого документа до виконання не порушено.

Скаржник та представник скаржника в судове засідання не з`явилися. Відповідно до заяви, документ сформований в системі «Електронний суд» 20.02.2025 року, представник скаржника просив суд розглядати скаргу без участі скаржника та його представника. Вимоги скарги підтримали в повному обсязі та просили суд скаргу задовольнити.

Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович та представник Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з`явилися. Про часі місцеслухання справиповідомлявся належнимчином через підсистему «Електронний суд» та судовою повісткою рекомендованим повідомленням про вручення, які повернені з відміткою про вручення.

Представник стягувача АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином через підсистему «Електроннийсуд». Надали письмові пояснення по справі.

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяв та клопотань не надійшло.

Відповідно до положень ч. 5 ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 зазначено, що у передбачених нормами ЦПК України випадках повне судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній частині судового рішення) та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення). У випадках, коли відбувається проголошення судового рішення, датою такого судового рішення є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд. І навпаки, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи; з урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, дослідивши матеріали цивільної справи № 202/25638/13-ц, доходить наступних висновків.

Відповідно до ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з п. 17. Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" роз`яснено, що сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов`язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.

Відповідно до ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У частині п`ятій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Верховний Суд зауважує, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця необхідно виходити з того, що у ЦПК України не міститься переліку поважних причин пропуску строку, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга залишається без розгляду та повертається заявникові.

Строк звернення до суду зі скаргою на дії державного, приватного виконавця є не строком позовної давності, а процесуальним строком, а тому у разі його пропуску, скарга може бути розглянута по суті лише після вирішення питання про його поновлення, оскільки відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічного правового висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі № 2608/20647/12.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №466/948/19, зроблено висновок, що з`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Відповідно до поданої до скарги заяви, що заявник просить поновити боржнику строк на оскарження дій та постанови державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кирилова Ю.С. з відкриття виконавчого провадження №72151942 від 03.07.2023 р.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2015 року у справі №202/25638/13-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, позовні вимоги позивача задоволені частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк заборгованість за кредитним договором № 241373-cred від 29.07.2008 року у розмірі 21164,95 дол. США, що за курсом 7,993 відповідно до повідомлення НБУ станом на 15.04.2013 року складає 169171,47 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредитом - 7124,66 дол. США, що еквівалентно 56947,40 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 13002,65 дол. США, що еквівалентно 103930,18 грн.; штраф (фіксована частина) - 31,28 дол. США, що еквівалентно 250,00 грн.; штраф (процентна складова) - 1006,37 дол. США, що еквівалентно 8043,91 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , ІПН: НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк заборгованість за кредитним договором № 241373-cred від 29.07.2008 року у розмірі 21164,95 дол. США, що за курсом 7,993 відповідно до повідомлення НБУ станом на 15.04.2013 року складає 169171,47 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредитом - 7124,66 дол. США, що еквівалентно 56947,40 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 13002,65 дол. США, що еквівалентно 103930,18 грн.; штраф (фіксована частина) - 31,28 дол. США, що еквівалентно 250,00 грн.; штраф (процентна складова) - 1006,37 дол. США, що еквівалентно 8043,91 грн.

Стягнення заборгованості здійснювати в межах суми заборгованості в розмірі 21164,95 дол. США, що в еквіваленті становить 169 171,47 грн. (Сто шістдесят дев`ять тисяч сто сімдесят одна гривня 47 коп.). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , ІПН: НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк судовий збір в розмірі по 563,90 грн. з кожного. Рішення не оскаржувалося і набрало чинності.

03.07.2017 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчі листи по справі №202/25638/13-ц.

03.07.2023 державним виконавцем першого відділу Державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Кириловим Ю.С. було відкрите виконавче провадження №72151942 з примусового виконання виконавчого листа №202/25638/13-ц, виданий 11.11.2015 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 169735,37 грн.

08.04.2024 року державним виконавцем першого відділу Державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Кириловим Ю.С. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з листом начальника першого відділу Державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області від 03.12.2024 року № 97281/203-34 наданої на адвокатський запит, перевіркою наявних матеріалів виконавчого провадження №72151942, встановлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження (вих. №9973/20.3-34) державним виконавцем Кириловим Ю.С. не направлено сторонам виконавчого провадження, чим порушено частину 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження». Постанову про повернення виконавчого документу стягувачу (вих. №37260/20.3-34) державним виконавцем Кириловим Ю.С. направлено стягувачу рекомендованим поштовим направленням.

Під час здійснення виконавчого провадження №72151942 , в діях старшого державного виконавця відділу ДВС Кирилова Ю.С. виявлено порушення статті 18, частини 1 статті 28, частини 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» та п.11 розділу Інструкції України від 02.04.2012 №512/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5) проте, вирішити питання щодо притягнення до відповідальності унеможливлюється у зв`язку зі звільненням старшого державного виконавця відділу ДВС Кирилова Ю.С.

Стаття 127ЦПК України присвячена питанню поновленню та продовженню процесуальних строків.

З точки зору закону поновлення та продовження процесуального строку - це визнання права особи на вчинення певної процесуальної дії після закінчення процесуального строку, якщо його було пропущено з причин, визнаних судом поважними.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із такого: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром.

Дослідивши подані скаржником до скарги докази до заявленого клопотання про поновлення строку на оскарження рішення та дій державного виконавця, суд встановив, що причини пропуску строку для звернення із скаргою є поважними, оскільки постанови про відкриття виконавчого провадження №72151942 скаржник не отримував, та під часздійснення виконавчогопровадження,в діяхстаршого державноговиконавця відділуДВС КириловаЮ.С.виявлено порушення,що підтверджуєтьсялистом начальникапершого відділуДержавної виконавчоїслужби уВознесенському районіМиколаївської областівід 03.12.2024року №97281/203-34. Відтак, строк для подання скарги підлягає поновленню.

Згідно зі ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно із п. 18 Постанови пленуму ВССУ від 07.02.2014р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Згідно зі ст.1Закону України«Про виконавчепровадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. 1, п.1 ч.2 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

В судовому засіданні встановлено, що в липні 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» пред`явили виконавчий лист, виданий 03.08.2017 Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» суми боргу в сумі 169171,47 грн. (згідно рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 11.11.2015р. у справі №202/25638/13-ц про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості, яким з боржника солідарно було стягнуто заборгованість в розмірі 21164,95 дол. США, що в еквіваленті становить 169171,47 грн.), до виконання до Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (за зареєстрованим місцем проживання боржника) зі строком пред`явлення до виконання 08.02.2019 року.

03.07.2023 державним виконавцем Кириловим Ю.С. було відкрите виконавче провадження №72151942. Дане виконавче провадження було завершене на підставі постанови державного виконавця від 08.04.2024 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.7 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже стягувачем виконавчий лист було подано до виконання спочатку до Першого відділу ДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) в липні 2023, тобто за межами трирічного строку пред`явлення його до виконання - тобто після 08.02.2019р. Стягувач не надав суду доказів, про те, чи подавався лист до виконання до цього, в тому числі у строк до 08.02.2019 та щодо його повернення стягувачу з тих чи інших причин.

В подальшому виконавчий лист в листопаді 2024 року було подано на виконання до приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова А.Д., постановою якого від 07.11.2024 року було відкрито виконавчого провадження №76497873.

Виходячи із вищевикладеного, 03.07.2023 державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кириловим Ю.С. було відкрите виконавче провадження №72151942, вже після завершення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. В подальшому державним виконавцем було повернуто виконавчий лист стягувачу на згідно з постановою від 08.04.2024 на підставі п.7 ч.1 ст.37 «Про виконавче провадження». Повернення на цій підставі виконавчого листа стягувачу (а не у зв`язку з тим, що пройшов строк подання виконавчого листа до виконання) свідчить про переривання строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Саме тому, 07.11.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. було винесене постанову про відкриття виконавчого провадження №76497873 з виконання даного виконавчого листа, виданого 03.08.2017 у справі №202/25638/13-ц, про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

Однак через незаконність постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем Кириловим Ю.С. від 03.07.2023, постанова приватного виконавця Баришнікова А.Д. від 07.11.2024 також є незаконною та також підлягає скасуванню, однак суд не вбачає законних підстав визнання дій приватного виконавця Баришнікова А.Д. з відкриття виконавчого провадження протиправними, оскільки у виконавчому провадженні №72151942, державним виконавцем було повернуто виконавчий лист стягувачу на згідно з постановою від 08.04.2024 на підставі п.7 ч.1 ст.37 «Про виконавче провадження». Повернення на цій підставі виконавчого листа стягувачу (а не у зв`язку з тим, що пройшов строк подання виконавчого листа до виконання) свідчило про переривання строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Саме тому, вважаючи, що строк подання виконавчого листа перервався і не закінчився станом на час його нового подання до виконання (з 08.04.2024 до 07.11.2024 не пройшло ще три роки) 07.11.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. було винесене постанову про відкриття виконавчого провадження №764978.

Таким чином, оскільки суду не надано жодного доказу на підтвердження поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу після 08.02.2019 року, постанова державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кирилова Ю.С. від 03.07.2023 є такою, що не відповідає п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», стягувачем пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, що доводить неправомірність дій державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.

Оскільки є неправомірною постанова про відкриття виконавчого провадження №72151942 від 03.07.2023, то є неправомірною також і постанова приватного виконавця Баришнікова А.Д. від 07.11.2024 про відкриття виконавчого провадження №76497873 та є такою що також підлягає скасуванню .

Щодо вимоги скаржника про зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова Артема Дмитровича прийняти рішення про повернення стягувачу Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» виконавчого документу виконавчого листа Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 03 серпня 2017 року виданого для примусового виконання рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 11 листопада 2015 року у справі №202/25638/13-ц, суд зазначає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки приватний виконавець здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог Закону, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, тобто суд не може підміняти виконавчу службу та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до його компетенції. Вирішення питання про повернення виконавчого листа стягувачу віднесено до компетенції виконавця.

Відповідно до статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Виходячи із вищевикладеного, оскільки стягувачем не надано доказів, які свідчили б про правомірність дій державного виконавця при примусовому виконанні судового рішення, тому суд доходить висновку що скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись: Законом України «Про виконавче провадження», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року № 14, ст.ст. 4, 447-453 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання скарги на оскарження дій та постанови державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції м. Одеса) Кирилова Ю.С. з відкриття виконавчого провадження №72151942 від 03.07.2023 року.

Скаргу ОСОБА_1 ,суб`єкт оскарження:приватний виконавецьвиконавчого округуМиколаївської областіБаришніков АртемДмитрович (54001,м.Миколаїв,вул.Садова,буд.1,оф.307,РНОКПП НОМЕР_4 ),Перший відділдержавної виконавчоїслужби уВознесенському районіМиколаївської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)(56501,Миколаївська область,м.Вознесенськ,вул.Софіївська,15,код ЄДРПОУ45077434),стягувач Акціонернетовариство Комерційнийбанк «ПриватБанк»(01001,м.Київ,вул.Грушевського,буд.1-Д,код ЄДРПОУ14360570),боржники: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ,РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 ,РНОКПП НОМЕР_2 ),на постановудержавного виконавцята постановуприватного виконавцята зобов`язаннявчинити певнідії- задовольнити частково.

Визнати дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кирилова Ю.С. з відкриття виконавчого провадження № 72151942 від 03.07.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості, яким з боржника солідарно було стягнуто заборгованість в розмірі 21164,95 дол. США, що в еквіваленті становить 169171,47 грн. протиправними.

Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кирилова Ю.С. про відкриття виконавчого провадження № 72151942 від 03.07.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості, яким з боржника солідарно було стягнуто заборгованість в розмірі 21164,95 дол. США, що в еквіваленті становить 169171,47 грн.

Визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова Артема Дмитровича з відкриття виконавчого провадження № 76497873 від 07.11.2024 року.

В іншій частині відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358ЦПК України.

Повний текст складено 21.04.2025 року.

Суддя Л.П. Слюсар