Ухвала суду № 126750224, 21.04.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про прийняття справи до розгляду

21 квітня 2025 року Справа № 520/5436/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо припинення виплати з 01.12.2023 року ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України №884 від 30.11.2016;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) поновити з 01.12.2023 року ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) виплату грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбаченого Постановою КМУ "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх" від 30 листопада 2016 року №884 та виплачувати до повного з`ясування обставин захоплення у полон або заручником, його інтернування або звільнення, або визнання його в установленому законом порядку безвісно відсутнім чи померлим, але не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

02.04.2025 до суду надійшла заява відповідача, в якій він просив залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_2 про залишення без розгляду адміністративного позову відмовлено.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії було залишено без руху.

Надано позивачу термін десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення; належним чином завірених доказів, які б підтверджували наявність непереборних та об`єктивних перешкод, труднощів, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позову.

18.04.2025 до суду надійшла заява представника позивача, в якій він просив:

- поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду у зв`язку з поважною причиною пропуску строку для звернення до суду.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивач отримувала грошове забезпечення чоловіка у зв`язку перебуванням його в статусі безвісти зниклого до повного з`ясування обставин. Позивачка не має в своєму розпорядженні експертного висновку і не була ознайомлена з даним висновком, інформацію отримала в телефонному режимі від слідчого. Будь-яких рішень, повідомлень з ВЧ НОМЕР_2 щодо припинення виплат не надходило. Лише листом від 18.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що заява позивача, адресована командиру військової частини НОМЕР_2 , стосовно виплат грошового забезпечення ОСОБА_2 , направлена адресату 18.10.2024 за вихідним №14/1/4681. Відповіді щодо підстав зупинення виплати грошового забезпечення позивач не отримувала.

Розглянувши заяву позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов наступного.

Згідно ч.1, 2. ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

При цьому, суд звертає увагу на правову позицію Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав що строк звернення до суду закріплений в нормах національного законодавства не є абсолютним.

Згідно з ч. 1ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВРі яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Так, з Рішення Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

Водночас у справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відтак, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, застосування правила пропуску строку звернення до суду залежить від обставин справи. Під цим слід розуміти вагомість права, про захист якого особа звернулася до суду.

При цьому, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у розумінні положень ст.ст.73, 74 КАС України на підтвердження беззаперечної дати, коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів у спірних правовідносинах, з якої можливо обчислити строк звернення до суду з даним адміністративним позовом. Доказів на підтвердження повідомлення позивача про припинення вказаної виплати із зазначенням відповідних підстав такого припинення, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду на викладене, враховуючи доводи заяв позивача та відповідача, наявні у матеріалах справи докази, суд вважає поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

На підставі наведеного, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом та поновити позивачу строк звернення до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до п.14 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Оскільки недоліки адміністративного позову позивачем усунуто, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 121, 122, 171, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Продовжити розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Копії даної ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Сповістити осіб, які беруть участь у справі, що інформація по даній справі може бути отримана на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, а саме: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.

Роз`яснити учасникам справи процесуальні права і обов`язки, що передбачені статтями 44, 45, 47, 60, КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Полях