Ухвала суду № 126749780, 21.04.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 квітня 2025 року Справа № 480/1264/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Інвест Плюс" до Головного управління ДПС у Сумській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернова транспортна компанія" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Інвест Плюс" до Головного управління ДПС у Сумській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернова транспортна компанія" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Ухвалою суду від 21.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем подано відзив, а позивачем - відповідь на відзив.

Також відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, а позивачем - заперечення на таке клопотання.

Так, клопотання відповідач вмотивував тим, що згідно положень п.56.17.3 п.56.17 ст.56 ПУ України та ст.42 ПК України у зв`язку з адміністративним оскарженням в досудовому порядку податкових повідомлень - рішень від 15.11.2024 № 1472018280703 та від 15.11.2024 №1471618280703, строк звернення до суду сплинув 18.01.2025. Однак позивач звернувся до суду з позовом 17.02.2025, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.

У запереченні на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду представник позивача вказав, що процедура адміністративного оскарження стосовно спірних податкових повідомлень-рішень не застосовувалась та не розпочалась, тому застосовується 6-місячний строк звернення до суду, який завершується 15.05.2025. Відтак, строк звернення не є пропущеним.

Перевіривши матеріали справи, доводи клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду та заперечення позивача на таке клопотання, суд вказує наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1); для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2).

Відповідно до ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) та Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим Мінфіном України № 916 від 21.10.2015 року (далі - Порядок № 916).

Порядок оскарження податкових повідомлень-рішень врегульований ст. 56 ПК України, відповідно до п. 56.1. ст. 56 якого рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2. ст. 56 ПК України).

Згідно з п. 56.3. ст. 56 ПК України, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

У разі порушення платником податків вимог п. 56.3 ст. 56 ПК України подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення (п. 56.7 ст. 56 ПК України).

З аналізу п. 56.7 ст. 56 ПК України можна дійти висновку, що за результатом розгляду скарги платника податків по суті, зокрема при повному або частковому її незадоволенні, контролюючим органом виноситься відповідне рішення (та саме у такій формі), натомість в разі не проведення відповідного розгляду, зокрема, з огляду на допущення скаржником процедурних порушень, в тому числі щодо порушення строку подання, скарга лише повертається.

Наведені висновки також узгоджуються з положеннями Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916 (далі - Порядок №916), п.1 Розділу VIII (Порядок розгляду скарг) якого передбачено, що за результатами проведення процедури адміністративного оскарження контролюючим органом приймається рішення. Рішення оформляються на бланку контролюючого органу, який розглянув скаргу. Водночас, п.4 Розділу VIII (Порядок розгляду скарг) Порядку №916 визначено випадки, коли контролюючий орган залишає скаргу без розгляду повністю або частково. Про залишення скарги без розгляду контролюючий орган повідомляє платника податків у письмовій формі із зазначенням причин повернення. З наведеного вбачається, що в разі залишення скарги без розгляду діючим податковим законодавством передбачено лише повідомлення у письмовій формі платника податків контролюючим органом.

Крім того, суд звертає увагу, що розділом IX Порядку №916 визначено зміст рішення про результати розгляду скарги, яким встановлено, що контролюючий орган у разі розгляду скарги перевіряє правомірність та обґрунтованість рішення, що оскаржується, та приймає рішення про результати розгляду скарги. За результатами розгляду скарги контролюючий орган приймає одне з таких рішень (виключний перелік!): 1) повністю задовольняє скаргу платника податків та скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується; 2) частково задовольняє скаргу платника податків та в окремій частині скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується; 3) залишає скаргу без задоволення, а рішення контролюючого органу, яке оскаржується, без змін; 4) зменшує (збільшує) суму грошового зобов`язання.

Під час прийняття цих рішень контролюючий орган має право зменшити (збільшити) суму грошового зобов`язання або податкового боргу, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків та у відповідній частині суми штрафних (фінансових) санкцій.

Рішення про результати розгляду скарги складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У резолютивній частині рішення зазначається висновок про повне чи часткове задоволення скарги або про залишення скарги без задоволення (п.п.4 п.3 Розділ IX Порядку).

Отже, суд зауважує, що діючим законодавством не передбачено як винесення рішення про залишення скарги без розгляду, так, відповідно, і зазначення у резолютивній частині рішення висновку про залишення скарги без розгляду.

Так, можливість оскарження платником податків в адміністративному порядку рішень контролюючого органу є досудовим порядком вирішення спору, що передбачено ст.17 КАС України, за якою сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом (ч.1).

На думку суду, досудове врегулювання спорів є послідовним комплексом дій, направлених на безпосереднє вирішення спорів між суб`єктами владних повноважень та фізичними та/або юридичними особами з приводу порушених прав і законних інтересів у сфері публічних правовідносин, який застосовується до ініціювання судової процедури.

Такий добровільний порядок врегулювання спору реалізується, зокрема, у формі адміністративного оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, в яке суд не втручається (принаймні під час самого адміністративного оскарження) та має метою запобігання відповідному судовому процесу та вирішенню спірних правовідносин (поки що не процесуального характеру) по суті. Слід звернути увагу, що відповідно до п. 2 розділу 1 Порядку № 916, процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору, а отже, дана процедура має відповідати певним ознакам стадійності, наявності та дотриманням прав учасників цієї процедури. У пункті 56.17. ст. 56 ПК України перелічені випадки, коли процедура адміністративного оскарження закінчується: 56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; 56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; 56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; 56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач посилається у клопотанні про залишення позову без розгляду на п.п. 56.17.3. - днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, судом встановлено, що подана до ДПС України скарга від імені позивача (т.3 а.с.205-206) не була підписана керівником позивача у встановленому законом порядку та не відповідала вимогам п.3 розд. 4 Порядку № 916 і була залишена без розгляду рішенням ДПС України від 13.12.2024 у зв`язку з тим, що підписантом скарги не було додано до такої скарги документи, що засвідчують повноваження представляти інтереси підприємства та підписувати від його імені документи (т.3 а.с.208-209). Тобто процедура адміністративного оскарження не розпочалась.

Відтак, скаргу позивача контролюючим органом вищого рівня - Державною податковою службою України, не розглянуто по суті. Відповідно, рішення за результатами розгляду скарги, у сенсі п.п. 56.17.3, ДПС не було прийнято.

Тому, відсутнє рішення ДПС України про результати розгляду скарги, прийняте контролюючим органом у встановленому законодавством порядку, визначеного змісту та форми, що підтверджувало б проведення і закінчення процедури адміністративного оскарження та було б відправною точною для оскарження податкового повідомлення-рішення до суду.

Отже, рішення ДПС України від 13.12.2024 не є таким рішенням по своїй суті.

Поряд цим податкове законодавство не містить визначених строків для оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у випадку залишення скарги на таке рішення без розгляду.

Також податкове законодавство не містить у виключному переліку рішень, якими закінчується процедура адміністративного оскарження, повідомлення скаржника про залишення скарги без розгляду та/або рішення про залишення скарги без розгляду.

Отже, за відсутності врегулювання питання у податковому законодавстві, в такому випадку, слід керуватися строками для оскарження, що визначені КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи, що подана скарга позивача була подано неповноважною особою, у зв`язку з чим повернута без розгляду рішенням ДПС України від 13.12.2024, тому фактично досудовий порядок вирішення спору до цих відносин не був застосований. Тому до спірних відносин застосовується загальний 6-місячний строк звернення, встановлений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.

Верховний Суд у постановах від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 та від 27 вересня 2023 року у справі №380/7816/22 вказав, що у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань без використання досудового порядку вирішення спору, строк звернення до суду визначається абзацом першим частини другої статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у Сумській області від 15.11.2024, а з цим позовом до суду позивач звернувся у лютому 2025 року. Відтак, шестимісячний строк звернення, встановлений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України, позивачем не пропущено.

Вказаний висновок узгоджується також з позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеної у постанові від 02 липня 2024 р. у справі № 440/4633/24.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 480/1264/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Інвест Плюс" до Головного управління ДПС у Сумській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернова транспортна компанія" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г. Шевченко