Рішення № 126749265, 21.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/39591/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Рижук В.І.,

представника позивача за первісним позовом Бєлоусова М.А.,-

відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом Урсула О.П.;

представника відповідача за зустрічним позовом - Зарудної А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи платника податків ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

стягнути з ФО-ПП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму заборгованості:

- по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 57883,90 грн. на бюджетний рахунок UA778999980314010512000015746, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Подільськ/18010300;

- по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 27090,84 грн. на бюджетний рахунок UA958999980314080512000015608, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./отг с. Куял./18010300.

У позові зазначено, що фізична особа - платник податків ОСОБА_1 (далі - ФО-ПП ОСОБА_1 , Відповідач) є платником податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

За твердженням позивача, станом на дату подання цієї заяви, відповідно до довідки - розрахунку заборгованості до бюджету, розрахунку податкового боргу та інтегрованих карток платника (ІКП) (додаються), наявна податкова заборгованість/недоїмка у ФО-ПП ОСОБА_1 перед бюджетом складає 84974,74 грн. з по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, яка виникла на підставі:

податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0148706-2407-1519 від 24.06.2022 у сумі 2775,60 грн (основний платіж);

податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0148708-2407-1519 від 24.06.2022 у сумі 6767,95 грн(основний платіж);

податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0023932-2411-1504 від 15.03.2023 у сумі 21038,40 грн(основний платіж);

податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0023929-2411-1504 від 15.03.2023 у сумі 4510,35 грн.(основний платіж);

податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0023930-2411-1504 від 15.03.2023 у сумі 22791,60 грн.(основний платіж);

податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0850848-2407-1519 від 18.11.2021 у сумі 3004,18 грн (основний платіж);

податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0850849-2407-1519 від 18.11.2021 у сумі 1580,67 грн (основний платіж);

податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0850850-2407-1519 від 18.11.2021 у сумі 7325,32 грн (основний платіж);

податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0850851-2407-1519 від 18.11.2021 у сумі 15180,67 грн (основний платіж).

Як вказано у позовній заяві, в зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом винесено податкову вимогу форми «Ф» №5660-55 від 13.11.2018, яку направлено платнику податків рекомендованим листом на податкову адресу ФО-ПП ОСОБА_1 з повідомленням про вручення.

З урахуванням наведеного у відзиві, позивач просить суд задовольнити позов та стягнути суму податкового боргу у загальному розмірі 84974,74 грн.

Ухвалою суду від 27.12.2024 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

21 січня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0148706-2407-1519 від 24.06.2022 року у сумі 2775,60 грн. (основний платіж);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0148708-2407-1519 від 24.06.2022 року у сумі 6767,95 грн. (основний платіж);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0023932-2411-1504 від 15.03.2023 року у сумі 21038,40 грн. (основний платіж);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0023929-2411-1504 від 15.03.2023 року у сумі 4510,35 грн. (основний платіж);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0023930-2411-1504 від 15.03.2023 року у сумі 22791,60 грн. (основний платіж);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0850848-2407-1519 від 18.11.2021 року у сумі 3004,18 грн. (основний платіж);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0850849-2407-1519 від 18.11.2021 року у сумі 1580,67 грн. (основний платіж);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0850850-2407-1519 від 18.11.2021 року у сумі 7325,32 грн. (основний платіж);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0850851-2407 1519 від 18.11.2021 року у сумі 15180,67 грн. (основний платіж).

У зустрічній позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 про факт існування вказаної податкової заборгованості та вищевказаних податкових повідомлень - рішень дізнався тільки після надходження копії позовної заяви 07.01.2025 з відповідними додатками (копіями податкових повідомлень-рішень).

Як стверджує позивач за зустрічним позовом, ГУ ДПС в Одеської області додано до позовної заяви копії рекомендованих поштових відправлень, якими нібито підтверджується факти вручення ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень, однак, він не отримував вказаних повідомлень рішень.

Позивач за зустрічним позовом звертає увагу, що на податкових повідомленнях-рішеннях (форма «Ф»): №0850848-2407-1519 від 18.11.2021, №0850849-2407-1519 від 18.11.2021, № 0850850-2407-1519 від 18.11.2021, №0850851-2407 1519 від 18.11.2021 не вказана повна податкова адреса платника податків, а на рекомендованому повідомленні про вручення взагалі не зазначена.

З покликанням на постанову Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №826/14361/16, позивач за зустрічним позовом зауважив, що для встановлення факту направлення (вручення) фізичній особі податкового повідомлення-рішення поштою у встановленому законодавством порядку, дослідженню підлягає відповідність адреси одержувача у поштовому відправленні місцю проживання або останньому відомому місцезнаходженню фізичної особи. Окрім того, за твердженням ОСОБА_1 , підписи на рекомендованих повідомленнях про вручення, які додані до позовної заяви від 19.12.2024, не належать йому та виконані невідомою особою.

На переконання позивача за зустрічним позовом, враховуючи той факт, що податкові повідомлення-рішення він раніше особисто не отримував, а ГУ ДПС в Одеської області не надані належні докази про надсилання їх за адресою його проживання (повна адреса в рекомендованому повідомленні не вказана), процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень у цьому випадку становить шість місяців і обчислюється з дня, коли він дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з 07.01.2025.

На обгрунтування своєї правової позиції позивач за зустрічним позовом покликається на правову позицію Верховного Суду у постанові від 27 січня 2022 року по справі №160/11673/20.

У зустрічній позовній заяві зазначається, що позивачем за первісним позовом не враховано, що об`єктом оподаткування на, якій був нарахований податок, є об`єкт нерухомості (теплиця площею 1168,8 кв.м.) призначений для сільськогосподарського використання, а отже на підставі абзацу «ж» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Вказана теплиця, площею 1168,8 кв.м., знаходилася за адресою: АДРЕСА_2 . 67-к. раніше використовувалася виключно за призначенням та ніколи не здавалася в оренду, лізинг або позичку.

Отже, на думку позивача за зустрічним позовом, податкові повідомлення-рішення (форма «Ф») (№ 0850851-2407-1519 від 18.11.2021 року у сумі 15 180,67 грн, № 0023932 2411-1504 від 15.03.2023 року у сумі - 21038,40 грн, № 0023930-2411-1504 від 15.03.2023 року у сумі 22791,60 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Позивач за зустрічним позовом також зауважив у зустрічній позовній заяві, що Головним управлінням ДПС в Одеській області не врахований факт того, що ОСОБА_1 сплатив суми нарахованого податку за податковими повідомленнями:№0148706-2407-1519 від 24.06.2022 року у сумі - 2 775.60 грн; №0148708 2407-1519 від 24.06.2022 року у сумі - 6 767,95 грн; №0023929-2411-1504 від 15.03.2023 року у сумі - 4 510,35 грн, - що підтверджується такими квитанціями:

квитанція до платіжної інструкції №40906300 від 17.04.2023 - 2775,60 грн, призначення платежу; 101; 2434010712; 18010300; податок на нерухоме майно за 2021 р.; АДРЕСА_3 ;

квитанція до платіжної інструкції №40906396 від 17.04.2023 - 6767.95 грн, призначення платежу; 101; 2434010712; 18010300; податок на нерухоме майно за 2021 р.; АДРЕСА_4 ;

квитанція до платіжної інструкції №40906344 від 17.04.2023 - 4510,35 грн, призначення платежу; 101; 2434010712;!8010300; податок на нерухоме майно за 2022 р., АДРЕСА_3 .

Отже, на думку позивача за зустрічним позовом, податкові повідомлення-рішення (форма «Ф») №0148706-2407-1519 від 24.06.2022, №0148708 2407-1519 від 24.06.2022 року, №0148706-2407-1519 від 24.06.2022 є протиправними та підлягають скасуванню.

Позивач за зустрічним позовом також зауважує у зустрічній позовній заяві, що згідно з рішенням Виконавчого комітету Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 28.05.2019 року №169 було затверджено наданий комісією акт про визначення технічного стану нежитлової будівлі «Теплиця» № 67-к, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , 67-к, - визнано нежитловий будинок таким, що знаходиться в незадовільному технічному стані, не відповідає санітарно-технічним нормам та непридатним для експлуатації, вирішено списати та виключити із обліку нежитлову будівлю, яка розташована АДРЕСА_2 , 67-к , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.10.2008 р. та записів погосподарських книг сільської ради загальною площею 1168.8 кв. м. виключити із обліку державного реєстру речових прав на нерухоме майно поштову адресу: АДРЕСА_2 . 67-к та внести відповідні зміни в погосподарську книгу с. Липецьке.

ОСОБА_1 зауважує, що у відповідності до позиції ГУ ДПС в Одеської області, база оподаткування об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом виключно на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Однак, у відповідності до позиції Верховного Суду, відображеної у постанові від 27.02.2024 (справа № 440/9997/22), відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Як вказує позивач за зустрічним позовом, відповідно до висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 02 липня 2019 року (справа №48/340), від 12 березня 2019 року (справа №911/3594/17), від 19 січня 2021 року (справа №916/1415/19), відомості Державного реєстру презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи. Отже, за загальним правилом, якщо особа заперечує актуальність відомостей, внесених до Державного реєстру, останні можуть бути спростовані шляхом надання для дослідження документів, на підставі яких відповідне право було набуто чи припинено. Аналогічний підхід впроваджено законодавцем і у нормі підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, яка передбачає можливість встановлення бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки на підставі відомостей Державного реєстру, але й з урахуванням оригіналів документів платника податків, зокрема документів про право власності. Під документами про право власності слід розуміти як документи щодо набуття такого права, так і щодо його втрати платником податків.

За твердженням позивача за зустрічним позовом, він з 2019 року неодноразово намагався виключити з Державного реєстру речових прав відомості про нежитлову будівлю (Теплицю), загальною площею 1168,8 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . 67-к у зв`язку з її фактичним знищенням. Однак, через об`єктивні причини: карантин встановлений на території України в період з 19.12.2020 до 30.06.2023, збройна агресія росїї та інші обставини, процес виключення відповідних відомостей з Державного реєстру речових прав затягнувся. У відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав, 26.03.2024 речове право на нежитлову будівлю, загальною площею 1168,8 кв. м.. розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , 67-к - припинено.

На думку позивача за зустрічним позовом, навіть враховуючи відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про факт володіння в період до 26.03.2024 нежитловим зазначеним вище приміщенням, цей факт спростовується актом списання нерухомого майна від 31.10.2016, актом технічного стану об`єкта від 16.10.2016 та рішенням Виконавчого комітету Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 28.05.2019 року № 169. У вказаних письмових доказах зафіксований факт фізичної відсутності нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , 67-к.

Отже, на переконання позивача за зустрічним позовом, ГУ ДПС в Одеської області на мало правових підстав для нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки тільки на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а повинно було врахувати данні відображені в акті списання нерухомого майна від 31.10.2016. акті технічного стану об`єкта від 16.10.2016 та рішення Виконавчого комітету Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 28.05.2019 року № 169 щодо фактичної відсутності об`єкту оподаткування.

Враховуючи наведене у зустрічній позовній заяві, позивач за зустрічним позовом просить суд відмовити у задоволенні позову Головного управління ДПС в Одеській області про стягнення податкового боргу та задовольнити зустрічний позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суд ухвалою від 27.01.2025 задовольнив клопотання позивача за зустрічним позовом про поновлення строку звернення до адміністративного суду, поновив ОСОБА_1 строк звернення до суду, прийняв до розгляду зустрічний позов, об`єднав в одне провадження позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами, вирішив розгляд справи №420/39591/24 проводити за правилами загального позовного провадження, встановив сторонам строки для подання заяв по суті та призначив підготовче засідання на 24.02.2025.

11 лютого 2025 року від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

Так, у відзиві на зустрічну позовну заяву Головне управління ДПС в Одеській області зазначає, що відповідно до фактичних обставин справи, контролюючим органом було сформовано та направлено засобами поштового зв`язку податкові повідомлення рішення з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки:

2020 рік:

№0850848-2407-1519 від 18.11.2021 у сумі 3004,18 грн, об`єкт оподаткування: «комплекс» за адресою: АДРЕСА_3 ;

№0850849-2407-1519 від 18.11.2021 у сумі: 1580,67 грн, об`єкт оподаткування: «комплекс» за адресою: АДРЕСА_3 ;

№0850850-2407-1519 від 18.11.2021 у сумі 7325,32 грн, об`єкт оподаткування: «нежиле приміщення» за адресою: АДРЕСА_4 ;

2021 рік:

№0023932-2411-1504 від 15.03.2023 року у сумі: 21038,40 грн, об`єкт оподаткування: «нежитлова будівля» за адресою: АДРЕСА_2 ;

№0148706-2407-1519 від 24.06.2022 року, у сумі: 2775,60 грн, об`єкт оподаткування: «комплекс» за адресою: АДРЕСА_3 ;

№0148708-2407-1519 від 24.06.2022 року у сумі: 6767,95 грн, об`єкт оподаткування: «нежиле приміщення» за адресою: АДРЕСА_4 ;

2022 рік:

№0023930-2411-1504 від 15.03.2023 року у сумі: 22791,60 грн, об`єкт оподаткування: «нежитлова будівля» за адресою: АДРЕСА_3 ;

№0023929-2411-1504 від 15.03.2024 року у сумі: 4510,35 грн, об`єкт оподаткування: «комплекс» за адресою: АДРЕСА_3 .

За твердженням відповідача за зустрічним позовом, згідно поштового повідомлення про вручення №6630204612051 податкові повідомлення рішення отримані особисто 02.04.2023 року, згідно поштового повідомлення про вручення №6504414958184 податкові повідомлення рішення отримані «особисто» 15.12.2021, згідно поштового повідомлення про вручення №6630402815200 податкові повідомлення рішення отримані «особисто» за підписом «Урсул».

Як стверджує Головне управління ДПС в Одеській області, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_1 , є власником нерухомого майна - нежитлової будівлі площею 1168,8 кв.м. яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з 29.10.2008 та за адресами: АДРЕСА_2 1; АДРЕСА_3 ; Україна Одеська область, Подільський район, с. Липецьке, вул. Одеська, буд. 67-д1; АДРЕСА_3 .

З покликанням на норми ПК України, представник Головного управління ДПС в Одеській області зазначив, що база оподаткування об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

За твердженням відповідача за зустрічним позовом, з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23.08.2023 вбачається, що до Державного реєстру не внесено відомостей про припинення права власності ОСОБА_1 на відповідний об`єкт нерухомого майна, набутий ним на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 від 29.10.2008.

Враховуючи наведене у відзиві на зустрічну позовну заяву, Головне управління ДПС в Одеській області просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні зустрічних позовних вимог у повному обсязі.

20 лютого 2025 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в якій позивач за зустрічним позовом зауважив, що ГУ ДПС в Одеської області у відзиві на зустрічну позовну заяву не спростовують факт нарахування податку на об`єкт (теплиця площею 1168,8 кв.м.), який на підставі абзацу «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не підлягає оподаткуванню. Вказана теплиця, площею 1168,8 кв.м., за твердженням позивача за зустрічним позовом, знаходилася за адресою: АДРЕСА_2 , 67-к, раніше використовувалася виключно за призначенням та ніколи не здавалась в оренду, лізинг або позичку. ГУ ДПС в Одеської області не надано до суду жодних доказів того, що вказана теплиця не була призначена для сільськогосподарського використання. Не надано доказів того, що вказана теплиця здавалася позивачем за зустрічним позовом, як власником, в оренду, лізинг або позичку.

У відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву також зазначено, що ГУ ДПС в Одеській області не врахований факт того, що ОСОБА_1 сплачено суми податку на нерухоме майно:

квитанція до платіжної інструкції №40906300 від 17.04.2023 2775,60 грн, призначення платежу; 101; 2434010712; 18010300; податок на нерухоме майно за 2021 р.; АДРЕСА_3 ;

квитанція до платіжної інструкції №40906396 від 17.04.2023 6767.95 грн, призначення платежу; 101; 2434010712; 18010300; податок на нерухоме майно за 2021 р.; АДРЕСА_4 ;

квитанція до платіжної інструкції №40906344 від 17.04.2023 4510,35 грн, призначення платежу; 101; 2434010712;!8010300; податок на нерухоме майно за 2022 р., АДРЕСА_3 .

Інші доводи, наведені у відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву, аналогічні доводам, зазначеним у зустрічній позовній заяві.

24 лютого 2025 року від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про перенесення судового засідання через перебування представника Головного управління ДПС в Одеській області у відпустці.

Суд ухвалою від 24.02.2025, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, відклав підготовче судове засідання на 24.03.202 через поважність причин неявки представника Головного управління ДПС в Одеській області за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 .

У підготовчому засіданні 24.03.2025 суд ухвалою, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, приєднав до матеріалів справи заяви по суті учасників справи, закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.04.2025

У судовому засіданні 07.04.2025 суд заслухав вступне слово сторін та їх представників, з`ясував обставини у справі та перевірив їх доказами, перейшов до судових дебатів та заслухав промови учасників справи.

У судовому засіданні 07.04.2025 представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, у наданих під час вступного слова поясненнях та зважаючи на подані до суду докази.

Відповідач за первісним позовом позивач з зустрічним позовом ОСОБА_1 у судовому засіданні 07.04.2025 заявлений первісний позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні, підтримав позовні вимоги за зустрічним позовом та просив суд задовольнити зустрічний позов в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в зустрічній позовній заяві, у наданих під час вступного слова поясненнях та зважаючи на подані до суду докази.

Представник відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні 07.04.2025 заявлений зустрічний позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на зустрічну позовну заяву, у наданих під час вступного слова поясненнях, а також, зважаючи на подані до суду докази.

Суд ухвалою від 07.04.2025, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, перейшов до стадії ухвалення судового рішення та, у зв`язку зі складністю справи, відклав ухвалення та проголошення рішення суду на 21.04.2025.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши вступне слово учасників справи, промову в судових дебатах сторін та їх представників, ознайомившись із заявами сторін по суті справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються ці заяви, та перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта НОМЕР_3 , виданого Котовським РВГУДМС України в Одеській області 28.10.2014 (т.1 а.с.85-87), а також витягом з Єдиного державного демографічного реєстру від 24.12.2024 (т.1 а.с.26) та відповіддю з Державного реєстру фізичних осіб платників податків від 24.08.2023 (т.1 а.с.22).

Судом встановлено, що 13.11.2018 Головним управлінням ДПС в Одеській області виставлено ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» №5660-55 на суму 24524,05 грн. У зазначеній податковій вимозі зазначено місце проживання: АДРЕСА_5 . Податкову вимогу направлено засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення поштового відправлення, в якому зазначено таку адресу фізичної особи-платника податків Урсула О.П.: АДРЕСА_6 (т.1 а.с.8).

Судом встановлено, що в подальшому Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято такі податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (т.1 а.с.9-12; 119-зворотній бік - 125):

за 2020 рік згідно з відповідними розрахунками податку (т.1 а.с.151):

№0850848-2407-1519 від 18.11.2021 на суму 3004,18 грн, об`єкт оподаткування: «комплекс» за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.10; 151);

№0850849-2407-1519 від 18.11.2021 року на суму 1580,67 грн, об`єкт оподаткування: «комплекс» за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.10; 151);

№0850850-2407-1519 від 18.11.2021 року на суму 7325,32 грн, об`єкт оподаткування: «нежиле приміщення» за адресою: АДРЕСА_4 (т.1 а.с.10; 151);

№0850850-2407-1519 від 18.11.2021 на суму 15180,67 грн, об`єкт оподаткування: «нежитлова будівля» за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.10; 151);

за 2021 рік згідно з відповідними розрахунками податку (т.1 а.с.152-153):

№0023932-2411-1504 від 15.03.2023 на суму 21038,40 грн, об`єкт оподаткування: «нежитлова будівля» за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.12; 153).

№0148706-2407-1519 від 24.06.2022 на суму 2775,60 грн, об`єкт оподаткування: «комплекс» за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.9; 153);

№0148708-2407-1519 від 24.06.2022 на суму 6767,95 грн, об`єкт оподаткування: «нежиле приміщення» за адресою: АДРЕСА_4 (т.1 а.с.9; 153);

за 2022 рік згідно з відповідними розрахунками податку (т.1 а.с.154):

№0023930-2411-1504 від 15.03.2023 на суму 22791,60 грн, об`єкт оподаткування: «нежитлова будівля» за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.11; 154);

№0023929-2411-1504 від 15.03.2024 на суму 4510,35 грн, об`єкт оподаткування: «комплекс» за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.11; 154).

У судовому засіданні представник Головного управління ДПС в Одеській області підтвердив формування зазначених вище податкових повідомлень-рішень.

В матеріалах справи також містяться копії повідомлень про вручення поштового відправлення, відповідно до яких зазначені вище податкові повідомлення-рішення надсилались платнику податків фізичній особі ОСОБА_1 . У наданих до суду повідомленнях про вручення поштового відправлення міститься така адреса ОСОБА_1 : поштова адреса буд. АДРЕСА_6 (т.1 а.с.9, 10-зворотній бік, 123).

Відповідно до зазначених вище податкових повідомлень-рішень та згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_1 на праві власності належали такі об`єкти нерухомого майна від 23.08.2023 (т.1 а.с.100-110):

у 2020 році:

«комплекс» за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа 231,3 кв.м.;

«нежиле приміщення» за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа 742,10 кв.м.;

«нежитлова будівля» за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 1168,8 кв.м.;

у 2021 році:

«нежитлова будівля» за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 1168,8 кв.м.;

«комплекс» за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа 231,3 кв.м.;

«нежиле приміщення» за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа 742,10 кв.м. до 10.12.2021;

У 2022 році:

«нежитлова будівля» за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 1168,8 кв.м.;

«комплекс» за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа 231,3 кв.м.

При цьому, з 18.12.2007 до 21.10.2010 ОСОБА_1 був власником нерухомого майна комплексу площею 121,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а з 21.10.2010 право власності на вказане майно зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11.10.2010 року у справі № 2-2050/2010 (т.1 а.с.101-102).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 сплатив суми нарахованого податку за такими податковими повідомленнями-рішеннями:

№0148706-2407-1519 від 24.06.2022 на суму 2775,60 грн відповідно до квитанції до платіжної інструкції №40906300 від 17.04.2023 на суму 2775,60 грн, призначення платежу: 101; 2434010712; 18010300; податок на нерухоме майно за 2021 р., АДРЕСА_3 (РН 162215170 від 17.04.2023) (т.1 а.с.54);

№0148708-2407-1519 від 24.06.2022 на суму 6767,95 грн відповідно до квитанція до платіжної інструкції №40906396 від 17.04.2023 6767,95 грн, призначення платежу: 101; 2434010712; 18010300; податок на нерухоме майно за 2021 р. с. Липецьке, вул. Одеська 67-д1 (РН 162215831 від 17.04.2023) (т.1 а.с.56);

№0023929-2411-1504 від 15.03.2024 на суму 4510,35 грн відповідно до квитанції до платіжної інструкції №40906344 від 17.04.2023 - 4510,35 грн, призначення платежу; 101; 2434010712;18010300; податок на нерухоме майно за 2022 р., АДРЕСА_3 (РН 162215386 від 17.04.2023) (т.1 а.с.55).

Зарахування зазначених сум за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями також підтверджується даними інтегрованої картки платника (ІКП) (т.1 а.с.20).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.10.2008, ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлова будівля «Теплиця» загальною площею 1168,8 кв.м, що розташована по АДРЕСА_2 (т.1 а.с.60; 117-зворотній бік).

Відповідно до Акта технічного стану об`єкта нерухомого майна від 26.10.2016 (т.1 а.с.48-51;112-зворотній бік - 114), нерухоме майно нежитлової будівлі «Теплиці» літ. «А» розташованого за адресою АДРЕСА_3 , що належить на праві приватної власності громадянину України ОСОБА_1 внаслідок свого фізичного стану не може виконувати своїх первісних функцій.

Технічний стан будівлі аварійний категорія « 4», аналіз дефектів і пошкоджень з перевірними розрахунками показує неможливість гарантувати цілісність конструкції до проведення її ремонту, підсилення або заміни, остаточно втрачена можливість нормальної реалізації захисних функцій конструкції.

Повна непридатність для подальшого використання суб`єктом господарювання.

Необхідно негайно виключити знаходження людей в зоні можливого обвалення ,або вжити заходів, які унеможливлюють таке обвалення до ліквідації об`єкта. Прийняття рішення сприятиме недопущенню аварії конструкції об`єкту списання.

Ремонтні роботи потребують значних матеріальних витрат та є недоцільними. Майно доцільно списати шляхом повної його ліквідації з наступною рекультивацією земельної ділянки. Реалізація такого рішення не потребує значних матеріальних витрат. Роботи з демонтажу об`єкту списання будуть проводитись власними силами та засобами.

Згідно з Актом списання нерухомого майна від 31.10.2016, комісія вважає що об`єкт нерухомого майна нежитлова будівля « ІНФОРМАЦІЯ_1 » літ. «А» розташована за адресою с. Липецьке, Котовського району, Одеської області будок №67-к непридатна до експлуатації, відновленню не підлягає та її доцільно списати (т.1 а.с.45; 112).

Судом також встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 28.05.2019 року №169 затверджено наданий комісією Акт про визначення технічного стану нежитлової будівлі «Теплиця» № 67-к по АДРЕСА_2 , визнано нежитловий будинок № 67-к по АДРЕСА_2 таким, що знаходиться в незадовільному технічному стані, не відповідає санітарно-технічним нормам та непридатним для експлуатації, вирішено списати та виключити із обліку нежитлову будівлю, яка розташована в АДРЕСА_2 № 67-к, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.10.2008 САА№737485 та записів погосподарських книг сільської ради загальною площею 1168,8 кв.м, виключити із обліку державного реєстру речових прав на нерухоме майно поштову адресу АДРЕСА_2 № 67-к та внести відповідні зміни в погосподарську книгу с. Липецьке. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника Куяльницького сільського голови Ходюк С.С. (т.1 а.с.52;130-зворотній бік 131).

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 02 лютого 2023 року звернувся до Головного управління ДПС в Одеській області із заявою (вх.№6089/6 від 02.02.2023), в якій просив здійснити звірку по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та зняти нарахування податку по таким об`єктам (т.1 а.с.111):

нерухомого майна - комплексу площею 121,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 д у зв`язку з відчуженням за рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11.10.2010 №2-2050/2010;

нежитлова будівля «Теплиця» за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 1168,8 кв.м. у зв`язку з виключенням з обліку державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення Виконавчого комітету Куяльницької сільської ради від 28.05.2019 №169.

До зави ОСОБА_1 надав копії документів на 14 аркушах.

09 лютого 2023 року Головне управління ДПС в Одеській області надало відповідь за №3142/6/15-32-24-11-06 (т.1 а.с.126), в якому зазначило, що Головне управління ДПС в Одеській області розглянуло заяву від 02.02.2023 № 6089/6 щодо проведення звірки по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та повідомляє, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, якою володіє Головне управління ДПС в Одеській області, у власності ОСОБА_1 з 29.10.2008 знаходиться об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 25226018), а саме, нежитлова будівля, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1168,8 кв.м, форма власності - приватна, частка власності 1/1.

Враховуючи вищевикладене, зменшення нарахованого в минулих роках податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкт нежитлової нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , будинок 67-К неможливо.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав від 28.03.2024, право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю 67-К по вул. Одеська у с. Липецьке Подільського (Котовського) району Одеської області припинено 26.03.2024 (т.1 а.с.53).

Головне управління ДПС в Одеській області звернулось з позовом про стягнення з ОСОБА_1 суми податкового боргу, а останній звернувся із зустрічним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, не погодившись з визначенням йому заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України).

За правилами статті 265 ПК України, податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

У відповідності до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Отже, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Разом із тим, підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України передбачає, що саме власники об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (фізичні та юридичні особи) є платниками цього податку.

Для обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, контролюючий орган використовує: (1) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; або (2) відомості з оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документи на право власності; або (3) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та документів, наданих платником, у сукупності.

Отже, законодавець передбачив кілька джерел, з яких податковий орган може отримати відомості, необхідні для обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон №1952-IV).

За визначеннями, наведеними у пунктах 1, 2 частини 1 статті 2 Закону №1952-IV:

державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

За правилами частини 2 статті 12 Закону №1952-IV, відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Питання застосування норми частини 2 статті 12 Закону №1952-IV неодноразово було предметом розгляду Верховного Суду.

Зокрема, у постановах від 24.01.2020 у справі №910/10987/18, від 26.10.2022 у справі №538/2185/14-ц, від 20.02.2018 у справі №917/553/17, Верховний Суд дійшов висновку, що нормою частини 2 статті 12 Закону №1952-IV законодавець врегулював правову ситуацію, коли відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не відповідають наявним правовстановлюючим документам, на підставі яких проведені реєстраційні дії, та які мають пріоритет над записами, що містяться у цьому Державному реєстрі.

Відповідно до висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, відомості Державного реєстру презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи.

Отже, за загальним правилом, якщо особа заперечує актуальність відомостей, внесених до Державного реєстру, такі можуть бу ти спростовані шляхом надання для дослідження документів, на підставі яких відповідне право було набуто чи припинено.

Аналогічний підхід впроваджено законодавцем і у нормі підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, яка передбачає можливість встановлення бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки на підставі відомостей Державного реєстру, але й з урахуванням оригіналів документів платника податків, зокрема документів про право власності. Під документами про право власності слід розуміти як документи щодо набуття такого права, так і щодо його втрати платником податків.

Порядок взаємодії між платником податків та контролюючим органом, зокрема, унормований підпунктом 266.7.3 пункту 266.7 статті 267 ПК, відповідно до якого платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Отже, підпункт 266.7.3 пункту 266.7 статті 267 ПК прямо передбачає, що за наявності розбіжностей між даними податкового органу і даними платника податків, пріоритет мають дані, підтверджені таким платником на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності (його набуття чи втрати).

Враховуючи наведене, при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податковий орган має використовувати не тільки дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, але й наявні відомості, що містяться в оригіналах відповідних документів платника податків, зокрема в документах на право власності (за умови їх подання). За наявності розбіжностей у таких даних оригінали документів, надані платником, зокрема документи на право власності, мають пріоритет над даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суд також враховує правовий висновок, викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.02.2024 по справі №440/9997/22, а саме: «…При обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податковий орган повинен використовувати не тільки дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, але й наявні відомості, що містяться в оригіналах відповідних документів платника податків, зокрема в документах на право власності (за умови їх подання). За наявності розбіжностей у таких даних оригінали документів, надані платником, зокрема документи на право власності, мають пріоритет над даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно...»

За наведеного правового регулювання суд критично оцінює доводи контролюючого органу щодо визначення бази оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості лише на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як свідчать матеріали справи та не спростовано представником Головного управління ДПС в Одеській області, 31.10.2016 комісією у складі Липецького сільського голови Тінкован Р.І., депутата Липецької сільської ради Балтян С.Т. та власника ОСОБА_1 складено акт списання нерухомого майна, відповідно до якого об`єкт нерухомого майна нежитлова будівля « ІНФОРМАЦІЯ_1 » літ. «А» розташована за адресою с. Липецьке, Котовського району, Одеської області будок №67-к непридатна до експлуатації, відновленню не підлягає та її доцільно списати.

Відповідно до Акта технічного стану об`єкта нерухомого майна від 26.10.2016. який складено директором КП «Котовське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_3 , нерухоме майно нежитлової будівлі «Теплиці» літ. «А» розташованого за адресою АДРЕСА_3 , що належить на праві приватної власності громадянину України ОСОБА_1 внаслідок свого фізичного стану не може виконувати своїх первісних функцій. Технічний стан будівлі аварійний категорія « 4», аналіз дефектів і пошкоджень з перевірними розрахунками показує неможливість гарантувати цілісність конструкції до проведення її ремонту, підсилення або заміни, остаточно втрачена можливість нормальної реалізації захисних функцій конструкції. Повна непридатність для подальшого використання суб`єктом господарювання.

Судом також встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 28.05.2019 року №169 затверджено наданий комісією Акт про визначення технічного стану нежитлової будівлі «Теплиця» № 67-к по АДРЕСА_2 , визнано нежитловий будинок № 67-к по АДРЕСА_2 таким, що знаходиться в незадовільному технічному стані, не відповідає санітарно-технічним нормам та непридатним для експлуатації, вирішено списати та виключити із обліку нежитлову будівлю, яка розташована в АДРЕСА_2 № 67-к, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.10.2008 САА№737485 та записів погосподарських книг сільської ради загальною площею 1168,8 кв.м, виключити із обліку державного реєстру речових прав на нерухоме майно поштову адресу АДРЕСА_2 № 67-к та внести відповідні зміни в погосподарську книгу с. Липецьке. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника Куяльницького сільського голови Ходюк С.С.

На переконання суду, є слушним зауваження позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про те, що об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є саме нерухоме майно (а не права на таке майно), і фактична відсутність такого майна виключає виникнення податкових зобов`язань із вказаного податку.

Судом також встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 02 лютого 2023 року звернувся до Головного управління ДПС в Одеській області із заявою (вх.№6089/6 від 02.02.2023), в якій просив здійснити звірку по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та зняти нарахування податку по таким об`єктам:

нерухомого майна - комплексу площею 121,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 д у зв`язку з відчуженням за рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11.10.2010 №2-2050/2010;

нежитлова будівля «Теплиця» за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 1168,8 кв.м. у зв`язку з виключенням з обліку державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення Виконавчого комітету Куяльницької сільської ради від 28.05.2019 №169.

При цьому, зазначені вище документи надавались позивачем за зустрічним позовом контролюючому органу, проте, вказані обставини залишені без належного реагування з боку Головного управління ДПС в Одеській області за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 вх.№6089/6 від 02.02.2023 у відповідності до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 267 ПК.

Окрім того, суд зауважує, що відповідно до підпункту «Ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України у редакції, чинній на час винесення спірних податкових повідомлень-рішень, не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Так, у відповідності до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, код 1271 включає, зокрема теплиці.

Судом встановлено, що у свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 29.10.2008, ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлова будівля «Теплиця» загальною площею 1168,8 кв.м, що розташована по АДРЕСА_2 .

Тобто, у поданих до контролюючого органу документах є чіткий опис об`єкту нежитлового майна - «Теплиця».

Окрім того, контролюючим органом не спростовано твердження ОСОБА_1 про те, що зазначений об`єкт не передавався ним в оренду, лізинг та позичку. Матеріали справи також не містять доказів протилежного.

За таких підстав, нежитлова будівля «Теплиця» загальною площею 1168,8 кв.м, що розташована по АДРЕСА_2 взагалі не є об`єктом оподаткування.

Суд критично оцінює твердження представника Головного управління ДПС в Одеській області у судовому засіданні щодо відсутності визначення у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно нежитлового приміщення загальною площею 1168,8 кв.м, що розташована по АДРЕСА_2 , оскільки ОСОБА_1 надавались до контролюючого органу відповідні правовстановлюючі документи, які містять в собі опис нежитлової будівлі та в яких зазначено, що зазначена вище нежитлова будівля є саме «Теплицею».

З урахуванням наведеного, суд погоджується із доводами позивача за зустрічним позовом про те, що нежитлова будівля «Теплиця» загальною площею 1168,8 кв.м, що розташована по АДРЕСА_2 фактично не існувало станом на 01.01.2020 у зв`язку із його знищенням, а отже відсутні фактичні підстави для нарахування відповідного податкового зобов`язання.

Окрім того, суд також погоджується з доводами позивача за зустрічним позовом, що, відповідно до підпункту «Ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України у редакції, чинній на час винесення спірних податкових повідомлень-рішень, не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Відтак, податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0850851-2407-1519 від 18.11.2021 на суму 15180,67 грн, №0023932-2411-1504 від 15.03.2023 на суму 21038,40 грн, №0023930-2411-1504 від 15.03.2023 на суму 22791,60 грн, якими визначено суму податкового зобов`язання з податку на майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкт оподаткування: нежитлова будівля « ІНФОРМАЦІЯ_1 » загальною площею 1168,8 кв.м. по АДРЕСА_2 , є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд також встановив, що, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, з 18.12.2007 до 21.10.2010 ОСОБА_1 був власником нерухомого майна - комплексу площею 121,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а з 21.10.2010 право власності на вказане майно зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11.10.2010 року у справі № 2-2050/2010.

Оскільки, за податковим повідомленням-рішенням №0850849-2407-1519 від 18.11.2021 на суму 1580,67 грн позивачу за зустрічним позовом нараховано податкові зобов`язання за 2020 рік щодо об`єкта нерухомого майна: комплексу площею 121,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та який вибув із його власності у 2010 року, суд доходить висновку, що вказане податкове повідомлення- рішення також є протиправним та належить до скасування.

Водночас, Головним управлінням ДПС в Одеській області правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0148706-2407-1519 від 24.06.2022 на суму 2775,60 грн, об`єкт оподаткування: «комплекс» за адресою: АДРЕСА_3 ;

№0148708-2407-1519 від 24.06.2022 на суму 6767,95 грн, об`єкт оподаткування: «нежиле приміщення» за адресою: АДРЕСА_4 ;

№0023929-2411-1504 від 15.03.2024 на суму 4510,35 грн, об`єкт оподаткування: «комплекс» за адресою: АДРЕСА_3 .

Так, судом встановлено, що зазначені об`єкти нежитлової нерухомості дійсно належать на праві власності ОСОБА_1 , а матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 сплатив визначені податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Також не підлягають визнанню протиправними та скасуванню податкові повідомлення-рішення:

№0850848-2407-1519 від 18.11.2021 на суму 3004,18 грн, об`єкт оподаткування: «комплекс» за адресою: АДРЕСА_3 ;

№0850850-2407-1519 від 18.11.2021 на суму 7325,32 грн, об`єкт оподаткування: «нежиле приміщення» за адресою: АДРЕСА_4 .

Так, позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 не наведено підстав щодо протиправності означених податкових повідомлень-рішень, а зазначені вище об`єкти нерухомості перебували у власності ОСОБА_1 . При цьому, суд також враховує, що позивачем за зустрічним позовом не заперечується правильність розрахунків податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об`єкти нерухомості по АДРЕСА_7 за 2020 рік.

Суд також враховує, що позивач за зустрічним позовом оскаржувані податкові повідомлення-рішення за 2020-2022 роки не отримував, а дізнався про існування спірних податкових повідомлень-рішень лише з моменту отримання первісної позовної заяви про стягнення податкового боргу.

Так, судом встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення надсилались не за податковою адресою позивача, а особу, яка отримала податкові повідомлення-рішення, встановити не вбачається можливим.

Окремо суд зазначає, що за наявності спору між сторонами стосовно отримання позивачем спірних податкових повідомлень-рішень, суд приймає до уваги, що на підтвердження доводів Головного управління ДПС в Одеській області про вручення поштового відправлення не надано доказів надсилання таких податкових повідомлень-рішень саме за належної адресою ОСОБА_1 . Окрім того, з підпису, проставленого на повідомленнях про вручення поштового відправлення, копії яких надані відповідачем за зустрічним позовом до матеріалів справи, не можливо ідентифікувати особу, якою отримано поштове відправлення, а в судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що проставлений підпис на повідомленнях про вручення поштового відправлення йому не належить. Отже, суд вказує про неналежність наданих Головним управлінням ДПС в Одеській області копій повідомлень про вручення поштового відправлення як доказів отримання ОСОБА_1 спірних податкових повідомлень-рішень.

Щодо позовних вимог за первісним позовом Головного управління ДПС в Одеській області про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу, суд зазначає таке.

За правилами ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого первісного позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до п.15.1 ст.15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.53 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

За правилами п.54.5 ст.54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання, платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Особливості порядку обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, врегульовано ст.266 ПК України.

Відповідно до пп. 266.7.2. п.266.7 ст.266 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України, податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання (пп 266.10.2. п.266.10 ст.266 ПК України).

Згідно з п.42.2 ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата (п. 42.3 ст. 42 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, стягненню податкового боргу передує процедура узгодження грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області за первісним позовом заявлена до стягнення з ОСОБА_1 сума податкового боргу у розмірі 84974,74 грн з по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який виник на підставі таких податкових повідомлень-рішень:

за 2020 рік:

№0850848-2407-1519 від 18.11.2021 на суму 3004,18 грн, об`єкт оподаткування: «комплекс» за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.10; 151);

№0850849-2407-1519 від 18.11.2021 року на суму 1580,67 грн, об`єкт оподаткування: «комплекс» за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.10; 151);

№0850850-2407-1519 від 18.11.2021 року на суму 7325,32 грн, об`єкт оподаткування: «нежиле приміщення» за адресою: АДРЕСА_4 » (т.1 а.с.10; 151);

№0850850-2407-1519 від 18.11.2021 на суму 15180,67 грн, об`єкт оподаткування: «нежитлова будівля» за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.10; 151);

за 2021 рік:

№0023932-2411-1504 від 15.03.2023 на суму 21038,40 грн, об`єкт оподаткування: «нежитлова будівля» за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.12; 153).

№0148706-2407-1519 від 24.06.2022 на суму 2775,60 грн, об`єкт оподаткування: «комплекс» за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.9; 153);

№0148708-2407-1519 від 24.06.2022 на суму 6767,95 грн, об`єкт оподаткування: «нежиле приміщення» за адресою: АДРЕСА_4 (т.1 а.с.9; 153);

за 2022 рік:

№0023930-2411-1504 від 15.03.2023 на суму 22791,60 грн, об`єкт оподаткування: «нежитлова будівля» за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.11; 154);

№0023929-2411-1504 від 15.03.2024 на суму 4510,35 грн, об`єкт оподаткування: «комплекс» за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.11; 154).

Враховуючи, що за результатом розгляду цієї справи, суд дійшов висновку про протиправність та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області №0850849-2407-1519 від 18.11.2021 на суму 1580,67 грн, №0850851-2407-1519 від 18.11.2021 на суму 15180,67 грн, №0023932-2411-1504 від 15.03.2023 на суму 21038,40 грн, №0023930-2411-1504 від 15.03.2023 на суму 22791,60 грн, у задоволенні в цій частині первісного позову Головного управління ДПС в Одеській області про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 слід відмовити.

Судом також встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 сплатив податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за такими податковими повідомленнями-рішеннями:

№0148706-2407-1519 від 24.06.2022 на суму 2775,60 грн відповідно до квитанції до платіжної інструкції №40906300 від 17.04.2023 на суму 2775,60 грн, призначення платежу: 101; 2434010712; 18010300; податок на нерухоме майно за 2021 р., АДРЕСА_3 (РН 162215170 від 17.04.2023) (т.1 а.с.54);

№0148708-2407-1519 від 24.06.2022 на суму 6767,95 грн відповідно до квитанція до платіжної інструкції №40906396 від 17.04.2023 6767,95 грн, призначення платежу: 101; 2434010712; 18010300; податок на нерухоме майно за 2021 р. с. Липецьке, вул. Одеська 67-д1 (РН 162215831 від 17.04.2023) (т.1 а.с.56);

№0023929-2411-1504 від 15.03.2024 на суму 4510,35 грн відповідно до квитанції до платіжної інструкції №40906344 від 17.04.2023 - 4510,35 грн, призначення платежу; 101; 2434010712;18010300; податок на нерухоме майно за 2022 р., АДРЕСА_3 (РН 162215386 від 17.04.2023) (т.1 а.с.55).

Зарахування зазначених сум за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями також підтверджується даними інтегрованої картки платника (ІКП) (т.1 а.с.20).

Отже, з урахуванням оплати ОСОБА_1 суми визначених вище податкових зобов`язань, суд доходить висновку, що у цій частині первісного позову Головного управління ДПС в Одеській області про стягнення податкового боргу також слід відмовити.

Щодо податкових повідомлень-рішень №0850848-2407-1519 від 18.11.2021 на суму 3004,18 грн щодо об`єкта оподаткування: «комплекс» за адресою: АДРЕСА_3 , а також №0850850-2407-1519 від 18.11.2021 на суму 7325,32 грн, об`єкт оподаткування: «нежиле приміщення» за адресою: АДРЕСА_4 , суд зазначає таке.

Так, судом встановлено та підтверджено представником Головного управління ДПС в Одеській області в судовому засіданні, що податкові повідомлення-рішення №0850848-2407-1519 від 18.11.2021 на суму 3004,18 грн та №0850850-2407-1519 від 18.11.2021 на суму 7325,32 грн надсилались відповідачу за первісним позовом ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Водночас, в матеріалах справи містяться копії повідомлень про вручення поштового відправлення, відповідно до яких зазначені вище податкові повідомлення-рішення надсилались платнику податків фізичній особі ОСОБА_1 , в яких міститься така адреса ОСОБА_1 : поштова адреса буд. АДРЕСА_6 .

При цьому, судом встановлено, що податковою адресою ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 та ОСОБА_1 , не змінював свою податкову адресу.

Податковий орган не надав суду жодних логічних пояснень та обґрунтувань своїх дій щодо причин і підстав направлення відповідачу податкових повідомлень-рішень за адресою: поштова адреса буд. АДРЕСА_6 . Водночас, у позовній заяві про стягнення податкового боргу позивачем вказано правильну адресу відповідача.

Окрім того, як вже зазначено судом, з підпису, проставленого на повідомленнях про вручення поштового відправлення, копії яких надані відповідачем за зустрічним позовом до матеріалів справи, не можливо ідентифікувати особу, якою отримано поштове відправлення, а в судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що проставлений підпис на повідомленнях про вручення поштового відправлення йому не належить.

Отже, суд вказує про неналежність наданих Головним управлінням ДПС в Одеській області копій повідомлень про вручення поштового відправлення як доказів отримання ОСОБА_1 спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскільки Головним управлінням ДПС в Одеській області не надано належного документального підтвердження вручення ОСОБА_1 за його податковою адресою податкових повідомлень-рішень, то відповідно платник податків ОСОБА_1 не є повідомленим про наявність податкового зобов`язання в установленому ПК України порядку.

За змістом п.87.11 ст.87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

При вирішенні даної справи суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 12 липня 2022 року по справі № 160/7345/20, в якій Верховний Суд вказав, що у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством, правильність нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу.

Висновки аналогічного змісту викладені і в постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №824/1571/19-а.

За встановлених обставин справи в їх сукупності, у суду відсутні правові підстави вважати податкові повідомлення-№0850848-2407-1519 від 18.11.2021 на суму 3004,18 грн та №0850850-2407-1519 від 18.11.2021 на суму 7325,32 належним чином врученими відповідачу за первісним позовом у розумінні п.58.3 ст.58 ПК України, а визначені ними грошові зобов`язання, узгодженими у спосіб, встановлений ПК України, що, як наслідок, не дає права контролюючому органу на стягнення податкового боргу, що виник у зв`язку з їх несплатою.

Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 29.01.2024 у справі №200/1185/21-а.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що первісна позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області щодо стягнення податкового боргу не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість зустрічного позову та наявність підстав для його часткового задоволення, та відсутність підстав для задоволення первісного позову.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) згідно з платіжним дорученням №49729950 від 19.04.2025.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Суд зазначає, що ціна позовну у цій справі, оскільки позов містить усі вимоги майнового характеру, складає 84974,74 грн.

При цьому, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області №0850849-2407-1519 від 18.11.2021 на суму 1580,67 грн, №0850851-2407-1519 від 18.11.2021 на суму 15180,67 грн, №0023932-2411-1504 від 15.03.2023 на суму 21038,40 грн, №0023930-2411-1504 від 15.03.2023 на суму 22791,60 грн, що у загальному розмірі становить 60591,34 грн.

Тобто, у відсотковому співвідношенні судом задоволено 71,31% (з округленням) розміру позовних вимог за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 (60591,34 грн.) (сума задоволених вимог) х 100% : 84974,74 грн. (загальна ціна (сума) позову).

З урахуванням часткового задоволення зустрічної позовної заяви майнового характеру ОСОБА_1 у розмірі, що становить 71,31% від суми заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що розмір судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням №49729950 від 19.04.2025, що підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань, становить 863,70 грн. (з округленням) (1211,20 грн. (загальна сума судового збору) х 71,31%), пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 9, 72, 76, 77, 78, 90, 120, 139, 193, 227, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Зустрічний позов фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (форми Ф) №0850849-2407-1519 від 18.11.2021 на суму 1580,67 грн, №0850851-2407-1519 від 18.11.2021 на суму 15180,67 грн, №0023932-2411-1504 від 15.03.2023 на суму 21038,40 грн, №0023930-2411-1504 від 15.03.2023 на суму 22791,60 грн.

В задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовити.

У задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи ОСОБА_1 863 (вісімсот шістдесят три) гривні 70 копійок сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 21 квітня 2025 року.

Позивач за первісним позовом відповідач за зустрічним позовом: Головне управління ДПС в Одеській області, код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м.Одеса, Одеська область, 65044.

Відповідач за первісним позовом позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_8

Суддя Дмитро БАБЕНКО