Рішення № 126749234, 21.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2198/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщені суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Подільської окружної прокуратури до Подільської міської ради Одеської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати протиправною бездіяльність Подільської міської ради Одеської області (далі відповідач) щодо неоформлення та непроведення державної реєстрації права комунальної власності на будівлю (приміщення) котельні № 8, загальною площею 675.1 кв.м., розташованої за адресою: вул. Армійська, 500, м. Подільськ Одеської області; зобов`язати відповідача вжити заходи щодо оформлення та державної реєстрації права комунальної власності на будівлю (приміщення) котельні № 8, загальною площею 675.1 кв.м., розташованої за адресою: вул. Армійська, 500, м. Подільськ Одеської області.

Свої вимоги мотивує тим, що у відповідача у комунальній власності перебуває нерухоме майно, речові права на яке в Державному реєстрі речових прав відсутні. всупереч вимог статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідачем протягом тривалого часу не вживаються дії щодо оформлення права власності на нерухоме майно - будівлю (приміщення) котельні № 8, загальною площею 675.1 кв.м., розташованої за адресою: вул. Армійська, 500, м. Подільськ Одеської області; чим фактично порушуються майнові інтереси територіальної громади.

Ухвалою від 27 січня 2025 відкрито провадження у справі, та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов.

Дослідивши заяви по суті справи, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Подільською міською радою прийнято рішення від 18.03.2003 за № 53-ХХГУ «Про надання згоди на передачу до комунальної власності житлового фонду та комунальних об`єктів військового містечка», відповідно до пункту 1 якого зазначено, що міською радою надається згода на передачу до комунальної власності територіальної громади міста Котовськ (Подільськ) державного житлового фонду та об`єктів комунальної інфраструктури Міністерства Оборони України, розташованих в місті Котовську.

Пунктом 2 зазначеного рішення доручено виконавчому комітету Котовської міської ради Одеської області створити відповідні підприємства для утримання вищезазначеного майна з послідуючим затвердженням на сесії міської ради.

Пунктом 1 рішення виконавчого комітету Котовської міської ради Одеської області від 28.08.2003 № 344 «Про затвердження актів прийому- передачі житлового фонду та об`єктів комунальної інфраструктури військового містечка до комунальної власності міста» затверджено акти прийому- передачі житлового фонду та об`єктів комунальної власності міста.

Пунктом 2 зазначеного рішення встановлено, що інженерну автотехніку та обладнання передати житлово-комунальним підприємствам міста згідно переліку.

Пунктом 3 зазначеного рішення встановлено, що житлово- комунальним підприємствам прийняту на баланс автомобільну та інженерну техніку зареєструвати в Котовському МРЕУ.

Відповідно до п. 4 зазначеного рішення встановлено, що керівникам житлово- експлуатаційного підприємства, комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «Котовськводоканал», комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «Котовськтеплокомуненерго», комунальної ремонт-експлуатаційної організації «Котовськміськсвітло»,

КДЕО «Дорсервіс» приступити до експлуатації прийнятих на баланс підприємств житлових будинків, споруд, об`єктів комунального призначення та техніки.

Згідно акту приймання-передачі військового майна від 28.07.2003 передано у комунальну власність міста Котовськ котельню № 1 (спірне майно), яка належить до сфери управління Міноборони.

Пунком 1 наказу КПЕП «Котовськтеплокомуненерго» № 127 від 29.07.2003 визначено головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_1 відповідно до діючого законодавства провести оприбуткування прийнятих на баланс підприємства об`єктів військового містечка комунального призначення, інжинерного обладнання та техніки, згідно опису майна.

Пуктом 2 наказано начальнику автотранспортного відділу Ютишину А.І. прийняти на баланс автотранспортну та спеціалізовану техніку та зареєструвати її в Подільському МРЕУ.

Пунктом 4 наказу зазначено про присвоєнння взятим на облік підприємствам - приміщенням котелень № 1- БОС 1/500, котельні № 2-БОС 1/593

присвоїти номера за послідовністю № 8 та № 9.

Таким чином, приміщення котельні № 8 (колишня котельня № 1), розташованої за адресою: м. Подільськ, вул. Армійська, 500 передано та перебуває у комунальній власності Подільської територіальної громади Одеської області.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 31.10.2024, реєстрація права власності на комунальне майно- приміщення котельні, розташоване за адресою: Одеська область, м. Подільськ, вул. Армійська, 500, яке належить Подільській міській раді Подільського району Одеської області- відсутня.

Подільською окружною прокуратурою на адресу Подільського міського голови направлено лист №61 4131 вих-24 від 15.05.2024 щодо надання інформації про перелік об`єктів комунальної власності відомості про які не внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Виконавчим комітетом Подільського району Одеської області повідомлено окружну прокуратуру, що речові права на вісім котельнь відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за територіальною громадою міста не зареєстровані та проводиться робота щодо збору документів для державної реєстрації права комунальної власності.

Листом вих №61-286вих-25 від 14.01.2025 р. позивач направив відповідачу повідомлення у порядку п.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Джерела прав та висновки суду.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VІІ «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.

Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 23 цього Закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Як визначено частинами четвертою, п`ятою статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.

При вирішенні справи суд бере до уваги, що інтереси держави є оціночним поняттям, а тому прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.12.2019 у справі №920/121/19, суд зазначає, що поняття інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 08.02.2019 у справі №915/20/18).

Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.

З наведеного слідує, що інтереси держави спрямовані на забезпечення гарантій державної влади та ефективного функціонування її інститутів та органів задля захисту та реалізації прав і свобод територіальних громад.

За таких обставин у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, який полягає у необхідності дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності у сфері майнових правовідносин, та, як наслідок, реалізації державних гарантій щодо захисту права власності. Отже, суд вважає наявними передбачені частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 №280/97-ВР /надалі Закон №280/97-ВР/, частиною другою статті 2 якого визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частин третьої та п`ятої статті 16 Закону №280/97-ВР матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частинами першою, другою та п`ятою статті 60 Закону №280/97-ВР визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду

Відповідно до частини восьмої статті 60 Закону №280/97-ВР право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно із частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом /стаття 329 ЦК України/.

Основні засади передачі об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст врегульовано Законом України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» (далі - Закон), який є спеціальним законом, який регулює відносини, пов`язані з передачею об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону об`єктами передачі згідно з цим Законом є цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів (далі - підприємства);

нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі об`єкти незавершеного будівництва, приміщення);

інше окреме індивідуально визначене майно підприємств;

акції (частки, паї), що належать державі або суб`єктам права комунальної власності у майні господарських товариств;

житловий фонд та інші об`єкти соціальної інфраструктури (далі - об`єкти соціальної інфраструктури), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом. ( Частину першу статті 2 доповнено абзацом згідно із Законом N 1294-XIV ( 1294-14 ) від 15.12.99, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2182-III ( 2182-14 ) від 21.12.2000 )

Згідно із ч.1 ст. 4 Закону передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій - щодо об`єктів, визначених в абзаці шостому частини першої статті 2 цього Закону, та нерухомого майна, призначеного виключно для розміщення дошкільних навчальних закладів.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону передача об`єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 3 статті 4-1 Закону визначено, що рішення щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.

Положеннями ст. 6 Закону визначено, що передача об`єктів здійснюється комісією з питань передачі об`єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі.

У разі передачі об`єктів у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради, якщо інше не передбачено законом утворює комісію з питань передачі об`єктів та призначає його голову.

Згідно із ч. 5 ст. 7 Закону передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акту приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Органом місцевого самоврядування наразі вчинені дії з метою набуття саме права власності на приміщення котельні № 8 (колишня котельня № 1), розташованої за адресою: м. Подільськ, вул. Армійська, 500 а саме: надано згоду на прийняття його до комунальної власності та затверджено акт його приймання-передачі з державної власності до комунальної власності.

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.

Відповідно до статті 327 ЦК України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV /надалі Закон № 1952-IV/ регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закон № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.2 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування» підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 316 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтями 328, 331 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, до яких належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких с неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч.1 ст.181 ЦК України), обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтєю 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Крім того, статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що речові права та обтяження на нерухоме майно, підлягають обов`язковій державній реєстрації.

У Державному реєстрі прав, відповідно до ст. 5 Закону, реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заявником є, зокрема, власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право (у тому числі замовник будівництва, девелопер будівництва, управитель фонду фінансування будівництва), або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Отже, Подільська міська рада, як правонабувач майна має право на подачу заяви про державну реєстрацію прав - права комунальної власності на приміщення котельні № 8 (колишня котельня № 1), розташованої за адресою: м. Подільськ, вул. Армійська, 500 .

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

У силу вимог ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» права суб`єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради.

Згідно із ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими Законами.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Права суб`єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради.

Тобто, єдиним органом, уповноваженим управляти комунальним майном, яке знаходиться на території міста Запоріжжя, є Запорізька міська рада.

У зв`язку з цим, єдиним заявником, в розумінні ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є Запорізька міська рада, яка не вчинила жодних дій, спрямованих на проведення державної реєстрації права власності на 47/100 частки спірного житлового будинок за Запорізькою міською територіальною громадою.

Згідно пунктів 6 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Відповідно до п. 62 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 для державної реєстрації права власності на підставі рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність відповідно до Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» також подаються: рішення правонабувача майна, уповноваженого ним органу про надання згоди на передачу майна; акт приймання-передачі такого майна, підписаний власником (співвласниками) та особою, що діє від імені правонабувача майна.

Тобто, право комунальної власності на житловий будинок, або його частину виникає з дня його державної реєстрації, яка є обов`язковою та здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за заявою уповноваженого заявника.

При наявності всіх необхідних документів передбачених законодавством, а саме рішення Подільської міської ради від 18.03.2003 року №53-ХХІV «Про надання згоди на передачу до комунальної власності житлового фонду та комунальних об`єктів військового містечка» , акт приймання-передачі військового майна до комунальної власності від 28.07.202003р., затверджений рішенням виконавчого комітету Подільської міської ради №344 від 28.08.2003р, питання звернення до суб`єкта державної реєстрації прав Подільською міською радою дотепер не вирішено.

Всупереч вимогам ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та саме через бездіяльність відповідача державна реєстрація права комунальної власності на приміщення котельні № 8 (колишня котельня № 1), розташованої за адресою: м. Подільськ, вул. Армійська, 500 за Подільською міською територіальною громадою в особі Подільської міської ради не проведена.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заявником є, зокрема, власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право (у тому числі замовник будівництва, девелопєр будівництва, управитель фонду фінансування будівництва), або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Враховуючи викладене, відповідач зобов`язаний згідно з вимогами чинного законодавства вжити заходи для оформлення та державної реєстрації права власності на приміщення котельні № 8 (колишня котельня № 1), розташованої за адресою: м. Подільськ, вул. Армійська, 500.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Суд звертає увагу, що державна реєстрація права власності на підставі рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу майна з державної у комунальну відповідно до Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» має свої особливості та чітко визначний перелік документів передбачений п.62 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127. Як встановлено судом всі необхідні документи для проведення реєстрації у відповідача були наявні.

Таким чином, за наявності підстав та відповідних повноважень, Подільською міською радою, як суб`єктом комунальної власності, що здійснює від імені та в інтересах територіальної громади відповідні права комунальної власності, упродовж тривалого часу, фактично не здійснено жодних юридично значимих обов`язкових дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на вищезазначений об`єкт нерухомого майна.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про досить тривалу (більше 20 років) бездіяльність Подільської міської ради, яка полягає у безпідставному зволіканні в проведенні державної реєстрації права комунальної власності на приміщення котельні № 8 (колишня котельня № 1), розташованої за адресою: м. Подільськ, вул. Армійська, 500.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача вжити заходи щодо проведення державної реєстрації права комунальної власності на нерухоме майно - приміщення котельні № 8 (колишня котельня № 1), розташованої за адресою: м. Подільськ, вул. Армійська, 500.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити повністю.

Згідно частини 2 статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 139, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Подільської окружної прокуратури до Подільської міської ради Одеської області задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Подільської міської ради Одеської області щодо неоформлення та непроведення державної реєстрації права комунальної власності на будівлю (приміщення) котельні № 8, загальною площею 675.1 кв.м., розташованої за адресою: вул. Армійська, 500, м. Подільськ Одеської області.

Зобов`язати Подільську міську раду Одеської області вжити заходи щодо оформлення та державної реєстрації права комунальної власності на будівлю (приміщення) котельні № 8, загальною площею 675.1 кв.м., розташованої за адресою: вул. Армійська, 500, м. Подільськ Одеської області.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Подільська окружна прокуратура (66300, Одеська область, м. Подільськ, пр-т Шевченка, 10) код ЄДРПОУ 0352855232.

Відповідач: Подільська міська рада Одеської області (просп. Шевченка. 2, м.Подільськ, Одеська область, 66302) код ЄДРПОУ 33909986.

Суддя Е.А.Іванов