Рішення № 126747722, 21.04.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2025 року Справа№640/7010/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому позивач просить суд (з урахуванням уточнень):

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначені пенсії ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 17.01.2022;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 17.01.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач по досягненню пенсійного віку, встановленого ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії, до якої було додано документи для підтвердження пільгового стажу. Відповідач відмовив позивачу листом, через відсутність необхідного пільгового стажу. Позивач вважає такі дії суб`єкта владних повноважень протиправними, тому змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2022 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, визначено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву та додаткових доказів, а саму справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач 28.06.2022 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що відповідно наданих до заяви документів загальний страховий стаж позивача складає 36 років 10 місяців 26 днів. Пільговий стаж за Списком № 2 не визначено. За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано періоди роботи проходження строкової служби з 26.06.1986 по 09.06.1988, оскільки в військовому квитку наявне виправлення прізвища з ОСОБА_2 та відсутній запис про документ, на підставі якого внесено зміни; до пільгового стажу не зараховано періоди роботи: з 07.09.2010 по 27.07.2018 згідно з довідкою від 09.09.2021 №42АУ/020/206, оскільки довідка не відповідає вимогам додатку № 5 до п. 20 Порядку № 637, саме відсутній підпис відділу кадрів; з 28.07.2018 по теперішній час згідно з довідкою від 13.01.2022 № 1, оскільки довідка не відповідає вимогам додатку № 5 до п. 20 Порядку № 637, а саме, відсутній відпис керівника підприємства, відділу кадрів та головного бухгалтера.

Зазначає, що у позивача недостатньо пільгового стажу для призначення пенсії за віком по списку №2. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю страхового стажу в шкідливих та важких умовах праці.

За змістом відповіді на відзив позивач підтримував позовні вимоги.

Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу №640/7010/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.02.2025 адміністративну справу прийнято до провадження, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії залишено без руху, надано позивачу термін протягом десяти днів, починаючи з наступного дня після отримання цієї ухвали, впродовж якого позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання: позовної заяви, приведеної у відповідність з приписами Кодексу адміністративного судочинства України з зазначенням поштового індексу та відомих номерів засобів зв`язку позивача та відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

Представником позивача вищезазначені недоліки були усунені.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.02.2025 продовжено розгляд справи №640/7010/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Запропоновано учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання цієї ухвали надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин у цій справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також у разі врегулювання спору.

У період з 14.04.2025 по 18.04.2025 включно суддя Донецького окружного адміністративного суду Зеленов А.С. перебував у відпустці.

Судом встановлено такі фактичні обставини у справі.

17.01.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком по списку №2.

Листом від 31.01.2022 №2600-0205-8/17007 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про відмову в призначенні пенсії. Зазначено, що необхідний пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2, визначений п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №2) становить 12 років 6 місяців.

В листі також вказано, що відповідно наданих до заяви документів загальний страховий стаж складає 36 років 10 місяців 26 днів.

Пільговий стаж за Списком № 2 не визначено.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви:

- до страхового стажу не зараховано періоди роботи проходження строкової служби з 26.06.1986 по 09.06.1988, оскільки в військовому квитку наявне виправлення прізвища з ОСОБА_2 та відсутній запис про документ, на підставі якого внесено зміни;

- до пільгового стажу не зараховано періоди роботи: з 07.09.2010 по 27.07.2018 згідно з довідкою від 09.09.2021 №42АУ/020/206, оскільки довідка не відповідає вимогам додатку № 5 до п. 20 Порядку № 637, саме відсутній підпис відділу кадрів; з 28.07.2018 по теперішній час згідно з довідкою від 13.01.2022 № 1, оскільки довідка не відповідає вимогам додатку № 5 до п. 20 Порядку № 637, а саме, відсутній відпис керівника підприємства, відділу кадрів та головного бухгалтера.

Не погодившись із такими діями суб`єкта владних повноважень та вважаючи його протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

3) чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно зі ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 № 1451/11731, встановлено, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Списки №№ 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, з 16 січня 2003 року застосовуються Списки №1, 2, затверджені Постановою КМУ від 16.01.2003 №36, з 24 червня 2016 року - Списки №1,2, затверджені Постановою КМУ від 24.06.2016 №461.

Розділом XІII пункт а позиція 2140000а-13785 Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою Постановою КМУ від 11.03.1994 №162 передбачено професію машиніст котлів.

Постановою КМУ від 16.01.2003 №36 розділ XІII, пункт а позиція 13а, Постановою КМУ від 24.06.2016 №461 розділ ХІІІ передбачено професію машиніст котлів.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Оскільки, посада, на якій працював позивач передбачена Списком № 2, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 07.09.2010 по 27.07.2018 та з 28.07.2018 по 17.01.2022 (дату звернення з завою про призначення пенсії) зараховуються до стажу, який дає йому право на пенсію на пільгових умовах.

Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У відповідності до п. 3 вказаного Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Судом установлено, що на підтвердження стажу роботи позивачем подано трудову книжку серії НОМЕР_2 , яка містить наступні записи щодо спірних періодів:

- 26.06.1986-09.06.1988 служба в РА;

- 07.09.2010 переведений машиністом котлів 4 розряду котельного цеху;

- 08.02.2011 переведений машиністом котлів IV групи кваліфікації котельного цеху;

- 01.03.2017 переведений машиністом котлів IV групи кваліфікації оперативного персоналу з тепломеханічного обладнання оперативного персоналу технічної служби з експлуатації;

- 27.07.2018 звільнений у зв`язку з переведенням;

- 28.07.2018 прийнятий за переведенням на посаду машиніста котлів IV кваліфікації оперативного персоналу з тепломеханічного обладнання технічної служби з експлуатації;

- 01.12.2018 присвоєно V групу кваліфікації та переведено на посаду машиніста котлів V групи кваліфікації оперативного персоналу з тепломеханічного обладнання технічної служби з експлуатації.

У трудовій книжці позивача містяться записи про проведення атестації робочих місць, підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення згідно списку №2, зокрема, у 2010, 2013, 2018 роках.

Суд зазначає, що жодних зауважень щодо записів у трудовій книжці позивача відповідач не вказав, періоди роботи записані чітко, записи скріплені печатками та підписами уповноваженої особи, а тому сумніватись у достовірності відомостей, внесених у трудову книжку у пенсійного органу немає.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Водночас, позивачем пенсійному органу було надано довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З даної довідки №42АУ/020/206 від 09.09.2021, яка видана АТ «К.ЕНЕРГО», вбачається, що позивач у період з 07.09.2010 по 27.07.2018 працював повний робочий день в Акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго», ПАТ «Київенерго», філіал «Завод «Енергія» Київенерго»: котельний цех, технічна служба з експлуатації, оперативний персонал з тепломеханічного обладнання за професією, посадою машиніст котлів ІV розряду, машиніст котлів ІV групи кваліфікації, що передбачена Списком №2 Постанови КМУ від 16.01.2003 №36 розділ XІII, пункт а позиція 13а за період з 16.01.2003 по 02.08.2016 та Постанови КМУ від 24.06.2016 №461 розділ ХІІІ за період з 03.08.2016 по 26.07.2018.

За період з 01.11.2001 по 26.07.2018 пільговий стаж роботи позивача становить 07 років 10 місяців 21 день.

З даної довідки №1 від 13.01.2022, яка видана СП «Завод «Енергія» КП виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго», вбачається, що позивач з 28.07.2018 (наказ №51-К від 28.07.2018) до 01.12.2018 (наказ №262-К від 30.11.2018) працював на посаді машиніста котлів IV групи кваліфікації оперативного персоналу з тепломеханічного обладнання технічної служби з експлуатації, з 01.12.2018 (наказ 262-К від 30.11.2018) до цього часу працює на посаді машиніста котлів V групи кваліфікації оперативного персоналу з тепломеханічного обладнання технічної служби з експлуатації СП «ЗАВОД ЕНЕРГІЯ КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО». Характер виконуваної роботи: експлуатація енергетичного парового котлоагрегату ЧКД Дукла з постійним наглядом та своєчасним розподілом твердих побутових відходів в топці котла, для підтримання всіх необхідних технологічних параметрів, та постійний контроль за роботою допоміжного обладнання в шкідливих умовах праці з шкідливими виробничими факторами шум, вібрація, висока температура, пил. На зазначених роботах зайнятий повний робочий день, інших робіт не виконує. Період роботи з 27.07.2018 по теперішній час (3 р. 5 міс. 16 дн.) зараховується до спеціального стажу, який дає право на пенсію за віком згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, Списком № 2 (розділ XIII. Електростанції, енергопоїзди, паросилове господарство Робітники позиція машиністи котлів).

Судом встановлено, що крім записів у трудовій книжці, пільговий стаж роботи позивача підтверджено довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №42АУ/020/206 від 09.09.2021 та №1 від 13.01.2022.

Відмовляючи у зарахуванні позивачу спірних періодів, відповідач вказав, що пільгові довідки №42АУ/020/206 від 09.09.2021 та №1 від 13.01.2022 не відповідають додатку 5 Постанови «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 №637 (відсутній підпис начальника відділу кадрів/ відсутній підпис керівника підприємства, відділу кадрів та головного бухгалтера).

Проте, суд вважає такі дії відповідача безпідставними та формальними.

Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні їх при призначенні/перерахунку пенсії.

Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 по справі №687/975/17 зроблений висновок про те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах.

У постанові по справі №754/14898/15-а Верховний Суд стосовно аналогічних правовідносин зазначає, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний підтверджений стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів (довідок, наказів), оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 07.09.2010 по 27.07.2018 та з 28.07.2018 по 17.01.2022.

Щодо відсутності результатів атестації робочих місць, як про це зазначає представник відповідача у відзиві, суд зазначає таке.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (далі Порядок №442) від 01.08.1992 №442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Аналогічну позицію висловила Велика Палата Верховного Суду 19.02.2020 року у справі №520/15025/16, зокрема, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Отже, відсутність проведення атестації робочого місця позивача не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Крім того, матеріалами справи наявні докази про проведення атестації робочого місця позивача та зазначене не спростовується доводами відповідача.

Щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду проходження строкової служби з 26.06.1986 по 09.06.1988, оскільки в військовому квитку наявне виправлення прізвища з ОСОБА_2 та відсутній запис про документ, на підставі якого внесено зміни, суд зазначає наступне.

У трудовій книжці позивача також наявний запис про службу в лавах Радянської Армії з 26.06.1986 по 09.06.1988. Служби в радянській армії також підтверджуються військовим квитком серії НОМЕР_3 .

Згідно з пунктом «в» частини третьої статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба незалежно від місця проходження служби.

За статтею 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У відповідності до абзацу другого частини першої статті 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

У період проходження позивачем строкової військової служби діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590 (далі - Положення № 590, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

За підпунктом «к» пункту 109 Положення № 590, крім роботи в якості робочого або службовця, в загальний стаж роботи зараховується також служба у складі Збройних Сил СРСР.

Таким чином, період проходження військової служби прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Відповідач не заперечує факт проходження військової служби позивачем, при цьому відмовився в зарахуванні до страхового стажу періоду перебування позивача на військовій службі з 26.06.1986 по 09.06.1988 через те, що в військовому квитку наявне виправлення прізвища з ОСОБА_2 та відсутній запис про документ, на підставі якого внесено зміни.

Статтею 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

В свою чергу відповідач при розгляді заяви позивача про призначення пенсії не запропонував позивачу будь-яким чином підтвердити належність військового квитка саме йому.

Таким чином, відповідач діяв не належним чином. Враховуючи, що відповідач не заперечує факт проходження військової служби позивачем, період перебування позивача на військовій службі з 26.06.1986 по 09.06.1988 підлягає зарахуванню до його страхового стажу.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 17.01.2022, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В силу положень пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Саме органи пенсійного фонду визначають правильність та повноту наданих документів для призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача.

Більше того, вирішення питань щодо призначення пенсії на пільгових умовах відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду України (дискреційні повноваження), тому адміністративний суд не може підміняти своїм рішенням рішення суб`єкта владних повноважень, тобто, суд не вправі втручатися у дискреційні повноваження контролюючого органу при нарахуванні, чи обрахунку, чи зобов`язання врахувати, самостійно обраховані позивачем доходи, при обрахунку розміру пенсії позивача, окрім вказівки суду на усунення тих порушень, які були наведені вище, оскільки таке втручання виходить за межі завдань адміністративного судочинства, встановлених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію задоволенню не підлягають.

Відповідно до приписів частини 2статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

В той же час, враховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 17.01.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, зарахувавши до пільгового стажу за списком №2 періоди роботи з 07.09.2010 по 27.07.2018 та з 28.07.2018 по 17.01.2022 та до страхового стажу період проходження військової служби з 26.06.1986 по 09.06.1988.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення з даним позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією від 02.05.2022 наявною в матеріалах справи. Відтак, вказана сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначені пенсії ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 17.01.2022.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.01.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, зарахувавши до пільгового стажу за списком №2 періоди роботи з 07.09.2010 по 27.07.2018 та з 28.07.2018 по 17.01.2022 та до страхового стажу період проходження військової служби з 26.06.1986 по 09.06.1988.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов