Ухвала суду № 126747705, 21.04.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

21 квітня 2025 року Справа №200/2736/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

16 квітня 2025 року ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ), позивач, звернулась з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344):

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неврахування правових позицій Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі №423/1881/17, від 06 лютого 2018 року по справі №677/277/17, від 21 лютого 2018 року по справі №687/975/17, від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а, при розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 06 січня 2025 року №057150013509 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити призначення та виплату позивачу пенсії за віком з 06 квітня 2023 року на підставі частини першої та пункту 2 частини другої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, із зарахуванням до загального страхового стажу періодів роботи з 12 травня 1984 року по 20 серпня 1984 року та з 21 серпня 1984 року по 27 грудня 1987 року за трудовою книжкою НОМЕР_2 від 06 липня 1982 року.

Спір виник із публічно-правових відносин у яких відповідач є суб`єктом владних повноважень. Зазначений спір згідно з вимогамистатті 19 КАС України належить до компетенції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам статей 160,161,172Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).

Щодо питання сплати судового збору.

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не надано суду документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас, разом із позовною заявою позивач заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаєЗакон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»(далі - Закон №3674-VI).

Перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, встановлений частиною першою статті 5 Закону №3674-VI.

При цьому, з наданих позивачем на підтвердження підстав звільнення позивача від сплати судового збору документів не вбачається можливості застосування до ОСОБА_1 будь-якої з підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених частиною першою статті 5 Закону №3674-VI.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється статтею 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини другої вказаної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Викладені норми Закону №3674-VI кореспондується з приписами частини першої статті 133 КАС України: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного вбачається, що якщо майновий стан особи не дає можливості оплатити судові витрати, суд на свій розсуд за клопотанням особи може прийняти одне з таких рішень: зменшити розмір належних до оплати судових витрат; звільнити особу від оплати судових витрат повністю або частково; відстрочити оплату судових витрат на визначений строк; розстрочити оплату судових витрат на визначений строк.

Отже, підставою для вчинення процесуальних дій щодо звільнення, розстрочки або відстрочки від сплати судового збору є рівень майнового стану сторони. При цьому, в порядку статті 133 КАС України звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

З огляду на те, що предметом спору є захист соціальних прав позивача, з метою забезпечення доступу останнього до правосуддя, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Натомість, суддя вважає, за можливе відстрочити позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення в адміністративній справі №200/2736/25.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» 19 листопада 2024 року №4059-IX, розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 3028,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, дана позовна заява була сформована позивачем в системі «Електронний суд», тобто подана в електронній формі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» 19 листопада 2024 року №4059-IX, розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 3028,00 грн.

Таким чином, під час подання позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн. (1211,20 грн. х 0,8) за подачу позову немайнового характеру.

Отже, підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України, немає.

Відповідно до правил статей 12, 257, 260, 263 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Керуючись статтями 160, 161, 171, 258, 260, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

1. В задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задовольнити.

3. Відстрочити позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення в адміністративній справі №200/2736/25.

4. Прийняти позовну заяву до розгляду.

5. Відкрити провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними дії, скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії.

6. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження суддею Молочною І. С. одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

7. Звернути увагу сторін, що у даній справі, яка розглядається за правиламистатті 263 КАС України, заявами по суті справи єпозов та відзив(частина 3вказаної статті).

8. Витребувати у відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, наступні докази:

- виписку із системи персоніфікованого обліку (форма ОК-5)по застрахованій особіпозивача;

- виписку із системи персоніфікованого обліку (форма ОК-7)по застрахованій особіпозивача;

- пенсійну справу ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) (у тому числі протоколи призначення та перерахунку пенсії);

- рішення (інший розпорядчий акт) про призначення або відмову в призначенні пенсії позивачу, а також документи, що слугували підставою для його прийняття (якщо таке приймалося);

- письмові пояснення щодо зарахування або не зарахування до загального страхового стажу позивача періодів роботи з 12 травня 1984 року по 20 серпня 1984 року та з 21 серпня 1984 року по 27 грудня 1987 року за трудовою книжкою НОМЕР_2 від 06 липня 1982 року, із зазначенням конкретних підстав;

- відомості та докази на підтвердження факту ознайомлення позивача з цим рішенням, а саме: дата вручення адресатові;

- всі інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.

Зобов`язати відповідача надати (надіслати) суду витребувані докази засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.

У разі неможливості подати витребувані докази у встановлений строк, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали.

9. Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

10. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя І.С. Молочна