Рішення № 126747532, 21.04.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року Справа № 160/3312/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

03 лютого 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 за підписом представника - Крихти Алли Анатоліївни до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, при призначенні пенсії за віком вперше, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 24.09.2024 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, та здійснити виплату з урахуванням раніше проведених платежів.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку по списку № 2. Зазначає, що 20.09.2024 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 56618-41300/Г-01/8-0400/24 від 17.10.2024 повідомило позивача про відмову в призначенні пенсії за віком з підстав відсутності права на перехід з одного виду пенсії на інший. Зокрема, в листі зазначено, що позивач отримує пенсію за віком за Списком № 2 згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 25.09.2019 по теперішній час. Враховуючи вищевказане здійснити перерахунок пенсії відповідно до наданих документів немає підстав. Такі дії відповідача позивач вважає протиправною бездіяльністю, яка порушує його право на гарантоване державою пенсійне забезпечення у зв`язку із чим звернувся із цим позовом до суду.

Позов не відповідав вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 був залишений без руху. На виконання вимог ухвали позивач 17.02.2025 надав відповідну заяву та виправив вказані недоліки у встановлений судом строк.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач 19.02.2025 повідомлений про відкриття провадження у справі, про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.

Втім, як у встановлений судом строк, так і станом на дату ухвалення рішення відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, проте на виконання ухвали суду від 19.02.2025 надав витребувані документи.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію на пільгових умовах за списком №2 з 25.09.2019.

У зв`язку з досягненням 60-річного віку позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 20.09.2024 про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», замість пенсії на пільгових умовах за списком №2, застосувавши при розрахунку її розміру показник середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.

Листом «Про розгляд звернення» за вих. №56618-41300/Г-01/8-0400/24 від 17.10.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на означену заяву позивача повідомило, що: «показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовують під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (якщо її призначають вперше) і за наявності в особи 24 місяців страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі. Враховуючи вищезазначене для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021, 2022, 2023 роки, немає законних підстав, оскільки Ви вже отримуєте пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2, яка призначена відповідно до статті 114 Закону №1058 з 25.09.2019.».

Позивач, вважаючи порушеними його права на пенсійне забезпечення, звернувся з даним позовом до суду.

Згідно з статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 (далі - Закон №1058).

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058 встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2 призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за умови досягнення пенсійного віку та за наявності пільгового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відтак, станом на час призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах (зі зниженням пенсійного віку) пенсійне забезпечення громадян здійснювалось відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 45 Закону №1058, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону №1058, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: -пенсія за віком; -пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); -пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до пункту «а» статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються трудові пенсії: - за віком; - по інвалідності; - в разі втрати годувальника; - за вислугу років.

Статтею 10 Закону №1058 та статтею 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058, державне переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до аналізу наведених норм переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені статтею 9 Закону №1058.

Приписами статті 26 Закону №1058 визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.

Проте, позивачу пенсія за віком вже призначена у 2019 році на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що повторне призначення пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» діючим законодавством не передбачено.

Пенсія за віком на пільгових умовах є різновидом пенсії за віком зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах повторно у зв`язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі №185/1473/17, від 15.05.2020 у справі №334/13/16-а, від 27.03.2020 у справі №335/8983/17.

Положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія за віком може призначатись як на загальних, так і на пільгових та спеціальних юридичних підставах. При цьому, під пільговим пенсіонуванням законодавець розуміє можливість вийти на пенсію за віком або в молодшому віці за загальної незмінної тривалості трудового стажу, або за одночасним зниженням вимог до віку і тривалості трудового стажу.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 17.05.2021 у справі №185/1473/17.

Оскільки, позивач скористався своїм правом на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тобто із застосуванням пільги, яка полягала у зниженні пенсійного віку та зазначена пенсія йому перераховувалась у визначеному Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» порядку, суд не вбачає правових підстав для призначення позивачу пенсії за віком за його заявою у відповідності до статті 26, частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд також не приймає посилання позивача у позовній заяві на судову практику Верховного Суду, оскільки зазначені постанови ухвалені за інших фактичних обставин та з іншим правовим регулюванням. Спірні правовідносини стосуються питання призначення іншої пенсії за іншим законом, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії і жодним чином не стосуються питання повторного призначення того ж виду пенсії.

Зокрема, у наведених позивачем постановах Верховного Суду предметом спору було переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, тобто з одного виду пенсії на інший вид пенсії.

Натомість, в даному випадку позивач звернувся із заявою про переведення з пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на пенсію за віком на загальних підставах із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в даному випадку правомірно відмовило позивачу.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 21 квітня 2025 року.

Суддя Е.О. Юрков