Ухвала суду № 126746589, 21.04.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Вінниця

21 квітня 2025 р.Справа № 120/12578/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку заяву про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької районної військової (державної) адміністрації, Державної інспекції архітектури та містобудування України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Агрономічна сільська рада, ОСОБА_2 про скасування містобудівних умов, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Вінницької районної військової (державної) адміністрації, Державної інспекції архітектури та містобудування України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Агрономічна сільська рада, ОСОБА_2 про скасування містобудівних умов, зобов`язання вчинити дії.

17.04.2025 представником позивача до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом встановлення заборони ОСОБА_2 та/або будь-яким іншим особам за його дорученням чи за договором, здійснювати будь-які будівельні роботи на земельних ділянках кадастрові номери 0520680200:03:002:0481, 0520680200:03:002:0482, 0520680200:03:002:0483, 0520680200:03:002:0484, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

- заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України реєструвати декларації про готовність об`єктів до експлуатації, розташованих на земельних ділянках кадастрові номери 0520680200:03:002:0481, 0520680200:03:002:0482, 0520680200:03:002:0483, 0520680200:03:002:0484, за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову представник позивача зазначає, що відповідно до Повідомлень про початок будівельних робіт ВН051201230298, ВН51201230192 від 06.01.2021 року та ВН051201230218 від 29.12.2021, зареєстрованих Департаментом архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, ОСОБА_2 здійснюється нове будівництво житлового будинку (код ДКБС:1110.3 Будинки садибного типу) за адресою: АДРЕСА_1 , на земельних ділянках за кадастровими номерами 0520680200:03:002:0481, 0520680200:03:002:0482, 0520680200:03:002:0483, 0520680200:03:002:0484.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 того ж Закону право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Однак, як зауважує представник позивача, всупереч вищенаведеним нормам законодавства, ОСОБА_2 проводиться будівництво з порушенням містобудівної документації, a саме: провадиться будівництво багатоквартирного житлового будинку (житлового комплексу «Озерний») із порушенням містобудівної документації та саме плану зонування села Агрономічне. У зоні Ж-1, яка призначена для розташування одноквартирних житлових будинків до 3-х поверхів із земельними ділянками та зблокованих одно-двоквартирних житлових будинків на суміжних земельних ділянках зводиться багатоквартирний житловий будинок, висотою 4 поверхи, без мансарди.

Разом з тим, на думку позивача 4 поверх маскується під мансарду шляхом подовження (спуску країв) даху до середини 4 поверху, однак без похилої стелі всередині приміщення. Таким чином, приміщення 4-го поверху кожного із задекларованих чотирьох будинків, не відповідають вказаним критеріям щодо визначення приміщення (поверху), як мансардного, 4 поверх даного будівництва не є мансардним, а будівництво є не триповерховим з мансардою, а чотириповерховим.

Також, представник позивача звертає увагу, що відповідно до інформації, розміщеної в мережі "Інтернет" на веб-сайті продажу нерухомості "Лун", до продажу пропонуються 64 квартири, що вказує на багатоквартирність житлового комплексу. Однак, згідно до плану зонування (зона Ж-1), та у випадку дотримання містобудівної документації (одно-двоквартирні житлові будинки), максимальна кількість квартир не перевищувала б 8-ми квартир у 4 будинках, що зводяться. Отже, із зазначеного сліду, що будівництво, що проводиться за адресою с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області ОСОБА_2 значно перевищує максимально допустимий відсоток забудови.

Таким чином, враховуючи невідповідність будівництва містобудівній документації на місцевому рівні та цільовому призначенню земельних ділянок, зазначене будівництво є самочинним. А тому, продовження такого будівництва в подальшому ускладнить, як виконання рішення суду у випадку задоволення позову, та к, і збільшить обсяг дій та вартість його знесення, оскільки самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсаціює витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

З підстав зазначеного, представник просить суд про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони виконання будівельних робіт та накладення заборони Державній інспекції архітектури та містобудування України реєструвати декларації про готовність об`єктів до експлуатації.

Вирішуючи питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Приписами ч. 1 ст. 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено шляхом, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, забороною відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору.

Частиною 2 цієї статті визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

Передумовою для вжиття таких заходів, з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України, є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 Кодексу.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 640/4269/20, від 08.12.2021 у справі № 640/19442/21.

З аналізу вказаних норм вбачається, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

Судом з`ясовано, що предметом доказування в межах даної адміністративної справи є будівництво багатоквартирного житлового будинку, яке проводиться забудовником ОСОБА_2 , на думку позивача, із порушенням містобудівної документації, а саме плану зонування села Агрономічне, оскільки у зоні Ж-1, яка призначена для розташування одноквартирних житлових будинків до 3-х поверхів із земельними ділянками та зблокованих одно-двоквартирних житлових будинків на суміжних ділянках. Разом з тим, третьою особою, зводиться багатоквартирний житловий будинок, висотою 4 поверхи, без мансарди.

У зв`язку із чим, позивач звернулась до суду з вимогами про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва за № № 42, 43, 44, 45 та зобов`язання Державної інспекції архітектури та містобудування України провести перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил щодо будівництва житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , на ділянках з кадастровими номерами: 0520680200:03:002:0481; 0520680200:03:002:0482; 0520680200:03:002:0483; 0520680200:03:002:0484, яке проводиться ОСОБА_2 на підставі повідомлень про початок будівництва від 06.01.2021.

Отже, враховуючи з`ясовані обставини, суд приходить до висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в даній адміністративній справі.

На переконання суду, в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що намір заявника захистити свої права та інтереси, які вона вважає порушеними, в даному провадженні не буде реалізовано у разі вчинення відповідачем дій щодо реалізації оскаржуваних дозвільних документів, що не відповідатиме завданню адміністративного судочинства та порушить право заявника на судовий захист.

До того ж, невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може зумовити виникнення інших спорів, а для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль шляхом ініціювання нових судових процесів, що потягне за собою матеріальні витрати, відшкодування яких буде неминуче пов`язано із певними труднощами, тобто спричинить негативні наслідки для сторін.

Окремо суд зауважує, що ухвала про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони ОСОБА_2 та /або будь-яким іншим особам за його дорученням чи за договором, здійснювати будівельні роботи на земельних ділянках кадастрові номери 0520680200:03:002:0481, 0520680200:03:002:0482, 0520680200:03:002:0483, 0520680200:03:002:0484, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

- заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України реєструвати декларації про готовність об`єктів до експлуатації, розташованих на земельних ділянках кадастрові номери 0520680200:03:002:0481, 0520680200:03:002:0482, 0520680200:03:002:0483, 0520680200:03:002:0484, за адресою: АДРЕСА_1 , не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а тим більше прав третіх осіб та зацікавлених осіб, а лише тимчасово зупиняє будівельні роботи.

При цьому, щодо співмірності обраного захисту, суд акцентує увагу, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову може призвести до продовження виконання будівельних робіт на підставі документів, правомірність яких оскаржується у цій справі, рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, не виконає свою правову роль та не призведе до захисту та відновлення порушеного права. Натомість, забезпечення позову забезпечить можливість поновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову, а обрані заходи є адекватними змісту права, про яке заявлено захист і не виходять за його межі, а також базується на обґрунтованих припущеннях.

Також суд вказує, що в разі реалізації проекту будівництва до завершення розгляду справи, можливе проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за третіми особами (фізичними та юридичними особами), які в даних правовідносинах виступатимуть добросовісними набувачами, що також може призвести до того, що ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів сторони позивача стане неможливим.

Таким чином, суд вважає, що в цьому випадку, шкода від зупинення виконання будівельних робіт буде значно меншою.

Водночас, застосовуючи заходи забезпечення позову, судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору та обрання адекватних заходів для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту набрання рішенням суду законної сили.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника позивача про забезпечення позову та забезпечити позов до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі № 120/12578//24 задовольнити.

Заборонити ОСОБА_2 та /або будь-яким іншим особам за його дорученням чи за договором, здійснювати будівельні роботи на земельних ділянках кадастрові номери 0520680200:03:002:0481, 0520680200:03:002:0482, 0520680200:03:002:0483, 0520680200:03:002:0484, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

- заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України реєструвати декларації про готовність об`єктів до експлуатації, розташованих на земельних ділянках кадастрові номери 0520680200:03:002:0481, 0520680200:03:002:0482, 0520680200:03:002:0483, 0520680200:03:002:0484, за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

СуддяБошкова Юлія Миколаївна