Вирок № 126745916, 21.04.2025, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/40/24

1-кп/703/189/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

адвоката ОСОБА_5 ,

законного представника

потерпілих : ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

їх представника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла кримінальне провадження №12023250000000305 по обвинуваченню ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богодухівка Чорнобаївського району Черкаської області, зареєстрованого і проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, інваліда ІІ групи, несудимого,

за ч. 2 ст. 286 КК України,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_9 16 серпня 2023, близько 13 год., керуючи автомобілем «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись по автодорозі Н-16 (Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань) в адміністративних межах с. Носачів Черкаського району Черкаської області, поза межами населеного пункту, зі сторони с. Носачів у напрямку с. Ротмистрівка, в порушення вимог горизонтальної розмітки 1.1 та п. 11.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 зі змінами і доповненнями, рухаючись по дорозі з двостороннім рухом, яка має дві смуги в одному напрямку, здійснив виїзд керованого ним транспортного засобу на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ - DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався в зустрічному напрямку у своїй смузі руху.

У наслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, а водій автомобіля марки «ЗАЗ - DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, від яких настала його смерть.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_9 знаходиться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілого ОСОБА_10 і отриманням тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості потерпілою ОСОБА_11 .

Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 винуватим себе у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, цивільні позови потерпілих визнав частково і суду пояснив, що 16 серпня 2023, близько 13 год., керуючи автомобілем «RENAULT MASTER», та рухаючись по автодорозі Н-16 (Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань) зі сторони с. Носачів у напрямку с. Ротмистрівка Черкаського району, виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем марки «ЗАЗ - DAEWOO». Що стало причиную ДТП він зрозуміти і на даний час не може.

Погоджується із заявленими вимогам потерпілих про стягнення витрат на утримання дітей, щодо стягнення моральної шкоди ОСОБА_9 пояснив, що такі вимоги визнає частково, вважає їх занадто завищеними, однак жодним чином не відмовляється від відшкодування спричиненої шкоди.

Не дивлячись на повне визнання вини ОСОБА_9 , його винуватість доказана повністю і підтверджується:

- показаннями потерпілої ОСОБА_7 в судовому засіданні про те, що 16 серпня 2023 року вона чекала на приїзд сина в с. Станіславчик Звенигородськьго району Черкаської області, де вона проживає. В обідню пору доби по телефону поліція сповістила її про загибель сина під час дорожньо-транспортної пригоди. Обвинувачений і його родичі неодноразово вибачалися, однак, як мати вона не взмозі пробачити смерть єдиного сина. 100 тис. грн, які через невістку були їй передані, витратила на пам`ятник сину. Цивільний позов підтримує повністю, просить призначити саме суворе покарання обвинувачному, яке передбачає стаття кримінального кодексу. В подальших судових засіданнях приймати участь не бажає;

- показаннями потерпілої ОСОБА_12 в судовому засіданні про те, що 16 серпня 2023 року вона прибула на місце дорожньо-транспортної пригоди у якій загинув її брат біля села Носачів Черкаського району, винуватця ДТП там уже не було. Пізніше ОСОБА_11 просив у неї вибачення, пропонував кошти, однак вона відмовилася від компенсації ;

- показаннями потерпілої ОСОБА_11 в судовому засіданні про те, що разом з чоловіком 16 серпня 2023 року на власному автомобілі «RENAULT MASTER», поверталися додому,з річниці смерті брата, рухалися в напрямку м. Черкаси. За с. Носачів Черкаського району «машину почало качати» і сталося зіткненя з зустрічним автомобілем;

- показаннями свідка ОСОБА_13 в судовому засіданні про те, що 16 серпня 2023 року він разом з дружиною і дитиною повертався із села від батьків до свого місця проживання у м. Сміла. Коли рухався автомобілем по дорозі в с. Носачів, його обігнав автомобіль «RENAULT MASTER», а він продовжив рухатися позаду цього автомобіля. На виїзді із с. Носачів, в кінці підйом «RENAULT MASTER» рухався у краній правій смузі, звернув увагу дружини на нетипову поведінку кермувальника цього автомобіля, який спочатку «завиляв», а потім виїхав на зустрічну полосу руху, де і відбулося зіткнення з автомбілем «ЗАЗ - DAEWOO». При спілкувані з водієм «RENAULT MASTER», той повідомив, що йому стало зле. Разом з іншими водіями, які зупинилися на місці ДТП намагалися витягнути постраждалого з його автомобіля, однак всі двері від заподіяних пошкодження були заблоковані, надавали допомогу постраждалим до прибуття «швидкої»;

- даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою та фототаблицею, від 16 серпня 2023 року, яким зафіксована обстановка на місце дорожньо-транспортної пригоди, сліди гальмування та подряпини асфальтобетонного покриття у ймовірному місці зіткнення, розташування транспортнного засобів на дорозі, зовнішні пошкодження автомобілів «ЗАЗ-ДЕО», реєстраційний номер НОМЕР_2 і «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 та вилучення цих транспортних засобів ;

- даними протоколу слідчого експерименту від 26 грудня 2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_13 , згідно яких свідок розказав і показав на ділянці дороги місце на проїзній частині дороги Н-16 де, з його слів, відбулося зіткнення автомобіля «Рено-Майстер» із зустрічним автомобілем та вказав у якому положенні відносно правого краю проїзної частини дороги перебував керований ним автомобіль;

- даними висновку експерта № СТ/168Е-23 від 28 вересня 2023 року, згідно з якими до моменту дорожньо-транспортної пригоди, деталі ходової частини автомобіля «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебували в працездатному стані;

- даними висновку експерта № СТ/169Е-23 від 28 вересня 2023 року, згідно з якими до моменту дорожньо-транспортної пригоди, деталі ходової частини автомобіля «ЗАЗ-ДЕО», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебували в працездатному стані;

- даними висновку експерта № СТ/170Е від 6 жовтня 2023 року, згідно з якими встановлено місце зіткнення спеціалізованого вантажного фургону марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля «ЗАЗ - DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент ДТП, встановлений кут між повздожними вісями цих транспортних засобів в момент їх первинного контакту;

- даними висновку судової автотехнічної експертизи №1448/23-23 від 25 грудня 2023 року, згідно яких в дорожній обстановці ОСОБА_10 своїми одноособовими діями по зменшенню швидкості руху керованого ним автомобіля аж до його зупинки не мав технічної можливості уникнути зіткненя з автомобілем «RENAULT MASTER», НОМЕР_1 , який рухався у зустрічному напрямку і на момент зіткнення не зупинився. У даній дорожній обстановці, дії водія «RENAULT MASTER», НОМЕР_1 ОСОБА_9 не відповідали вимогам горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 та п.11.4 Правил дорожнього руху України і, з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з виникненням ДТП;

- даними висновку судово-медичної експертизи №05-6-02/206 від 15 вересня 2023 року, згідно яких ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження небезпечне для життя. Смерть ОСОБА_10 перебуває у прямому причинному зв`язку із даними ушкодженнями. Спитри в крові не виявлені;

- даними висновку експерта №02-01/961 від 30 жовтня 2023 року, згідно яких у ОСОБА_11 , згідно даних наданих медичних документів, мали місце ушкодження: закриті переломи обох кісток обох гомілок та кубовидних кісток обох стоп; синці (гематоми в ділянках обох гомілок;

- даними висновку експерта №02-01/991 від 9 листопада 2023 року, згідно яких у ОСОБА_9 , згідно даних наданих медичних документів, мали місце ушкодження:рана м`яких тканин правого колінного суглобу;

- даними висновку експерта №04-01/20 від 27 листопада 2023 року, згідно яких станом на 16.08.2023 року у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 було діагностовано наступні захворювання: гастродуоденіт, гастро-езофагальна рефлюксна хвороба, гіпертонічна хвороба без застійної серцевої недостатності, хронічна хвороба нирок І, хронічний пієлонефрит, дисліпідемія.

Окрім цього, в 2017 році у нього було діагностовано компресійний перелом тіла друго¬го поперекового хребця та протрузії міжхребцевих дисків на рівні 4-5 поперекових хребців та на рівні між 5 поперековим та крижовим відділом хребта.

Вищевказані захворювання, які виявлені у ОСОБА_9 , 1988 року народження, станом на 16.08.2023 року, в своєму клінічному перебігу не супроводжу¬ються короткочасною втратою свідомості.

Заслухавши показання обвинуваченого, його захисника, свідків, дослідивши та проаналізувавши усі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що в судовому засіданні встановлені достатні докази, які «поза розумним сумнівом» указують на доведеність вини ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Також у суду немає підстав ставити під сумнів достовірность проведених експертиз, оскільки вони проведені з дотриманням установленого процесуального порядку, компетентними особами, що володіють спеціальними знаннями для вирішення поставлених перед ними питань. Висновки експертиз ніким з учасників судового провадження не оспорюються, не суперечать іншим зібраним доказам, достовірність яких встановлена судом та які підтверджують винуватість ОСОБА_9 у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Ураховуючи викладене суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_9 , а не когось іншого були протиправними, між порушення ним правил дорожнього руху та наслідками існував прямий причинний зв`язок, а самі наслідки у вигляді спричинення смерті і тілесних ушкоджень, були спричинені потерпілим обвинуваченим, який, хоча і діяв ненавмисно, але повинен відповідати за фактично спричинену шкоду.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він, як особа, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і за місцем проживання характеризується позитивно, пом`якшуючі покарання обставини: щире каяття, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне часткове відшкодування майнової шкоди в ході досудового розслідування та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Також суд враховує досудову доповідь працівника Черкаського РВ №3 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області, відповідно до якої, виправлення ОСОБА_9 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк, виконання покарання можливе у громаді за умови здійсненя нагляду та соціально-виховних заходів, а тому суд вважає за можливе обрати йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування цього покарання з випробуванням з покладанням обов`язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

Санкція ч. 2 ст. 286 КК України в частині, що стосується призначення/непризначення додаткового покарання є альтернативною, тобто, законодавець дає право суду, з урахуванням обставин справи в кожному конкретному випадку, призначати чи непризначати додаткове покарання.

Суд вважає, що додаткове покарання у виді позбавлення прав керування транспортними засобами в даному випадку є доцільним.

Тому суд, зважаючі на всі вищевикладені обставини, вважає за можливе призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_6 під час підготовчого судового засідання подані цивільні позови до відповідача - обвинуваченого ОСОБА_9 , про стягнення завданої кримінальним правопорушенням матеріальної та моральної шкоди.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

При вирішенні цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.

В силу ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Стороні захисту вказані докази відкриті, копію позову із додатками вручено, щодо прийняття й розгляду цивільного позову учасники судового провадження не заперечували.

Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_7 та ОСОБА_6 визнав частково, зазначив, що не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дітей загиблого у визначеному позивачкою розмірі. Однак вважає, що сума моральної шкоди, яку просять стягнути позивачі з нього є значно завищеною та просив суд задовільнити її частково.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_9 у вчиненому кримінальному правопорушення, то суд переходить до розгляду питання щодо вказаного цивільного позову.

Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Потерпіла ОСОБА_6 позов обґрунтувала тим, що в наслідок ДТП, яке сталось 16 серпня 2023 року, близько 13 год. з вини обвинуваченого ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких загинув батько їх спільних дітей - ОСОБА_10 , який мав на утриманні двох малолітніх дітей: доньку - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та сина - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

У зв`язку зі смертю ОСОБА_10 , їй та їх дітям було завдано шкоду, у зв`язку з втратою годувальника та моральної шкоди, у зв`язку із смертю батька та чоловіка.

Позов в частині стягнення з відповідачів коштів за моральні страждання обґрунтовує тим, що вона відчуває невпинний біль, що її діти залишилися напівсиротами, їх емоційний стан дуже нестійкий, вони відчувають глибокі моральні страждання у вигляді відчуття горя та непоправимої втрати. У зв`язку із смертю батька дітям заподіяна моральна шкода.

Смерть чоловіка у неї викликає постійні моральні страждання, оскільки життя її дітей кардинально змінилося, вона постійно хвилюється за їх майбутнє та як їх виростити та виховати без підтримки і допомоги чоловіка дуже складено.

Просить суд стягнути з ОСОБА_9 на користь неповнолітньої ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в інтересах якої, як законний представник, діє ОСОБА_6 , 1 000 000 грн. моральної шкоди, пов`язаної зі смертю батька ОСОБА_10 , 10 074,79 грн. шкоди, завданої смертю годувальника ОСОБА_10 , щомісячно, починаючи з 17.08.2023 до закінчення навчання, але не більше як до досягнення нею 23 річного віку .

Стягнути з ОСОБА_9 на користь неповнолітнього ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в інтересах якого, як законний представник, діє ОСОБА_6 1 000 000 грн. моральної шкоди, пов`язаної зі смертю батька ОСОБА_10 , 10 074,79 грн. шкоди, завданої смертю годувальника ОСОБА_10 , щомісячно, починаючи з 17.08.2023 до досягнення повноліття

Потерпіла ОСОБА_7 позов обґрунтовує тим, що у зв`язку зі смертю єдиного сина вона позбавлена моральної підтримки сина. З часу смерті сина постійно перебуває у напруженому психологічному стані, відчутя пригніченості, туги, тривоги в значній мірі призвело до порушення стосунків з рідними, знайомими. Часті прояви емоційних спалахів, дратівливості, призвели до зниження працездатності та обмеження кола її спілкування, що поглибило негативні переживання внаслідок порушення соціальної та особистої адаптації, а постійні недають змоги зосередитись на основних питаннях свого життя. Після смерті сина вона змушена постійно приймати ліки та медичні препарати для покращення свого здоров`я, яке раптово погіршилося внаслідок його смерті.

Просить суд стягнути з ОСОБА_9 1 000 000 грн. моральної шкоди, пов`язаної зі смертю її сина ОСОБА_10 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана, зокрема, з використанням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

За ч. 2 цієї ж статті передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Так, згідно приписів ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи,яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленимиКПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом,КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до частини першої статті 1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Особою відповідальною за завдану шкоду є обвинувачений ОСОБА_9 .

Що стосується позовних вимог про стягнення з ОСОБА_9 10074,79 грн. аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 мінімальної заробітної плати щомісячно до досягнення дітьми повноліття, суд зазначає наступне.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_3 загиблий ОСОБА_10 працював на посаді військовослужбовця, його дохід за період з 01 січня 2023 року по 31 серпня 2023 року становив 241 795,00 грн.

Таким чином, середньомісячній дохід ОСОБА_10 становив 30 224,37 грн.

На момент смерті на утриманні ОСОБА_10 перебували його діти: син - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дочка - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка навчається в Черкаському національному університеті ім. Богдана Хмельницького (закінчення навчання - 30 червня 2027 року). Крім неповнолітніх дітей, інших осіб на утриманні ОСОБА_10 не було.

Згідно з частиною першою статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).

Частини 2,3 статті 1200 Цивільного кодексу України передбачають, що особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

Частиною першою статті 1202 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

Право на відшкодування шкоди внаслідок смерті потерпілого мають особи, які перебували на його утриманні, у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого. Місячний розмір грошового утримання, який припадав на сина ОСОБА_16 , та дочку ОСОБА_14 , становив по 10 074,79 грн кожному (30 224,37 -дохід ОСОБА_10 ): 3 осіб = 10 074,79 грн).

Отже, неповнолітні діти мають право на відшкодування шкоди у зв`язку із втратою годувальника з часу трагічної смерті батька до досягнення сином ОСОБА_15 , повноліття, а донькою ОСОБА_14 до закінчення навчання, але не більше, як до досягнення 23 років.

Що стосується вимог позивачів: ОСОБА_6 , про стягнення з ОСОБА_9 на користь неповнолітніх дітей ОСОБА_14 і ОСОБА_15 моральної шкоди в розмірі по 1 000 000 грн. на кожну дитину та ОСОБА_7 , про стягнення з ОСОБА_9 моральної шкоди в розмірі 1 000 000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України N 04 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Померлий ОСОБА_10 є батьком неповнолітніх дітей: ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_4 від 4 листопада 2026 року та серії НОМЕР_5 від 20 листопада 2012 року.

Суд, на підставі ст. 23,1167, 1177 ЦК України, бере до уваги правову позицію сформовану у Постанові Касаційного кримінального суду від 21 травня 2020 року (справа №202/3076/18).

Таким чином суд вважає за необхідним цивільний позов у цій частині задовольнити частково, на суму по 400 000 грн. кожній дитині, а всього на 800 000 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_7 також підлягають до часткового задоволення на суму 400 000 грн.

Визначаючи саме такий розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та тривалість моральних переживань, емоційних та душевних страждань в зв`язку з втратою батька та сина, порушенням звичного життєвого укладу, що є доведеним.

Також, визначаючи таку суму, суд виходив з принципу розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають також стягненню в прибуток держави 17 523 грн. 23 коп. витрат на проведення судово - автотехнічної, транспортно-трасологічної та експертизи технічного стану автомобілів.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 369-371, 373,374 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_9 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3-річного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки.

Згідно п.п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України, зобов`язати його:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільні позови задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , (проживаючого по АДРЕСА_1 ) на користь неповнолітньої ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,в інтересах якої, як законний представник, діє ОСОБА_6 ( РНОКПП НОМЕР_7 ) 400 000 грн. моральної шкоди, пов`язаної зі смертю її батька - батька ОСОБА_10 та стягувати 10 074,79 грн. шкоди, завданої смертю годувальника ОСОБА_10 , щомісячно, починаючи з 17 серпня 2023 року до закінчення навчання, але не більше, як до досягнення нею 23 річного віку.

Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ), проживаючого по АДРЕСА_1 , на користь неповнолітнього ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в інтересах якого, як законний представник, діє ОСОБА_6 , ( РНОКПП НОМЕР_7 ) 400 000 грн. моральної шкоди, пов`язаної зі смертю його батька - ОСОБА_10 та стягувати 10 074,79 грн. шкоди, завданої смертю годувальника ОСОБА_10 , щомісячно, починаючи з 17 серпня 2023 року до досягнення повноліття.

Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_6 ), проживаючого по АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_7 , (РНОКПП НОМЕР_8 ) 400 000 грн. моральної шкоди, пов`язаної зі смертю її сина - ОСОБА_10 .

Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_6 ), проживаючого по АДРЕСА_1 , на користь держави 17 523грн. 23 коп. витрат на проведення судово - автотехнічної, транспортно-трасологічної та експертизи технічного стану автомобілів.

Зняти арешт, накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси 22 серпня 2023 року, з автомобілів:

- «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_9 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ;

- «ЗАЗ - DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_18 ,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Речові докази - автомобілі: «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 та «ЗАЗ - DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , які зберігаються на території спеціалізованого майданчика тримання транспортних засобів ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, повернути власникам, а повернуті володільцям медичні документи - залишити їм за належністю.

На вирок можуть бути подані апеляції до Черкаського апеляційного суду через міськрайсуд протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Головуючий: ОСОБА_1