Рішення № 126745901, 18.04.2025, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1637/25

Провадження № 2/711/1143/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.

при секретарі Буйновській А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», в особі представника Косатого Д.А, який діє на підставі довіреності №198 від 06.08.2024р., звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути із ОСОБА_1 на його (позивача) користь заборгованість за Кредитним договором №6814663034 від 17.04.2020 року в загальній сумі 92417,59 грн. та судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що 17.04.2020р. між ТзОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №6814663034, на підставі якого відповідачці були надані кредитні кошти в сумі 53,921,17 грн., строком на 36 місяців, зі сплатою щомісячних процентів 2,99% від суми кредиту та річних процентів 11,99% від суми боргу за договором.

Внаслідок порушення відповідачкою умов повернення кредитних коштів у неї утворилась заборгованість за вищевказаним договором.

20.09.2021р. між ТзОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» був укладений договір факторингу №200921, на підставі якого право вимоги до відповідачки перейшло до Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК».

Таким чином, АТ «ТАСКОМБАНК» набуло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Кредитним договором №6814663034 від 17.04.2020р. на суму заборгованості в загальному розмірі 92417,59 грн., з яких: 45030,06 грн. заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. прострочена), 10179,74 грн. заборгованість за річними процентами; 37207,79 грн. заборгованість за щомісячними процентами.

Оскільки відповідачка не виконує своїх зобов`язань з повернення кредитної заборгованості, то позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути із відповідачки заборгованість в загальній сумі 92417,59 грн. та судовий збір по справі в розмірі 2422,40 грн.

Від відповідачки заперечень проти позову не надходило.

03.03.2025р. судом відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву від 04.04.2025р. в якій просив розглянути справу без участі представника позивача на підставі наявних у справі доказів, а також вказував, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи повідомлялася шляхом надсилання судової повістки-повідомлення засобами поштового зв`язку за зареєстрованим місцем проживання. Натомість судові повістки-повідомлення повернулись до суду без вручення відповідачці з причин відсутності останньої за вказаною адресою, що в контексті положень п. 3, 4 ч. 8 ст. 128, ч. 10 ст. 130 ЦПК України суд вважає належним повідомленням. Додатково судом вживались заходи з повідомлення відповідачки шляхом направлення судової повістки про виклик до суду через мобільний додаток «Viber» (документ доставлений 04.04.2025р.) та шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання на веб-сайті суду.

Отже, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, відповідачка не з`явилася в судове засідання та не повідомила про причини неявки, внаслідок чого на підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані учасниками справи докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

17.04.2020р. між ТзОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №6814663034 /а.с. 6-8/.

Згідно умов вищевказаного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 53921,17 грн., строком на 36 місяців, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, на умовах передбачених у Паспорті кредиту №4663034, який є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 5 Паспорту кредиту №4663034 щомісячна процентна ставка складає 2,99% від суми кредиту, річна процентна ставка 11,99% від суми боргу за договором.

На виконання умов договору №6814663034 від 17.04.2020р. ТзОВ «ФК «Центр фінансових рішень» здійснило перерахування коштів в загальній сумі 53921,17 грн., що стверджується бухгалтерськими довідками від 17.04.2020р. /а.с. 13, 14/.

20.09.2021р. між ТзОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та АТ «ТАСКОМБАНК» був укладений договір факторингу №200921 (далі Договір факторингу) згідно умов якого до АТ «ТАСКОМБАНК» перейшло право вимоги до Боржників, що належить Клієнту, в тому числі і право грошової вимоги за Кредитним договором №6814663034 від 17.04.2020р., укладеним із ОСОБА_1 /а.с. 15-26/.

На момент укладання такого договору факторингу розмір кредитної заборгованості відповідачки складав 61236,14 грн., з яких: 45030,06 грн. заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. прострочена), 3434,44 грн. заборгованість за річними процентами; 12 771,64 грн. заборгованість за щомісячними процентами /а.с. 25/.

Окрім того, новим Кредитором АТ «ТАСКОМБАНК» відповідачці за користування кредитними коштами нараховані відсотки за кредитним договором №6814663034 від 17.04.2020р., а саме: річні проценти (по 31.12.2022р.) в загальній сумі 10179,74 грн.; щомісячні проценти (по 04.01.2023р. в загальній сумі 37297,79 грн. /а.с. 29/.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за Кредитним договором №6814663034 від 17.04.2020р. станом на 22.01.2025р. складає 92417,59 грн., з яких: 45030,06 грн. заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. прострочена), 10179,74 грн. заборгованість за річними процентами; 37207,79 грн. заборгованість за щомісячними процентами.

Оскільки до теперішнього часу відповідачкою не виконане грошове зобов`язання за Договором позики в добровільному порядку, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами глави 71, 73 Цивільного кодексу України (далі ЦК).

Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин, відповідач зобов`язаний сплатити позивачеві інфляційні нарахування та три відсотки річних нараховані на суму заборгованості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачкою було отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені Кредитним договором №6814663034 від 17.04.2020р. і вона користувалася кредитними коштами. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачкою допущене порушення її зобов`язань в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого за нею обчислюється заборгованість в загальній сумі 92417,59 грн., з яких: 45030,06грн. заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. прострочена), 10179,74 грн. заборгованість за річними процентами; 37207,79 грн. заборгованість за щомісячними процентами.

Враховуючи ту обставину, що в порушення умов кредитного договору відповідачка фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку не повернула в порядку та у строки, передбачені договором, і після відступлення права грошової вимоги не здійснювала жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора, чим порушила права кредитора, то позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості є обґрунтованими.

При цьому варто звернути увагу, що відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України відповідачкою не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 2422,40 грн. /а.с. 1/.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, то на підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України позивачу за рахунок відповідачки необхідно відшкодувати витрати, пов`язані з оплатою судового збору в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст.7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позовні вимогиАкціонерного товариства«ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 )на користьАкціонерного товариства«ТАСКОМБАНК» (кодЄДРПОРУ 09806443,місцезнаходження заадресою:м.Київ,вул.С.Петлюри,30)заборгованість заКредитним договором№6814663034від 17.04.2020р.в загальнійсумі 92417,59грн.та судовийзбір врозмірі 2422,40грн.,а всього:94839,99грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст судового рішення складений 18 квітня 2025 року.

Головуючий : В.М. Скляренко