Рішення № 126743723, 21.04.2025, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/721/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року селище Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Миколайчука П.В.,

із секретарем судового засідання Довгаленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області про скасування державної реєстрації та припинення речових прав на землю,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Штундюка О.А. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області, у якому просить скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 1820985303:04:001:8119, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1 та припинити речові права на зазначену земельну ділянку з припиненням всіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що на праві приватної власності ОСОБА_1 належить земельна ділянка 0,0475 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 . У липні 2023 ОСОБА_1 з метою проведення державної реєстрації речових прав на зазначену земельну ділянку звернулася до Держгеокадастру у Житомирській області про внесення відомостей про земельну ділянку до земельного кадастру. У зв`язку із співпадінням її ділянки із ділянкою з кадастровим номером 1820985303:04:001:8119, власником якої являються ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 .. Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняла ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 .. Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняв ОСОБА_2 .. Таким чином власником ділянки з кадастровим номером 1820985303:04:001:8119 стали ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не має можливості зареєструвати своє право на земельну ділянку, вважає, що цим порушено її право на володіння, користування та розпорядження зазначеною земельною ділянкою.

На підставі зазначеного, позивач просить скасувати державну реєстрацію на земельну ділянку з кадастровим номером 1820985303:04:001:8119, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1 та припинити речові права на зазначену земельну ділянку з припиненням всіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки.

Процедура та позиції сторін

Ухвалою судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 11.06.2024 позов залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 27.06.2024 продовжено строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 03.07.2024, після усунення недоліків, відкрито провадження у справі.

21.08.2024 відповідачем ОСОБА_2 повідомлено про смерть відповідача ОСОБА_4 , ухвалою суду від 26.08.2024 провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_4 закрито, оголошено перерву в підготовчому засіданні.

18.09.2024 від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому він зазначає, що позов не підлягає до задоволення, оскільки ОСОБА_1 ніколи не мала права власності на земельну ділянку, на яку претендує, а також позивачем пропущено строк позовної давності. Під час проведення технічних робіт ОСОБА_1 , як зацікавлена особа, поставила свої підписи в актах про переведення в натурі меж земельної ділянки та прийому-передачі межових знаків від 10.04.2019, що вказує на те, що вона не заперечила проти відведення земельної ділянки саме нащадкам ОСОБА_5 . Також просив застосувати наслідки пропуску позивачем позовної давності.

31.10.2024 відповідач ОСОБА_2 надіслав заяву про розгляд справи без участі, заперечив проти задоволення позовних вимог.

04.11.2024 в своїй заяві представник позивача ОСОБА_7 не заперечив проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

Ухвалою суду від 04.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

24.12.2024 в судовому засіданні приєднано до матеріалів справи заяву представника позивача до ГУ Держгеокадастр щодо виправлення помилок при здійсненні реєстрації земельної ділянки.

10.01.2025 від ГУ Держгеокадастр у Житомирській області надійшла копія листа за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про порядок внесення відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 1820985303:04:001:8119.

Ухвалою суду від 04.02.2025 визнано обов`язковою явку представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області.

В судовому засіданні 05.03.2025 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області, пояснив, що спір можна було врегулювати в позасудовому порядку, за умови вирішення його із сусідами. Позивач зверталася до ГУ Держгеокадастр про виправлення даних, тобто усунення перешкод, про що ОСОБА_1 надано відповідь. Відомості про земельну ділянку відповідача є у кадастрі. Якщо він не бажає усунути недоліки, то потрібно звертатися до селищної ради, а потім вже до суду. Відповідач законно набув право власності, тому немає підстав для скасування реєстрації його земельної ділянки, це припинить його право власності на неї. Позивачу потрібно звернутися до ОСОБА_2 та до розробника документації і домовитися про перенесення земельної ділянки. Необхідно буде виготовляти нову технічну документацію. Відповідачу краще зробити нову документацію, ніж скасовувати державну реєстрацію (у разі скасування реєстрації, буде складно набувати право власності заново). Позивачка без згоди власника не зможе змінити координати чужої земельної ділянки. Способом вирішення даного спору є виготовлення позивачем відповідачу технічної документації, якщо сторони це погодять.

В судовому засіданні 05.03.2025 представник позивача просив оголосити перерву для ініціювання перед відповідачем питання позасудового врегулювання спору, враховуючи пояснення представника третьої особи.

25.03.2025 від відповідача ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення, в яких він заперечує можливість вирішення на даній стадії розгляду справи вирішення спору в позасудовому порядку, просив розглядати справу без його участі за наявними доказами.

В судове засідання 15.04.2025 позивач та його представник не з`явився, останній звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_3 повідомлена належним чином, в судове засідання повторно не з`явилася, причини неявки суд не відомі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.

На підставі ст. 211, 223 ЦПК України суд розглядає справу без участі учасників справи.

У відповідності до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

В судовому засіданні 15.04.2025 оголошено перерву для стадії ухвалення рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що згідно Державного акту від 04.12.2002 ОСОБА_1 на підставі рішення Соболівської сільради 5 сесії 24 скликання від 28.11.2002 отримала у приватну власність земельну ділянку, загальною площею 0,4161 га, яка розташована в с. Долинівка Соболівської сільської ради та складається з чотирьох ділянок, власником сусідньої ділянки вказаний ОСОБА_5 (а.с. 6).

Згідно Рішення № РВ-5600105012023 про відмову у внесенні відомостей до ДЗК від 19.07.2023, державним реєстратором відділу № 5 УЗРДПуСЗВ ГУ ДГК в Рівненській області, відмовлено у внесенні відомостей до ДЗК за заявою ОСОБА_1 у зв`язку з потребою у виправленні перетину ділянок з ділянкою 1820985303:04:001:8119, площа співпадіння 82,5974 % (а.с.7)

Згідно протоколу № ПП-5600105012023 від 19.07.2023,відомості електронного документа, поданого ОСОБА_1 не відповідає даним ДЗК, установленим змісту, структури і технічних характеристик. Згідно висновку щодо перевірки електронного документа та викопіювання з кадастрової карти, встановлено перетин з ділянкою 1820985303:04:001:8119, площа співпадіння 82,5974 % (а.с.8).

Згідно відомостей про земельну ділянку № 1820985303:04:001:8119, право власності на неї зареєстровано 05.08.2020 за ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (а.с.9).

Згідно свідоцтва про смерть від 1.11.2004, ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 13.10.2005, спадкоємцями майна померлого ОСОБА_5 у виді земельних ділянок, площею 0,66 та 3,19 га є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с.11).

Згідно свідоцтва про смерть від 11.01.2016, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 18.12.2023, після смерті ОСОБА_6 , заведено спадкову справу та видано свідоцтва про право на спадщину (а.с.13).

Згідно свідоцтва про смерть від 18.07.2014, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.50).

Згідно акту від 10.04.2019, складено акт про межі земельної ділянки по АДРЕСА_2 , загальною площею 0,1285 га, власниками суміжних ділянко вказано і ОСОБА_8 та наявний її підпис в акті (а.с.74).

Згідно Державного акту від 04.12.2002 ОСОБА_5 на підставі рішення Соболівської сільради від 28.12.1993 № 128 отримав у приватну власність земельну ділянку, загальною площею 0,66 га, яка розташована в с. Долинівка Соболівської сільської ради та складається з чотирьох ділянок, власником сусідньої ділянки вказана ОСОБА_9 (а.с. 75).

Згідно акту від 10.04.2019, з участю суміжних користувачів, зокрема ОСОБА_1 проведено обстеження ділянки, успадкованої гр. ОСОБА_10 , площею 0,1285 га по АДРЕСА_2 (а.с.76).

Згідно заяви від 02.01.2025, ОСОБА_1 зверталася до ГУ ДГК в Житомирській області з заявою про виправлення помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки № 1820985303:04:001:8119 (а.с.127).

Згідно листа від 13.12.2024, ГУ ДГК в Житомирській області роз`яснила норми законодавства ОСОБА_1 на її заяву (а.с.147)

Застосовані судом норми права

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 4, частиною першою статті 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Аналіз вказаних норм вказує на можливість захисту права осіб на землю у будь-який спосіб, якщо такий спосіб є ефективним та не суперечить вимогам Закону.

Відповідно до положень ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. ст. 14, 41 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. ст. 316, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 79-1ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови ВП ВС у справі № 688/2908/16-ц від 29 вересня 2020 року, метою розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є її індивідуалізація (конкретизація). Здійснення такої індивідуалізації, зокрема, дозволяє здійснити формування земельної ділянки.Відповідно до ч. 1 ст. 79-1Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Відповідно до ч. 2 цієї ж статті формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Відповідно до частини другої статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Частинами першою, другою статті 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Частиною третьою статті 152 ЗК України визначено способи захисту прав на землю. Проте, визначений перелік не є вичерпним.

Згідно із пунктом 4 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр», у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Згідност.1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон) державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 цього Закону, державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

За змістом статті 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб. Повідомлення про виявлення помилки може бути надіслано також в електронному вигляді з Державного аграрного реєстру через Єдиний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п`ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.

Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах. Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації. Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Відповідно до пункту 138Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 17 жовтня 2012 року № 1051,помилками у Державному земельному кадастрі є, зокрема, 1)технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру; 2)технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру); 3)помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об`єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі (в тому числі виявлена під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 01 січня 2013 року до Державного фонду документації із землеустрою); 4)помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії; 5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель; 6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки; 7)помилка у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 01 січня 2013 року та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Оцінка доводів сторін, мотиви застосування норм права та висновки суду по суті спору

Під час розгляду справи для ухвалення рішення про задоволення позову слід встановити, що державна реєстрація земельної ділянки відповідачки, кадастровий номер 1820985303:04:001:8119 порушує права або інтереси позивача та суперечить актам цивільного законодавства.

Згідно доводів позивача та відомостей з ДГК, право власностіна ділянку№ 1820985303:04:001:8119 зареєстровано05.08.2020за ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .Позивачем недоводилось та,відповідно,не ставилосьпід сумнів,що земельну ділянку ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 набули на належній правовій підставі, правовстановлюючі документи щодо набуття земельної ділянки позивачем в межах позовних вимог не оскаржуються.

В свою чергу, з пояснень представника позивача вбачається, що спору щодо фактичних розмірів їх з відповідачами сусідніх земельних ділянок, порядку користування ними не існує, єдиною підставою для звернення до суду є помилки в перенесених координатах суміжньої земельною ділянки. Позивач безперешкодно користується земельною ділянкою та у фізичному світі, тобто на місцевості, земельні ділянки не перетинаються, тобто перетин існує лише в Державному земельному кадастрі в зв`язку з технічними помилками при перенесені координат ділянки відповідачки.

При цьому, відповідач ОСОБА_2 в заявах до суду (а.с.197) не заперечував проти позасудового вирішення спору, вказував, що звертався до місцевого землевпорядника, який пропонував варіанти виходу з ситуації, але категорично заперечує проти скасування державної реєстрації на успадковану ділянку.

Позиція іншого власника ділянки ОСОБА_3 суду наведена не була, остання не брала участь в судових засідання, з заявами до суду не зверталась, позивачем також не надано доказів звернення до неї з вимогами про приведення у відповідність координат її ділянки та відмови її в таки діях.

Враховуючи вказане, суд бере до уваги, що чинним законодавством встановлено порядок виправлення технічних помилок, зокрема допущених під час визначення меж суміжних земельних ділянок (ст. 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр», пункт 4 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр», Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів Українивід 17 жовтня 2012 року № 1051).

Водночас, позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження вжиття заходів направлених на позасудове врегулювання виниклого спору, насамперед - щодо намагання виправити виявлену помилку в передбачений законом спосіб. Позивач у позасудовому порядку має можливість скористатися визначеним у пункті 4 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» способом відновлення своїх порушених прав, шляхом усунення технічних помилок, і лише у разі, якщо цей спосіб виявиться недієвим, чи згоди щодо визначення конкретних меж земельних ділянок не буде досягнуто, позивач, чиї права порушені у результаті невідповідності інформації землевпорядної документації фактичним даним щодо площі, лінійних розмірів та конфігурації земельних ділянок, що є порушення вимог земельного законодавства, можуть звернутись до суду за захистом порушених прав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №187/1945/21 (провадження №61-4689св23) в постанові від 12.12.23, якою розглянуто спір за аналогічними за змістом правовідносинами та позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з підстав накладення її меж на земельну ділянку позивача в умовах відсутності належних та допустимих доказів неможливості внесення змін до Державного земельного кадастру щодо спірної земельної ділянки в позасудовому порядку.

Разом з тим, вимоги про усунення таких перешкод шляхом зобов`язання відповідачів, як власників земельної ділянки, вжити дії з виправлення у Державному земельному кадастрі помилок у відомостях координат поворотних точок меж належної їй земельної ділянки не заявлялися, а суд розглядає справу виключно в межах позовних вимог.

Згідно наданих відповідачем відомостей, ділянка, належна за життя ОСОБА_5 складається з 4 окремих ділянок, при цьому в держакті від 04.12.2002 відсутній кадастровий номер ділянки, її площа зазначена 0,66 га, тоді як у відомостях ДГК, наданих позивачем, перетин її ділянки наявний з ділянкою №1820985303:04:001:8119, площею 0,62 га. Інших доказів перетину ділянки, яку хоче зареєструвати позивачка з ділянкою, належною за життя ОСОБА_5 за держактом від 04.12.2002 не надано. За наведеного, суд позбавлений можливості ототожнити ділянку, вказану в державному акті від 04.12.2002 з ділянкою № 1820985303:04:001:8119 в зв`язку з відсутністю належних та достатніх доказів для такого.

Крім того, як вбачається з державного акту від 04.12.2002, загальна ділянка ОСОБА_1 складається з 4 ділянок різної конфігурації, тоді як реєстратором накладення констатоване щодо однієї, прямокутної ділянки, без зазначення як площі ділянки заявника, так і площі ділянки, яка накладається. Не вбачається цих відомостей і у висновку від 19.07.2023 (а.с.8). Технічних документацій з землеустрою щодо спірних ділянок сторони суду не надали, клопотань про витребування доказів не заявлялось, обстежень на місці знаходження ділянок не здійснювалось. За вказаного, суд позбавлений можливості встановити, чи помилка в координатах земельної ділянки відповідачів викликана саме помилками в документації на ділянку, які подавались на реєстрацію, в правовстановлюючих документах на неї чи лише в відомостях ДГК.

Водночас, без встановлення площ накладених частин обох ділянок, без встановлення точних координат ділянки № 1820985303:04:001:8119 на місцевості, без з`ясування відповідності координат ділянки № 1820985303:04:001:8119 її межам в натурі та співставлення цього з координатами ділянки позивачки - суд позбавлений достатніх належних доказів для обгрунтування висновку про перетин ділянки, яку має на меті зареєструвати позивачка з іншою, вже зареєстрованою ділянкою

Належним доказом існування перетину, враховуючи наведені вище мотиви, був би висновок земельно-технічної експертизи, проте з відповідними клопотаннями сторони до суду не звертались.

Суд також на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує і висновки Верховного Суду, зазначені в Постанові від 06.03.2025 у справі №686/811/22, у якому суд вказав, що встановивши, що позивач не надала належні та достатні докази на підтвердження накладення земельної ділянки відповідача на належну їй земельну ділянку, а також того, що під час формування та державної реєстрації належної відповідачу земельної ділянки були допущені порушення вимог законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Крім того, відповідно ч. 10. ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

У випадку скасування державної реєстрації земельної ділянки така ділянка припиняє своє існування як об`єкт цивільних прав, а відомості щодо такої земельної ділянки вилучаються з Державного земельного кадастру та переносяться до архівного шару. Фактично це має наслідком усунення взаємного перетину згідно відомостей Державного земельного кадастру, оскільки зникає об`єкт (земельна ділянка), який накладався на земельну ділянку.

Як вже зазначалося судом згідно з ч.13 ст. 79-1 ЗК України ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Тобто, позовні вимоги про скасування державної реєстрації не можуть бути відокремлені від вирішення судом питання щодо речових права на цю ділянку.

Згідно відомостей ДЗК за відповідачем ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку №1820985303:04:001:8119, тобто у разі задоволення позову суд, на виконання імперативних вимог ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», має вирішити питання про припинення вказаного речового права відповідача.

А тому поряд з іншими позовними вимогами, слід ставити перед судом вимогу скасувати державну реєстрацію спірної земельної ділянки та припинити речові прав щодо неї (якщо такі права зареєстровані).

Однак, позовних вимог про скасування чи визнання недійсним правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, належну відповідачам, - позивач не заявляв, предметом позову є лише вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Також, оцінюючи у цій справі наявність підстав для втручання у право відповідачки на мирне володіння майном, суд виходить з такого.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій «законності» означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

«Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». Одним із елементів дотримання принципу «пропорційності» при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

За наведеного, враховуючи наведені судом вище інші мотиви щодо недоведеності підстав позову, задоволення позовних вимог та скасування державної реєстрації земельної ділянки 1820985303:04:001:8119 та припинення речових прав відповідачів щодо свого успадкованого нерухомого майна було б непропорційним та призвело б до порушення права як власника, гарантованих в тому числі і статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Крім того, позов подано до відповідачів як до власника ( ОСОБА_3 ) та спадкоємців осіб, на якого вона також зареєстрована ( ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ), що відповідає роз`ясненнямпостанови Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у справі № 359/3951/17. Водночас, суду не було надано відомостей про спадкоємців одного з співвласників ділянки ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті якої заведено спадкову справу та видано свідоцтва про право на спадщину (а.с.13). Тобто коло відповідачів є неповним у даній справі. З клопотанням про витребування доказів для встановлення спадкоємців ОСОБА_6 сторони не звертались.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 не довела належним чином суду ту обставину, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку 1820985303:04:001:8119 порушує права позивачки на земельну ділянку та що лише у вказаний в позовних вимогах спосіб можуть бути належним чином захищені права позивача.

Тому, у задоволенні позовних вимог суд відмовляє.

В зв`язку з відмовою в задоволенні позову по суті, суд не розглядає доводи відповідача ОСОБА_2 про пропуск позивачем позовної давності.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою в задоволенні позовних вимог, всі витрати по справі покладаються на позивача.

Заяв про розподіл інших видів судових витрат не надійшло.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 133, 141, 239, 259, 263-265, 279, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області про скасування державної реєстрації та припинення речових прав на землю відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 21.04.2025.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП не відомий, місце проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, ЄДРПОУ 39765513, адреса: 10002, м. Житомир, вул. Довженка, 45.

Суддя П.В. Миколайчук