Рішення № 126741481, 11.04.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/14/25

н/п 2-а/953/40/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2025 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Муратової С.О.,

за участю секретаря - Драгана О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Харківській області Панова Олександра Федоровича, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справ про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить: скасувати постанову поліцейського сержанта поліції Панова О.Ф. Управління патрульної поліції в Харківській області серії ЕНА №3718309 від 24.12.2024 про адміністративне правопорушення, яку складено у відношенні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за порушення ч. 5 ст. 121 КУпАП від 24.12.2024.

На обґрунтування позовної заяви зазначає, зокрема, що 24.12.2024 поліцейським Управління Патрульної поліції в Харківській області сержантом поліції Пановим О.Ф. було складено постанову серії ЕНА № 3718309 від 24.12.2024 про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. В постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що 24.12.2024 об 08 годині 01 хвилині він, керуючи транспортним засобом CHEVROLET AVEO ДНЗ НОМЕР_1 , в селищі Високий, траса М18, 19КМ, обладнаним засобами пасивної безпеки, був не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2,3.в ПДР України. Із постановою про адміністративне правопорушення погодитись не можна, оскільки її складено не у відповідності із законом, отже, така постанова має бути скасована. При ознайомленні з постановою про адміністративне правопорушення, поліцейським було запропоновано йому поставити підпис в постанові, що йому роз`яснено його права та обов`язки. Проте, фактично, поліцейським не було роз`яснено водієві його право подавати докази, заявляти клопотання та користуватись правничою допомогою саме в момент розгляду справи про адміністративне правопорушення. Він не знав, що міг також подавати докази та надавати пояснення, що також є доказами в розумінні ст. 251 КУпАП. На думку поліцейського сержанта поліції Панова О.Ф. Управління Патрульної поліції в Харківській області, він скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами. Того дня він разом з дружиною ОСОБА_2 , їхав з м. Мерефа до м. Харкова, рухаючись по селищу Високий Харківської області. В межах населеного пункту Високий знаходиться стаціонарний блок-пост, на якому і був зупинений позивач поліцейським 1взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Харківській області сержантом поліції Пановим О.Ф. Надавши документи, які посвідчують особу, поліцейський попрохав надати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Ознайомившись з вказаними документами, поліцейський почав говорити, що він порушив правила дорожнього руху, а саме, був не пристебнутий ременем безпеки в транспортному засобі. Водій повідомив поліцейського, що він є інвалідом 2 групи, надав пенсійне посвідчення № 2566806592 серії НОМЕР_2 для ознайомлення та відповів, що має право в населеному пункті не пристібатися ременем безпеки, оскільки має втрату працездатності на 70 відсотків та фізіологічні особливості, які унеможливлюють користування пасками безпеки. Він прохав надати папірець листка для того, щоб викласти обставини, але йому його ніхто так і не дав. Він відмовився отримувати постанову про притягнення до адміністративного правопорушення. Однак поліцейський проігнорував надані ним посвідчення та склав вищезазначену постанову про адміністративне правопорушення. Через те, що йому не було роз`яснено його права, він не знав, коли саме має надати пояснення та викласти свою версію подій, що призвело до винесення незаконної постанови.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2025, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 24).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.01.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за вказаною позовною заявою; розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, із повідомленням сторін (а.с. 25).

15.01.2024 до канцелярії суду надійшов відзив представника УПП в Харківській області ДПП Федюка Д.В. на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити (а.с. 31-37).

На обґрунтування відзиву зазначає, зокрема, що 24.12.2024, о 08.01 год. на 19 кілометрі траси М-18, було виявлено транспортний засіб Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_3 , водій якого не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив пункт 2.3.в Правил дорожнього руху України. Зазначений транспортний засіб був зупинений на підставі пункту третього ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Інспектор підійшов до водія, ним виявився позивач - ОСОБА_1 , представився, пояснив причину застосування превентивних поліцейських заходів, а також довів до відома позивача нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону, інспектором було висунуто вимогу до позивача вимогу про пред?явлення документів, що посвідчують його особу та відповідне право, а саме посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб, відповідно. В свою чергу, позивач, зрозумівши підстави зупинення транспортного засобу, повідомив, що він є особою, якій встановлено інвалідність II групи, тому він має право відступати від обов?язку користуватися ременем безпеки. На підтвердження вищевказаного, позивач пред?явив пенсійне посвідчення, яке видане йому у зв?язку з інвалідністю II групи. Однак, позивачем не зазначено, які фізіологічні особливості унеможливлюють користування ременями безпеки та на підставі чого зроблено такий висновок. Спірні правовідносини виникли на автомобільній дорозі міжнародного значення М-18 Харків - Сімферополь - Алушта - Ялта, отже не можна вважати, що подія мала місце безпосередньо в населеному пункті. Інспектор, встановивши, що дана подія має цілісний склад адміністративного правопорушення, у відповідності до статті 278 КУпАП, розпочав підготовку до розгляду справи. Після завершення підготовки до розгляду справи, інспектор, керуючись статями 279, 280 КУпАП, розпочав відносно позивача розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Позивачеві в повному обсязі роз?ясненні його права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, що підтверджується відеозаписом з портативного відеореєстратора. За результатом розгляду справи, згідно з вимогами статей 251, 252, 268, 278, 279, 280 КУпАП, інспектором встановлений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, тому була винесена постанова серії ВНА №3718309. При винесенні цієї постанови, інспектор керувався положеннями ПДР та КУпАП, в постанові чітко описане правопорушення, яке було скоєне водієм, а тому він діяв в межах своїх повноважень і не порушував норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з вищевикладеним вважає, що позовна заява позивача щодо скасування постанови не підлягає задоволенню, оскільки постанова серії ЕНА №3718309 винесена у відповідності до норм чинного законодавства. На 01.55 хв. в кадрі відеозапису з портативного відеореєстратора з?являється транспортний засіб Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_4 , як в подальшому з?ясується, під керуванням позивача. В свою чергу, варто звернути увагу, що ще до зупинки позивача, можна помітити, що він не користувався ременем безпеки, що в подальшому він не заперечував. Під час подання позовної заяви позивач долучив, окрім пенсійного посвідчення, довідку серія 12 ААВ №692942 ,виданою МСЕК, як документ, що встановлює його інвалідність; виписку із медичної карти амбулаторного хворого №9.13576, в якій перелічені всі основні та супутні захворювання, в тому числі ускладнення. В жодному документі не зазначено про конкретні фізіологічні вади, які пов?язані з встановленою групою інвалідності. Адже формулювання, яке вжито законодавцем в пункті 2.3 в) ПДР України, дозволяє особам з інвалідністю, які мають фізіологічні особливості, відступати від обов?язку користуватися ременем безпеки. В даному аспекті, є важливим саме той факт, що фізіологічні особливості повинні бути/з?явитись саме у зв?язку з захворюванням, на підставі якого і була встановлена група інвалідності. Саме такий логічний ряд можна вистроїти під час детального аналізу вищевказаного пункту ПДР України. В свою чергу, перелік захворювань позивача, що вказані у Виписці - не є тотожним тому, що через ці всі захворювання йому була встановлена група інвалідності. Питання того, чи унеможливлює та чи інша фізична вада користуванню ременем безпеки - є оціночним. Тому, вважає, що таку оцінку повинен надавати компетентний фахівець в області медицини. Як вже зазначалося, позивач був зупинений на стаціонарному посту Національної поліції «Високий», що розташований на 19 кілометрі траси М-18. Пункт 1.10 ПДР України встановлює, що населений пункт - це забудована територія, в?їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.49, 5.50, 5.51, 5.52. Біля стаціонарного посту Національної поліції навкруги відсутні будівлі, інші домоволодіння, тому дану ділянку території обґрунтовано можна називати «незабудованою».

20.01.2025 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив, в якій він просив задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 в повному обсязі (а.с. 46-48).

На обґрунтування відповіді на відзив зазначив, зокрема, що з викладеним у відзиві погодитися не можна, так як, вказані обставин не відповідають дійсності у відзиві зазначено, що позивача було зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Хоча з дослідження відеозапису відеореєстратора поліцейський не повідомляє позивачу підстави зупинки, а лише повідомляє, що ведеться відеофіксація, без вказування конкретної норми закону, та відразу повідомляє про те чому водій не користувався паском безпеки. Як неодноразово було зауважено під час самої зупинки та під час подачі позовної заяви до суду, позивач повідомив, що він є інвалідом 2 групи, надав пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 та повідомив поліцейського про обставини, які унеможливлюють користування пасками безпеки, оскільки має втрату працездатності на 70 відсотків та фізіологічні особливості та при користуванні ременем безпеки від стискаючого ефекту в нього відбуваються різкі болі. Саме по собі надання йому 2 групи інвалідності з втратою працездатності 70 відсотків, вказує на те, що особа має певні фізіологічні особливості, тобто не така як особи, які не мають проблем зі здоров`ям. Уповноважена особа в даному випадку ОСОБА_3 не має достатніх знань та кваліфікації, щоб робити висновок з приводу його фізіологічних особливостей, дані твердження базуються виключно на припущеннях, але під час перегляду відеозапису з портативного відеореєстратора, ОСОБА_3 неодноразово наголошує, що у позивача даних особливостей не має. Його було зупинено на стаціонарному блок-посту в селищі Високий, Харківської області, з перегляду відеозапису з портативного відеореєстратора встановлено, що зупинка відбулася неподалік будівлі «ХАДО» яка має юридичну адресу: Харківська область, Харківський район, селище Високий, вулиця Ощепкова, 46. Що вказує на те, що зупинка здійснювалася в межах населеного пункту та рухаючись в бік м. Харків вся траса М18 знаходиться в межах населеного пункту, аж до траси М03 де встановлений дорожній знак 5.50 ПДР України закінчення межі населеного пункту, також з приводу забудов з лівої сторони в напрямку руху в м. Харків мається забудови житлових будинків по АДРЕСА_1 , які розташовані паралельно блок-посту та вул. Ощепковій (траса М18), що спростовує твердження відповідача.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.02.2025 клопотання ОСОБА_1 про залучення співвідповідача задоволено; залучено другого відповідача - Департамент патрульної поліції до адміністративної справи за вказаним позовом (а.с. 61)0.

В судове засідання позивач не з?явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

В судове засідання представник відповідачів поліцейського 1 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Харківській області Панова О.Ф., Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, 12.03.2025 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшла заява представника УПП в Харківській області ДПП Федюка Д.В., в якій він просив врахувати відзив на позовну заяву, як такий, що поданий також представником ДПП, у зв?язку з підтримкою правової позиції та тотожністю відношення до позову. Просив розглядати справу без участі представника УПП в Харківській області та представника ДПП (а.с. 64).

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно з правилами ст. 12 КАС України зазначений спір є незначної складності, а тому відповідно до вимог ст. 257 КАС України, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Згідно наданих даних встановлено, що постановою поліцейського 1 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Панова О.Ф. від 24.12.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 3718309, на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП (а.с. 12-15).

У постанові зазначено, що 24.12.2024 о 08.01 год. водій курував транспортним засобом Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив п. 2.3. ПДР порушив правила користування ременями безпеки (а.с. 12).

Приписами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За змістом ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Притягнути до адміністративної відповідальності можна лише ту особу, яка вчинила дії, що підпадають під ознаки адміністративного правопорушення та яка є або може бути суб`єктом адміністративного правопорушення.

Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху - частини перша, друга і четверта статті 126. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає «Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3718309 від 24.12.2024 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП за порушення п. 2.3.в Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 2.3.в Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів;.

Частиною 5 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

З долучених до матеріалів справи доказів, зокрема зі змісту п. 7 постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3718309 від 24.12.2024, слідує, що до неї додається: відео бк 473208 (а.с. 12).

З відеозапису, здійсненого на бодікамеру поліцейського, доданого відповідачем до відзиву та дослідженого судом, вбачається, що 24.12.2024, о 08.01 год. було виявлено транспортний засіб Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_3 , водій якого не був пристебнутий ременем безпеки, інспектор підійшов до водія, ним виявився позивач - ОСОБА_1 , представився, інспектором було висунуто вимогу до позивача про пред`явлення документів, що посвідчують його особу та посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб, відповідно. Позивач, зрозумівши підстави зупинення транспортного засобу, повідомив, що він є особою, якій встановлено інвалідність II групи, тому він має право відступати від обов`язку користуватися ременем безпеки. На підтвердження вищевказаного, позивач пред?явив пенсійне посвідчення, яке видане йому у зв?язку з інвалідністю II групи (а.с. 38).

Згідно ксерокопії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12АВВ №692942 від 04.07.2023, ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності з 27.06.2023, трудове каліцтво (а.с. 16).

Відповідно до ксерокопії пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 від 09.08.2023, ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, трудове каліцтво, термін дії довічно (а.с. 17).

Крім того, позивачем також надано копії виписок із медичної карти стаціонарного хворого №9.13576 від 29.07.2024 та №3899 від 16.10.2024, в яких зазначені відповідні діагнози ОСОБА_1 (а.с. 20, 59).

Положеннями п. 2.3. в) ПДР України визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобі.

Наведені позивачем обставини та докази на підтвердження у нього інвалідності та характеру захворювання свідчать про обґрунтованість доводів позивача про те, що він є особою з інвалідністю ІІ групи, має захворювання, які унеможливлюють користування ременями безпеки.

Із змісту оскаржуваної постанови та відео з бодікамери працівника поліції вбачається, що подія мала місце в населеному пункті с. Високий Харківської області.

За обставинами даної справи відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог п.2.3 в ПДР України та, зокрема, не спростовано доводів позивача про наявність у нього інвалідності а також фізіологічних особливостей, що унеможливлюють користування ременями безпеки.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням викладеного суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3718309 від 24.12.2024, якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. на ОСОБА_1 , а провадження в адміністративній справі - закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 від 09.08.2023, ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, трудове каліцтво, термін дії довічно (а.с. 17).

Таким чином, позивач ОСОБА_1 , відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

З огляду на викладене суд стягує на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 6-10, 77, 205, 229, 241-246, 255, 257, 263, 295, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Харківській області Панова Олександра Федоровича, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справ про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі поліцейського 1 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Харківській області Панова Олександра Федоровича серія ЕНА №3718309 від 24.12.2024, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (місце знаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 , адреса ВПО: АДРЕСА_3 ).

Відповідач: поліцейський 1 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Харківській області Панов Олександр Федорович (адреса: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315-а).

Відповідач: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (адреса: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315-а).

Відповідач: Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3).

Суддя С.О. Муратова