Рішення № 126739658, 21.04.2025, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.04.2025м. СумиСправа № 920/420/25

Господарський суд Сумської області у складі судді Ковтуна В.М., за участю секретаря судового засідання Павлючок І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи № 920/420/25

за позовом Фізичної особи - підприємця Тукмана Євгена Григоровича

( АДРЕСА_1 ,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче

об`єднання "Червоний металіст" (41607, Сумська область,

м. Конотоп, вул. Деняка Віктора, 5, ідентифікаційний код 34880895),

про стягнення 5070047 грн. 05 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув

Суть спору: 19.03.2025 до господарського суду через систему "Електронний суд" звернувся фізична особа - підприємець Тукман Євген Григорович з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" про стягнення 5070047 грн. 05 коп., які становлять 16% винагороди від суми продукції, реалізованої в в 2019-му та 2020-му роках за 1-м - 4-м та 7-м - 25-м пунктами опису акту виконаних робіт від 30.09.20 та за 1-м, 3-м - 15-м та 17-м - 27-м пунктами опису акту виконаних робіт від 30.09.22, а також просить стягнути судовий збір.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2025, справу № 920/420/25 призначено судді Ковтуну Володимиру Миколайовичу.

Ухвалою суду від 21.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам строки для надання заяв по суть спору (відзиву, відповіді на відзив), призначено підготовче засідання на 21.04.2025, 12:20.

24.03.2025 відповідачем через систему «Електронний суд» подано до суду відзив на позовну заяву (вх. №1252 від 24.03.2025), в якому відповідач не заперечує проти позову. Відповідач підтверджує факт виконання позивачем робіт, зазначених в акті, про якій йде мова в позові. Також зазначає, що заборгованість буде погашена по мірі надходження коштів на банківські рахунки товариства від інших контрагентів. Окрім цього, просить судове засідання проводити за відсутності представника відповідача.

25.03.2025 позивачем надано суду «Електронний суд» відповідь на відзив (вх. № 1283 від 25.03.2025), в якій позивач зазначає, що наведені у відзиві намагання відповідача поставити виконання своїх зобов`язань по сплаті боргу в залежність від надходження коштів на банківські рахунки відповідача від його контрагентів є безпідставними. Оскільки жодних відкладальних умов, укладений між сторонами договір від 01.02.2017 № 01КС не передбачає. В зв`язку з чим позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити. Також просить, призначене на 21.04.2025 підготовче судове засідання провести за відсутності представника позивача.

Представник позивача в судове засідання 21.04.2025 не прибув, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник Відповідача у судове засідання 21.04.2025 не прибув, про дату, час і місце засідання суду про був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, у випадку визнання позову відповідачем суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення.

Тому, враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне:

01.02.2017 між позивачем - фізичною особою Тукман Євген Григорович (Консультант) та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" (Замовник) укладено договір № 01КС.

Предметом укладеного договору було виконання ряду фактичних дій з метою знаходження оптимальних контрагентів, готових купувати продукцію відповідача у відповідності до умов останнього, проводити аналіз українського ринку з метою правильної орієнтації відповідача в умовах конкурентоспроможності, реалізації укладених договорів, угод, інших правочинів на постачання продукції на території України (пункт 1 Договору).

Відповідно до п. 5 Договору сторонами передбачено розмір та порядок виплати гонорару, зокрема унормовано, що замовник (відповідач) визнає що будь-який правочин (угода, договір) постачання (купівлі-продажу) предметом якого буде продукція Замовника, вважається укладеним за сприянням Консультанта (позивача), якщо він укладений протягом терміну дії даного договору. У цьому разі консультант має беззаперечне право на отримання винагороди в розмірі 20%, а починаючи з 01.05.2018 - в розмірі 14 % від ціни реалізованої продукції за кожним таким правочином, укладеним між замовником та покупцем (покупцями). Оплата винагороди здійснюється протягом 2-х днів після підписання сторонами акту виконаних робіт згідно з Договором. По взаємному узгодженню сторін можлива попередня оплата в обумовленому розмірі. Виплата винагороди здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Консультанта.

Угодою від 01.02.2019 до Консалтингового Договору від 01.02.2017 №01КС сторони внесли зміни до п. 5 Договору, виклавши його в наступній редакції «Замовник визнає, що будь-який правочин (угода, договір) постачання (купівлі-продажу), предметом якого буде продукція Замовника, - вважається укладеним за сприянням Консультанта, якщо він укладений протягом терміну дії даного Договору. У цьому разі Консультант має беззаперечне право на отримання винагороди в розмірі від 10-ти до 20-ти % від ціни реалізованої продукції за кожним таким правочином, укладеним між Замовником та Покупцем (Покупцями). Конкретний розмір передбачених даним підпунктом відсотків визначається актом виконаних робіт, який підписується Сторонами До говору».

Згідно з пунктом 6 Договору, договір укладено строком до 31 грудня 2022 р. Днем початку дії цього договору є день його підписання обома сторонами. Договір може бути розірваний за 2 місяці до закінчення строку його дії в письмовій формі. Якщо це не було зроблено, Договір вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах.

Угодою від 05.02.2019 до Консалтингового Договору від 01.02.2017 №01КС сторони, керуючись нормами статті 259 Цивільного кодексу України, дійшли згоди доповнити статтю 6 Договору пунктом в) такого змісту: «За домовленістю сторін Договору строк позовної давності щодо зобов`язань за Договором збільшується і встановлюється в 29-ть років. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторін від повного виконання ними своїх зобов`язань».

Відповідно до Угодою від 30.12.2022 до Консалтингового Договору від 01.02.2017 №01КС сторони дійшли згоди внести зміни до пункту а) статті 6 Консалтингового Договору, виклавши її в такій редакції» Договір укладається строком до 30 грудня 2030 р. включно. Днем початку дії цього Договору є день його підписання обома сторонами».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним в рамках укладеного договору проведені маркетингові дослідження кон`юнктури ринку, знайдено потенційних покупців продукції та проведено роботу по реалізації продукції, проведена повна організаційна та технічна підготовка для встановлення договірних відносин з покупцями продукції, перевірені їх юридичні повноваження та платіжна спроможність.

У зв`язку з цим, в 2019-му та 2020-му роках встановлено договірні відносини з покупцями продукції відповідача та проведена поставка продукції, оплату за яку відповідач отримав в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 30.09.2020 та 30.09.2022 між сторонами підписано акти виконаних робіт (а.с. 9-16).

Відповідно до акту від 30.09.2020 сторони зазначили, що проведена поставка продукції на загальну суму 14869494,18 грн., замовником отримана оплата в розмірі 14869494,18 грн., консультанту належить до виплати загальна сума в розмірі 2379119,07 грн., що складає 16% від вказаної ціни реалізованої продукції.

Також, відповідно до акту від 30.09.2022 сторони зазначили, що проведена поставка продукції на загальну суму 25318414,28 грн., замовником отримана оплата в розмірі 25318414,28 грн., консультанту належить до виплати загальна сума в розмірі 4050946,28 грн., що складає 16% від вказаної ціни реалізованої продукції.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач в повному обсязі розрахунки за надані послуги за договором від 01.02.2017 № 01КС не здійснив, в зв`язку з чим у відповідача наявна заборгованість у розмірі 50700047,05 грн., що становить сумарно 1870700,52 грн - 16 % винагороди від 11691878,28 грн. загальної суми реалізованої продукції за 1-м - 4-м та 7-м - 25-м пунктами опису акту виконаних робіт від 30.09.2020 року та 3199346,53 грн - 16 % винагороди від 19995915,84 грн. загальної суми реалізованої продукції за 1-м, 3-м - 15-м та 17-м - 25-м пунктами опису акту виконаних робіт від 30.09.2022 року, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір у даній справі, суд керується наступним:

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт надання та отримання наданих послу за Договором від 01.02.2017 № 01КС підтверджується матеріалами справи, а сама актами виконаних робіт від 30.09.2020 та 30.09.2022.

Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач не розрахувався в повному обсязі з позивачем за надані послуги, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідач факт надання послуг та факт існування заборгованості в розмірі 5070047 грн. 05 коп. визнав в повному обсязі, проте не здійснив оплата через відсутність коштів.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши всі обставини справи, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права інших осіб.

З огляду на викладене, враховуючи наявність в матеріалах справи доказів існування заборгованості відповідача перед позивачем та визнання відповідачем позову в повному обсязі суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 5070047 грн. 05 коп., що становлять 16% винагороди від суми продукції, реалізованої в 2019-му та 2020-му роках за 1-м - 4-м та 7-м - 25-м пунктами опису акту виконаних робіт від 30.09.2020 та за 1-м, 3-м - 15-м та 17-м - 27-м пунктами опису акту виконаних робіт від 30.09.2022.

У відповідності до вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав позов повністю, слід повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання позовної заяви відповідно до квитанції про сплату № 3073-8186-5463-5004 від 19.03.2025 сплачено судовий збір у розмірі 60840 грн. 57 коп.

Отже, сплачена сума судового збору в розмірі 30420 грн. 28 коп. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету на підставі ч.1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, а залишок судового збору у сумі 30420 грн. 29 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 185, 232, 233, 236 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" (41615, Сумська область, м. Конотоп, вул. Червонозаводська, 5, код 34880895) на користь фізичної особи - підприємця Тукман Євген Григорович ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 5070047 грн. 05 коп. заборгованості; а також 50% витрат по сплаті судового збору у даній справі в сумі 30420 грн. 29 коп.

3. Повернути фізичної особи - підприємця Тукман Євген Григорович ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з державного бюджету України (рахунок UA868999980313181206083018540, отримувач ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101, ЄДРПОУ 37970404, МФО 899998) судовий збір в сумі 30420 грн 28 коп., сплачений згідно з квитанцією про сплату № 3073-8186-5463-5004 від 19.03.2025.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повне рішення складене та підписане суддею 21.04.2025.

Суддя В.М. Ковтун