Рішення № 12673851, 02.12.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2010 року                              м. Черкаси                              Справа №17/1997

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –Сабуренко А.В., Сапранов О.О. - по довіреності,

відповідача –Дрянов В.М., Іващенко С.І. - по довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/1997

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокат-Захист»

довідкритого акціонерного товариства «Канівський маслосирзавод»

простягнення 290830,27 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адвокат-Захист»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Канівський маслосирзавод»(далі-відповідач) 224983,54 грн. заборгованості, з яких: 204530,49 грн. основної заборгованості та 20453,05 грн. штрафу.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань згідно договору постачання пакетів для упаковки сирів № 70/09 від 02 листопада 2009 року.

В судовому засіданні 19.10.2010 року представник позивача позов з підстав, викладених у позовній заяві підтримав, подав заяву від 19.10.2010 року про збільшення розміру позовних вимог (а.с.16-26 том ІІ), в якій просить стягнути з відповідача 290830,27 грн., з яких: 184530,49 грн. основної заборгованості, 5351,38 грн. інфляційних, 3% річних в сумі 424,67 грн., штраф в сумі 100523,73 грн.

Представник відповідача в судові засідання з’явився, визнав позов в сумі 83 284,48 грн. основної заборгованості, в іншій частині позовних вимог просить відмовити за необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд, з урахуванням поданої представником позивача заяви про збільшення розміру позовних вимог, задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору постачання пакетів для упаковки сирів № 70/09 від 02 листопада 2009 року (а.с.25-28 том І), укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Прімавера-Пак»та відкритим акціонерним товариством «Канівський маслосирзавод», ТОВ «Прімавера-Пак»(постачальник) зобов’язався постачати, а відповідач (покупець) приймати та оплачувати багатошарові термоусадочні пакети АМІВАК без поліграфії та з поліграфією виробництва ТОВ ПФК «Атлантис - Пак»(Російська Федерація), які призначені для дозрівання, зберігання та пакування твердих сирів.

Сторони в пунктах 2.1., 2.5. договору встановили, що Постачальник зобов’язується постачати товар окремими партіями згідно попередніх короткострокових або довгострокових заявок покупця. Форма заявки вільна, з урахуванням умов даного договору; товар поставляється разом з усією необхідною товаросупровідною документацією, яка має бути складена українською мовою та надана покупцю у оригіналах чи належним чином посвідчених копіях. Одночасно з товаром постачальник зобов’язаний надати покупцю або його представнику супровідну документацію на кожну партію товару: видаткову накладну, податкову накладну, товарно-транспортну накладну, якісне посвідчення, сертифікат відповідності, гігієнічний висновок.

Відповідно до пункту 5.2. договору, повна оплата відвантаженої партії товару повинна бути здійснена покупцем протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати, що зазначена у видатковій накладній при отриманні покупцем відповідної партії товару.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Прімавера-Пак»на виконання умов договору постачання пакетів поставило відповідачу товар на загальну суму 1194297,99 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0001571 від 26.11.2009 року на суму 6720 грн., № РН-0001621 від 18.12.2009 року на суму 11124,06 грн., № РН-0001636 від 25.12.2009 року на суму 28031,59 грн., № РН-0001642 від 29.12.2009 року на суму 56309,10 грн., № РН-0000011 від 12.01.2010 року на суму 49235,66 грн., № РН-0000023 від 19.01.2010 року на суму 9700,02 грн., № РН-0000033 від 27.01.2010 року на суму 61531,34 грн., № РН-0000038 від 02.02.2010 року на суму 35972,52 грн., № РН-0000050 від 12.02.2010 року на суму 58457,71 грн., № РН-0000061 від 19.02.2010 року на суму 16068,08 грн., № РН-0000062 від 23.02.2010 року на суму 72075,06 грн., № РН-0000085 від 05.03.2010 року на суму 24884,52 грн., № РН-0000090 від 10.03.2010 року на суму 70135,06 грн., № РН-0000117 від 19.03.2010 року на суму 80727,11 грн., № РН-0000123 від 23.03.2010 року на суму 43384,06 грн., № РН-0000141 від 30.03.2010 року на суму 36590,04 грн., № РН-0000160 від 07.04.2010 року на суму 41706 грн., № РН-0000188 від 16.04.2010 року на суму 48602,40 грн., № РН-0000198 від 23.04.2010 року на суму 47549,35 грн., № РН-0000222 від 06.05.2010 року на суму 55 650 грн., № РН-0000232 від 07.05.2010 року на суму 4074 грн., № РН-0000239 від 12.05.2010 року на суму 20 370 грн., № РН-0000267 від 21.05.2010 року на суму 33 705 грн., № РН-0000279 від 27.05.2010 року на суму 27 825 грн., № РН-0000282 від 28.05.2010 року на суму 6 111 грн., № РН-0000293 від 01.06.2010 року на суму 14259 грн., № РН-0000314 від 09.06.2010 року на суму 23173,50 грн., № РН-0000329 від 16.06.2010 року на суму 41 979 грн., № РН-0000354 від 25.06.2010 року на суму 10 185 грн., № РН-0000366 від 02.07.2010 року на суму 49785,06 грн., № РН-0000393 від 13.07.2010 року на суму 15860,23 грн., № РН-0000417 від 27.07.2010 року на суму 47580,70 грн., № РН-0000435 від 03.08.2010 року на суму 44937,32 грн. (а.с.31-63 том І) та довіреностями: № 842 від 26.11.2009 року, № 933 від 17.12.2009 року, № 979 від 28.12.2009 року, № 29 від 11.01.2010 року, № 54 від 18.01.2010 року, № 76 від 26.01.2010 року, № 101 від 01.02.2010 року, № 168 від 11.02.2010 року, № 198 від 22.02.2010 року, № 277 від 04.03.2010 року, № 344 від 18.03.2010 року, № 374 від 29.03.2010 року, № 416 від 07.04.2010 року, № 179 від 22.04.2010 року, № 208 від 05.05.2010 року, № 272 від 20.05.2010 року, № 289 від 28.05.2010 року, № 347 від 08.06.2010 року, № 372 від 16.06.2010 року, № 406 від 22.06.2010 року, № 456 від 01.07.2010 року, № 503 від 12.07.2010 року, № 559 від 26.07.2010 року, № 598 від 02.08.2010 року (а.с.64-87 том І).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, як встановлено судом, відповідач свій обов’язок по оплаті за поставлений товар виконав частково, сплатив лише 1009767,50 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.88-133 том І) і наданими в судовому засіданні 19.10.2010 року банківськими виписками на суму 20000 грн. (а.с.25-26 том ІІ), станом на момент прийняття рішення у даній справі його заборгованість складає 184530,49 грн.

Задля належного виконання відповідачем даного зобов’язання 06.09.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Прімавера-Пак»(далі –Первісний кредитор) уклало з товариством з обмеженою відповідальністю «Адвокат-Захист»(далі –Новий кредитор) договір відступлення права вимоги № 31/08-1-2010 (а.с.16-17 том І), який спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України, Первісним кредитором Новому кредиторові права вимоги, належного Первісному кредиторові, в межах яких Новий кредитор стає кредитором за Договором на постачання пакетів для упаковки сирів № 70/09 від 02 листопада 2009 року (далі - Основний договір) між Первісним кредитором та Відкритим акціонерним товариством «Канівський маслосирзавод»(далі - Боржник).

До Нового кредитора від Первісного кредитора переходить право вимагати від Боржника належного та реального виконання наступних обов’язків, які випливають з Основного договору:

-          по сплаті заборгованості за поставлений за договором № 70/09 від 02.11.2009 р. товару у розмірі 204530 грн. 49 коп. (двісті чотири тисячі п’ятсот тридцять гривень сорок дев’ять копійок) в т.ч. ПДВ 20 %.

-          по сплаті суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3-ох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов’язання.

-          по сплаті штрафних санкцій відповідно до пункту 8.3. розділу 8 Основного договору;

До Нового кредитора переходить право вимоги первісного кредитора за Основним договором, в обсязі на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Моментом переходу права вимоги Первісного кредитора за Основним договором до Нового кредитора є підписання даного Договору.

Новий кредитор зобов’язаний протягом 3-ох банківських днів з моменту набрання чинності цим Договором повідомити Боржника про відступлення права вимоги (пункти 1-5 договору).

Актом приймання-передачі документів від 06 вересня 2010 року (а.с.18-22 том І) до Договору про відступлення права вимоги № 31/08-1-2010 від 06 вересня 2010 року Первісним кредитором було передано Новому кредиторові оригінали відповідних документів.

Судом встановлено, що ТОВ «Адвокат-Захист» (Новий кредитор) на адресу відповідача надіслав повідомлення про відступлення права вимоги б/н від 06.09.2010 року (а.с.23 том І), що підтверджується фіскальним чеком від 17.09.2010 року та описом вкладення цінного листа (а.с.24 том І).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Уступка права вимоги за своєю правовою природою не є самостійним правочином, оскільки вона залежить від основного юридичного факту, який її породжує.

Право вимоги має узгоджуватись з загальними принципами та умовами виконання як цивільно-правових, так і господарських зобов'язань. За таких обставин повинна бути незмінність істотних умов та зміст зобов'язання для боржника.

Оскільки станом на момент прийняття рішення у даній справі заборгованість відповідача складає 184530,49 грн. і ТОВ «Адвокат-Захист»має право вимагати від відповідача сплати цієї суми боргу, суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог і стягує з відповідача 184530,49 грн. заборгованості.

При цьому не приймаються до уваги посилання представника відповідача на те, що вартість товару повинна визначатись виключно у Додатку № 1 до договору, оскільки згідно з пунктом 4.1 договору ціна товару затверджується сторонами в Додатку № 1 до цього договору, а також у видаткових накладних на відповідні партії товару, які є невід’ємними частинами цього договору, і оплату за кожну партію поставленого товару покупець здійснює за цінами, погодженими сторонами у Додатку № 1 та видаткових накладних на відповідну партію товару (пункт 5.1 договору).

Суд дійшов висновку, що покупець (відповідач) приймаючи товар за вищими цінами, ніж у Додатку № 1, які зазначені у видаткових накладних, і не повертаючи цей товар, тим самим погодився на ціни зазначені у накладних, тому розрахуватись повинен з постачальником по цінам, які зазначені у видаткових накладних. До того ж, остаточно загальна ціна договору визначається вартістю поставленого товару згідно з підписаними сторонами видатковими накладними, що підтверджують фактичне отримання товару (пункт 6.2 договору).

Окрім основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача 5351,38 грн. інфляційних, 3% річних в сумі 424,67 грн., штраф в сумі 100523,73 грн., посилаючись на договір відступлення права вимоги № 31/08-1-2010, згідно з яким до Нового кредитора від Первісного кредитора переходить право вимагати від Боржника належного та реального виконання наступних обов’язків, які випливають з Основного договору, в тому числі, по сплаті суми боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов’язання, і по сплаті штрафних санкцій відповідно до пункту 8.3. розділу 8 Основного договору.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже в договорі про відступлення права вимоги обов’язково повинно бути зазначено обсяг прав, що передаються від первісного кредитора до нового кредитора.

Договір відступлення права вимоги № 31/08-1-2010 від 06.09.2010 року не містить істотної умови –обсягу прав вимоги щодо стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних і по сплаті штрафних санкцій відповідно до пункту 8.3. Основного договору, тобто не визначено конкретний обсяг прав, які передані новому кредиторові, що унеможливлює встановлення грошових вимог, які були передані позивачу, що в свою чергу є недодержанням вимог статті 638 Цивільного кодексу України щодо досягнення сторонами всіх істотних умов договору при його укладенні.

Отже, суд дійшов висновку, що Договір відступлення права вимоги № 31/08-1-2010 від 06.09.2010 року не є укладеним в частині передачі новому кредиторові прав на стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних і штрафних санкцій, і відповідно не породжує юридичних наслідків, а саме, права вимоги позивача до відповідача щодо стягнення інфляційних, 3% річних і 10% штрафу.

Тому суд відмовляє позивачу у позові про стягнення з відповідача 5351,38 грн. інфляційних, 3% річних в сумі 424,67 грн. та 100523,73 грн. штрафу.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 184530,49 грн. основної заборгованості

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 1845,30 грн. та 149,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: 1.Позов задовольнити частково. 2. Стягнути відкритого акціонерного товариства «Канівський маслосирзавод»(Черкаська обл., м. Канів, вул. Леніна, буд. 195, р/р 260061272 в ЧОД АППБ «Аваль»МФО 354411, код ЄДРПОУ 00447830) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокат-Захист»(м. Київ, вул. Богомольця, буд. 4, оф. 18, р/р 260073012105 в АБ «Старокиївський Банк»в м. Києві, МФО 321477, код ЄДРПОУ 31925807) –184530,49 грн. основної заборгованості, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 1845,30 грн. та 149,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 02.12.2010 року.