Рішення № 12673741, 23.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2010 р. Справа № 64/272-10

вх. № 8177/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Агровік", с. Кулиничі, Харківський район, Харківська область;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Протопопівське аграрне дослідно-експериментальне підприємство", с. Протопопівка, Дергачівський район, Харківська область;

про стягнення 18365,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Агровік" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Протопопівське аграрне дослідно-експериментальне підприємство" 18365,68грн., з яких 17193,98грн. - основний борг, 1170,70грн. - пеня, а також 183,66грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання за договором №2801-Пш від 28.01.2010р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.10.10 розгляд справи було відкладено на 08.11.10.

Позивач 08.11.10 надав через канцелярію господарського суду клопотання про продовження на 15 днів строку вирішення спору у справі 64/272-10 за межі передбачені ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України та просив суд відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду від 08.11.10 було задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи, задоволено клопотання позивача про продовження строку вирішення спору та продовжено строк вирішення спору у справі №64/272-10 до 30.11.10, розгляд справи був відкладений на 23.11.10.

23.11.10 позивач надав до канцелярії суду клопотання (вх.№25165) про долучення до матеріалів справи поданих ним документів.

Окрім того, 23.11.10 позивач надав до канцелярії суду клопотання (вх.№25163), в якому просив суд відкласти розгляд справи, у зв"язку із знаходженням ліквідатора ПП "Агровік" на лікарняному.

Документів в обгрунтування обставин викладених у клопотання про відкладення розгляду справи позивач не надав.

Представник позивача у судове засідання не з"явився.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

В даному випадку жодна з обставин вказаних у ч.1 ст. 77 ГПК України не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Окрім того, строк для вирішення спору у справі 64/272-10, що був продовжений в порядку ч.3 ст. 69 ГПК України, закінчується 30.11.10.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

28.01.10 між Приватним підприємством "Агровік" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Протопопівське аграрне дослідницько-експериментальне підприємство" (продавець) був укладений договір купівлі-продажу №2801-Пш.

Відповідно до умов договору (п.1.1.) продавець зобов'язувався продати покупцю пшеницю 3 класу А врожаю 2009 року у кількості 362 (триста шістдесят дві) тони на загальну суму 430780,00 грн., по 991,67 грн. без ПДВ за 1 тону (п.2.3).

Відповідно до п.2.5. договору, поставка товару здійснюється з 28.01.2010 р. по 28.02.2010 р.

Покупець здійснює 100% передплату товару шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 3.1 договору).

Строк дії договору визначений до 31.12.2010 р. та обмежений повним виконанням взаємних зобов'язань сторін.

На виконання умов договору, 03.02.10 позивач здійснив передплату за товар, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця платіжним дорученням № 69 в сумі 119000,00 грн.

10.02.10 відповідач здійснив повернення грошових коштів на поточний рахунок покупця платіжним дорученням №3 в сумі 101806,02 грн. з відміткою: "у зв'язку з неможливістю поставки товару та виконання договірних зобов'язань".

15.03.10 відповідач направив позивачу лист №18, в якому повідомив, що у нього були викрадені установчі документи та печатка підприємства, в зв'язку з чим зобов'язався виконати договірні зобов'язання з 15.04.2010 р.

05.07.10 позивач направив відповідачу претензію №05/07-1 щодо повернення грошових коштів у сумі 18 365,68 грн. (з яких 17 193,98 грн. - сума боргу, 1 171,70 грн. -пеня).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконанню її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідного ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи з вищевикладеного, позивач має право вимагати від відповідача, на свій вибір, передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, а відповідач зобов'язаний виконати вимогу позивача, виходячи з положень Цивільного кодексу України.

За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, позовні вимоги правомірні, обгрунтовані, доведені матеріалами справи та такі що підлягають задоволенню в сумі у розмірі 17193,98грн.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 4.1. договору було встановлено, що за порушення постачальником строків поставки товару, він сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості недопоставленої партії товару за кожен день прострочення поставки.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1171,70грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно ч. 6 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, суд покладає судові витрати на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. 11, 509, 526, 530, 610, 611, 670, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, ч.6 ст. 265 Господарського кодексу України, ст. 22, 33, 44, 49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Протопопівське аграрне дослідницько-експериментальне підприємство" (вул. Леніна, 69, с. Протопопівка, Дергачівський район, Харківської області, 62361; р/р 26001250589700 в АКІБ "УкрСиббанк" у м.Харкові, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34265017) на користь Приватного підприємства "Агровік" (вул. 7-ї Гвардійської Армії, 14, смт. Кулінічі, Харківського району Харківської області, 62404; р/р 26000074221501, в ПАТ "Сведбанк" у м.Києві, МФО 300164, код ЄДРПОУ 32888782) 17193,98 грн. основного боргу, 1171,70 грн. пені, 183,66 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складено 29 листопада 2010 року.