Рішення № 12673714, 24.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2010 р. Справа № 29/129-10

вх. № 4852/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

3-ї особи - не з"явився

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши справу за позовом

СПД ФО ОСОБА_1 м. Харків

до ФОП ОСОБА_2, м. Харків

3-я особа - КП "Дворічанське БТІ", с.м.т. Дворічна

про визнання договору дійсним

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд :

- Розтлумачити зміст правочину купівлі - продажу між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2, код НОМЕР_1, м. Харків, вул. Зернова, буд. 53-Д, кв.З, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 код НОМЕР_2, АДРЕСА_1 адмінбудівлі (будівлі управління) літ. «А», загальною площею 318,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3

- Визнати договір купівлі - продажу від 01.08.08 р. дійсним.

- Визнати право власності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, код НОМЕР_2, АДРЕСА_1 на адмінбудівлію (будівлю управління) літ. «А», загальною площею 318,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3

- Зобов'язати Комунальне підпріємство «Дворічанське бюро технічної інвентарізациї», код 22615021, 62702, Харківська область. Дворічанський р-н, смт. Дворічна, вул. 35 Гвардійської дивізії, бул. 9, зареєструвати право власності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, код НОМЕР_2, АДРЕСА_1 на адмінбудівлю (будівлю управління) літ. «А» , загальною площею 318.5кв.м.. що розташована за адресою: АДРЕСА_3 на підставі рішення господарського суду Харківської області після набрання рішенням законної сили.

В обгрунтування свого позову, позивач вказує на те, що сторонами було досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов договору купівлі - продажу від 01.08.08 р, крім того позивач і відповідач повністю виконали договірні зобовязання, але відповідач ухиляється проти нотаріального посвідчення договору.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на те, що ним по спірному договору передавалися позивачу будівельні матеріали, а не нерухоме майно.

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, пояснень щодо обставин спору суду не надав.

24.06.10 позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд :

- Розтлумачити зміст правочину купівлі - продажу між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2, код НОМЕР_1, м. Харків, вул. Зернова, буд. 53-Д, кв.З, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 код НОМЕР_2, АДРЕСА_1 адмінбудівлі (будівлі управління) літ. «А», загальною площею 318,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3

- Визнати договір купівлі - продажу від 01.08.08 р. дійсним.

- Визнати право власності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 код НОМЕР_2, АДРЕСА_1 на адмінбудівлію (будівлю управління) літ. «А», загальною площею 318,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі, до прийняття рішення по справі, змінити підставу, або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову, або зменшити позовні вимоги. Суд, розглянувши заяву позивача, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю до розгляду.

За таких обставин, суд продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

22.07.08 між сторонами було підписано договір про наміри, відповідно до якого сторони домовились до 05.08.08 укласти договір купівлі - продажу, згідно якого продавець (відповідач по справі) передасть у власність покупця (позивач по справі) адмінбудівлю (будівлю управління) літ. «А», загальною площею 318,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3

01.08.08 р. між сторонами було укладено договор купівлі - продажу адмінбудівлі (будівлі управління) літ. «А», загальною площею 318,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3

Згідно частини 4 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або погодженням сторін.

Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Позивач сплатив відповідачу вартість майна, встановлену договором, що підтверджується п. 2 договору.

Відповідно до акту прийому-передачі від 01.08.08 р. відповідач передав майно у власність позивачу.

Згідно п. 3 договору сторони домовилися, що протягом 15 днів з моменту підписання договору вони вчинять необхідні дії, що до нотаріального посвідчення договору.

Проте, відповідач свої зобов"язання по договору купівлі - продажу, передбачені п. 3, не виконав.

Позивач звернувся до відповідача з вимогами №1 від 28.08.08 р., №2 від 14.09.08 р. № 3 від 02.10.08 р. за вчиненням відповідачем дій, що до нотаріально посвідчення договору.

Однак, відповідач від нотаріального посвідчення договору відмовився та направив на адресу позивача претензію від 17.10.08 р. зі змісту якої виходить, що відповідач заперечує право власності позивача на майно, а також, сумнівається у змісті правочину, відносно того, що саме він продав позивачу нерухоме майно або будівельні матеріали.

Розглянувши заперечення відповідача, суд визнав їх необгрунтованими з наступних підстав.

Згідно п. 1 договору купівлі - продажу від 01.08.08, дійсно вказано, що предметом договору були будівельні матеріали використані у будівництві майна, але як виходить з договору про наміри від 22.07.08 р., акту прийому передачі від 01.08.08 р. до договору, претензії позивача від 17.10.08 р., на думку позивача відповідач передав у власність позивача саме майно, а не будівельні матеріали; використані у його будівництві.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачу належало саме майно, а не будівельні матеріали, а саме, відповідно до акту приймальної комісії о прийманні до експлуатації закінченого будівництва об'єкта будівлі управління МОПП в смт. Дворічна, лист ліквідатора ТОВ «Дворічанське м'ясопереробне підприємство» від 10.11.07 р., статут ТОВ «Дворічанське м'ясопереробне підприємство», як правонаступника МОПП.

Також, суд зветає на договір про наміри від 22.07.08 р.. в якому відповідач зобов'язується укласти з позивачем договір купівлі продажу саме на майно, та вчинить, після підписання договору купівлі-продажу майна, необхідні нотаріальні дії, що до нотаріального посвідчення цього договору, після приведення у відповідність правовстановлюючої документації.

Відповідно до ч. 2 ст. 213 Цивільного кодексу України, на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині тлумачення змісту договору купівлі-продажу від 01.08.08 та вважає за необхідне розтлумачити сторонам, що відповідно до спірного договору купівлі - продажу від 01.08.08, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, код НОМЕР_1, АДРЕСА_2, передав фізичній особі - підприємцем ОСОБА_1, код НОМЕР_2, АДРЕСА_1 саме адмінбудівлі (будівлі управління) літ. «А», загальною площею 318,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3

Згідно статті 335 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Зі свого боку, позивач, фактично виконавши всі договірні зобовязання, позбавлений можливості набути право власності на нежитлові приміщення через ухиляння відповідача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та неможливість у звязку з цим провести у відповідності до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”державну реєстрацію права власності на придбане нерухоме майно.

Відповідно до частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

На виконання пункту 1 договору купівлі-продажу від 01.08.08 відповідач того ж дня передав позивачу спірну нежитлову будівлю, про що сторонами було підписано акт приймання-передачі. Зі свого боку позивач провів повний розрахунок за договором, про що вказано в самому договорі.

Станом на теперішній час сторонами виконано всі зобовязання, передбачені договором: позивач повністю провів розрахунки за придбану ним нежитлову будівлю, а відповідач передав її за актом приймання-передачі.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом.

Таким чином, договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 01.08.08 може бути визнаний дійсним в судовому порядку відповідно до вимог статті 220 Цивільного кодексу України.

Також, слід зазначити, що підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Мін'юсту № 7/5 від 07.02.2002 р. є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Зважаючи на викладене вище, суд, визнав позовні вимоги в частині визнання дійсним договору купівлі - продажу від 01.08.08 та в частині визнання за позивачем права власності на адмінбудівлю (будівлі управління) літ. «А», загальною площею 318,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву позивача про уточнення позову .

Позов задовольнити повністю.

Розтлумачити зміст правочину купівлі - продажу між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2, код НОМЕР_1, АДРЕСА_2 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 код НОМЕР_2, АДРЕСА_1 адмінбудівлі (будівлі управління) літ. «А», загальною площею 318,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3

Визнати договір купівлі - продажу адмінбудівлі (будівлі управління) літ. «А», загальною площею 318,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 від 01.08.08 р., підписаний між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2, код НОМЕР_1, АДРЕСА_2 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 код НОМЕР_2, АДРЕСА_1 дійсним.

Визнати право власності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, код НОМЕР_2, АДРЕСА_1 на адмінбудівлію (будівлю управління) літ. «А», загальною площею 318,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3

Суддя