Рішення № 126735149, 21.04.2025, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №2/279/794/25

Справа № 279/997/25

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2025 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі :

головуючогосудді Коваленко В.П.

секретаря Гончарової Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №279/997/25 за позовомТовариствазобмеженоювідповідальністю"Алекскредит"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом. , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ "Алекскредит" звернувся досуду ізпозовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути із відповідачки заборгованість за кредитним договором в сумі 39432,96 гривень та 3028,00 гривень судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.06.2024 між ТОВ «Алекскредрит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №7121549. Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, перерахувавши ОСОБА_1 , кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору на зазначену нею банківську картку. Відповідачка зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 39432,96 грн. , з яких : 6400,00 грн.- заборгованість за сумою кредиту; 20232,96 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 12800 грн. - заборгованість за штрафом відповідно до п.5.3 Договору.

Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін .

19.03.2025 року представником відповідачки адвокатом Василець М.С. подано відзив на позов, в якому остання просить відмовити в задоволенні позовних вимог , посилаючись на те, що проценти за користування кредитом та шрафи за неналежне виконання зобов"язання нараховані неправомірно, з порушенням чинного законодавства. Зокрема сторонами погоджено строк кредиту у 21 день, однак проценти позивач продовжував нараховувати поза межами строку кредитування. Також позивачем нараховано заборгованість за штрафами у розмірі 300% від суми неналежного виконання зобов"язання, що суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України.

24.03.2025 позивачем подано відповідь на відзив , якому представник ТОВ "Алекскредит" підтримав заявлені позовні вимоги та просить їх задоволити в повному обсязі.

26.03.2025 представником відповідачки адвокатом Василець М.С. надано додаткові пояснення , в яких вона просить в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із положень частини першої ст. 638 ЦК Українислідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

24.06.2024 між ТОВ «Алекскредрит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №7121549.

ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в сумі 6400 грн. на строк 21 день з 24.06.2024 до 15.07.2024 включно , з процентною ставкою в розмірі 0,84% за кожен день користування.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач надав суду договір позики №17121549 у якому зазначена сума кредиту, строк кредитування та відсоткова ставка.

Зобов`язання за договором ОСОБА_1 належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 39432,96 грн. , з яких : 6400,00 грн.- заборгованість за сумою кредиту; 20232,96 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 12800 грн. - заборгованість за штрафом відповідно до п.5.3 Договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України(положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч.2 ст. 1054 ЦК України ) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом пункту 1 частини першої ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зібрані докази вказують на те, що між ТОВ «Алекскредрит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір строком на 21 день . Згідно таблиці обчислення орієнтованої загальної вартості кредиту , проценти за користування кредитом становлять 1134,96 гривень, загальна сума кредиту 7534,96 гривень.

Після закінчення строку позики ОСОБА_1 не повернула грошові кошти та не сплатила проценти за користування ними.

Суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за договором позики, а тому з неї на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 6400 гривень, тому в цій вимозі позов підлягає до задоволення повністю.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Проценти відповідно до ст. 1048 ЦК Українисплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно дост. 1048 ЦК України

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора яку вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як ст. 625 ст. 1048 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою ст. 625 ст. 1048 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

З наданих ТОВ «Алекскредит» розрахунків слідує, що за період поза межами строку кредитування, позикодавці продовжували нараховувати саме проценти за «користування кредитом». Позивачем в позовній заяві зазначено, що підтверджується доданими розрахунками заборгованості, що будь-якої неустойки за договором або інфляційних втрат та процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України Відповідачу не нараховувалось.

Вказане вище унеможливлює тлумачення нарахованих ОСОБА_1 процентів за «користування кредитом» поза межами строку кредитування як міри відповідальності на підставі ст. 625 ЦК Українита, як наслідок - унеможливлює задоволення позивних в частині стягнення заявлених процентів, нарахованих поза межами строку кредитування.

Нарахування відсотків в сумі 20232,96 гривні позивачем не деталізовано.

За умовами договору позики сторони встановили строк кредитування - 21 день , тобто до 15.07.2024 включно ,доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

За порушення виконання споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору становить - 1134,96 за період з 24.06.2024 до 15.07.20024 включно.

Також позивач просить з стягнути з відповідачки нараховану заборгованість за штрафом у розмірі 12800,00 грн.

Пунктом 5.3 Договору передбачено нарахування штрафу за неналежне виконання зобов"язання . Нарахування штрафу є правом Кредитодавця, а не обов"язком .

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).».

Тому нарахування штрафу за неналежне виконання зобов"язання у розмірі 12800 гривень не підлягають стягненню з відповідача .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-268 ЦПК України, ст.ст. 526, 1050,1054 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНКППО НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» ( м. Дніпро, вул. Якова Самарського,12А, код ЄДРПОУ 41346335) заборгованість за Договором про надання кредиту №7121549 від 24.06.2024 року у розмірі 7534 ( сім тисяч п"ятсот тридцять чотири) гривні 56 копійок та судовий збір в сумі 578,65 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи , якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного стироку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску строку з інших поважних причин.

Суддя В.П. Коваленко