Рішення № 12673489, 01.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.10 Справа№ 14/178 (10)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгро», м.Івано-Франківськ

До відповідача: Підприємця ОСОБА_1, м.Стрий Львівської області

Про стягнення 25138,40 грн

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Хороз І.Б.

Представники сторін:

від позивача - Проць М.М. представник

від відповідача не з»явився

Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України позивачу в ході розгляду справи судом роз»яснено. Заяви про відвід судді від сторін не надходили.

Суть спору: Товариством з обмеженою відповідальністю «Інгро», м.Івано-Франківськ, заявлено позов до відповідача, підприємця ОСОБА_1, м.Стрий Львівської області, про стягнення 25138,40 грн заборгованості.

Ухвалою від 29.10.2010 року господарський суд Львівської області порушив провадження у справі за зазначеною позовною заявою та призначив розгляд справи на 01.12.2010 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі про порушення провадження у справі.

Ухвала про порушення провадження у справі відіслана сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адреси, що зазначені в позовній заяві, що підтверджується реєстром відправки кореспонденції по господарському суду, копія якого долучена до матеріалів справи.

В судове засідання забезпечив явку повноважного представника позивач. На виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі позивачем подано Витяг Серія АЕ №047494 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, яким підтверджено включення відповідача до ЄДР, та його місце проживання за адресою : 82400, вул..Шептицького,53 м.Стрий, Львівська область, тобто, за адресою яка відповідає зазначеній позивачем у позовній заяві адресі та на яку судом скеровано відповідачу ухвалу від 29.10.10 р про порушення провадження у справі.

В судовому засіданні позивачем повідомлено ( подано відповідне клопотання) про те, що після порушення провадження у справі відповідач перерахував на рахунок позивача у листопаді місяці 2010 року 11000,00 грн. Відтак, в частині вимоги про стягнення 11000,00 грн. боргу позивач просить припинити провадження, у зв»язку із відсутністю предмету спору. Залишок боргу становить , станом на час розгляду спору , -14138,40 грн. З мотивів, наведених у позовній заяві в частині вимоги про стягнення залишку боргу 14138,40 грн) позивач заявлені вимоги підтримує. Оскільки частину боргу відповідач погасив після порушення провадження у справі, позивач просить судові витрати повністю віднести на відповідача.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву, витребовуваних документів, в т.ч. належних і допустимих доказів проведення повного розрахунку з позивачем за отриманий товар, суду не надав, позовні вимоги в залишковій сумі 14138,40 грн. не заперечив і не спростував.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом встановлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інгро» ( надалі виробник) та підприємець ОСОБА_1 ( надалі-покупець) 10 вересня 2009 року уклали Угоду №14, відповідно до п.п.1.1 якої, виробник виготовляє, а покупець отримує та своєчасно оплачує виробнику банку з харчового поліпропілену ємністю 200мл,300мл,350мл,450мл,500мл,1000мл «товар».

Оплата здійснюється в безготівковому порядку, згідно виставлених рахунків за кожну заявлену партію , не пізніше 15 календарних днів з моменту відвантаження продукції.( п.п.3.2)

Угода набирає чинності з моменту її підписання ( п.п.5.1). Термін дії угоди до 31 грудня 2009 року. ( п.п.5.2). Якщо за місяць до закінчення терміну дії угоди жодна з сторін не повідомила іншу про припинення дії угоди, угода вважається продовженою на один рік ( п.п.5.3).

На виконання умов зазначеної вище Угоди позивач , ТзОВ «Інгро», виготовило та відвантажило відповідачу про видатковій накладній №1Н-00021 від 09.03.2010 , згідно довіреності №041 від 099.03.2010 року, виданої на ім»я ОСОБА_1, та по видатковій накладній №1Н 772 від 07.07.2010 року за довіреністю №084 від 07.07.2010 року , виданої на ім»я ОСОБА_1, тару поліетиленову ємністю 200;300;500;1000 мл на загальну суму 40470,95 грн, в т.ч. ПДВ 6745,16 грн. Відповідач провів частковий розрахунок з позивачем за отриманий товар , а відтак, станом на 10.09.2010 року заборгованість за відвантажений згідно Угоди №14 від 10.09.2009 року товар складала 37138,40 грн, в т.ч. ПДВ 6189,73 грн. Намагаючись врегулювати спір в досудовому порядку,10.09.2010 року позивачем було вручено відповідачу лист-претензію з вимогою про сплату суми заборгованості в термін 5 днів з моменту отримання претензії. Лист претензія був отриманий відповідачем 13.09.2010 року, про що свідчить відмітка на листі-претензії, завірена печаткою відповідача. Зважаючи на лист-претензію, відповідач станом на 12.10.10 року перерахував позивачу ще 12 000,00 грн. В решті частині борг залишився не погашеним. Станом на 12.10.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем за відвантажений товар , згідно угоди №14 від 10.09.09 р, склала 25138,40 грн, що обумовило звернення позивача із позовом до суду про стягнення в примусовому порядку з відповідача залишку боргу 25138,40 грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, при прийнятті рішення суд виходив з наступного.

У відповідності до ст.509 ЦК України (ст.173 ГК України) зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов»язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не пе6редбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов»язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 ЦК України ( ст.193 ГК України) зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов»язання, відповідно до ст.610 ЦК України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу до позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб”єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.

Відповідач обставин, на яких грунтуються заявлені позивачем вимоги не заперечив та не спростував належними і допустимими доказами.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Угоди №14 від 10.09.2009 року по видаткових накладних №1Н-00021 від 09.03.2010 р і №1Н 772 від 07.07.2010 року , за довіреностями відповідача , виданими на ім»я ОСОБА_1 ( №041 від 09.03.10 р і №084 від 07.07.10 р) позивач відпустив відповідачу товар, передбачений умовами договору тару поліетиленову ємністю 200;300;500;1000 мл., на загальну суму 40470,95 грн, вт.ч. з ПДВ , що становить 6745,16 грн.

Однак, у строки, обумовлені умовами договору (15 календарних днів з моменту відвантаження - п.п.3.2) відповідач не провів з позивачем розрахунку незважаючи на намагання позивача врегулювати спір в добровільному порядку (лист-претензія від 10.09.10р, отримана відповідачем 13.09.10 р).

Станом на час звернення позивача з даним позовом до суду борг складав 25138,40 грн.

Як підтверджують матеріали справи ( звіти про дебітові та кредитові операції по рахунку 26000374929001 «Інгро», ТзОВ»з 01.11.2010 р по 30.11.2010 р) відповідач перерахував позивачу 11000,00 грн. в рахунок часткового погашення боргу після порушення провадження у справі. Таким чином, оскільки щодо вимоги про стягнення 11000,00 грн. боргу предмет спору відсутній, то провадження в цій частині заявлених вимог підлягає припиненню.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання). Згідно із ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не надав суду доказів погашення боргу в сумі 14138,40 грн

В частині стягнення 14138,40 грн. боргу вимога позивача обґрунтована, підтверджена матеріалами справи і підлягає до задоволення.

Оскільки частково основний борг погашено відповідачем після порушення провадження у справі, а в решті вимог позов підлягає до задоволення, судові витрати повністю покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст..ст..1, 2, 21,32,33,34,36,43,49,п.1-1 ст.80, ст.ст.82,84,85, 116 ГПК України

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 реєстраційний номер фізичної особи-підприємця НОМЕР_2 ІПН: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгро»(76005, м.Івано-Франківськ, вул..С.Петлюри 8б; код ЄДРПОУ 31789474) 14138,40 грн. боргу, 251,38 грн. держмита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4. Припинити провадження в частині вимоги про стягнення 11000,00 грн. основного боргу.

В судовому засіданні 01.12.10 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення складено 06.12.10 р.

Суддя