Постанова № 126733224, 21.04.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/654/25

Провадження №: 3/332/551/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Сапунцов В.Д., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Пологівського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області НП України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП суду не відомий, офіційно не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

28.01.2025рокуо 17-05годині, в с. Воздвижівка по вул. Шевченка Пологівського району в Запорізькій областіводій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Taurus» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Alkotest Drager 6810 №0436», результат позитивний: 0,66 промілі, тест № 1663, з результатом згоден, останній від проходження огляду в медичному закладі відмовився, що було зафіксовано на нагрудну поліцейську боді-камеру № NC 211959, що перебуває на балансі ВП №1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області. Правопорушення вчинено повторно протягом року, що підтверджується постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.12.2024 року №185/12023/24. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а ПДР, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.130КУпАП.

У судові засідання 12.03.2025 та 21.04.2025 ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки не повідомив, своїх заперечень суду не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином. Крім того, своїм особистим підписом останній засвідчив обізнаність про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та його розгляд Заводським районним судом м.Запоріжжя, втім жодного разу до суду не з`явився.

З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 ст.268КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130КУпАП не є обов`язковою.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про можливість розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі доказів, долучених до матеріалів справи, оскільки судом використанні всі процесуальні можливості щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, проте останній з невідомих суду причин в судове засідання не з`явився, рівно як і особисто не доклав зусиль для дізнання про дату судового розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.9 а ПДР України визначено заборону для водія керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правилами дорожньогоруху України передбачено: п.2.5. - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності ч. 2 п. 27 Постанови Верховного Суду «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 (в редакції від 19.12.2008) керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Диспозицією ч. 2 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, зокрема, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП є доведеною та підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення ААД № 594837 від 28.01.2025 року, складеним уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку та пояснень ОСОБА_1 у зазначеному протоколі, відповідно до яких останній пояснив, що вживав пляшку пива; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою приладу «Alkotest Drager 6810 №0436», відповідно до якого у ОСОБА_1 встановлено алкогольне сп`яніння 0,66‰; копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/4104, яке чинне до 27.08.2025 року; копією сертифіката налаштування (калібрування) алкотестера рапортом; направленням до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; DVD диском із відеозаписом з камери поліцейських копією паспорта ОСОБА_1 , копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; рапортом; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №620023 від 28.01.2025 року.

Повторність вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП підтверджується копією постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.12.2024 року, відповідно до якої вбачається, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, шляхом накладення адміністративного стягнення у виді штрафу 17000 гривень із позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік (справа № 185/12023/24).

Таким чином, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме: повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, суд керуючись ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Відповідно до довідки старшого інспектора ВП Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Кузьміної К., ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 , яке не вилучалось.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Вирішуючи питаннящодо можливостізастосування до ОСОБА_1 додаткового адміністративногостягнення увигляді оплатноговилучення транспортногозасобу,суд вважає, що вононе можебути застосовано,оскільки довідки старшого інспектора ВП Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Кузьміної К. вбачається, що власником транспортного засобу «Ford Taurus» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 під час вчинення правопорушення, є ОСОБА_2 , тому застосування додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу в цій справі є недопустимим.

Враховуючи характервчинених правопорушень,особу правопорушника,ступінь небезпекидля суспільстваданого видуправопорушення,з метоюзапобігання вчиненнюним новихправопорушень,є підставизастосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення встановленого за ч.2 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без конфіскації транспортного засобу та без оплатного вилучення транспортного засобу, який не є приватною власністю порушника.

Згідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1,ч. 2 ст. 130, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 34000гривень на користь держави (номер рахунку (IBAN):UA708999980313000149000008001, банк отримувача: Казначейство України(ЕАП), ЄДРПОУ отримувача: 37941997, отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300) із позбавленням права керування транспортними засобами на 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605грн.60коп. на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Згідно з ч. 2ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушенняу порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В.Д. Сапунцов