Рішення № 12673174, 29.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.10                                                                                 Справа № 4/268

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м.Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства Кремінського заводу «Хімавтоматика», Кремінна Луганської області

про стягнення 76384 грн. 00 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренко В.А.

у присутності представників сторін:

від позивача –Лавриненко В.С., довіреність № 10 від 01.01.2010.,

від відповідача –не прибув.

Розпорядженням голови господарського суду Зубової Л.В. від 11.11.2010, у зв’язку з виходом судді Батюк Г.М. з відпустки, справу № 4/268 передано на розгляд судді Батюк Г.М.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 17680 грн. 16 коп., заборгованості за послуги з компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 37877 грн. 37 коп., заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 11795 грн. 96 коп., пені за прострочення платежу у сумі 7265 грн. 06 коп., 3% річних у сумі 1098 грн. 76 коп., інфляційних нарахувань у сумі 666 грн. 69 коп.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Представник позивача заявою, здану до суду 29.11.2010, повідомив про те, що при подачі позовної заяви до суду помилково було вказано суму заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 11795 грн. 96 коп., однак належною сумою до стягнення слід вважати - 11795 грн. 76 коп. Вказана заява приймається судом та долучається до матеріалів справи.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02.11.2010 № 25-08/132вих. Повна назва відповідача Відкрите акціонерне товариство «Кремінський завод «Хімавтоматика».

На підставі викладеного , відповідачем у справі слід вважати Відкрите акціонерне товариство «Кремінський завод «Хімавтоматика».

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд –

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до укладених між сторонами по справі договорів про постачання електричної енергії № 11 від 01.04.2007 та № 411 від 09.06.2008 (надалі - Договір), позивач (постачальник електричної енергії) поставив відповідачу (споживачу) електричну енергію на надані відповідні рахунки за період листопад 2009 року - серпень 2010 року, що підтверджується звітами про використану електричну енергію, копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 9 Порядку розрахунків, що є невід’ємною частиною Договору, кінцевий розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, пені за порушення термінів розрахунків та ін., відповідач здійснює на підставі наданих позивачем рахунків протягом 5-ти операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Відповідач частково сплатив за спожиту активну електричну енергію за період листопад 2009 року - серпень 2010 року, всього за вищевказаний період відповідач по договору № 11 від 01.04.2007 заборгував позивачу за спожиту активну електричну енергію на суму 94055,19 грн.

Але, відповідач за спожиту активну електричну енергію оплату провів. частково у сумі 74031,23 грн., у зв’язку з чим перед позивачем виникла заборгованість за поставлену активну електроенергію у сумі 17680,16 грн. за період листопад 2009 року - серпень 2010 року.

Позивач зазначив, що по вищевказаному договору за відповідачем утворилась заборгованість за послуги з компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 37877 грн. 37 коп. за період листопад 2009 року –серпень 2010 року.

Згідно п. 4.4.1 договору, позивач нарахував відповідачу за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня, яка складає 7265 грн. 06 коп. за період з листопада 2009 року по серпень 2010 року.. Відповідачу наданий окремий рахунок на сплату пені, але відповідач суму пені не сплатив.

Відповідно до п. 4.4.2 договору, відповідачу нарахована двократна вартість різниці фактично спожитої і договірної величини електричної енергії на суму 11795 грн. 76 коп. за період листопад 2009 року –серпень 2010 року.

Відповідачу наданий відповідний рахунок, але відповідачем сума за перевищення договірної величини не сплачена.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, що відповідно складає 3% річних в сумі 439,62 грн. за період з 08.12.2009 по 30.08.2010; інфляційні нарахування в сумі 212,16 грн. за період з листопад 2009 року по серпень 2010 року (за спожиту активну електроенергію), 3% річних в сумі 659,14 грн. за період 16.10.2009 по 31.08.2010, інфляційні нарахування в сумі 454,53 грн. за період жовтень 2009 року по серпень 2010 року (за послуги з компенсації перетоків реактивної електроенергії). Рахунки на сплату 3% річних та інфляційних нарахувань направлені відповідачу .

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторони та надані докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог частково, виходячи з наступних підстав.

Оцінивши доводи позивача у їх сукупності, суддя вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Керуючись ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 4.1 Договору, сторони зазначили, що у разі порушення відповідачем передбачених Додатком «Порядок розрахунків»терміну розрахунку за активну електроенергію та термінів оплати за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, тощо, відповідачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлений факт порушення відповідачем зобов’язання за вищевказаними договорами, зі сплати вартості спожитої активної електричної енергії, заборгованості за послуги з компенсації перетоків реактивної електроенергії та заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 29.10.2010 звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 17680 грн. 16 коп., заборгованості за послуги з компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 37877 грн. 37 коп., заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 11795 грн. 76 коп., пені за прострочення платежу у сумі 7265 грн. 06 коп., 3% річних у сумі 1098 грн. 76 коп., інфляційних нарахувань у сумі 666 грн. 69 коп. ( згідно відмітки господарського суду).

Як свідчать матеріали справи, відповідачем проведено оплату заборгованості вартості спожитої активної електричної енергії у сумі 3044,34 грн., заборгованості за послуги з компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 1480,50 грн., пені у сумі 267,09 грн. до пред’явлення позивачем позову до суду, що підтверджено матеріалами справи, тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості вартості спожитої активної електричної енергії у сумі 3044,34 грн., заборгованості за послуги з компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 1480,50 грн., пені у сумі 267,09 грн., слід відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, після пред’явлення позивачем позову до господарського суду, відповідачем проведено оплату за спожиту активну електричну енергію у сумі 11606,72 грн., пені у сумі 1485,15 грн., що підтверджено матеріалами справи.

За таких обставин, провадження по справі про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 11606,72 грн., пені у сумі 1485,15 коп., підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту активну електричну енергію за період листопад 2009 року - серпень 2010 року складає 3029 грн. 10 коп., яка підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена, підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Заборгованість відповідача перед позивачем за послуги з компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 36396 грн. 87 коп. за період листопад 2009 року –серпень 2010 року., нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Сума пені 5512 грн. 82 коп. нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Суд вважає, заборгованість за перевищення договірної величини споживання електроенергії на суму 11795 грн. 76 коп. за період листопад 2009 року –серпень 2010 року, нарахована позивачем обґрунтовано, що підтверджено матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

3% річних в сумі 439,62 грн. за період з 08.12.2009 по 30.08.2010; інфляційні нарахування в сумі 212,16 грн. за період з листопад 2009 року по серпень 2010 року (за спожиту активну електроенергію), 3% річних в сумі 659,14 грн. за період 16.10.2009 по 31.08.2010, інфляційні нарахування в сумі 454,53 грн. за період жовтень 2009 року по серпень 2010 року (за послуги з компенсації перетоків реактивної електроенергії нараховані позивачем, відповідно до вимог п.2 ст. 625 ЦК України, обґрунтовано, що підтверджено матеріалами справи, тому підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин, позов слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково.

У судовому засіданні 29.11.2010 були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44,49, 75, п.1.1. ст. 80, ст.ст. 82,84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кремінський завод «Хімавтоматика», Кремінна Луганської області, вул. Куйбишева,161, код ЄДРПОУ 04699244:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м.Луганськ, кв. Гайового, 35а, (адреса для листування: Кремінський РЕМ- м.Кремінна Луганської області, вул. Гастело,1»а»), заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 3029 грн. 10 коп., борг за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 11795 грн. 76 коп. на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання 260303289060 у ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код ЄДРПОУ 31443937, наказ видати;

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м.Луганськ, кв. Гайового, 35а, (адреса для листування: Кремінський РЕМ- м.Кремінна Луганської області, вул. Гастело,1»а»), заборгованість за послуги з компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 36396 грн. 87 коп., пеню за несвоєчасно сплачену електроенергію у сумі 5512 грн. 82 коп., 3% річних у сумі 1098 грн. 76 коп., інфляційні нарахування у сумі 666 грн. 69 коп., витрати по державному миту у сумі 715 грн.92 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 221 грн. 19 коп., на поточний рахунок № 2600518818 у ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, код ЄДРПОУ 31443937, наказ видати після набранням рішення законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. В решті вимог провадження у справі припинити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено –06.12.2010

Суддя                                                             Г.М. Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева