Рішення № 12673158, 02.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.10                                                                                 Справа № 14/341

За позовом Прокурора міста Свердловська в інтересах держави в особі Свердловської міської ради, м. Свердловськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськгеологія”, м. Луганськ

про стягнення 31834 грн. 10 коп.          

С у д д я Лісовицький Є.А.

П р е д с т а в н и к и:

від заявника: прокурор - Шидлаускас П.В., посвідчення № 129 від 09.10.06;

від позивача: Первуніна О.О., довіреність № 276 від 15.11.10.

від відповідача: представник - не прибув.

Суть спору: заявником подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за оренду землі у сумі 31834,10 грн.

Від відповідача надійшло клопотання від 01.12.2010 №07/269 про відкладення розгляду справи, у зв’язку з відпусткою уповноваженного представника. Дане клопотання судом відхиляється, оскільки наведена обставина - при розгляді справи, не є підставою для відкладення розгляду справи. У судовому засідання має брати участь інший уповноваженний представник за довіреністю.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання 18.11.2010, 02.12.2010 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Позивачем з відповідачем 12.12.2005 укладено договір оренди, згідно якого позивач передав відповідачу в оренду земельну ділянку площею 6,125 кв. м, що розташована за адресою м.Свердловськ, вул. Лутугіна,3, а відповідач зобов'язаний сплатити позивачу орендну плату у розмірі 1,5% від грошової оцінки землі щорічно з урахуванням індексу інфляції, періодичність сплати - щомісячно рівними частками.

Але дане зобов’язання відповідачем виконувалось неналежним чином.

У зв’язку з невиконанням зобов’язань по сплаті орендної плати станом на день звернення до суду з позовом за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 31834 грн. 10 коп., за період з 01.03.2010 по 31.07.2010, яку прокурор просить стягнути.

Факт наявності боргу –несплати відповідачем орендної плати підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Ст. 24 Закону України „Про оренду землі” передбачає, що орендодавець має право вимагати від орендаря сплати орендної плати за землю.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно п.п. “в”п.1. ст. 96 Земельного кодексу України та положень договору, орендар зобов’язаний своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів належного виконання грошових зобов’язань за договором не надав.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача до держбюджету України підлягають стягненню судові витрати у складі: 318 грн. 34 коп. державного мита, а також 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

          2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськгеологія”, м. Луганськ, вул. К. Маркса,3, код ЄДРПОУ 01432115 на користь Свердловської міської ради, 94800, Луганська обл., м. Свердловськ, вул. Енгельса, 42, код 24048566 - борг у сумі 31834 грн. 10 коп., видати наказ позивачу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськгеологія”, м. Луганськ, вул. К. Маркса,3, код ЄДРПОУ 01432115 в доход Державного бюджету України:

- державне мито у сумі 318 грн. 34 коп. на п/р 31118095700006, банк: ГУДКУ у Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095,

- витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. на п/р 31211259700006, банк: ГУДКУ у Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, код ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, видати наказ Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції м. Луганська після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 02.12.2010 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення 06 грудня 2010 р.

Суддя                                                                                Є.А. Лісовицький