Рішення № 126731486, 21.04.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/8029/24

н/п 2/953/338/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Кіндера В.А., за участю секретаря судового засідання Сергієнко К.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Загребельного Р.В., розглянувши в загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Харківської міської ради, в якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 2/3 частини однокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що після смерті брата ОСОБА_2 відкрилася спадщина на 2/3 частини зазначеної квартири: 1/3 частини, належали останньому на праві власності та 1/3 частини ОСОБА_2 прийняв у спадщину після смерті їх матері.

Позивачка стверджує, що прийняла спадщину, однак постановою державного нотаріуса від 02.09.2021 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, в зв`язку з пропуском, встановленого законодавством, строку на прийняття спадщини, оскільки не звернулась в установлений шестимісячний строк, на час відкриття спадщини не проживала та не була зареєстрована разом спадкодавцем.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04.09.2024 відкрито загальне позовне провадження у цій цивільній справі та призначено підготовче судове засідання. До участі в справі якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено П`яту Харківську міську державну нотаріальну контору.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.10.2024 задоволено клопотання представника Харківської міської ради та з метою встановлення кола спадкоємців спадкодавця витребувано: з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб з ОСОБА_2 та актового запису про народження дитини, батьком якої є ОСОБА_2 ; з П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори копію спадкової справи №268п/2021 стосовно померлого ОСОБА_2 .

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.01.2025 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивач та представник позивача адвокат Загребельний Р.В. у судовому засіданні просили задовольнити поданий позов про визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом.

Представник Харківської міської ради у судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином відповідно до п.2 ч.8 ст. 128 ЦПК України. Про причини своєї неявки не повідомив, заяв або клопотань до суду від відповідача не надходило.

Відповідно до наявних в матеріалах справи додаткових пояснень від 12.11.2024, представник Харківської міської ради Громов О.В. просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову, оскільки останньою не надано актуальної інформації, яка підтверджувала у спадкодавців права власності на відповідні частини квартири АДРЕСА_1 . Зокрема, не надано доказів, що спірне майно належало спадкодавцеві ОСОБА_2 та було зареєстроване ним у встановленому законом порядку.

П`ятою Харківською міською державною нотаріальною конторою подана заява про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

З врахуванням положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності представника відповідача та третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Згідно із копією свідоцтва про право власності на житло від 31.07.2003, реєстраційний номер 2А-03-219786, квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження останнього НОМЕР_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть НОМЕР_2 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина,яка складаласяз 1/3частин квартири АДРЕСА_1 .

Згідно із відомостями з Інформаційної довідки зі спадкового реєстру за №64413893 від 19.04.2021 заповіти від імені спадкодавиці ОСОБА_3 не посвідчувались.

ОСОБА_5 був зареєстрований на день смерті матері в квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується карточкою прописки ОСОБА_2 та копією поквартирної карточки, згідно із відомостями якої ОСОБА_2 був зареєстрований за зазначеною адресою з 31.10.2006.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_3 .

Відповідно до Інформаційної довідки зі спадкового реєстру за № 64413787 від 19.04.2021 заповіти від імені спадкодавця ОСОБА_2 не посвідчувались. З Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 19.04.2021 вбачається, що останній на день смерті був зареєстрований один в АДРЕСА_2 .

З Листа Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області від 04.11.2024 встановлено, що проведеною перевіркою за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян по Харківській області не виявлено актових записів про шлюб та народження дітей стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Батько ОСОБА_2 , а саме ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_4 .

Відтак,після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина,що складаєтьсяіз 2/3частин управі власностіквартири АДРЕСА_1 ,з яких1/3 частиничастки управі власностіналежали останньомуособисто та1/3частини частки, ОСОБА_2 фактично прийняву спадщинупісля смертіматері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач у цій справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є рідною сестрою спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та співвласником квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_5 ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є також матір`ю ОСОБА_7 , яка змінила дівоче прізвище на ОСОБА_8 (копія рішення суду від 01.10.2010 про розірвання шлюбу) та згодом на ОСОБА_9 відповідно до копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_6 .

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав від 06.12.2024 за ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності зареєстрована квартира АДРЕСА_1 .

Постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії від 29 червня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки заявниця звернулась до нотаріуса із пропуском встановленого шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини, а надані документи не свідчать про прийняття спадкоємцем спадщини.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 надали в судовому засіданні кожний окремо покази, відповідно до яких стверджували, що є сусідами ОСОБА_1 по квартирі АДРЕСА_1 . Були знайомі з нею та її братом давно. ОСОБА_1 проживала постійно в зазначені квартирі разом з братом на момент смерті та продовжує в ній проживати.

В матеріалах справи наявні квитанції щодо сплати комунальних послуг ОСОБА_1 , що нараховуються за квартирою АДРЕСА_1 .

Встановивши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, суд дійшов наступних висновків.

У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (див. постанову Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 280/4/18 (провадження № 61-403св19).

Зважаючи на те, що судом встановлена відсутність інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, то Харківська міська рада є належним відповідачем у цій справі.

Спадкування в Україні регулюється основним регулятором приватних відносин, яким є ЦК України (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2023 року в справі № 398/1796/20 (провадження № 61-432сво22)).

Згідно зі статтею 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до статті 392 ЦК власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

Згідно зі статтею 1217 ЦК спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч.1 ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача, що відсутність належної реєстрації права власності ОСОБА_2 на успадковану частку нерухомого майна після смерті його матері є підставою для відмови у позові, оскільки дані доводи спростовуються висновками Верховного Суду.

Зокрема, законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року в справі № 346/2744/21 (провадження № 61-10543сво23)).

Зважаючи навикладене,суд дійшоввисновку,що спадщинапісля смерті ОСОБА_2 складається із2/3частин управі власностіквартири АДРЕСА_1 ,з яких1/3 частини у праві власності належали останньому особисто відповідно досвідоцтва проправо власностіна житловід 31.07.2003,реєстраційний номер2А-03-219786 та1/3частини управі власності ОСОБА_2 фактично прийняву спадщинупісля смертіматері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії від 29 червня 2021 року № 2318/02-31, однак не зареєстрував належним чином право власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини.

Суд зауважує, відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом (Постанова Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17).

З урахуванням пояснень позивача, показів свідків, відповідно до яких позивачка проживала постійно разом із братом на день смерті та згодом, належності позивачу спірної квартири на праві спільної сумісної власності, здійснення витрат щодо утримання спірного майна, суд дійшов висновку, що позивачка є спадкоємцем, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.

Верховний Суд наголошує на тому, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, який має застосовуватися, зокрема, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку, і спадкове майно не змінило володільця на іншого спадкоємця (спадкоємців), у випадку з нерухомим спадковим майном - не зареєстроване за спадкоємцем (спадкоємцями) померлого на праві власності (п. 37 Постанови Верховного Суду від 19 лютого 2025 року у справі № № 303/6910/22).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , права власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Сторони та учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, адреса: м. Харків, вул. майдан Конституції, 7.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора, адреса: м. Харків, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 26, код ЄДРПОУ 02900726.

Повний текст рішення складено 21.04.2025.

Суддя: Кіндер В.А.