Рішення № 12673136, 02.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.10                                                                                 Справа № 1/296

За позовом Приватного підприємства “Укрстандарт-2009", м. Єнакієве Донецької області

до Відкритого акціонерного товариства “Лисичанськвугілля”, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 28106 грн. 44 коп.

С у д д я Зюбанова Н.М.

П р е д с т а в н и к и:

від позивача –Яценко Ю.А., довіреність № 11/11-1 від 11.02.10;

від відповідача –не прибув;

Суть спору: про стягнення з відповідача 4560 грн. 87 коп. 3 % річних та 23545 грн. 57 коп. інфляційних нарахувань.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, його представник у судове засідання не прибув. Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України по наявних у ній матеріалах.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Так, як вбачається зі змісту позовної заяви, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01.04.08 господарським судом Луганської області по справі № 7/53 за позовом ПП «Укрстандарт»до ВАТ «Лисичанськвугілля»про стягнення 58840 грн. 20 коп. було прийнято рішення про повне задоволення позову та стягнення з відповідача суми основного боргу - 58840 грн. 20 коп. та судових витрат. Зазначене рішення є таким, що набрало законної сили.

У зв’язку з тим, що рішення господарського суду по справі № 7/53 відповідачем не виконано, позивач звернувся з позовом про стягнення з боржника 4560 грн. 87 коп. 3% річних за період з 27.01.08 по 27.08.10 та інфляційних нарахувань у сумі 23545 грн. 57 коп. за період з лютого 2008 року по серпень 2010 року відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Крім того, згідно положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Тому у частині встановлення прострочення сплати боргу та його розміру має місце наявність преюдиціального факту у вигляді вказаного вище рішення по справі № 7/53, що не потребує доведення позивачем у відповідності до ст. 35 ГПК України.

Як було встановлено при розгляді справи, за станом на час її слухання борг відповідачем не погашений, виконавче провадження № 9338532, відкрите ВДВС Лисичанського МУЮ Луганської області по виконанню наказу суду від 03.10.08, не закінчено.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми. Як зазначено у інформаційному листі Вищого господарського суду України від 20.11.08 № 01-8/685 приписи ст. 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення (постанова Верховного Суду України від 30.09.2008 N 1/384-07).

У мотивувальній частині рішення господарського суду по справі № 7/53 вказано про виникнення прострочення після надіслання вимоги про сплату боргу за листом від 14.01.08.

За розрахунком позовних вимог по даній справі позивач визначив прострочення з 28.01.08, але у розрахунку інфляційних нарахувань за 2008 рік припустив помилку, тому за уточненим розрахунком, зробленим судом виходячи з суми боргу 58840 грн. 20 коп., до стягнення підлягає

- 21504 грн. 80 коп. інфляційних нарахувань, у т.ч. за період з лютого по грудень 2008 року у сумі 11520 грн. 91 коп. /58840,20 х 119,58% = 70361,11/ .

3% річних за належно складеним розрахунком позивача складають 4560 грн. 87 коп., які підлягають до стягнення.

У задоволенні решти інфляційних нарахувань слід відмовити.

Позивачу підлягають до повернення з державного бюджету України 8 грн. 94 коп. зайве сплаченого державного мита за платіжним дорученням від 30.09.10 № 144 на суму 290 грн. 00 коп., оскільки держмито за позовом складає 281 грн. 06 коп.

За таких обставин вимоги позивача за позовом задовольняються частково у зазначених вище сумах з віднесенням судових витрат на сторони пропорційно розміру задоволених вимог згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, ст. 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 35, 75, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ Луганської області, вул. Маліновського, б. 1, ідент. код 32359108 на користь Приватного підприємства «Укрстандарт-2009», м. Єнакієве Донецької області, вул. Марата, 1, ідент. код 36887080 - 3% річних у сумі 4560 грн. 87 коп., інфляційні нарахування у сумі 21504 грн. 80 коп., державне мито в сумі 260 грн. 66 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 218 грн. 86 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Повернути позивачу з державного бюджету України 8 грн. 94 коп. зайве сплаченого державного мита за платіжним дорученням від 30.09.10 № 144 на суму 290 грн. 00 коп. На повернення держмита надати довідку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного рішення –06.12.10.

Суддя                                                                                 Н.М.Зюбанова

Помічник судді Г.А.Кравцова