Рішення № 12673004, 17.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/20617.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПМ Консалт»

про стягнення 24608, 85 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Кукуєту Л.І.

від відповідача: не з’явились

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача заборгованість по лізингових платежах у розмірі 20406, 09 грн., 635, 51 грн. –витрат на ремонтні роботи, які не покриваються за рахунок лізингових платежів та 4670, 00 грн. –платежу за перевищення пробігу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань відповідно до лізингової угоди № FL-0361-08-KY від 02.04.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2010 р. було порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.08.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить стягнути заборгованість по лізингових платежах у розмірі 19917, 34 грн., 635, 51 грн. –витрат на ремонтні роботи, які не покриваються за рахунок лізингових платежів та 4056, 00 грн. –платежу за перевищення пробігу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2010 р. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припинено провадження у справі 51/206 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»про стягнення з відповідача 614, 00 грн. - платежу за перевищення пробігу.

Розгляд справи переносився через нез’явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання ним вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, зважаючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст.ст. 82, 85 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками провадження у справі. У судовому засіданні 17.11.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІПМ Консалт»укладено угоду фінансового лізингу № FL-0361-08-KY та складено лізинговий протокол № 1-МІ-02690-0-08-24, за умовами яких позивач зобов?язався передати, а відповідач –прийняти у фінансовий лізинг транспортний засіб –автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER 2.4 Sport A/T (чорний металік).

Відповідно до п. 2.1 угоди транспортний засіб вважається взятим у лізинг з моменту підписання акту прийому-передачі.

Пунктом 3 лізингового протоколу № 1-МІ-02690-0-08-24 від 02.04.2008 р. передбачено, що максимальний пробіг на час дії цієї угоди становить 140000, 00 км. незалежно від кілометрів, пройдених в окремий рік чи місяць. Також протоколом встановлено, що у випадку, якщо угода розірвана раніше, загальний пробіг необхідно обчислювати щомісячно і тому, максимальний пробіг повинен становити 5 833 кілометрів за місяць.

Згідно п. 3.2 Лізингового протоколу від 02.04.2008 р. компенсація за перевищення норми кілометрів становить 1.00 (одна) грн. за кожний кілометр, що перевищує максимальний загальний пробіг.

Відповідно до акту прийому-передачі від 25.04.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв транспортний засіб –MITSUBISHI OUTLANDER 2.4 Sport A/T, державний номер АА2464НЕ, номер кузову JMBXRCU5W8U000354, зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія».

Відповідно до п. 8 угоди відповідач за користування транспортним засобом має сплатити позивачеві перший лізинговий платіж та сплачувати щомісячні лізингові платежі та будь-які інші платежі, належні до сплати за угодою протягом трьох робочих днів з дня виставлення відповідних рахунків-фактур.

Відповідно до п. 8.2 угоди сторони визначили, що лізингові платежі вказані в українській гривні. В подальшому відповідач сплачує лізингові платежі згідно з виставленими йому рахунками і які змінюються та розраховуються пропорційно зміні офіційного курсу Національного банку України до іноземної валюти.

25.04.2008 р. сторонами підписано додаток № 1-МІ-02690-0-08-24 –поправка 1 угода про зміну лізингових платежів, яким було встановлено графік, розмір та кількість лізингових платежів, які повинен сплачувати відповідач.

Відповідно п. 6 лізингового протоколу та угоди про зміну лізингових платежів встановлено, що відповідач сплачує лізингові платежі та інші належні платежі згідно з виставленими йому рахунками-фактурами в українській гривні і яка змінюється та розраховується протягом дії угоди пропорційно зміні офіційного курсу Національного Банку України до долару США на дату виставлення такого рахунку.

Також пунктом 10.7. лізингової угоди № FL-0361-08-KY від 02.04.2008 р. передбачено, що відповідач несе витрати на всі ремонтні роботи, які не покриваються за рахунок лізингових платежів.

Відповідно до п. 14.1 лізингової угоди позивач може припинити лізинг транспортого засобу та повернути його у своє володіння, зокрема, якщо відповідач не сплатив один лізинговий платіж, а також штрафні санкції і інші відшкодування частково або у повному обсязі та прострочення спалити становить більше 30 днів.

21.08.2009 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № Е1197-09 про повернення транспортного засобу у зв?язку з несплатою останнім лізингових платежів у відповідності до п.п. 14 та 14.1 угоди.

Відповідно до акту повернення від 31.08.2010 р. відповідачем було повернуто позивачеві транспортний засіб. При цьому, у вказаному акті зафіксовано показники спідометру на момент повернення транспортного засобу –97434 км.

27.10.2009 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості по лізинговим платежам за липень та серпень 2009 р., а також відшкодування вартості ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів та платежів за перевищення пробігу.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не сплачено лізингові платежі за липень та серпень 2009 р. у розмірі 20406, 09 грн., 635, 51 грн. –витрат на ремонтні роботи, які не покриваються за рахунок лізингових платежів та 4056, 00 грн. –платежів за перевищення пробігу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

У матеріалах справи міститься довідка, видана Публічним акціонерним товариством «ІНГ Банк Україна», з якої вбачається, що в період з 01.04.2009 р. по 10.08.2010 р. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Лізингова Компанія»від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПМ Копсалтинг»грошові кошти по сплаті виставлених рахунків-фактур № ПЛ-0009867 від 01.09.2009 р, № ПЛ-0008969/1 від 10.08.2009 р., № ПЛ-0007825/1 від 09.07.2009 р. та № ПЛ-0008979 від 10.08.2009 р. не надходили.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, до рахунків-фактур № ПЛ-0008969/1 від 10.08.2009 р. та № ПЛ-0007825/1 від 09.07.2009 р. позивачем було включено пеню на загальну суму 488, 75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2010 р. позивача було зобов?язано, зокрема, надати суду письмові пояснення по справі стосовно правових підстав включення пені до рахунків-фактур із зазначенням підстав та періоду її нарахування, а також спеціальних норм матеріального права, які встановлюють порядок нарахування пені.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак позивач не надав нормативно обґрунтованих та документально підтверджених пояснень щодо включення пені до вищевказаних рахунків-фактур та не довів належними та допустимими доказами наявність підстав її включення.

Таким чином, суд вважає недоведеними вимоги позивача про стягнення з відповідача 488, 75 грн., які було включено позивачем до рахунків-фактур № ПЛ-0008969/1 від 10.08.2009 р. та № ПЛ-0007825/1 від 09.07.2009 р. у якості пені.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, належних та допустимих доказів на підтвердження оплати отриманого ним товару суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови лізингової угоди № FL-0361-08-KY від 02.04.2008 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Крім того, відповідач взяв на себе зобов?язання компенсувати витрати на всі ремонтні роботи, які не покриваються за рахунок лізингових платежів та сплатити за перевищення пробігу при достроковому поверненні предмета лізингу.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими та доведеними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по лізингових платежах за липень та серпень 2009 р. у розмірі 19917, 34 грн., 635, 51 грн. –витрат на ремонтні роботи, які не покриваються за рахунок лізингових платежів та 4056, 00 грн. –платежів за перевищення пробігу та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню на суму 24608, 85 грн.

В іншій частині суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю «Перша Лізингова Компанія»у задоволенні позову.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Лізингова Компанія»задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПМ Консалт»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18, код 35480129) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»(01001, м. Київ, пров. Музейний, буд. 4, код 30436756) заборгованість по лізингових платежах у сумі 19917, 34 (дев’ятнадцять тисяч дев’ятсот сімнадцять грн. 34 коп.) грн., витрати на ремонтні роботи, які не покриваються за рахунок лізингових платежів у розмірі 635, 51 (шістсот тридцять п’ять грн. 51 коп.) грн., платіж за перевищення пробігу у розмірі 4056, 00 (чотири тисячі п’ятдесят шість грн. 00 коп.) грн., 246, 09 (двісті сорок шість грн. 09 коп.) грн. –державного мита та 225, 89 (двісті двадцять п?ять грн. 89 коп.) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          В іншій частині у позові відмовити.

Рішення господарського суду, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пригунова А.Б.

Повне рішення складено: 06.12.2010 р.