Рішення № 12672947, 24.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/11624.11.10

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

До Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

Про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 8272,43 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники:

Від позивача Шупик О.А. за дов. № 266 від 12.03.2010р.

Від відповідачане зявились

Рішення приймається зазначеною датою, оскільки розгляд справи відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 8272,43 грн., крім того просив стягнути 102,00 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «Страхова компанія «УНІКА»на підставі Договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 011079/4005/0000002 від 04.03.2010р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Ніссан»(реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «МАЗ»(реєстраційний номер НОМЕР_2), яким скоєно ДТП, застрахована ЗАТ «Європейський страховий альянс»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/2358076), а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2010р. було порушено провадження у справі № 49/116 та призначено розгляд справи на 08.11.2010р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва суду від 08.11.2010 розгляд справи відкладався на 24.11.2010р. відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 24.11.2010 представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 7762,43 грн. збитків в порядку регресу та судові витрати.

Відповідач в судові засідання 08.11.2010 та 24.11.2010 не зявився, своїх представників не направив, про поважність причин незявлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 49/116 від 22.10.2010 року не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв, клопотань не подав.

Про місце, дату та час судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі незявлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В :

04 березня 2009 року між Закритим акціонерним товариством Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА»та ОСОБА_1 укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 011079/4005/0000002 (далі - Договір), обєктом страхування за яким визначено автомобіль NISSAN MICRA (реєстраційний номер НОМЕР_1).

Обєктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Ніссан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньотранспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 30.03.2010р. о 14 год. 10 хв. у м. Києві на проспекті Перемоги (опора № 236), а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Нісан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням Страхувальника і автомобілем марки «МАЗ»державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2.

В результаті ДТП автомобіль «Ніссан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на імя Страхувальника (копія довідки в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника (на рахунок ОСОБА_1) страхове відшкодування в розмірі 8272,43 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 019387 від 02.08.2010р. (копія платіжки в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 00041727 від 28.07.2010р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.05.2010р. (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п. 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_2 застраховано її цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «МАЗ»державний реєстраційний номер НОМЕР_2, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, шляхом укладення з відповідачем поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/2368076 (тип договору 1, належним чином засвідчена копія полісу містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем ОСОБА_2 полісу № ВА/2368076 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_2 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «МАЗ»реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_2, транспортного засобу «МАЗ»реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як визначено зі звіту № 6587 від 26.04.2010р. (копія звіту в справі) вартість матеріального збитку, що був заподіяний власнику автомобіля «Ніссан»державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що відбулося 30.03.2010р., становить: 8922,43 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до страхового акту № 00041727 від 28.07.2010р. франшиза встановлена у розмірі 1% від страхової суми, враховуючи те, що страховий випадок на момент страхового випадку складає 65000,00 грн., звідси розмір франшизи - 650,00 грн.

Крім того, позивач у судовому засіданні 24.11.2010 надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 7762,43 грн. збитків у порядку регресу.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що полісом № ВА/2368076 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25 500,00 грн. сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_2, транспортного засобу «МАЗ»реєстраційний номер НОМЕР_2, складає: 8272,43 грн. (розрахунок суми страхового відшкодування вбачається зі змісту позовних матеріалів).

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору 17.09.2010р. відповідачу була направлена регресна вимога на виплату страхового відшкодування № 1366 (копія вимоги в справі). Факт надсилання вимоги позивачем та отримання її відповідачем 12.05.2010р. підтверджується відміткою останнього про вхідну кореспонденцію № 8526 17.09.2010р. (відтиск відмітки вбачається зі змісту регресної вимоги). Позивач зазначає, що на відповідну вимогу відповідач ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок позивача не провів.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування в порядку регресу відповідачем на рахунок позивача не проведена, а відповідно до Закону України «Про страхування»відшкодуванню підлягає оцінена шкода, а відтак у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 7 762,43 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів, а саме заяви про виплату страхового відшкодування. Таким чином, відповідач мав сплатити позивачу відшкодування в чітко визначений законом строк.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача 7 762,43 грн. шкоди в порядку регресу є обґрунтованою та законною, була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

В звязку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, код ЄДРПОУ 19411125) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, п/р 26500455 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, код ЄДРПОУ 20033533) 7 762,43 грн. шкоди в порядку регресу, крім того 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.В. Митрохіна

Дата підписання рішення 06.12.2010