Ухвала суду № 126727420, 18.04.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 квітня 2025 року справа № 580/4064/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/4064/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

15.04.2025 вх.№19145/25 позивач у позовній заяві просить:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 07.02.2025 щодо відмови у задоволенні Подання Управління СБУ в Черкаській області від 29.01. 2025 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі грошового атестата № 2025-4 від 28.01.2025 та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення від 28.01.2025 відповідно до Закону № 2262-ХІІ, визначених на дату повторного звільнення зі служби із середньої суми грошового забезпечення за останніх 24 місяців у сумі 34245,34 грн з урахуванням вислуги років у календарному і пільговому обчисленні 31 рік відповідно до статей 12,13, 43, 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити Подання Управління СБУ в Черкаській області від 29.01.2025 та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2025, обчисливши її на підставі грошового атестата № 2025-4 від 28.01.2025 та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення від 28.01.2025, визначеного у середній сумі 34245,34 за останні 24 місяці перед повторним звільненням з військової служби, з застосуванням відсоткового значення за вислугу 31років у розмірі 83% від його суми, відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в порядку, установленому статтями 12, 13, 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у редакції станом до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007р. за № 135/13402, із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 3-1 від 07.02.2012, без обмеження строком (дата виникнення права на перерахунок) пенсії, з урахуванням вже виплачених сум.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Позивач формує вимогу: задовольнити Подання Управління СБУ в Черкаській області, проте не надає доказів на підтвердження повноважень діяти в інтересах третіх осіб та з урахуванням ст.48, 49 КАС України клопотань не надає.

Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтовує зміст і характер порушеного права обраним відповідачем. ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі №240/4894/23 зазначив, що принцип тлумачення закону на користь особи не передбачає ігнорування закону.

Верховний Суд в постанові від 12.09.2022 у справі №500/1813/22 зазначив, що ..законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Під умовами необхідно розуміти встановлення КМУ необхідних обставин, що роблять можливим здійснення перерахунку пенсії. Під порядком розуміється, що КМУ має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

ВПВС у справі №240/6263/18 зазначив: скасування у судовому порядку вказаних вище пунктів Постанови № 103 (після проведення в квітні 2018 року перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року) не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувані дії ГУ ПФУ відповідали вимогам чинного на час їх вчинення законодавства; заробіток для первинного обчислення пенсії таким особам визначається відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII, а не статті 63 цього Закону; вимоги можуть вважатися виправданою, обґрунтованою та справедливою підставою різниці під час вирішення питання щодо первинного обчислення розміру пенсії та перерахунку раніше призначеної пенсії.

Верховний Суд у справі №640/1873/22 у п.68-71 зазначив, що заява про перерахунок пенсії не є зверненням у розумінні Закону України Про звернення громадян та у п.76 вказав: положення Порядку№22-1 мають легітимну мету та відповідають критерію якості закону і не передбачають можливість різного тлумачення чи правозастосування.

ВПВС у справі №990/167/24 вказала, що звернення за змістом і спрямованістю є пропозицією, за результатом якої закон не встановлює обов`язкове ухвалення суб`єктом владних повноважень відповідного рішення, а є достатнім надання відповіді про результати її розгляду. Суд у зв`язку із розглядом звернення у порядку Закону України Про звернення громадян не може вимагати від суб`єкта владних повноважень ухвалювати певні рішення, що є юридичною формою реалізації владних повноважень. Втручання суду у такі повноваження суб`єкта владних повноважень у цьому випадку виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Верховний Суд у постанові у справі №620/2027/23 зазначив: особа наділена правом звернення до органу пенсійного фонду із заявою, скориставшись бланком та одним із способів подання, що визначені Порядком №22-1 (п.50).

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновки Верховного Суду України у справі №800/301/16).

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб?єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.

Рішення, яке приймається суб`єктом владних повноважень у межах дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає усім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; власної позиції - яким критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України не відповідає рішення від 07.02.2025; відомостей з доказами на підтвердження деструктивних відхилень щодо врахування грошового атестата під час звільнень (у т.ч. визначених на дату повторного звільнення); обгрунтування щодо розбіжностей в обчисленні вислуги; доказів і доводів щодо «повторного звільнення».

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.

Копію ухвали направити позивачеві.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА