Рішення № 126726507, 18.04.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2025 року Справа № 480/8173/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/8173/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, і просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.08.2024 №183450032806 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 02.09.2024 №183450032806 про відмову у призначенні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, місто Суми, вулиця Бандери Степана, будинок 43, код ЕДРПОУ 21108013) зарахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до страхового стажу період роботи в Чеській Республіці з 01.04.2022 по 15.04.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, місто Суми, вулиця Бандери Степана, будинок 43, код ЕДРПОУ 21108013) зарахувати зарахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до пільгового стажу періоди роботи згідно з пільговою довідкою від 29.07.2024 №81/89 з 06.07.1990 по 04.04.2000 та з 19.04.2000 по 04.08.2004;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, місто Суми, вулиця Бандери Степана, будинок 43, код ЕДРПОУ 21108013) призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, з дати звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 16.08.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було подано заяву про призначення пенсії на пільгових умовах. Розглянувши вказану заяву, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийняло оскаржуване рішення, яким відмовило у призначенні пенсій та зарахуванню стажу, не зарахувавши пільговий стаж позивача, у зв`язку з відсутністю оригіналу паспорта, недосягненням пенсійного віку та відсутністю пільгового стажу. Позивач повторно звернулася до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії, надавши сканкопію оригіналу паспорта. Рішенням ГУ ПФУ в Черкаській області відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю пільгового стажу. Позивач вважає рішення про відмову у призначенні пенсії протиправними, оскільки право на зарахування спірного стажу підтверджується наданими документами, у зв`язку з чим просить суд задовольнити позов.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

ГУ ПФУ в Сумській області було подано до суду витребувані документи.

Відповідачем ГУ ПФУ в Черкаській області було подано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що за результатами розгляду наданих позивачем документів встановлено, що її загальний страховий стаж становить 29 років 03 місяці 07 днів. За наявними документами пільговий стаж роботи за списком №2 не підтверджений.

За наданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з пільговою довідкою від 29.07.2024 № 81/89 з 06.07.1990 по 04.04.2000 та з 19.04.2000 по 04.08.2004, оскільки пільгова довідка не відповідає додатку № 5 Порядку № 637 (відсутнє посилання на постанову Кабінету Міністрів України, якою затверджено Список 2).

Крім того, відповідно до пункту 1.1. Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається через вебпортал разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізити). Водночас заявницею надано ксерокопію паспорта, що є порушенням вищевказаних вимог Порядку № 22-1.

За наданими заявником документами до страхового стажу не зараховано період роботи в Чехії з 01.04.2022 по 15.04.2024, оскільки відсутній формуляр про підтвердження страхового стажу зазначеного періоду.

Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області винесено рішення від 02.09.2024 №183450032806 про відмову у призначенні ОСОБА_1 в зв`язку з відсутністю оригіналу паспорту, недосягненням пенсійного віку та відсутністю пільгового стажу.

З огляду на зазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області діяло відповідно до чинного законодавства України, в межах покладених повноважень, тому ознаки неправомірності в його діях відсутні, а твердження позивача є необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству, а тому не підлягають до задоволення.

ГУ ПФУ в Хмельницькій області відзив на позовну заяву не подавало.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернулась до органу пенсійного фонду із заявою від 16.08.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 23.08.2024 за №183450032806 (а.с. 15) відмовлено позивачу у призначені пенсії на пільгових умовах. Зазначено, що вік заявника становить 52 роки. Страховий стаж особи становить 29 років 3 місяці 7 днів. Пільговий стаж відсутній. До пільгового стажу не зараховано:

- період роботи в Чехії з 01.04.2022 по 15.04.2024, оскільки відсутній формуляр про підтвердження страхового стажу зазначеного періоду;

- період роботи згідно з пільговою довідкою від 29.07.2024 №81/89 з 06.07.1990 по 04.04.2000 та з 19.04.2000 по 04.08.2004, оскільки пільгова довідка не відповідає додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому Постановою КМУ від 12.08.1993 №637, відсутнє посилання на Постанову КМУ, якою затверджено Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, чинні на період роботи особи, розділ, підрозділ, позицію зазначених Списків (Постанову КМУ від 16.01.2003 №36).

Також у вказаному рішенні зазначено, що заявницею надано ксерокопію паспорта.

25.08.2024 позивач повторно звернулася до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії, надавши сканкопію оригіналу паспорта.

Рішенням ГУ ПФУ в Черкаській області від 02.09.2024 №183450032806 відмовило у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями ГУ ПФУ в Хмельницькій області та ГУ ПФУ в Черкаській області про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зіст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21.08.1992 основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Матеріалами справи, зокрема, трудовою книжкою ОСОБА_1 підтверджується, що позивач у період з 06.07.1990 по 04.04.2000 працювала у ВАТ «Сумихімпром» на постійній роботі в централізованому відділі технічного контролю лаборантом хіманалізу лабораторії цеху по виробництву перосульфіта натрію (3 розряду) Сумського підприємства Виробничого об`єднання «Хімпром» (з 12.11.1996 ВАТ «Сумихімпром»).

У період з 19.04.2000 по 18.04.2000 позивач працювала у ВАТ «Сумихімпром» в централізованому відділі технічного контролю лаборантом хіманалізу 3 розряду лабораторії цеху по виробництву піросульфіту натрія.

У період з 16.12.2002 по 04.08.2004 працювала у ВАТ «Сумихімпром» в централізованому відділі технічного контролю лаборантом хіманалізу 4 розряду лабораторії цеху сірчанокислого алюмінію.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Нормами статті 114 Закону № 1058 визначається порядок та умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так, згідно частини першої зазначеної статті право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф б цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

Як встановлено судом, факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується насамперед записами у трудовій книжці позивача.

Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення, основним документом про трудову діяльність працівника та таким, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Вимоги доведення трудової книжки та до оформлення записів до неї, регламентовані Порядком ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993.

Для вирішення подібних питань, щодо неясності в оформленні трудової книжки затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою КМУ за №637 від 12.08.1993.

Так, згідно до пунктом 1 Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 2.6. Порядку №58, у разі виявлення неправильного або не точного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України Про трудові книжки працівників №301 від 27.04.1993, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки повинно мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи щодо якої такі порушення було вчинено.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17.

Тобто, недоліки, зазначені у рішенні про відмову, жодним чином не спростовують факт трудової діяльності у спірні періоди роботи неможливо підтвердити іншими документами. При цьому, позивач, як колишній працівник підприємства, не може відповідати за правильність і повноту оформлення документів на підприємстві.

Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії та позбавляти позивача конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії.

З урахування викладеного, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 06.07.1990 по 04.04.2000 та з 19.04.2000 по 04.08.2004 на посаді лаборанта хіманалізу 3 розряду лабораторії цеху по виробництву персульфат натрію в централізованому відділі технічного контролю ВАТ "Сумихімпром" підлягають зарахуванню до страхового та пільгового стажу позивача.

Також суд, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 183450032806 від 23.08.2024, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсій, оскільки вказане рішення прийнято відповідачем без урахування вищезазначеного страхового та пільгового стажу позивача.

Стосовно зобов`язання зарахувати до загального страхового стажу період роботи з 01.04.2022 по 15.04.2024 в Чехії, суд вказує на таке.

Відносини у сфері пенсійного забезпечення між Україною та Чеською Республікою регулюються Договором між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення від 04.07.2001, який набув чинності з 01.04.2003 (далі - Договір) та Адміністративною угодою про застосування Договору між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення, згідно вимог яких зарахування страхового стажу здійснюється за умови підтвердження його компетентними органами іншої країни, шляхом надсилання відповідних запитів та листів органами Пенсійного фонду України.

Якщо згідно з правовими нормами однієї Договірної Сторони виникнення, тривання або поновлення права на пенсію залежить від наявності або набуття певного страхового стажу, Уповноважений орган в необхідному обсязі має прийняти до уваги наявність та подібний страховий стаж, який особа набула згідно з правовими нормами іншої Договірної Сторони, за умови, що періоди страхування не збігаються в часі (стаття 14 Договору).

Відповідно до статті 15 означеного Договору якщо право на надання пенсії згідно з правовими нормами однієї Договірної Сторони виникає лише на основі зарахування страхового стажу, набутого згідно з правовими нормами іншої Договірної Сторони, то Уповноважений орган першої Договірної Сторони: визначає розмір пенсії, яка підлягає виплаті, із урахуванням усіх періодів страхування таким чином, якби весь страховий стаж був набутий виключно згідно з власними правовими нормами.

Поряд із цим, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачами, на підтвердження стажу, набутого в Чеській Республіці, позивачем до заяви про призначення пенсії на пільгових умовах додано довідку з місця роботи ТОВ "ЛУКРАМ", з перекладом на українську мову, засвідчену нотаріально, з якої вбачається, що у період з 01.04.2022 по 15.04.2024 позивач перебувала у трудових відносинах з ТОВ "ЛУКРАМ" (а.с.39)

Відтак, період роботи позивача з 01.04.2022 по 15.04.2024, в Чеській Республіці має бути зарахований до страхового стажу позивача без будь-яких додаткових вимог та умов.

При цьому, посилання відповідача в спірному рішенні на відсутність формуляра про підтвердження страхового стажу є безпідставними, оскільки Договір від 04.07.2001 не визначає обов`язку заповнення такого формуляру заяви.

Так, 14-17 квітня 2008 року в Пенсійному фонді України відбулися переговори експертів Чеського управління соціального забезпечення та Пенсійного фонду України щодо практичної реалізації Договору між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення від 04.07.2001 та Адміністративної угоди про застосування Договору між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення від 25.06.2003, які були оформлені відповідним Протоколом.

Згідно вказаного Протоколу сторони, враховуючи зацікавленість в розвитку дружніх відносин у сфері пенсійного забезпечення, обговорили питання двостороннього співробітництва та на виконання пункту 4 статті 2 Адміністративної угоди було розглянуто та погоджено двомовні формуляри для співпраці по реалізації положень Договору:

- для української сторони: UA/CZ 001, UA/CZ 202, UA/CZ 203, UA/CZ 204, UA/CZ 205, UA/CZ 207, UA/CZ 213;

- для чеської сторони: CZ/UA 001, CZ/UA 202, CZ/UA 203, CZ/UA 204, CZ/UA 205, CZ/UA 207, CZ/UA 213.

З аналізу вищевикладеного суд дійшов висновку, що для порушення клопотання про підтвердження страхового стажу, набутого на території Чехії, особі слід звернутися до територіального управління Пенсійного фонду України за місцем проживання, яке, в разі необхідності оформить потрібний запит для отримання формуляру від Чеській стороні.

Водночас, суду не надано жодної інформації, необхідності додаткового підтвердження стажу, шляхом отримання відповідного формуляру, враховуючи наявні виписки пенсійного органу Чеської республіки. Крім того, без відповіді для суду залишилось питання, чому відповідач 2 приймав спірне рішення, не дочекавшись отримання формуляру. Крім того, після отримання відповідного формуляру, відповідач мав право самостійно вирішити питання щодо призначення пенсії позивачки без зобов`язання позивача вдруге звертатись із заявою.

Таким чином, суд зазначає про те, що отримання в даному конкретному випадку було правом, а не обов`язком пенсійного органу підтвердити страховий (пенсійний) стаж здобутий в Чеській Республіці.

Водночас, суд звертає увагу сторін на відсутності чіткого способу обрахунку та призначення пенсії за сукупністю страхового стажу у різних державах, затвердженого на національному рівні. А тому, відповідач, як орган який несе відповідальність за призначення та виплату пенсії, діяв за механізмом, який напрацьований самим Фондом, а тому суд не вбачає в таких діях протиправності.

З огляду на викладене, період роботи позивача з 01.04.2022 по 15.04.2024 в Республіці Чехія підлягає зарахуванню до загального страхового стажу ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зарахування до страхового стажу не зарахованих періодів роботи з 06.07.1990 по 04.04.2000 та з 19.04.2000 по 04.08.2004 на посаді лаборанта хіманалізу 3 розряду лабораторії цеху по виробництву персульфат натрію в централізованому відділі технічного контролю ВАТ "Сумихімпром" та з 01.04.2022 по 15.04.2024 в Республіці Чехія.

Щодо позовних вимог про зобов`язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу не зарахованих спірних періодів роботи, суд зазначає наступне.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005р. №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі Порядок №22-1).

Відповідно до абз.13 п.4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з абз.1-3 п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Відповідно до абз.1 п.4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

З аналізу наведених норм слідує, що рішення про призначення пенсії (доплати, допомоги) або про відмову у її призначенні приймається пенсійним органом, що призначає пенсію, який визначений за принципом екстериторіальності, а в подальшому, у разі прийняття таким органом рішення про призначення пенсії (доплати, допомоги), це рішення разом з електронною пенсійною справою засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Зважаючи на те, що на час прийняття останнього рішення про відмову у призначенні пенсії у пенсійній справі позивача були наявні всі документи, на підставі яких територіальний орган ПФУ мав можливість підрахувати належним чином страж позивача та призначити позивачу пенсію.

У даному випадку органом, що призначає пенсію, який визначений за принципом екстериторіальності за заявою позивача було саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, то саме на нього, як на належного відповідача, і слід покласти обов`язок щодо зарахування вказаних вище спірних періодів, водночас, Головне управління в Сумській області, за наведених обставин, не є належним у цій справі, тому у задоволенні позовних вимог до нього слід відмовити.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати саме останнього відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, що прийняв рішення від 02.09.2024, зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 06.07.1990 по 04.04.2000 та з 19.04.2000 по 04.08.2004 на посаді лаборанта хіманалізу 3 розряду лабораторії цеху по виробництву персульфат натрію в централізованому відділі технічного контролю ВАТ "Сумихімпром" та з 01.04.2022 по 15.04.2024 в Республіці Чехія.

Відповідно до пункту 2 розділу 4 Указу Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» від 10.05.2006 № 361/2006 адміністративне судочинство спрямоване на захист прав особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За своїм статусом у суспільстві учасники таких правовідносин перебувають у нерівних умовах, тому адміністративний суд має вжити всіх передбачених законом заходів, щоб захистити порушені органом влади права особи, в тому числі збирати докази з власної ініціативи, виходити за межі вимог сторін тією мірою, наскільки це необхідно для повного захисту прав особи.

Оскільки до компетенції суду не належить здійснення призначення/перерахунку пенсії, а здійснюється лише контроль легальності рішень, дій або бездіяльності відповідача щодо вказаних питань, суд з метою ефективного та повного захисту прав позивача, відповідно до частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне зобов`язати ГУ ПФУ в Черкаській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 16.08.2024 та прийняти рішення за результатом розгляду поданої заяви, з урахуванням правової оцінки, наданою судом у даному рішенні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Судовий збір на підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, які прийняли оспорювані рішення, з кожного, оскільки саме у зв`язку з необґрунтованими рішеннями про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком виник спір.

Щодо розподілу судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 132 ч.ч 1, 3 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрат на професійну правничу допомогу віднесено до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 30 закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання професійної правничої допомоги від 30.07.2024 №30/07, копію квитанції до прибуткового касового ордера від 30.07.2024 на суму 5000,00 грн

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).

Відповідач заперечував проти стягнення витрат на правову допомогу, зазначив, що в наданих позивачем доказів у підтвердження витрат на правничу допомогу відсутні оціночні критерії їх належності, допустимості та достатності щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, неможливо дослідити обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зазначених в тому числі в акті наданих послуг (правової допомоги), складність та якість складених документів, співмірність розміру витрат витраченому адвокатом часу, ціні позову.

Дослідивши надані позивачем документи, суд враховує ту обставину, що справа є не складною, розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Отже, складення позовної заяви не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала значних витрат часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу, про що свідчать її зміст та обсяг.

З урахуванням досліджених судом доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає заявлені витрати неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, тому, враховуючи критерії необхідності та доцільності понесених витрат, обсяг наданих послуг, а також значення справи для позивача, суд дійшов висновку про можливість відшкодування на користь позивача витрат на правову допомогу пропорційно в сумі 750,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

У ХВ А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, 29013) №183450032806 від 23.08.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538, місцезнаходження: вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 1800) №183450032806 від 02.09.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538, місцезнаходження: вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 1800) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) періоди роботи з 06.07.1990 по 04.04.2000 та з 19.04.2000 по 04.08.2004 на посаді лаборанта хіманалізу 3 розряду лабораторії цеху по виробництву персульфат натрію в централізованому відділі технічного контролю ВАТ "Сумихімпром" та з 01.04.2022 по 15.04.2024 в Республіці Чехія.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538, місцезнаходження: вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 1800) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) від 16.08.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування» та прийняти рішення по суті заяви від 16.08.2024, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, 29013) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 750,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538, місцезнаходження: вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 1800) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 750,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька