Ухвала суду № 126725907, 18.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8495/25

УХВАЛА

18 квітня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Попов В.Ф., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративною позовною заявою Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про вартості предметів однострою,

встановив:

24.03.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- зобов`язати ОСОБА_1 , повернути на користь Департаменту патрульної поліції рулетку геодезичну Sparta 30 м., а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати її визначену вартість, що становить 199 (сто дев`яносто дев`ять) гри. 00 коп.

- зобов`язати ОСОБА_1 , повернути на користь Департаменту патрульної поліції жезл дисковий, а в разі неможливості такого повернення відшкодувати його визначену вартість, що становить 630 (шістсот тридцять) грн 00 коп;

- стягнути з громадянина ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гри. 00 коп.

Позовна заява направлена до суду поштою 19.03.2025 року.

Разом із позовом, позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду у якій позивач зазначив про те, що цей позов вже раніше двічі повертався судом у зв`язку з несплатою судового збору та іншими недоліками, на виправлення яких було витрачено певний час. Також зазначає, що ухвала судді оскаржувалась в апеляційному порядку. Враховуючи, що строки звернення до суду були пропущені з поважних причин, що не залежали від позивача, що весь час намагався вжити заходів щодо відкриття провадження, просить поновити строк звернення до суду.

Ухвалою судді від 31.03.2025 року позовну заяву залишено без руху, оскільки не сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн. Крім того, зазначено, що наведені позивачем підстави поновлення строку звернення до суду не є поважними, а тому запропоновано подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням інших обставин для його поновлення, разом із доказами поважності наведених обставин.

11.04.2025 року позивач звернувся до суду із іншою заявою про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив, що станом на останній процесуальний день, а саме на 28 жовтня 2024 року, представник позивача подав позов до Одеського ОАС, не маючи доказів сплати судового збору та платіжного доручення. Ухвалою судді від 14.11.2024 року адміністративний позов повернуто позивачеві без розгляду. Після ознайомлення з ухвалою про повернення представник позивача, повторно подав позовну заяву. Ухвалою від 04.12.2024 року позов знову залишено без руху, оскільки позивач не надав доказів повідомлення позивача про звільнення, а також доказів про сплату судового збору. На виконання ухвали від 04.12.2024 року представником позивача, подано заяву про усунення недоліків. Однак ухвалою суду від 17.12.2024 року повернуто позовну заяву. Не погоджуючись з ухвалою від 17.12.2024 року, представник позивача подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої 07.03.2025 в задоволенні скарги відмовлено. Наведені обставини, на думку позивача, є поважними для поновлення строку звернення до суду.

У цій справі встановлено наступне.

Наказом ДПП від 28.09.2024 Nє 2202 о/с відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України

«Про Національну поліцію» поліцейського роти з обслуговування міста Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції

з 28.09.2024.

Останнім днем подачі адміністративного позову щодо стягнення грошових коштів з гр. ОСОБА_1 було 28.01.2025 року у відповідності до ч.2 ст. 122 КАСУ.

Як зазначає позивач у своїй заяві про поновлення строку звернення до суду, що не маючи доказів щодо сплати судового збору прийняв рішення відправити адміністративний позов до Одеського окружного адміністративного суду без підтвердження оплати судового збору, розраховуючи, що саме з цих підстав суддя залишить адміністративний позов без руху та надасть позивачеві строк на усунення допущених недоліків, які в подальшому будуть усунуті.

05.11.2024 суддею Одеського окружного адміністративного суду винесено ухвалу по справі №420/33695/24 про залишення позовної заяви ДПП до гр. ОСОБА_1 без руху та надано позивачу строк 5 днів, з моменту отримання копії ухвали, на усунення її недоліків.

Відповідно до КП ДСС вказана ухвала суду надійшла в електронний кабінет позивача 05.11.2024 року.

Ухвалою судді від 14.11.2024 року позовну заяву повернуто позивачу, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

19.11.2024 року відповідно до КП ДСС вказана ухвала суду надійшла в електронний кабінет позивача.

15.11.2024 року, Департамент ПП нарочно подав до канцелярії суду заяву про усунення недоліків з додатками, яка у зв`язку з прийняттям вищенаведеної ухвали про повернення не розглядалась судом.

28.11.2024 року, тобто через дев`ять днів після надходження ухвали в електронний кабінет позивача, Департамент ПП повторно подав адміністративний позов, який ухвалою судді від 04.12.2024 року у справі 420/36880/24 був залишений без руху у зв`язку з несплатою судового збору та надано строк для усунення недоліків 10 днів.

Ухвалою судді від 17.12.2024 року, враховуючи те, що представником позивача у встановлений термін не було усунуто недоліки адміністративного позову, позовну заяву повернуто позивачу.

Ухвала судді була оскаржена позивачем в апеляційному порядку

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2025 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишено без задоволення а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року без змін.

Відповідно до КП ДСС Постанова П`ятого ААС доставлено до електронного кабінету позивача 07.03.2025 року.

19.03.2025 року, тобто через 12 днів, позивач втретє звернувся до Одеського ОАС з цим позовом та подав заяву про поновлення строку звернення до суду.

Дослідивши матеріали цієї справи та матеріали справ №420/33695/24, №420/36880/24, наведені у заявах про поновлення строку обґрунтування щодо поважності причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд не вбачає підстав для їх поновлення, оскільки позивачем не доведено наявність поважних причин пропуску.

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яку відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, строк, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 04.03.2025 року по справі №990/328/24 зазначила, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів). (п.34)

При вирішенні питання про поновлення строку звернення до адміністративного суду суд має надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку з інтервалами часу: з моменту звернення до суду з позовом вперше до дати закінчення встановленого статтею 122 КАС України процесуального строку; з моменту повернення вперше поданої позовної заяви до дати повторного звернення з таким позовом тощо. (п. 60)

На обґрунтування поважності пропуску строку звернення з позовом до суду першої інстанції позивач зазначив, що первинна позовна заява була подана ним до суду в межах строку, а після неодноразового повернення вживали невідкладних заходів для повторної подачі позовної заяви.

Суд відхиляє всі обґрунтування позивача щодо поновлення строків звернення до суду, оскільки приходить до висновку, що позивач недостатньо вживав заходи для своєчасного звернення до суду з цим позовом та недопущення недоліків при його неодноразовому поданні, а тому зазначені причини пропуску такого строку не є поважними.

Позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду зазначає, що при первинній подачі не мав доказів сплати судового збору і подаючи позовну заяву розраховував лише на те, що суд залишить позовну заяву без руху саме з цих підстав та надасть строк для усунення недоліків.

На думку суду, така поведінка позивача хоча і не свідчить про зловживання процесуальними правами, але є підтвердженням певної самонадіяності, самовпевненості та недобросовісного ставлення до реалізації права звернення до суду у строки визначені законом.

Подаючи позов з недоліками та усвідомлюючи, що такий буде залишено без руху, в силу заздалегідь відомих йому недоліків (несплата судового збору), позивач зобов`язаний був вжити всіх необхідних заходів для контролю за рухом позовної заяви, за виконанням ухвал судді про залишення без руху та негайного усунення цих недоліків у строки визначені ухвалами.

Такий обов`язок позивач не виконав, оскільки позовна заява двічі поверталась з підстав не усунення недоліків.

Посилання позивача на те, що виконав ухвали про залишення без руху своєчасно, суд відхиляє, оскільки це спростовується ухвалами суду у справах №420/33695/24, №420/36880/24 про поверненням позову з підстав не усунення недоліків, які вступили в закону силу, а також інформацією з КП ДСС, відповідно до яких ухвали суду були доставлені в електронний кабінет позивача набагато раніше ніж позивач посилається у заяві.

Факт звернення до адміністративного суду з первинним позовом з дотриманням установленого законом строку звернення, поведінка позивача після отримання ухвал суду про повернення позову, нетривалий проміжок часу, упродовж якого була подана повторна позовна заява, обставини, зазначені у заяві про усунення вказаних судом недоліків, в межах спірних правовідносин не можуть не свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом. (п.62 Постанови ВП ВС №990/328/24)

Суд вважає, що у позивача після неодноразового залишення позову без руху та подальшого їх повернення було достатньо часу для як для усунення недоліків так і до своєчасного звернення в суд у строки визначені законом.

Варто зауважити, що строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.

З огляду на зміст статті 123 КАС України та враховуючи, що наведені позивачем у заяві про поновлення строку обставини щодо перешкод для вчасного звернення до суду не підтверджені відповідними доказами, позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись ч. 2 ст. 123, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Заяву Департаменту патрульної поліції про поновлення строку звернення до суду відхилити.

Позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про вартості предметів однострою разом з доданими документами повернути позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.Ф. Попов