Рішення № 126725888, 16.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/33193/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:

1.Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 20.03.2022 року по 30.08.2024 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078,

2.Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 4 463,15 грн. щомісячно за період з 20.03.2022 року по 30.08.2024 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 у загальній сумі 131 072,64 гривень,

3.Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення із врахуванням індексації грошового забезпечення за 2022 - 2024 роки,

4.Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення із врахуванням індексації грошового забезпечення за 2022 - 2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум,

5.Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на положення Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України №2011-XII), «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ), Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) та зауважує, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, та проведення якої у зв`язку із зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Втім, в ході перевірки правильності нарахування та виплати грошового забезпечення за 2022 - 2024 роки позивач встановив, що відповідачем індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 виплачувалась не в повному обсязі у періоди з 20.03.2022 року по 30.08.2024 року, а саме в порушення вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, не було виплачено індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 4 463,15 грн. щомісячно за період з 20.03.2022 року по 30.08.2024 року включно, у загальній сумі 131 072,64 гривень,

Також, за твердженнями позивача, оскільки індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, а відтак у відповідності до вимог чинного законодавства. Враховуючи п.1 розділу ХХХІІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, індексація мала бути включена відповідачем також у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2024 роки, що забезпечує дотримання прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист, втім протиправно не була включена.

Ухвалою суду від 31.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач - військова частина НОМЕР_1 надав відзив на позовну заяву, у якому вимоги позивача не визнав, вказує на їх необґрунтованість та просить відмовити у задоволенні цього позову.

У своїх доводах військова частина НОМЕР_1 зазначила, що позивач визначає як відповідача військову частину НОМЕР_1 , при цьому упускає той факт, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 у період з 20.03.2022 по 30.08.2024. Військова частина НОМЕР_2 є окремим батальйоном, оперативно підпорядкованим військовій частині НОМЕР_1 , зі своїм ЄДРПОУ НОМЕР_3 , з наявними у штаті підрозділом фінансово-економічного забезпечення, відділенням персоналу, стройовою частиною тощо. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 20.03.2022 № 47 позивача було зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення (у т.ч. грошове) військової частини НОМЕР_2 . Наказом командира цієї ж військової частини від 30.08.2024 № 245, позивача виключено зі списків особового складу вказаної військової частини та знято зі всіх видів забезпечення. Таким чином, позивач проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні саме у військовій частині НОМЕР_2 .

Відповідач при цьому не заперечує, що дійсно, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 09.09.2022 №349 військова частина НОМЕР_2 разом із військовою частиною НОМЕР_1 та деякими іншими частинами утворила спільне фінансове господарство, та була зарахована на фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_1 (саме тому позивач вказує на те, що перебував на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 ). Проте, відповідно до п. 2 Положення про спільне фінансове господарство, затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 09.09.2022 № 349, нарахування грошового забезпечення, заробітної плати та інших виплат особовому складу військових частин (установ), зарахованих на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 здійснюється особовим складом фінансово-економічних служб відповідних військових частин (відповідно до розподілу функціональних обов`язків). Отже, оскільки відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 20.03.2022 № 47 позивач був зарахований до списків особового складу, призначений на посаду та зарахований на всі види забезпечення (в т.ч. грошове) саме до військової частини НОМЕР_2 , відповідач наголошує, що військова частина НОМЕР_1 не є належним відповідачем у цій справі, оскільки між позивачем та військовою частиною НОМЕР_1 відсутній спір. Позивач не звертався до військової частини НОМЕР_1 з клопотанням/вимогою здійснити певні дії та не отримував відмову у здійсненні таких дій.

Далі, відповідач зауважує, що дії, на виконання яких позивач просить суд зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , є похідними від імовірного визнання судом позовних вимог в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_2 здійснити перерахунок, тому, у випадку задоволення позову, мають відбуватися без імперативного впливу судового рішення, а на підставі Положення про спільне фінансове господарство, затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 09.09.2022 № 349. Оскільки ці дії здійснюються в силу діючих нормативних приписів, відповідна вимога (опосередковане презюмування відмови у їх здійсненні) є передчасною. Тобто військова частина НОМЕР_1 лише в порядку наявності спільного фінансового господарства здійснює виплати (перераховує кошти) військовослужбовцям на підставі документів, нарахованих та надісланих підпорядкованими військовими частинами, і в даному випадку саме військова частина НОМЕР_2 здійснювала нарахування спірних виплат, зазначених у позовній заяві.

Щодо суті позовних вимог, відповідач також виклав свої заперечення зазначивши про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , мотивуючи зокрема тим, що згідно Картки особового рахунку військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 за 2022 рік, на виконання вимог Порядку № 1078 військовою частиною НОМЕР_2 здійснено нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за періоди, коли позивач мав право на таку індексацію, що підтверджується також і розрахунком індексації грошового забезпечення військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 за період з 01.06.2022 по 31.12.2022. В свою чергу у 2023 році індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась з огляду на те, що відповідно до п. 3 розд. «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX (далі Закон № 2710-ІХ), на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», а у 2024 році до моменту звільнення позивач не набув право на отримання індексації свого грошового забезпечення, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищувала поріг індексації 103 % включно по червень, нарахування знову індексації розпочалось лише з серпня 2024 року. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30.08.2024 № 245 солдат ОСОБА_1 виключений зі складу цієї ж військової частини. За таких обставин, відсутні правові підстави для індексації грошового забезпечення позивача протягом 2024 року. Враховуючи безпідставність вимог щодо перерахунку індексації грошового забезпечення позивачки у 2022 2024 рр. відсутні і підстави для перерахування грошової допомоги на оздоровлення.

Ухвалою суду від 27.02.2025 залучено до участі у справі Військову частину НОМЕР_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 в якості співвідповідачів. Розгляд справи розпочати спочатку. Запропоновано відповідачам Військовій частині НОМЕР_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 надати відзив на позовну заяву та встановлено для цього строк.

Відповідачі Військова частина НОМЕР_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 також надали відзиви на позовну заяву ОСОБА_1 .

У своєму відзиві військова частина НОМЕР_2 вказує, що згідно картки особового рахунку військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 за 2022 рік (додається) на виконання вимог Порядку № 10788 військовою частиною НОМЕР_2 здійснено нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за періоди, коли право на таку індексацію виникало, а саме: - за червень 2022 року у розмірі 1 017,21 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2022 помножений на коефіцієнт індексації); - за липень 2022 року у розмірі 1 066,00 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.07.2022, помножений на коефіцієнт індексації); - за серпень 2022 року у розмірі 1 281,80 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.07.2022, помножений на коефіцієнт індексації); - за вересень 2022 року у розмірі 1 281,80 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.07.2022, помножений на коефіцієнт індексації); - за жовтень 2022 року у розмірі 1 281,80 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.07.2022, помножений на коефіцієнт індексації); - за листопад 2022 року у розмірі 1 424,80 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.07.2022, помножений на коефіцієнт індексації); - за грудень 2022 року у розмірі 1 470,83 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.12.2022, помножений на коефіцієнт індексації). Зазначене підтверджується розрахунком індексації грошового забезпечення військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 за період з 01.06.2022 по 31.12.2022. З урахуванням викладеного, військова частина НОМЕР_2 діяла правомірно, а позивач не навів жодних аргументів та доказів, які б це спростовували, окрім власних суб`єктивних припущень.

Також, аналогічно доводам військової частини НОМЕР_1 , військова частина НОМЕР_2 у своєму відзиві зауважує, що у 2023 році індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась з огляду на те, що відповідно до п. 3 розд. «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX (далі Закон № 2710-ІХ), на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», а у 2024 році до моменту звільнення позивач не набув право на отримання індексації свого грошового забезпечення, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищувала поріг індексації 103 % включно по червень, нарахування знову індексації розпочалось лише з серпня 2024 року. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30.08.2024 № 245 солдат ОСОБА_1 виключений зі складу цієї ж військової частини. За таких обставин, на думку відповідача, відсутні правові підстави для індексації грошового забезпечення позивача. Враховуючи безпідставність вимог щодо перерахунку індексації грошового забезпечення позивачки у 2022 2024 рр. відсутні і підстави для перерахування грошової допомоги на оздоровлення. Отже, позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у своєму відзиві також позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просить відмовити у їх задоволенні мотивуючи тим, що відповідно до даних особової картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2022 рік на виконання вимог Порядку № 10788 ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснено нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за періоди, коли право на таку індексацію виникало. Враховуючи безпідставність вимог щодо перерахунку індексації грошового забезпечення позивача у 2022 р. відсутні і підстави для перерахування грошової допомоги на оздоровлення. Окрім того, індексації підлягають грошові доходи громадян, які не мають разового характеру (ст. 2 Закону № 1282-ХІІ, п. 2 Постанов № 1078).

28.11.2024 від військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

29.11.2024 військова частина НОМЕР_1 до суду надала заяву про доручення до матеріалів справи витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №349 від 09.09.2022 з додатками.

20.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 надано клопотання про доручення доказів, а саме: карток особового рахунку ОСОБА_1 за 2022.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно наявної у справі копії Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №47 від 20.03.2022, на виконання Указу Президента України Про введення воєнного стану від 24.02.2022 №64/2022, Указу Президента України Про загальну мобілізацію від 24.02.2022 №69/2022 та у зв`язку з військовою агресією рф проти України, відповідно до п.42 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, ОСОБА_1 було присвоєно звання солдат, та відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом солдата ОСОБА_1 було призначено на посаду водія-електрика групи штабних машин інформаційно-телекомунікаційного вузла. ВОС-790058А, шпк солдат.

Відповідно до указаного вище Витягу з наказу, з 20.03.2022 позивач вважався таким, що справи та посаду прийняв.

Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №245 від 30.08.2024, солдата ОСОБА_1 , водія-електрика відділення управління штабу батальйону взводу зв`язку військової частини НОМЕР_2 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 26.08.2024 №234-РС у запас за пп г (через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою ції статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи з 30.08.2024 виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення.

Також, за інформацією указаного вище Витягу з наказу: позивачу було виплачено з 01.08.2024 по 30.08.2024 щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 523% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; щорічна відпустка за 2022 рік не надавалась; щорічна відпустка за 2023 рік надавалась в кількості 23 доби; щорічна відпустка за 2024 рік не надавалась; відпустка за сімейними обставинами та інших поважних причин, відповідно до ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2024 роки не надавалась; грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік отримав; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік не отримував; постійним житлом не забезпечувався.

Крім того, позивачу було виплачено грошову компенсацію за 48 діб ( за 2022 рік 23 доби, за 2023 рік 7 діб, за 2024 рік 18 діб) невикористаної щорічної основної відпустки у розмірі 34652,77 грн; грошову компенсацію, як учаснику бойових дій за 28 діб невикористаної додаткової відпустки за 2023 рік 14 діб, 2024 рік 14 діб у сумі 20214,12 грн.; одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, відповідно до Порядку №260 та Порядку №460, у розмірі 112% місячного грошового забезпечення, що складає 24256,94 грн.

Згідно даних довідки форми ОК-7, грошове забезпечення позивачу за період з березня по червень здійснювалось страхувальником - код 08402040 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а з липня 2022 по червень 2024 - код НОМЕР_4 (військова частина НОМЕР_1 ).

Згідно копії Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 09.09.2022 №349 «Про створення спільного фінансового господарства військової частини НОМЕР_5 та військових частин (установ) зарахованих н фінансове (матеріально-технічне) забезпечення, створено спільне фінансове господарство військової частини НОМЕР_1 та військових частин НОМЕР_2 , […].

Із наданих відповідачами до матеріалів справи карток особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 №302 за 2023 рік, №212 за 2024 рік та за 2022 рік вбачається, що в період з 20.03.2022 по дату виключення зі списків особового складу частини - 30.08.2024, позивачу не виплачувалась різниця між сумою індексації належної до виплати в березні 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення в березні 2018 року з урахуванням абз.4 п.5 Порядку №1078.

Вважаючи протиправними дії відповідача, які виразились у відмові нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до вимог абз.4, 6 п.5 Порядку №1078 за період з 20.03.2022 по 30.08.2024, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу суд виходить з такого.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч.2 ст.19 Закону №2017-III).

Водночас, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, умови та порядок проведення індексації грошових доходів населення визначаються Законом України від 03.07.1991 № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".

Приписами ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (надалі - Закон № 1282-XII) визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Як встановлено ч.1, ч.6 ст. 2, ч.1-4 ст.4, ч.1, 2 ст.5, ч.2 ст.6 Закону № 1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»).

Відповідно до п.2 порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.

В свою чергу, п.4 вказаного Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відтак, індексація грошового забезпечення, є однією з державних гарантій, спрямованою на забезпечення достатнього життєвого рівня населення, яка дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

При цьому, обов`язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації покладається на всі державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.

Базовим вважається місяць прийняття на роботу або місяць підвищення заробітної плати. Індекс споживчих цін наростаючим підсумком починає розраховуватися у місяці, наступному за базовим (крім місяця прийняття на роботу).

З підвищенням у березні 2018 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», посадових окладів військовослужбовців, правила нарахування індексації не змінилися та березень 2018 року став базовим місяцем для нарахування індексації, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з квітня 2018 року (місяця наступного за місяцем підвищення тарифних ставок).

Також, суд враховує, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, в тому числі «індексації-різниці».

Так, у відповідності до вимог абзаців 1-6 пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у п. 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Позивач наполягає на тому, що за період його військової служби з 04.05.2020 по 18.01.2022 мала застосовуватися щомісячна фіксована індексація відповідно до абз. 4, 6 п. 5 Порядку № 1078.

Оцінюючи доводи позивача суд звертає увагу, що відповідно до послідовної позиції Верховного Суду, викладеній зокрема у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 420/6982/21, з урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

В указаних справах, Верховний Суд внаслідок системного і цільового способу тлумачення абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 дійшов висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу військовослужбовця відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, Верховний Суд зазначив, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);

суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Повертаючись до обставин цієї справи суд відзначає, що позивач вступив на військову службу пізніше березня 2018 року - місяця підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає військовослужбовець.

Відповідно до наявної у справі копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №47 від 20.03.2022, солдата ОСОБА_1 було призначено на посаду водія-електрика групи штабних машин інформаційно-телекомунікаційного вузла. ВОС-790058А, шпк солдат.

Вказану посаду позивач обіймав по дату виключення зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення - 30.08.2024, що підтверджується наявними у справі письмовими доказами.

Відповідно до наявних у справі копій витягу з наказу №47 від 20.03.2022, довідки про виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення позивача за період з 2022 по 30.08.2024, карток особового рахунку військовослужбовця за 2022-2024рр., посадовий оклад позивача протягом спірного періоду становив 2820,00 грн.

Відтак, збільшення посадового окладу позивача на нормативному рівні у спірному періоді не відбулось.

В свою ж чергу, з огляду на приведені вище законодавчі приписи у сфері регулювання спірних правовідносин щодо виплати індексації-різниці, визначальним для обчислення індексації-різниці є встановлення моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, а не індивідуального збільшення посадового окладу працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок.

Дане зауваження суду також підтверджується і послідовними та усталеними позиціями Верховного Суду, викладеними зокрема у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 560/13302/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 03.05.2023 у справі № 160/10790/22 та від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, в яких визначено, що право на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині виникло саме у зв`язку зі змінами посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018 на підставі Постанови № 704, та виходячи із приписів абзаців 4, 6 Порядку № 1078, з березня 2018 року, останні мали право на перерахунок індексації грошового забезпечення, з урахуванням особливостей, запроваджених указаними нормами Порядку №1078.

Натомість за обставин цієї справи посадовий оклад позивача, який був призначений на посаду з 20.03.2022 та перерубав на ній у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався Постановою №704, яка вже діяла на момент призначення останнього 20.03.2022 на посаду.

Отже, за висновком суду, у позивача в спірному випадку, не виникло права для нарахування й виплати йому індексації-різниці відповідно до приписів абзацу 4, 6 п.5 Порядку № 1078.

Висновок суду узгоджений із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.04.2024 у справі 160/2481/23.

Відтак, відповідачем не було порушено прав позивача при нарахуванні і виплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 20.03.2022 по 30.08.2024, не було неправомірно зменшено її розмір, відтак, підстав для задоволення позовних вимог в цій частині не існує.

Позивачем не враховано, що Порядком №1078 не передбачено встановлення індексації-різниці (фіксованої індексації), яка виплачується індивідуально за посадою, яку обіймає працівник, тобто у такому самому розмірі, яку отримують інші працівники за тим же тарифним розрядом.

З урахуванням викладеного вище, суд вбачає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині нарахування та виплати йому індексації фіксованої відповідно до абз. 4, 6 п.5 Порядку №1075 за період з 20.03.2022 по 30.08.2024 необґрунтованими, безпідставними, а відтак передбачені законом підстави для задоволення таких вимог відсутні.

З огляду на висновок суду про відсутність підстав для задоволенні вимоги позивача про нарахування та виплати йому індексації фіксованої відповідно до абз.4, 6 п.5 Порядку №1075 за період з 20.03.2022 по 30.08.2024, суд вбачає відсутніми підстави для задоволенні й іншої вимоги, а саме стосовно перерахунку грошової допомоги на оздоровлення із врахуванням індексації грошового забезпечення за 2022-2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 суд відмовляє, судові витрати у вигляді відшкодування витрат на правничу допомогу позивача, не розподіляються.

На підставі викладеного, керуючись ст..242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Військова частина НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса, АДРЕСА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_4 .

СуддяМарина ХЛІМОНЕНКОВА

.