Ухвала суду № 126725836, 17.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15341/24

УХВАЛА

17 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про зміну способу і порядку судового рішення у справі №420/15341/24,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №155250026177 від 03.05.2024 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду №242 від 26.04.2024 року про суддівську винагороду, згідно з якою суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 331187,50 грн., з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,255) -189250 грн.; доплата за вислугу років (60%) 113550 грн.; доплата за науковий ступінь (15%) 28387,50 грн.;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду №242 від 26.04.2024 року про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 як судді у відставці, згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 331187,50 грн., з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,255) -189250 грн.; доплата за вислугу років (60%) 113550 грн.; доплата за науковий ступінь (15%) 28387,50 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі 420/15341/24 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м.Київ. 04053, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №155250026177 від 03.05.2024 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду №242 від 26.04.2024 року про суддівську винагороду, згідно з якою суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 331187,50 грн., з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,255) -189250 грн.; доплата за вислугу років (60%) 113550 грн.; доплата за науковий ступінь (15%) 28387,50 грн. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду №242 від 26.04.2024 року про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 як судді у відставці, згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 331187,50 грн., з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,255) -189250 грн.; доплата за вислугу років (60%) 113550 грн.; доплата за науковий ступінь (15%) 28387,50 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення набрало чинності 06.09.2024 відповідно до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду, виконавчі листи по справі видано 23 вересня 2024 року.

Від позивача надійшла заява в якій просить суд: змінити спосіб виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі №420/15341/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2024 року по 30.09.2024 року в сумі 638 071,83 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що на підставі рішення суду пенсійний орган здійснив перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці у жовтні 2024 року. Однак до теперішнього часу Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не виконало рішення у частині перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2024 року по 30.09.2024 року.

Тобто сума нарахованих за рішенням суду щомісячного довічного утримання судді у відставці на даний час не виплачена.

Відповідач надав заперечення в яких зазначає, що позивач просить змінити не спосіб виконання рішення суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття первинного рішення по справі. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної чи касаційної інстанцій. Відтак, суду першої інстанції при прийнятті рішення щодо задоволення заяви про зміну способу виконання рішення необхідно врахувати відмінність між позовною вимогою як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів, а відтак мова йде про зміну рішення суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень. Отже, виплата 638071,83 грн. грошового утримання можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції. У зв`язку з тим, що захист порушеного права у судовому рішенні і спосіб виконання судового рішення не є тотожними поняттями, аналіз заяви у справі №420/15341/24 свідчить про те, що суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінить її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції а вирішення питання щодо стягнення коштів як заборгованості невиплаченої пенсії, яка нарахована у разі виконання рішення адміністративного суду, відноситься до юрисдикції цивільних судів.

Ухвалою суду від 07.04.2025 вирішено прийняти заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення у справі №420/15341/24 до розгляду та призначено її розгляд на 11 год. 00 хв. 15 квітня 2025 року.

Сторони та заявник по справі повідомлялися належним чином, але у судове засідання не з`явились.

Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

В силу частини третьої статті 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень частини третьої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі Ковач проти України, пункт 59 рішення у справі Мельниченко проти України, пункт 50 рішення у справі Чуйкіна проти України, тощо).

З наданих матеріалів справи, судом встановлено, що сума заборгованості з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що нарахована на виконання судового рішення, становить 638071,83 грн.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Аналіз викладеного вище, дає підстави для висновку, що завданням адміністративного судочинства, є зокрема своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, виконання судового рішення є завершальною стадією судового процесу, в якій остаточно реалізується завдання адміністративного судочинства - ефективний захист та поновлення порушених прав.

У цьому випадку, відповідачем рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі 420/15341/24 в частині здійснення виплати з 01.01.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду №242 від 26.04.2024 року про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , не виконується більше шести місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, що згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Ураховуючи викладене вище та наведені вище обставини, не виконання рішення суду по суті у визначений початково спосіб, суд дійшов висновку про зміну способу і порядку виконання рішення суду у цій справі на стягнення з відповідача визнаної ним же суми заборгованості перед позивачем.

Застосування такого способу виконання є найбільш ефективним за наявності відомостей про суму боргу.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі №420/15341/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2024 року по 30.09.2024 року в сумі 638 071,83 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Змінити спосіб виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі №420/15341/24 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду №242 від 26.04.2024 року про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 як судді у відставці, згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 331187,50 грн., з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,255) -189250 грн.; доплата за вислугу років (60%) 113550 грн.; доплата за науковий ступінь (15%) 28387,50 грн, з урахуванням фактично виплачених сум, на наступний:

«Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2024 року по 30.09.2024 року в сумі 638 071,83 грн.».

Копію цієї ухвали надіслати заявнику та іншим учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.К. Василяка