Рішення № 126724439, 17.04.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року Справа № 640/25817/20 Провадження №ЗП/280/35/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «ВЕСКО» в особі філії приватного акціонерного товариства «ВЕСКО»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «ВЕСКО» в особі філії приватного акціонерного товариства «ВЕСКО» (далі ПрАТ «ВЕСКО», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0295833308 від 25.05.2020, прийняте відповідачем , яким Філії ПрАТ «ВЕСКО» нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 52458,98 грн, пеню у розмірі 2087,68 грн, за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску%

зобов`язати відповідача повернути суму переплати у розмірі 135869,22 грн, Філії ПрАТ «ВЕСКО»(04053, м. Київ, провулок Бехтерівський, буд.12 Б, код ЄДРПОУ ВП 41365117, р/р НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», МФО 334851.

На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначає, що рішення про застосування штрафних санкцій є протиправним та таким, що прийняте всупереч приписів чинного законодавства України. Зазначає, що позивачем своєчасно та у повному обсязі сплачувались зобов`язання зі сплати єдиного внеску. Зауважує також, що позивачем вчасно та з дотриманням законодавства подано Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також вчасно оплачені загальні суми єдиного внеску за період 24.10.2018 - 31.01.2019, а відповідач помилково два рази зареєстрував Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не розглянув лист Позивача з клопотанням про виправлення подвійної реєстрації Звіту та зняття зайво нарахованої суми з єдиного соціального внеску за вересень 2018 року у розмірі 588206,21 грн, та склав податкове повідомлення-рішення від 25.05.2020 №0295833308 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 52458,98 грн та нарахування пені у розмірі 2087,68 грн за несплату зайво нарахованої суми.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України.

ГУ ДПС у м. Києві позов не визнало, 08 грудня 2020 року надало до Окружного адміністративного суду міста Києва відзив (вх. №03-14/184630/20), відповідно до якого посилається на приписи Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI та пояснює, що ГУ ДПС у м. Києві відповідно до ч. 10 та п. 2, п. 6 ч. 11 ст. 25 цього Закону прийнято рішення від 25.05.2020 № 0295833308 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 20% від суми своєчасно не сплачених коштів і на підставі ч. 13 ст. 25 Закону на суму недоїмки нарахована пеня з розрахунку 0,1 % від суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Зазначає, що ДПС у місті Києві було правомірно застосовано штраф та нараховано пеню згідно з рішення № 0295833308 від 25.05.2020 на підставі виникнення у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску за період з 24.10.2018 по 31.01.2019 у зв`язку із порушення термінів сплати єдиного внеску та погашення заборгованості у порядку календарної черговості її виникнення. Просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивачем до матеріалів справи надано відповідь на відзив (вх. №03-14/188110/20 від 11.12.2020), у якій додатково посилається на ту обставину, що позивач не мав помилок у звіті, які б потребували виправлення. Наголошує, що Товариством було своєчасно сплачено єдиний внесок, що підтверджується витягом з особового кабінету платника податків, платіжними дорученнями та бухгалтерським обліком, отже, ГУ ДПС у м. Києві було не правомірно застосовані штрафні санкції. Окрім вище зазначеного, звертає увагу суду, що в кабінеті платника податку зазначено, що ДПС за вересень 2018 року отримало від позивача 2 звіти: перший - 22.10.2018, який було прийнято та зареєстровано за номером 197653, другий - 23.10.2018, який було не прийнято (зареєстровано за номером 197647), що підтверджується квитанціями та скріншотом з кабінету платника. Не зважаючи на вище зазначене, відповідач провів списання однієї і тієї ж суми у розмірі 588206,21 грн двічі 22.10.2018 та 23.10.2018, що підтверджується витягом з особового рахунку з ЄСВ із кабінету платника податків.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 прийняти справу №640/25817/20 (ЗП/280/35/25) до свого провадження, продовжено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному ст. 262 КАС України.

Ухвалою суду від 21.02.2025 вирішено допустити заміну відповідача по справі ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (далі - відповідач).

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ПрАТ «ВЕСКО», код ЄДРПОУ 00282049 є юридичною особою, місцезнаходження: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Індустріальна, 2. Підприємство має філії, зокрема філію ПрАТ «ВЕСКО» місцезнаходження: 04053, м. Київ, пров. Бехтеревський, буд. 12Б, код за ЄДРПОУ ВП 41365117.

09.07.2019 ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення №0295833308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 52458,98 грн за період з 24.10.2018 по 31.01.2019 та нараховано пеню у розмірі 2087,68 грн, усього 54546,66 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, звернувшись до Державної податкової служби України зі скаргою від 24.06.2020 №24/06/2020/1, проте отримав рішення від 15.07.2020 №22408/6/99-00-06-03-01-06 про залишення скарги без розгляду.

Вважаючи протиправним рішення щодо нарахування штрафу та пені, позивач звернувся з даним позовом до суду про його скасування та зобов`язання відповідача повернути суму переплати у розмірі 135869,22 грн.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовані Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464-VI).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) .або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Отже, відповідно до зазначених норм, позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За приписами п.1 та 4 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Виходячи з положень абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VІ платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Згідно з ч. 10 ст. 9 Закону № 2464 днем сплати єдиного внеску вважається, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

При цьому, відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону №2464-VІ єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до абз. 2 п. 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за №508/26953 (далі - Інструкція №449), у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом України №2464-VI, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (п. 6 ч. 1 ст. 1, ч. 3 ст. 25 Закону №2464-VI).

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI).

Одночасно, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону №2464-VI).

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції №449.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи податкового органу.

Згідно з ч. 14 ст. 25 Закону №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень податкового органу щодо нарахування пені та застосування штрафів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (пп. 2 п. 2 розділу VII Інструкції № 449).

У рішенні вказується період виникнення недоїмки (проставляється з картки інтегрованої картки платника, формується після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, тобто дата від виникнення боргу до дати зарахування суми єдиного внеску, сплаченого на відповідні розрахункові рахунки, та погашення у повному обсязі недоїмки).

Отже, факт несвоєчасної сплати страхувальником ЄСВ має наслідком нарахування на суму боргу пені та застосування штрафу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за звітні періоди вересень 2018 року - січень 2019 року своєчасно подав з дотриманням норм законодавства форми №4 "Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", що підтверджується:

-копією форми №4 з печаткою ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про прийняття Звіту - 19.10.2018 р. за звітний місяць - вересень 2018 p.;

-копією квитанції №2 про прийняття Звіту - 20.11.2018, за звітний місяць жовтень 2018 року;

-копією квитанції №2 про прийняття Звіту - 05.12.2018, за звітний місяць листопад 2018 року;

-копією квитанції №2 про прийняття Звіту - 16.01.2019, за звітний місяць грудень 2018 року;

-копією квитанції №2 про прийняття Звіту - 10.02.2019, за звітний місяць січень 2019 року.

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджений наказом Міністерства фінансів України №435 від 14.04.2015.

Суд зазначає, що з огляду на приписи п. 1 розділу IІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в органах доходів і зборів в один із таких способів:

в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

на паперових носіях, завірений підписом керівника страхувальника та скріплений печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п`яти;

надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п`яти.

Судом встановлено, що в кабінеті платника податку зазначено, що ДПС за вересень 2018 року отримало від ПрАТ «ВЕСКО» в особі філії 2 звіти: перший - 22.10.2018, який було прийнято та зареєстровано за номером 197653 та другий - 23.10.2018, який було не прийнято (зареєстровано за номером 197647). Це підтверджується квитанціями та скріншотом з кабінету платника, що но позивачем до матеріалів справи та не спростовано відповідачем.

Натомість, з облікової картки платника податків з ЄСВ встановлено, що відбулася реєстрація одного і того ж Звіту за формою №4 за звітний місяць - вересень 2018 року на суму58820,21 грн двічі: 22.10.2018 та 23.10.2018.

Вказана помилка призвела до завищення показника за вересень 2018 року суми грошового забезпечення, на яку нараховується єдиний внесок, що, у свою чергу, призвело до неправильного автоматичного розрахунку нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та його завищення, що доводами відзиву та матеріалами справи не спростовується.

Так, необхідною умовою для застосування податковим органом штрафних санкцій за несвоєчасну сплату страхового внеску є встановлення, насамперед, факту наявності у страхувальника обов`язку зі сплати страхового внеску та відсутність його виконання у встановлений законом строк.

Сплата єдиного внеску за жовтень 2018 року - січень 2019 року була здійснена позивачем без порушення норм законодавства у повному обсязі в сумі:

1) 642805,55 грн за звітний місяць - жовтень 2018 року;

2) 598804,51 грн за звітний місяць - листопад 2018 року;

3) 646365,87 грн за звітний місяць - грудень 2018 року;

4) за звітний місяць - січень 2019 року позивач переплатив на 135869,22 грн більше ніж передбачено у таблиці 1 Звіту - 669779,42 грн, в загальній сумі 805648,64 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, які визначені в Додатку №1 до цієї позовної заяви.

Недоїмка зі сплати єдиного внеску за період з 24.10.2018 по 31.01.2019 виникла у зв`язку з реєстрацією контролюючим органом одного і того ж звіту двічі, а не у зв`язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску.

Суд враховує, що при виправленні помилок у звітності з єдиного внеску, платник єдиного соціального внеску керується розділом V «Виправлення помилок» Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №435 від 14.04.2015.

Форма самої таблиці 1 додатка 4 не має уточнюючої чи скасовуючої або нової звітної форми, помилки виправляються (у таблиці 1 додатка 4) в тому звітному періоді (місяці), у якому їх виявлено.

Суд також зазначає, що базою нарахування єдиного внеску згідно з абзацом першим п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI, є зокрема, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», а не дані поданої звітності.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Суд зазначає, що позивач не мав помилок у Звіті, які б потребували виправлення, а тому не приймає посилань відповідача на приписи п. 9 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З урахуванням викладеного, зважаючи на недоведеність з боку податкового органу наявності факту несплати позивачем єдиного внеску, обов`язок зі сплати якого був би встановлений законом, суд дійшов висновку щодо протиправності рішення ГУ ДПС у м. Києві №0295833308 від 25.05.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а тому таке підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог про зобов`язати відповідача повернути суму переплати у розмірі 135869,22 грн суд вказує, що враховуючи те, що ПрАТ «ВЕСКО» не зверталось до ГУ ДПС у м. Києві з відповідною заявою та доданими до неї документами у порядку визначеному законодавством, суд вважає, що позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача повернути суму надмірно сплачених платежів з ЄСВ є передчасними та не підлягають задоволенню.

Щодо зазначення позивачем у прохальній частині відповіді на відзив вимоги про зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві провести коригування особового рахунку шляхом стонування двічі списаної суми єдиного соціального внеску у розмірі 588206,21 грн суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що у відповідності до приписів ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідної процесуальної заяви щодо уточнення позовних вимог відповідачем до суду направлено не було та матеріали справи не містять, тому суд розглянув справи за позовними вимогами, зазначеними у позовній заяві.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ПрАТ «ВЕСКО» документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 545,67 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «ВЕСКО» в особі філії приватного акціонерного товариства «ВЕСКО» (04053, м. Київ, провулок Бехтерівський, буд. 12-Б, код ЄДРПОУ ВП 41365117) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №0295833308 від 25.05.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 52458,98 грн та пені у розмірі 2087,68 грн, а всього у сумі 54546,66 грн, винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві щодо філії Приватного акціонерного товариства «ВЕСКО».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС, на користь Приватного акціонерного товариства «ВЕСКО» в особі філії Приватного акціонерного товариства «ВЕСКО» суму судового збору у розмірі 545,67 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак