Ухвала суду № 126723963, 18.04.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

18 квітня 2025 року Справа №200/2371/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Логойда Т.В., перевіривши виконання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали для усунення недоліків, а саме позивачу необхідно було:

- усунути встановлені судом розбіжності шляхом зазначення чіткого викладу обставин та змісту позовних вимог, вказавши чітку дату з якої позивачу припинено виплату пенсії та з якої позивач просить захистити порушені права;

- зазначити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. Такий перелік мав відповідати доданим до позову документам;

- до позовної заяви додати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом та докази поважності причин його пропуску;

- судовий збір в сумі 968,96 грн. сплатити на відповідний рахунок (зазначено який саме); документ про сплату судового збору додати до позовної заяви.

В ухвалі також звернуто увагу позивача на те, що до поданих до суду документів в електронній формі (на виконання даної ухвали) слід додати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів або докази надсилання таких документів до електронних кабінетів інших учасників справи.

Представник позивача (адвокат) - є особою, яка зареєструвала свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 251 вказаного Кодексу, яка регулює питання вручення судового рішення, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (останній абзац частини 6 статті 251 Кодексу).

Відповідно до частини 7 статті 251 зазначеного Кодексу якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Додаткове надіслання копії судового рішення на адресу місця проживання (перебування)/місцезнаходження такої особи або додаткове отримання копії судового рішення у паперовій формі за заявою такої особи не змінює наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача вважається таким, що отримав копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху 05 квітня 2025 року, що підтверджується повідомленням про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (довідкою про доставку електронного листа), де відображено наступне: «Документ доставлено до електронного кабінету: «04.04.2025 17:36».

Отже, позивач вважається такою, що отримала копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху 05 квітня 2025 року.

Між тим, недоліки позовної заяви у встановлений ухвалою строк, останній день якого був 15 квітня 2025 року, в повному обсязі усунені не були.

Так, 10 квітня 2025 року на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху представник позивача через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подала уточнену позовну заяву, яка приведена у відповідність до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та ухвали суду від 04 квітня 2025 року.

Між тим до уточненої позовної заяви не додано документ про сплату судового збору в сумі 968,96 грн. на відповідний рахунок.

Посилання представника позивача на відсутність потреби сплачувати судовий збір з тих підстав, що позивачем надано квитанцію про сплату судового збору, яка не була використана судом, оскільки в справі, де вона була подана, провадження відкрито не було і рішення (рішення по суті) не винесено, а лише є ухвала Донецького окружного адміністративного суду про повернення позову, в якій вказано про можливість повторного звернення з позовом після усунення недоліків, - є неприйнятними з наступних підстав.

Так, додана до позову квитанція ID від 12 березня 2025 року № 5728-2271-6639-0347 як доказ сплати судового збору в даній справі є неприйнятною, оскільки відповідно до виписки від 12 березня 2025 року про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України вказана квитанція підтверджує зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, сплаченого за подання позову у іншій справі справі № 200/1782/25 (де позов позивача повернуто без розгляду).

На вказані обставини була звернута увага позивача ухвалою суду від 04 квітня 2025 року про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 5 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

На необхідність дотримання вказаних вимог Закону також звернув увагу Верховний Суд в постанові від 12.10.2023 року у справі №160/554/23, зазначивши наступне: «…позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.».

Отже, позивач не усунула недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк позовна заява повертається позивачеві.

Керуючись частиною 2 статті 123, частиною 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч. 8 ст. 169 КАС України).

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 18 квітня 2025 року.

Суддя Т.В. Логойда