Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2025 рокуСправа №160/30966/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
21.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами про:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 27.05.2024 № 045550025180 Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови в призначенні пенсії, рішення від 30.08.2024 № 045550025180 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в призначенні пенсії, рішення від 24.09.2024 № 045550025180 Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови в призначенні пенсії;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди її роботи з 01.09.1981 по 31.03.1997 на підприємстві ЗАТ «Оріль» відповідно до архівної довідки від 12.03.2020 № 350, здійснивши призначення пенсії за віком з моменту настання права, тобто з 08.06.2024 з урахуванням архівної довідки від 12.03.2020 № 350.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулась з заявою про призначення пенсії за віком відповідно дост. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»та на підтвердження страхового стажу надала визначені Порядком подання та оформлення документи для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженимпостановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, рішеннями Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 045550025180 від 27.05.2024, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області № 045550025180 від 30.08.2024 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області № 045550025180 від 24.09.2024 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю страхового стажу, а саме: стажу не зараховано періоди роботи згідно архівної довідки №350 від 12.03.2020, оскільки в долученому акті перевірки №0400-01102-1/15136 від 15.07.2024 дошлюбне прізвище заявниці не відповідає дошлюбному прізвищу зазначеному в свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_2 від 20.08.1983. Не погодившись з рішеннями пенсійних органів.
Ухвалою судді від 25.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
14.01.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого, відповідач 2 не погоджується з доводами позивача викладеними у позовній заяві в повному обсязі, та вважає, що вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Зазначає, що позивач звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою від 20.05.2024 про призначення пенсії за віком відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Розглянувши заяву та надані документи, відповідачем 2 встановлено, що вік позивача на момент подання заяви про призначення пенсії складає 60 років, з урахуванням страхового стажу позивача складає 23 роки 09 місяців 04 дні.
Пенсійними органами прийняті рішення від 27.05.2024 №045550025180, від 23.08.2024 №045550025180 та від 24.09.2024 №045550025180, якими відмовлено позивачу в призначенні пенсії відповідно доЗакону № 1058у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1ст.26 Закону №1058особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
За доданими документами до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно архівної довідки №350 від 12.03.2020, оскільки в долученому акті перевірки №0400-01102-1/15136 від 15.07.2024 дошлюбне прізвище заявниці не відповідає дошлюбному прізвищу зазначеному в свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_2 від 20.08.1983.
Враховуючи наведене, відповідач, відмовляючи у призначенні пенсії позивачу, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо.
27.11.2024 від відповідача 2, 09.12.2024 від відповідача 1 та 04.02.2025 від відповідача 3 надійшли відзиви на позовну заяву, зі змісту яких, пенсійні органи, заперечують в їх задоволенні з огляду на відповідність дій Головного управління нормам чинного законодавства, котрим врегульовані наявні спірні правовідносини, та відсутності підстав призначити пенсію.
Згідно ч. 5ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
20.05.2024 позивачка звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком згідноЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (даліЗакон № 1058-IV).
20.05.2024 позивач звернулась з заявою про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
За принципом екстериторіальності заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, рішенням якого за № 045550025180 від 27.05.2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу
23.08.2024 позивач звернулась з заявою про призначення пенсії до Пенсійного фонду вдруге.
За принципом екстериторіальності заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, рішенням якого за № 045550025180 від 30.08.2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу
17.09.2024 позивач звернулась з заявою про призначення пенсії до Пенсійного фонду втретє.
За принципом екстериторіальності заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, рішенням якого за № 045550025180 від 24.09.2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно архівної довідки №350 від 12.03.2020, оскільки в долученому акті перевірки №0400-01102-1/15136 від 15.07.2024 дошлюбне прізвище заявниці не відповідає дошлюбному прізвищу зазначеному в свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_2 від 20.08.1983.
В спірних рішеннях пенсійних органів зазначено, що у позивача недостатньо страхового стажу, згідно архівної довідки №350 від 12.03.2020 зв`язку з неврахуванням страхового стажу позивачу.
Вважаючи відмову в призначенні пенсії протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом про зобов`язання призначити їй пенсію в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно ізстаттею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхування(надалі також -Закон №1058-IV, в редакції станом на час спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років (частина 2 статті 26 Закону 1058-IV).
Згідно із частиною 4 статті 26 Закону 1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
За змістом абзацу 1 частини 1, абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхуваннястраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4ст.24 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 56 Закону УкраїниПро пенсійне забезпечення(далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно ізстаттею 62 Закону №1788-XIIосновним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637(далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Пунктом 3 вказаного Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Так, щодо вимог позовної заяви в частині зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи за періоди 1980-1989 роки та 1998-2000 роки підтверджується архівною довідкою від 12.03.2020 №350, тому страховий стаж за періоди 1980-1989 роки та 1998-2000 роки підлягає зарахуванню позивачу.
Тому, страховий стаж зазначений в архівній довідці від 12.03.2020 №350 підлягає врахуванню під час призначення пенсії.
Щодо невідповідності прізвища позивача, суд зазначає, що у Свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_2 (видане 20.08.1983) вказано (мовою оригіналу) : « ОСОБА_2 », однак в паспорті у позивача зазначено: « ОСОБА_2 ».
Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відмовляючи у призначенні пенсії за віком відповідач вказує, що ім`я та по батькові зазначені в довідках не відповідають паспортним даним позивача тому неможливо зарахувати періоди роботивідповідно до довідки від 12.03.2020 №350.
Суд вважає, що відповідачем був застосований надформальний підхід під час вирішення питання про зарахування до стажу роботи спірних періодів, оскільки формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, робітники та службовці, які надходять на роботу, зобов`язані пред`являти адміністрації підприємств трудову книжку, оформлену в установленому порядку (п.1.2). У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність (п.2.2). Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами), та дата народження зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження (п.2.10). Після вказівки дати заповнення трудової книжки працівник підписом засвідчує правильність внесених відомостей (п.2.11). Зміни записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові та дату народження проводяться адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, імені, по батькові та ін.) та з посиланням на номер та дату цих документів. Вказівка зміни вноситься першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рисою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище чи ім`я, по батькові, дата народження та записуються нові дані. Посилання на відповідні документи записуються на внутрішній стороні обкладинки, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п.2.12).
Згідно з п. 2.4, 2.6, 2.9, 2.11, 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58 (даліІнструкція №58), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
При цьому суд зазначає, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу, тобто перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
Тобто в розрізі цієї справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав - певних недоліків трудової книжки.
Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 580/4012/19.
Суд констатує, що в усіх документах, наданих позивачем, поза розумним сумнівом йдеться про одну й ту саму особупозивача. Ця тотожність встановлена виходячи із збігу ім`я та по-батькові, а також дати народження особи.
Аналізуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що наданий позивачем пакет документів для призначення пенсії за віком вказує на повний збіг всіх інших відомостей, зокрема, про дошлюбне прізвище, ім`я, по батькові, шо невідповідність у прізвищі позивача виникла після перекладу прізвища на українську мову..
За таких обставин, суд доходить висновку про наявність помилки у написанні прізвища. Аргументів про протилежне відповідачами не надано.
Отже, наявність невідповідності у свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , паспортним даним позивача, не може нівелювати право останньої на зарахування періодів її трудової діяльності, навчання дострахового стажу та позбавляти права на належне пенсійне забезпечення.
Таким чином, виявлені відповідачами розбіжності щодо написання прізвища позивача, на переконання суду, ґрунтуються на неповному з`ясуванні усіх обставин, які мають значення у спірному випадку, оскільки не спростовують дійсність наданих позивачем документів.
Суд також наголошує, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Подібна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а.
Отже, пенсійним органом протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоди робота з 1980 по 1989 роки та з 1998 по 2000 роки, відтак, рішення відповідачів від 27.05.2024 №045550025180, від 23.08.2024 №045550025180 та від 24.09.2024 №045550025180 про відмову в призначенні позивачеві пенсії за віком згідност. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 245 КАС Україниу разі задоволення позову суд може прийняти рішення провизнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Водночас, згідно п. 10 ч. 2ст. 245 КАС Україниу разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 доЄвропейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася до пенсійних органів із заявами про призначення пенсії, проте їй було відмовлено у задоволенні її вимог тричі. Враховуючи зазначені обставини та встановлені судом під час розгляду справи порушення законодавства з боку відповідача при розгляді попередніх заяв позивача, суд вважає за необхідне вжити заходів для повного та ефективного захисту прав ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення з 08.06.2024.
Суд звертає увагу, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах"Лелас проти Хорватії",заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і"Тошкуце та інші проти Румунії",заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі"Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі"Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі"Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40, від 13.12.2007, та у справі"Трґо проти Хорватії",заява № 35298/04, п. 67, від 11.06.2009 року).
Згідно з ч. 1ст. 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суддоходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до ч.1ст.139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3ст. 139 КАС України).
Фактично предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених (незадоволених) позовних вимог. Саме такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 по справі № 620/1116/20.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн., який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 3.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 7а, код ЄДРПОУ 20632802), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, буд.7, код ЄДРПОУ 21084076), Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії -задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення від 27.05.2024 № 045550025180 Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови в призначенні пенсії, рішення від 30.08.2024 № 045550025180 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в призначенні пенсії, рішення від 24.09.2024 № 045550025180 Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови в призначенні пенсії.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди її роботи з 01.09.1981 по 31.03.1997 на підприємстві ЗАТ «Оріль» відповідно до архівної довідки від 12.03.2020 № 350, здійснивши призначення пенсії за віком з моменту настання права, тобто з 08.06.2024 з урахуванням архівної довідки від 12.03.2020 № 350.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, буд.7, код ЄДРПОУ 21084076) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез
Судове рішення № 126723850, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 18.04.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/30966/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: