Рішення № 126723728, 18.04.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2025 рокуСправа №160/1995/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.01.2025 року (22.01.2025 року направлено засобами поштового зв`язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач з урахуванням уточненої позовної заяви просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26 м. Дніпро, 49094, тел. (067) 195-53-51, код ЄДРПОУ 21910427) перерахувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Дніпровським РВ Дніпродзержинського ГУ УМВС України в Дніпропетровській області) та нарахувати пенсію у розмірі відповідно до частини четвертої статті 54 Закону № 796-ХП у редакції Закону №230/96-ВР - не нижче 6 мінімальних пенсій за віком з 22.08.2024 року та на майбутні періоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з огляду на рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2021 від 07 квітня 2021 року та положеньстатті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"має право на отримання пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 31.01.2025 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого- в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , проживала в Прип`яті на момент аварії на ЧАЕС, є інвалідом третьої групи внаслідок аварії на ЧАЕС, що підтверджено експертним висновком «Центральної міжвідомчої комісії експертної комісії МОЗ та МНС У країни» по встановленню причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС від 09.04.2024 року №11484.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і отримую пенсію по інвалідності, яка обчислена за нормами ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

11.11.2024 року зі зверненням №48178/К-0400-24 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про перерахунок пенсії.

На звернення позивач отримала відповідь № 65754-48178/К-01/8-0400/24 від 09.12.2024 року, в якій відповідач відмовився здійснити перерахунок пенсії, мотивуючи це тим, що частину третю статті 54 визнано такою, що не відповідає Конституції України згідно з Рішенням Конституційного суду №4-р(1)/2024 від 03.04.2024 року.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Враховуючи вимоги частини 2статті 19 Конституції Українита частини 2статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території, визначеніЗаконом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28.02.1991(далі - Закон №796-XII).

Пенсійне забезпечення осіб, які віднесені до І категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано положеннямистатті 54 Закону № 796-XII, яка неодноразово зазнавала змін.

За правиламистатті 54 Закону №796-XII(в редакції від 09.07.2007 згідно зРішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно доЗакону України "Про пенсійне забезпечення".

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

Згодом, мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, було визначено в Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23.11.2011.

Згідно з п.11 Порядку № 1210, мінімальний розмір пенсії становить:

1) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї:

осіб з інвалідністю I групи180 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

осіб з інвалідністю II групи - 160 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

осіб з інвалідністю III групи - 145 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Тобто раніше визначенийстаттею 54 Закону №796-XIIрозмір пенсій було знижено.

01 січня 2015 року набрав чинностіЗакон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014, яким текстстатті 54 Закону №796-XII, викладено в іншій редакції, зокрема:

"Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань".

Також 01 січня 2015 року набрав чинностіЗакон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" №79-VIII від 28.12.2014, пунктом 63 якогорозділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу Українидоповнено пунктом 26, яким установлено, що норми і положення ст.20,21,22,23,30,31,37,39,48,50,51,52та54 Закону №796-XIIзастосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, Кабінету Міністрів України були надані повноваження щодо визначення розміру державної пенсії, передбаченихЗаконом №796-ХІІ.

Конституційний Суд України в Рішенні від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 дійшов висновку, що положення частини третьоїстатті 54 Закону № 796-ХІІу редакціїЗакону № 76-VIIIне відповідаютьКонституції України(є неконституційними) та встановив, що громадяни України, на яких поширюється діястатті 54 Закону № 796-ХІІ, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії частини третьоїстатті 54 цього Законув редакціїЗакону №76-VIII. З метою реального поновлення у правах громадян України, на яких поширюється діястатті 54 Закону № 796-ХІІ, Конституційний Суд України вважав, що держава зобов`язана розробити порядок (юридичний механізм) відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок діїстатті 54 Закону№ 796-ХІІу редакціїЗакону № 76-VIII.

Частинами першою та другоюстатті 152 Конституції Українивизначено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідаютьКонституції Україниабо якщо була порушена встановленаКонституцією Українипроцедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Порядок виконання рішень та висновків Конституційного Суду України регламентовано положеннямистатті 97 Закону № 2136-VIII, відповідно до частини першої якої Конституційний Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов`язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.

Керуючись зазначеними нормамиЗакону № 2136-VIII,Конституційний Суд України Рішенням від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 встановив строк втрати чинності нормоюзакону, що визнана неконституційною, а саме через три місяці з дня ухвалення рішення, тобто із 07 липня 2021 року.

На виконанняРішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 Верховною Радою України прийнятийЗакон № 1584-ІХ, яким внесено зміни доЗакону № 796-ХІІ, в тому числі в частині визначення розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, за змістом частини третьоїстатті 54 Закону № 796-ХІІ(в редакціїЗакону № 1584-ІХ) розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:

для I групи інвалідності - 6000 гривень;

для II групи інвалідності - 4800 гривень;

для III групи інвалідності - 3700 гривень;

для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.

Таким чином, на виконання Рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2021 від 07.04.2021 Верховною Радою України прийнятийЗакон №1584-ІХ, який вносить зміни доЗакону №796-XII, що визначає новий розмір пенсії по інвалідності осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Як вбачається зі змістустатті 54 Закону № 796-XIIв редакціїЗакону № 1584-IX, визначені розміри пенсій є нижчими, аніж були в редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону № 230/96-ВР".

Саме на зазначену редакціюстатті 54 Закону №796-XIIпокликається апелянт.

Суд вважає за необхідне наголосити, що метоюЗакону № 796-XII, що її визначено в частині першійстатті 1 Закону № 796-XII, є, зокрема, захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних із нею проблем медичного й соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Аналізуючи нормистатті 54 Закону № 796-XII,в редакціїЗакону № 230/96-ВР, законодавець, ураховуючи спеціальний юридичний статус осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, на реалізаціюстатті 16 Конституції Україниустановив уЗаконі № 796-XIIсаме мінімальні розміри державної пенсії для осіб із інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою як гарантію їх соціального захисту.

Відповідно доРішення Конституційного Суду України від 03.04.2024 № 4-р(І)/2024 визнано такою, що не відповідаєКонституції України(є неконституційною), частину третюстатті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XIIзі змінами.

Конституційний Суд України у Рішенні від 03.04.2024 № 4-р(І)/2024 дійшов висновку, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимогКонституції Українияк особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров`я визнано найвищими соціальними цінностями. Частиною третьоюстатті 54 Закону № 796-XIIвчергове порушено належний рівень соціального захисту та засадничий обов`язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині першійстатті 50 Конституції України.

У цьому Рішенні Конституційний Суд України за результатом посутнього аналізу статей3,16,50 Конституції України, Рішення від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 констатує, щоВерховна Рада України Законом № 1584-IXповторно запровадила правове регулювання з тим самим недоліком, а саме визначила у частині третійстатті 54 Закону № 796-XIIмінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах менших, ніж їх було гарантованоЗаконом № 796-XIIу редакціїЗакону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 № 230/96-ВР.

Змінюючи законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено.

Така позиція була висловлена уРішенні Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021.

У пункті 3 резолютивної частиниРішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 приписано Верховній Раді України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення привести нормативне регулювання, встановленестаттею 54 Закону № 796-XIIу редакціїЗакону № 76-VIIIщодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність ізКонституцією Українита цим Рішенням.

Окремо Конституційний Суд України зауважив, що у разі неприведення нормативного регулювання, встановленогостаттею 54 Закону № 796-XIIу редакціїЗакону № 76-VIIIщодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність ізКонституцією Українита цим Рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, застосуванню підлягатиме частина четвертастатті 54 Закону № 796-XIIу редакціїЗакону № 230/96-ВР.

Беручи до уваги зазначені висновки Конституційного Суду України в подібних правовідносинах та здійснюючи аналіз нормистатті 54 Закону №796-XIIв редакціїЗакону № 1584-IX, суд зазначає, що законодавець виконаврішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 (щодо повноваження уряду право визначати розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи), проте встановлені нові розміри пенсій є суттєво меншими, аніж їх було гарантованоЗаконом №796-XIIу редакціїЗакону № 230/96-ВР.

Таким чином, суд зазначає, що всуперечрішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 прийняттямЗакону № 1584-IXне досягаються мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, у рішенні від 03.04.2024 у справі № 4-р(І)/2024 Конституційний Суд України зазначив, що на виконання імперативних вимог статей3,16,50 Конституції Українипарламент у частині четвертій статті 54Закону № 796у редакціїЗакону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 № 230/96-ВР зазначив таке:

"В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".

Враховуючи наведені вище висновки, суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати нормиЗакону № 796-XIIв редакціїЗакону № 230/96-ВР.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2024 у справі № 460/20412/23.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про наявність підстав для застосування нормистатті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"у редакції, яка б передбачала виплату позивачу пенсії у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суду складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.12.2024 року у справі №240/1121/24.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення з 11.11.2024 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі шести мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум відповідно дорішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону УкраїниПро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 11.11.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі шести мінімальних пенсій за віком відповідно дорішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону УкраїниПро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиу редакції Закону УкраїниПро внесення змін і доповнень до Закону УкраїниПро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи№230/96-ВР, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

При цьому не підлягає до задоволення позовна вимога щодо перерахування пенсії позивачу та нарахування пенсії у розмірі відповідно до частини четвертої статті 54 Закону № 796-ХП у редакції Закону №230/96-ВР - не нижче 6 мінімальних пенсій за віком з 22.08.2024 року, оскільки позивач не обґрунтувала, чому саме з 22.08.2024 року слід здійснити перерахунок та виплату такої пенсії.

Оскільки позивача саме 11.11.2024 року звернулася до відповідача щодо проведення перерахунку пенсії, тому саме з цієї дати слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірі шести мінімальних пенсій за віком відповідно дорішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону УкраїниПро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиу редакції Закону УкраїниПро внесення змін і доповнень до Закону УкраїниПро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи№230/96-ВР, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Так само не підлягає до задоволення позовна вимога щодо нарахування та виплати пенсії на майбутні періоди, оскільки є передчасною, адже матеріали справи не містять відмови відповідача у вчиненні таких дій.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Українита частини другоїстатті 2 КАС Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з вимогамистатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно достатті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору в розмірі 1211,20 грн., адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправних дій суб`єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення з 11.11.2024 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі шести мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум відповідно дорішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону УкраїниПро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 11.11.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі шести мінімальних пенсій за віком відповідно дорішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону УкраїниПро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиу редакції Закону УкраїниПро внесення змін і доповнень до Закону УкраїниПро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи№230/96-ВР, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник