Рішення № 126723669, 17.04.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 рокуСправа №160/2767/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

-визнати протиправною відмову Дніпровського апеляційного суду видати мені довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді, визначеного із застосуванням Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про державний бюджет України на 2022 рік», «Про державний бюджет України на 2023 рік», «Про державний бюджет України на 2024 рік»;

-зобов`язати Дніпровський апеляційний суд видати мені установленої законодавством форми довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці станом:

на 01 січня 2021 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої ст.130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус судців» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень (50 х 2270 грн. х 1,2 регіональний коефіцієнт = 136200 гривень);

на 01 січня 2022 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої ст.130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про держаний бюджет України на 2022 рік», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень (50 х 2481 грн. 1,2 регіональний коефіцієнт = 148860 гривень);

на 01 січня 2023 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої ст. 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень (50 x 2684 грн. х 1,2 регіональний коефіцієнт = 161040 гривень);

на 01 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої ст.130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень (50 x 3028 грн. х 1,2 регіональний коефіцієнт = 181680 гривень).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона на підставі рішення Вищої ради правосуддя №584/0/15-17 набула статусу судді у відставці та із 29.03.2017 Пенсійним фондом України у Дніпропетровській області здійснюється виплата щомісячного довічного грошового утримання. З метою звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та отримання відповідної довідки, позивач звернулася до Дніпровського апеляційного суду із заявою від 12.12.2024 про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі: з 1 січня 2021 року - 2270грн., 01 січня 2022 року у розмірі 2481 грн., з 01 січня 2023 року у розмірі 2684 грн., 01 січня 2024 року 3028 грн., прожиткових мінімумів для працездатних осіб, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на вищевказані роки. Однак, 17.12.2024 відповідач надав позивачу довідки за 2021-2024, виходячи з розрахунку посадового окладу працюючого судді 126120грн., що суперечить вказаним законам. Позивач вважає відмову відповідача у видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням статті 7 Законів України Про Державний бюджет України на 2021, 2022, 2023, 2024 роки, протиправною, що зумовило звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2767/25; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали, а також запропонувати третій особі - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати пояснення щодо позову або відзиву протягом десяти днів з дня їх отримання.

Учасники справи належним чином повідомленні про судовий розгляд справи, що підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне. ОСОБА_1 з 23 березня 2017 року є суддею у відставці апеляційного суду Дніпропетровської області, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання. Відповідно до частини 3 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Частиною 4 цієї ж статті визначено, що лише у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Ключовим показником у визначенні розміру суддівської винагороди для призначення та перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці має розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Відповідно до штатних розписів Дніпровського апеляційного суду на 2021, 2022, 2023 та 2024 роки посадовий оклад судді складає 126120 грн, тобто посадовий оклад працюючого на відповідній посаді судді Дніпровського апеляційного суду не змінювався, а тому Дніпровський апеляційний суд не вбачає підстав для видачі позивачці ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці із застосуванням іншого розміру прожиткового мінімуму, ніж той, який застосований для розрахунку суддівської винагороди працюючого судді, оскільки про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді щодо суддів місцевих та апеляційних судів, що перебувають в процесі ліквідації, Пенсійний фонд України повідомляється у місячний строк з дня виникнення таких підстав Державною судовою адміністрацією України. Усі працюючі судді Дніпровського апеляційного суду отримують суддівську винагороду, виходячи з прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн., у відповідності до статті 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Враховуючи викладене, а також те, що позивач звільнена у відставку з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, який перебуває у процесі ліквідації, ОСОБА_1 видана довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Дніпровського апеляційного суду, що працює на відповідній посаді, виходячи з розміру посадового окладу судді, який складає 126 120 грн (2102 х 50 х 1,2 (регіональний коефіцієнт)). У зв`язку з наведеним, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив на скористалась.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подані пояснення, в якому акцентовано на правомірності застосування Дніпровським апеляційним судом базового розміру посадового окладу працюючого на відповідній посаді судді, у розмірі 2102 грн. при виготовленні довідок про суддівську винагороду позивача станом на 01 січня 2021, 2022, 2023 та 2024 року.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 14.11.1997 Жовтневим РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області; є суддею у відставці.

12.12.2024 позивач звернулася до Дніпровського апеляційного суду із заявою, в якій просила видати довідки про суддівську винагороду для обчислення та перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2021-2024 роках.

17.12.2024 Дніпровським апеляційним судоми сформовані та видані позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023, з 01.01.2024, виходячи з базового посадового окладу судді, розрахованого із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102,00 грн.

Вважаючи відмову відповідача у видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді, визначеного із застосуванням Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про державний бюджет України на 2022 рік», «Про державний бюджет України на 2023 рік», «Про державний бюджет України на 2024 рік», звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно із статтею 126 Конституції України незалежність і недоторканість судді гарантуються Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

У преамбулі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі Закон 1402-VIII) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пунктом 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Частиною першою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень частини другої статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до частини четвертої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

Згідно із частиною п`ятою статті 135 цього Закону суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

За змістом частини шостої, сьомої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «Цілком таємно», - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «Таємно», - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Відповідно до частини 9 статті 135 Закону №1402-VIII обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.

Таким чином, Законом №1402-VIII визначений базовий розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, насамперед залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зміни до Закону №1402-VIII можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (частина друга статті 4 Закону №1402-VIII).

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV), відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Разом з тим, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX (далі Закон № 1082-IX) установлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня - 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 01 січня - 2102 гривні.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX (далі Закон № 1928-IX) установлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі на - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ (далі Закон №2710-ІХ) установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX (далі Закон №3460-IX) установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: працездатних осіб - 3028 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

Отже, статтею 7 Законів №1082-IX, №1928-IX, №2710-ІХ, №3460-IX разом із встановленням на 1 січня відповідного календарного року прожиткового мінімуму для працездатних осіб введений новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого визначено в сумі 2102,00 грн., в той час, коли ані до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а ні до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму відповідні зміни не вносилися.

Таким чином, Законами про Державний бюджет України на 2021 - 2024 роки фактично змінено складову для визначення базового розміру посадового окладу судді.

Однак, Закон про Державний бюджет України не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми.

Конституція України не надає законам про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювався Верховним Судом (постанови від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 у справі №360/503/21, від 02.06.2023 у справі №400/4904/21, від 13.07.2023 у справі № 280/1233/22, від 24.07.2023 у справі № 280/9563/21, від 25.07.2023 у справі № 120/2006/22-а та від 26.07.2023 у справі № 240/2978/22).

Практика Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вказаних справах, є релевантними до подібних правовідносин у період 2021 - 2024 роки з огляду на те, що Законами №1082-ІХ, №1928-IX, №2710-IX та №3460-IX запроваджено тотожне правове регулювання щодо встановлення такої величини як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні.

За таких обставин, суд вважає, що відповідно до статті 130 Конституції України, статей 135, 142 Закону №1402-VIII позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням розміру базового посадового окладу судді апеляційного суду, розрахованого із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого станом на 01 січня 2021 року складає 2270,00грн., станом на 01 січня 2022 року - 2481,00 грн., станом на 01 січня 2023 року - 2684,00 грн., станом на 01 січня 2024 року - 3028,00 грн., а тому відповідач протиправно відмовив позивачу у видачі відповідних довідок про суддівську винагороду за відповідною посадою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Вказані висновки суду узгоджуються з позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 13.09.2023 у справі №240/44080/21, предметом розгляду якої були подібні правовідносини.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом правових норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає дії Дніпровського апеляційного суду, які полягають у ненадані позивачу довідок про суддівську винагороду для подальшого проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці станом: на 1 січня 2021 року із застосуванням при обрахунку посадового окладу прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2021 року 2270,00грн., на 1 січня 2022 року із застосуванням при обрахунку посадового окладу прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2022 року - 2481 грн.; на 1 січня 2023 року із застосуванням при обрахунку посадового окладу прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2023 року - 2684 грн., на 1 січня 2024 року із застосуванням при обрахунку посадового окладу прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 року - 3028 грн., протиправними, тому з метою відновлення порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача у вказаний вище спосіб оформити позивачу довідки про суддівську винагороду для подальшого проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку є належним та це необхідне для ефективного захисту цього порушеного права.

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виготовити довідки з урахуванням конкретного регіонального коефіцієнту та конкретної суми суддівської винагороди не підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи не містять доказів порушення прав позивача в цій частині позову. Позаяк, станом на час розгляду справи відповідачем не оформлено спірні довідки. Водночас, в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише реально порушені права, захист непорушених прав суперечить завданню адміністративного судочинства та не узгоджується з його принципами.

При вирішенні спору суд зобов`язаний надати оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду.

Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 15.05.2024 у справі №160/14647/22.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного способу захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 9,72-90, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Дніпровського апеляційного суду (код ЄДРПОУ 42270629, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Харківська, буд.13), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49000, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Дніпровського апеляційного суду (код ЄДРПОУ 42270629, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Харківська, буд.13), що полягають у ненадані ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) довідок про суддівську винагороду для подальшого проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці станом: на 1 січня 2021 року із застосуванням при обрахунку посадового окладу прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2021 року 2270,00грн., на 1 січня 2022 року із застосуванням при обрахунку посадового окладу прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2022 року - 2481 грн.; на 1 січня 2023 року із застосуванням при обрахунку посадового окладу прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2023 року - 2684 грн., на 1 січня 2024 року із застосуванням при обрахунку посадового окладу прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 року - 3028 грн.

Зобов`язати Дніпровський апеляційний суд (код ЄДРПОУ 42270629, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Харківська, буд.13) видати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) довідки про суддівську винагороду для подальшого проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці станом:

на 1 січня 2021 року, виходячи з розміру суддівської винагороди судді апеляційного суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, визначеними в статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, із застосуванням при обрахунку посадового окладу прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2021 року 2270,00грн.;

на 1 січня 2022 року, виходячи з розміру суддівської винагороди судді апеляційного суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, визначеними в статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, із застосуванням при обрахунку посадового окладу прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2022 року - 2481 грн.;

на 1 січня 2023 року, виходячи з розміру суддівської винагороди судді апеляційного суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, визначеними в статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, із застосуванням при обрахунку посадового окладу прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2023 року - 2684 грн.;

на 1 січня 2024 року, виходячи з розміру суддівської винагороди судді апеляційного суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, визначеними в статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, із застосуванням при обрахунку посадового окладу прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 року - 3028 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Дніпровського апеляційного суду (код ЄДРПОУ 42270629, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Харківська, буд.13) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова