Рішення № 126723616, 17.02.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 рокуСправа №160/32589/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4; ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

10.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу перерахунків №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову в перерахунку №047150022420 від 25.08.2023 року, в частині відмови зарахувати період роботи до спеціального стажу та виплатити грошову допомогу ОСОБА_1 в розмірі 10 місячних пенсій;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу, що надає право на пенсію за вислугу років згідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: з 27.08.2002 р. по 31.07.2014 р. на посаді викладача з фаху українська мова та народознавство у Комунальному позашкільному мистецькому навчальному закладі «Криворізька міська музична школа №3» та на підставі п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призначити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню) у зв`язку з тим, що вона має педагогічний стаж більш ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню) у зв`язку з тим, що вона має педагогічний стаж більш ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком.

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що позивач з 23 травня 2023 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

17.08.2023 позивач, звернулася до відповідача з заявою про виплату грошової допомоги згідно з п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. За результатами розгляду заяви позивача рішенням відповідача-2 позивача повідомлено, що до спеціального (педагогічного) стажу, що надає право на пенсію за вислугу років згідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не зараховано період з 27.08.2002 по 31.07.2014.

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не зарахування стажу та не виплати грошової допомоги протиправною та такою, що суперечить нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим звернулася до суду з даної позовною заявою.

16.12.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

06.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №689/25), в обґрунтування якого представником відповідача-2 зазначено, що розглянувши документи ОСОБА_1 для перерахунку пенсії «Допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами щодо виплати 10 пенсій відповідно до законодавства, відділом перерахунків пенсії №2 Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення про відмову. У зв`язку з тим що, період роботи в Комунальному позашкільному мистецькому навчальному закладі Криворізькій міській музичній школі №3 з 27.08.2002 по 31.07.2014 р. неможливо зарахувати до стажу роботи на яких дає право пенсію за вислугу років, оскільки музична школа не відноситься до закладів освіти, мистецька школа відноситься до позашкільних навчальних закладів.

06.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №539/25), в якому відповідачем-1 підтримано доводи, викладені відповідачем-2 у відзиві на позовну заяву, з урахуванням чого відповідач-1 просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з 23.05.2023 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058-IV).

17.08.2023 позивач звернулася до відповідача з заявою про виплату грошової допомоги згідно з п. 7-1 Прикінцевих Положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За результатами розгляду заяви позивача рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області позивача повідомлено, що до спеціального (педагогічного) стажу, що надає право на пенсію за вислугу років згідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не зараховано період з 27.08.2002 по 31.07.2014, оскільки музична школа не відноситься до закладів освіти, мистецька школа відноситься до позашкільних навчальних закладів.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача-2, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно вимог п. е статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня2016 року - не менше 25 років 6 місяців;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня2017 року - не менше 26 років;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня2018 року - не менше 26 років 6 місяців;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - неменше 27 років;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - неменше 27 років 6 місяців;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня2021 року - не менше 28 років;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня2022 року - не менше 28 років 6 місяців;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня2023 року не менше 29 років;

з 1 квітня 2023 року но 31 березня2024 року не менше 29 років 6 місяців;

з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Пунктом 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 року № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону № 1788 - ХІІ, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Перелік № 909).

Страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (стаття 24 Закону №1058-IV).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (з 01.01.2004 року), а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004 року) на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До введення в дію Закону № 1058-IV, який діє з 01.01.2004 року, пенсії призначались згідно Закону України від 05.11.1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-ХІІ).

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2, 3 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 із змінами (далі - Порядок №637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Із записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 вбачається, що позивач 27.08.2002 прийнята в Криворізьку міську музичну школу на посаду викладача з фаху українська мова та народознавство, 31.07.2014 звільнена за власним бажанням з посади викладача з фаху українська мова та народознавство.

Таким чином судом підтверджено період роботи позивача з 27.08.2002 по 31.07.2014 на посаді викладача музичної школи.

Щодо твердження відповідача про неможливість зарахування спірного періоду у зв`язку з тим, що музичні школи не віднесені закладів освіти, суд зазначає про наступне.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» встановлено, що до даного переліку віднесено наступні посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах.

Отже посада, яку займала позивач віднесена до переліку № 909.

Таким чином, відповідач-2 протиправно не зарахував період роботи позивача з 27.08.2002 по 31.07.2014.

З оскарженого рішення судом встановлено, що страховий стаж позивача, який дає право на встановлення грошової допомоги становить 20 років 8 місяців 4 дні.

З урахуванням підтвердженого судом періоду роботи з 27.08.2002 по 31.07.2014 такий страховий стаж позивача становить 32 роки 7 місяців 8 днів.

Таким чином, відповідач-2 протиправно не здійснив виплату грошової допомоги позивачу.

З урахуванням наведено суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов`язання відповідача зарахувати до спеціального стажу позивача період з 27.08.2002 по 31.07.2014 та зобов`язання відповідача-2 (як орган який розглядав заяву позивача та приймав оскаржене рішення) нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсії станом на дату її призначення, яка не підлягає оподаткуванню.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4; ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу перерахунків №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову в перерахунку №047150022420 від 25.08.2023 року, в частині відмови зарахувати період роботи до спеціального стажу та виплатити грошову допомогу ОСОБА_1 в розмірі 10 місячних пенсій.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу, що надає право на пенсію за вислугу років згідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: з 27.08.2002 р. по 31.07.2014 р. на посаді викладача з фаху українська мова та народознавство у Комунальному позашкільному мистецькому навчальному закладі «Криворізька міська музична школа №3» та на підставі п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призначити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню) у зв`язку з тим, що вона має педагогічний стаж більш ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню), у зв`язку з тим, що вона має педагогічний стаж більш ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4; ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 17.02.2025.

Суддя О.В. Царікова