Рішення № 126723429, 17.04.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 квітня 2025 р. Справа № 120/13640/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до головного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимог обґрунтовано протиправністю прийнятого відповідачем рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зокрема, позивач наголошує, що ним дотримано усіх законодавчих підстав для призначення йому цього виду пенсії, водночас відповідачем не надано належної оцінки наявного у нього пільгового стажу.

До суду від відповідача надійшов відзив, у якому останній заперечує проти задоволення позову. Серед іншого вказує на відсутність у позивача необхідного пільгового стажу.

Окрім того, представником позивача до суду подано клопотання про повернення відзиву без розгляду, з огляду на пропущення встановленого судом строку на його подання.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 162 КАС України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вичиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Водночас, відповідачем не було надано мотивованого клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивачем до суду було надано додаткові пояснення у справі у яких він акцентує увагу на висновку Верховного Суду від 18.11.2024 року у справі № 200/1009/2 щодо застосування роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8.

Ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено такі обставини.

2017 року позивачеві призначено пенсію по інвалідності.

04.04.2024 року позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, у зв`язку з переходом на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Вказана заява за принципом екстериторіальності була розглянута головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

За результатами розгляду вказаним територіальним органом Пенсійного фонду прийнято рішення № 914210192707 від 11.04.2024 року про відмову у перерахунку у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу на підземних роботах понад 25 років. Окрім того вказаним рішення констатовано, що пільговий стаж згідно довідок про підтвердження трудового стажу - стаж роботи підземні професії за постановою № 202 від 31.03.1994 року - складає 10 років 6 місяців 01 день.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд керується таким.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови призначення пенсії за віком встановлено ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років".

Пунктом 1 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою КМУ №637 від 12.08.1993 року зі змінами від 09.12.2015 № 1028, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Але згідно пункту 20 цього Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ або їх правонаступників.

Тобто період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство з наданням уточнюючої довідки. Довідку видає підприємство або його правонаступник в разі ліквідації підприємства.

Відповідно до оскаржуваного рішення стаж роботи підземної роботи становить 10 років 6 місяців 1 день.

Водночас, відповідачеві не зараховано до стажу підземних робіт низку періодів відповідно до трудової книжки позивача.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду навчання, суд зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів справи, позивач навчався у професійно-технічному училищі у період з 01.09.1999 року по 15.02.2003 року та згідно диплому кваліфікованого робітника йому присвоєно кваліфікацію електрослюсар підземний третього розряду, електрозварник ручного зварювання другого розряду.

Пунктом 8 Порядку № 637 визначено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Стаття 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" встановлює, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно із ст. 41 Закону № 1060-XII професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Випускникам професійно-технічних навчальних закладів відповідно до їх освітньо-кваліфікаційного рівня присвоюється кваліфікація "кваліфікований робітник" з набутої професії відповідного розряду (категорії).

Отже, професійно-технічна освіта мала на меті підготовку кваліфікованих робітників робітничих професії.

Аналіз наведених вище правових норм, надає суду підстави для висновку, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

При цьому. суд наголошує, що період навчання може бути зарахований до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільговій основі і прирівнюється до роботи, яка слідувала після навчання, за умови того, що після закінчення відповідного навчального закладу особа влаштовується на роботу саме за набутою професією.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.07.2019 справа № 426/17400/16-а, від 04.03.2020 справа № 367/945/17, від 05.11.2020 справа № 681/1567/17, від 11.07.2022 справа № 160/6695/21.

Суд зауважує, що професія (вид занять) - це сукупність близьких за трудовими функціями видів трудової діяльності, що можуть вимагати певної професійної та/або освітньої кваліфікації працівника.

Звертає увагу суду, що позивач впродовж та по закінченню навчання працював на посаді гірника, що не може бути ототожнена із професію електрозварювальника.

Відтак, підстави для зарахування періоду навчання до пільгового стажу відсутні.

Окрім того, з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 встановлено, що у період з 02.07.2007 року по 30.07.2008 року позивач працював на посаді ливарника металів та сплавів у ТОВ "Вікторія".

Згідно розділу VII Виробництво кольорових металів Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 робота ливарником кольорових металів віднесена до списку № 1.

Водночас, матеріали справи не містять відомостей щодо того, що у вказаний період позивач був зайнятий протягом усього робочого дня.

Відтак, підстави для зарахування вказаного періоду наразі відсутні.

Окрім того, згідно записів трудової книжки позивача у період з 26.08.2008 року по 25.05.2010 року, з 02.08.2010 року по 18.07.2010 року, з 02.08.2010 року по 24.01.2015 року, з 12.05.2015 року по 25.01.2017 року працював повний робочий день на провідній професії, а саме, на посаді вибійника на відбійних молотках 6 розряду з повним робочим днем на підземній роботі.

Суд звертає увагу, що вказана посада відносить до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Водночас, згідно розрахунку зарахованих періодів (а.с. 65-66) вказані періоди не були зараховані у повному обсязі до стажу у підземних робіт, а саме: 20.01.2009 року по 26.01.2009 року, 30.08.2014 року, 01.09.2014 року, 12.09.2014 року, з 15.09.2014 року по 19.09.2014 року, з 29.09.2014 року по 30.09.2014 року, з 10.12.2014 року по 11.12.2014 року, з 23.01.2015 року по 24.01.2015 року, 20.06.2015 року, 22.06.2015 року, 12.08.2015 року, 14.08.2015 року, 08.09.2015 року, 30.10.2015 року, 01.11.2015 року, 04.11.2015 року, 10.11.2015 року, з 28.11.2015 року по 29.11.2015 року, 21.12.2015 року, 23.12.2015 року, 25.12.2015 року, 31.12.2015 року, 03.01.2016 року, 30.01.2016 року, 18.02.2016 року, 20.02.2016 року, з 08.09.2016 року по 09.09.2016 року, з 20.10.2016 року по 30.11.2016 року, з 12.12.2016 року по 28.12.2016 року.

Відтак, вказані періоди працевлаштування відповідача на провідних професіях підлягають зарахуванню до стажу підземної роботи у повному обсязі.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду перебування на інвалідності у зв`язку із професійним захворюванням з 26.01.2017 року по 04.04.2024 року, суд зауважує таке.

Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК серії АВ № 0605658 та довідки МСЕК серії 12 ААБ № 062590 позивачеві встановлено ІІІ групу інвалідності 29.12.2016 року з причин професійного захворювання та 24.01.2019 року встановлено ІІІ групу інвалідності довічно.

Окрім того, у зв`язку з втратою працездатності позивача 25.01.2017 року звільнено з посада вибійника на відбійних молотках.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону № 1788-XII час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах. Відповідно до п.4 ч.1 ст.24 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Також положеннями частини четвертої статті 9 Закону України «Про охорону праці» визначено, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.

Крім того, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.04.2019 року у справі № 392/17/17, згідно яких законодавець зараховує час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи тільки для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13,14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, до пільгового стажу особи зараховується період до того часу, коли він вийшов на пенсію за віком на пільгових умовах.

Водночас, як уже було зазначено судом, позивач перебуває на пенсії по інвалідності.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №185/8991/16-а.

Тобто, до пільгового стажу позивача має бути врахований період його перебування на групі інвалідності в зв`язку з професійним захворюванням з 26.01.2017 року по 04.04.2024 року.

Щодо посилань позивача на необхідність застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, суд зауважує таке.

Приписами частини 5 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що при визначенні права на призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202 так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Згідно із пунктом 5 постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 06.12.1991 року № 1931-ХІІ Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.

На виконання постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 06.12.1991 року № 1931-ХІІ Міністерством соціального забезпечення України видано роз`яснення від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;

кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Тобто відповідно до роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.

Наявність стажу не менше 10 років на підземних роботах відповідачем не заперечується.

Відповідно до розрахунку стажу позивача, головним управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області визнано наявність пільгового стажу позивача за списком № 1 у періоди працевлаштування з 06.08.2005 року по 08.06.2007 року та з 01.01.2017 року по 25.01.2017 року.

Інших періодів працевлаштування на професіях за Списком № 1 у ході судового розгляду не встановлено.

Водночас, принагідно, суд зауважує, що у визначені протиправно не зараховані відповідачем періоди, позивач працював на посаді відбійника на відбійних молотках.

Тобто відповідно до роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.

У листі від 02.10.2018 року № 19997/0/2-18 адресованому Пенсійному фонду України Міністерство соціальної політики України зазначило про доцільність застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 12.09.2018 року № 1209-27, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" враховують Роз`яснення № 8.

Відтак, суд зазначає, що ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз`ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.

Водночас, судом встановлено, що відповідачем не надано оцінку та не зараховано визначені періоди працевлаштування із застосуванням Роз`яснення № 8.

Поряд із цим суд акцентує увагу це те, що у цілях застосування Роз`яснення № 8 застосовуються лише повні роки роботи позивача саме на провідній професії, та професії за Списком № 1 а не час перебування на інвалідності.

Тобто до періоду перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва/професійного захворювання Роз`яснення № 8 не застосовується.

З урахуванням зазначеного, суд констатує, що відповідачем не надано належної оцінки наявному у відповідача стажу, що дає йому право на призначення пільгової пенсії та неправомірно не розглянуто питання зарахування визначених періодів працевлаштування із застосуванням Роз`яснення № 8

Відтак, оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд враховує, що ефективний засіб правого захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Частиною 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення наявності усіх підстав, за яких призначається пенсія, суд дійшов до висновку про те, що належним та ефективним способом захисту буде зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача періоди працевлаштування позивача з 20.01.2009 року по 26.01.2009 року, 30.08.2014 року, 01.09.2014 року, 12.09.2014 року, з 15.09.2014 року по 19.09.2014 року, з 29.09.2014 року по 30.09.2014 року, з 10.12.2014 року по 11.12.2014 року, з 23.01.2015 року по 24.01.2015 року, 20.06.2015 року, 22.06.2015 року, 12.08.2015 року, 14.08.2015 року, 08.09.2015 року, 30.10.2015 року, 01.11.2015 року, 04.11.2015 року, 10.11.2015 року, з 28.11.2015 року по 29.11.2015 року, 21.12.2015 року, 23.12.2015 року, 25.12.2015 року, 31.12.2015 року, 03.01.2016 року, 30.01.2016 року, 18.02.2016 року, 20.02.2016 року, з 08.09.2016 року по 09.09.2016 року, з 20.10.2016 року по 30.11.2016 року, з 12.12.2016 року по 28.12.2016 року та період перебування на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням з 26.01.2017 року по 04.04.2024 року та повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії від 04.04.2024 року з урахування висновків суду, відображених у мотивувальній частині цього рішення.

Відтак, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 914210192707 від 11.04.2024 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу позивача періоди працевлаштування з 20.01.2009 року по 26.01.2009 року, 30.08.2014 року, 01.09.2014 року, 12.09.2014 року, з 15.09.2014 року по 19.09.2014 року, з 29.09.2014 року по 30.09.2014 року, з 10.12.2014 року по 11.12.2014 року, з 23.01.2015 року по 24.01.2015 року, 20.06.2015 року, 22.06.2015 року, 12.08.2015 року, 14.08.2015 року, 08.09.2015 року, 30.10.2015 року, 01.11.2015 року, 04.11.2015 року, 10.11.2015 року, з 28.11.2015 року по 29.11.2015 року, 21.12.2015 року, 23.12.2015 року, 25.12.2015 року, 31.12.2015 року, 03.01.2016 року, 30.01.2016 року, 18.02.2016 року, 20.02.2016 року, з 08.09.2016 року по 09.09.2016 року, з 20.10.2016 року по 30.11.2016 року, з 12.12.2016 року по 28.12.2016 року та період перебування на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням з 26.01.2017 року по 04.04.2024 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 04.04.2024 року з урахування висновків суду, відображених у мотивувальній частині цього рішення.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяАльчук Максим Петрович