Рішення № 126722446, 18.04.2025, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/192/25

Провадження 2-а/681/2/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2025 р.

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді - Горщара А.Г.

за участю секретаря судового засідання Салюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

Позивач 19.02.2025 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії ЕНА № 4027333 від 07.02.2025 винесену інспектором 2 взводу 5 роти 1 батальйону Полк-1 Управління патрульної поліції м. Києва ст. лейтенантом поліції Шарандак О.О., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 121 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.

Позов мотивований такими обставинами, 07.02.2025 о 18:43 годині позивач у м. Києві по вул. Федора Кричевського керував транспортним засобом Мерседес-Бенц Спрінтер реєстраційний номер НОМЕР_1 , який використовується для перевезення пасажирів за маршрутом Київ-Понінка. Після проведення працівниками поліції перевірки документів на вказаний транспортний засіб поліцейським була винесена вище зазначена постанова та позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку з тим, що технічний стан і обладнання транспортного засобу не відповідало вимогам стандартів, а саме, відсутні три місця для сидіння передбачені конструкцією транспортного засобу, чим порушено ч.4 ст. 32 Закону України "Про дорожній рух" та п.31.3 "а" Правил дорожнього руху України.

Дану постанову ОСОБА_1 вважає незаконною із мотивів, що поліцейським під час розгляду справи не роз`яснено право на захист, в тому числі право на перенесення розгляду справи на інший день, у оскаржуваній постанові не зазначено технічний засіб, яким здійснювався відеозапис події, а також відсутні посилання на докази, що підтверджують вчинення ним адміністративного проступку. Відтак позивач вважає, що в його діях відсутня подія та склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 121 КУпАП.

21.02.2025 ухвалою судді відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, для відповідача роз`яснено, зокрема, право на подання відзиву на позов у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали суду та зобов`язано протягом вказаного строку надати суду копію оскаржуваної постанови та всі супутні матеріали.

19.03.2025 представниця за довіреністю Департаменту патрульної поліції Щур І.В. через систему "Електронний суд" подала відзив на позовну заяву, в якому не визнала вимоги позову ОСОБА_1 та зазначила, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення передбаченого ч.2 ст. 121 КУпАП, а його посилання на те, що інспектором поліції було порушено процедуру розгляду справи не доведено, а також дана обставина не впливає на суть вчиненого ОСОБА_1 порушення та не є підставою для задоволення позовних вимог.

До відзиву на позов додано файл з відеозаписом події.

Дослідивши письмові докази суд зазначає про таке.

Встановлено, що 07.02.2025 о 18:43 інспектором 2 взводу 5 роти 1 батальйону Полк-1 Управління патрульної поліції м. Києва ст. лейтенантом поліції Шарандак О.О. винесено постанову серії ЕНА № 4027333, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 121 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. за те, що він цього ж дня у м. Києві по вул. Федора Кричевського керував транспортним засобом "Мерседес-Бенц Спрінтер" реєстраційний номер НОМЕР_1 , що використовується для перевезення пасажирів за маршрутом Київ-Понінка, технічний стан і обладнання якого не відповідало вимогам стандартів, а саме відсутні три місця для сидіння передбачені конструкцією транспортного засобу, чим порушено ч.4 ст. 32 Закону України "Про дорожній рух" та п.31.3 "а" Правил дорожнього руху України.

Вирішуючи питання законності зазначеної постанови, суд виходить із такого.

Пунктом 11 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістомстатті 31 цього Законуполіція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993р. № 3353, встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306(із змінами та доповненнями).

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десятаіодинадцятастатті 121.

Статтею 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Статтею 279 КУпАП, а також пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853 передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачаєтьсяКУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (п.1 розділ ІУ Інструкції).

Як вбачається із відеозапису, поліцейський на місці події оглянув надані для нього позивачем документи (без оголошення їх назви та змісту), розпитав у ОСОБА_1 про кількість місць та пасажирів у транспортному засобі, після чого не оголосив яка справа підлягає розгляду, не роз`яснив позивачу права передбачені ст. 268 КУпАП, не з`ясував наявність у нього клопотань, зокрема щодо подання доказів, користування правовою допомогою адвоката тощо, відразу повідомив ОСОБА_1 , що його буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 121 КУпАП, та через деякий час для позивача була вручена копія постанови.

Суд вважає, що в даному випадку не дотримання поліцейським порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення призвело до істотного порушення прав та свобод позивача, гарантованихКонституцієюта законами України.

Статтею 121 КУпАП встановлена відповідальність, зокрема:

за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів (частина 1);

за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбаченічастиною першоюцієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації (частина 2).

Диспозиція ч.2 ст. 121 КУпАП носить бланкетний характер, оскільки для визначення ознак, передбаченого нею правопорушення містяться відсилання до інших нормативних актів.

Як убачається із змісту оскаржуваної постанови її автор зазначив, що технічний стан і обладнання транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 не відповідали вимогам стандартів, а саме відсутні три місця для сидіння, передбачені конструкцією транспортного засобу, чим порушено ч.4 ст. 32 Закону України "Про дорожній рух" та п.31.3 "а" Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч.2 ст. 32 названого Закону не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії.

За змістом пункту 31.3. підпункту "а" Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Роз`яснення поняття переобладнання транспортного засобу міститься у ч. 1 ст. 32 Закону України "Про дорожній рух" - зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати встановленим правилам і нормативам.

Також, відповідно до п.1 Порядку переобладнання транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2010 № 607 цей Порядок визначає процедуру переобладнання транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

Виходячи із наведеного суд вважає, що відсутність трьох місць для сидіння у транспортному засобі не можна вважати в розумінні положень згаданих вище нормативних актів його переобладнанням.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини (статті 62,129 Конституції України) гарантують, що вина особи буде доведена або спростована в межах процесуального закону належними, беззаперечними доказами.

Юридичний зміст цих засад становлять такі положення, зокрема: ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом; всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь; висновок про винність особи у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на припущеннях; забезпечення доведеності вини.

Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Згідно до частин 1-3 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказуванняє обставини,які підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За змістомч.1ст.75цього Кодексу достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ч.1, 2 ст. 76 КАС України)

Частини 1, 2 ст. 77 КАС України встановлюють, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На заперечення позовних вимог ОСОБА_1 відповідачем надано тільки відеозапис події, на якому зафіксовано розмова поліцейського з позивачем в ході якої останній не зовсім чітко та зрозуміло відповідає, що в транспортному засобі по документах повинно бути "21 чи 19" місць, а працівник поліції запитує у нього: "а де ще чотири".

В той же час, поліцейський не провів огляд автомобіля "Мерседес-Бенц Спрінтер" реєстраційний номер НОМЕР_1 з тим щоб встановити дійсну кількість місць наявних у ньому, не склав про це відповідний документ, та не зафіксував на відеозапис.

Також, поліцейським не встановлювались, не оглядались і не додані до матеріалів адміністративної справи документальні дані щодо конструкції зазначеного вище транспортного засобу, зокрема скільки в ньому виробником передбачено місць, чи здійснювалось їх переобладнання тощо.

Отже,відповідач недовів належними,достовірними тадостатніми доказами,що технічнийстан іобладнання транспортногозасобу "Мерседес-БенцСпрінтер"реєстраційний номер НОМЕР_1 ,яким керувавпозивач, не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, у зв`язку з наявністю вище наведених порушень, допущених поліцейським при розгляді адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст. 121 КУпАП позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а оскаржена ним постанова підлягає скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає про таке.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ОСОБА_1 при подачі позову сплатив 605 грн. 60 коп. судового збору, що підтверджується квитанцією № 5863-3544-3153-8363 від 14.02.2025.

У зв`язку з задоволенням позову судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись наведеним та ст. ст.9, 77,139, 242-246, 250, 257, 262, 272, 286, 293 КАС України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 4027333 від 07.02.2025 винесену інспектором 2 взводу 5 роти 1 батальйону Полк-1 Управління патрульної поліції м. Києва ст. лейтенантом поліції Шарандак О.О. за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 121 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції м.Києва Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

На рішення суду може бути подана учасниками справи апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3 м. Київ поштовий індекс 03048.

Суддя: