Рішення № 126722197, 18.04.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа№ 583/1067/25

2-а/583/36/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2025 року

Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого - судді Савєльєвої А.І.

за участю секретаря Доценко Т.Г.

розглянувши в залі суду в м. Охтирка за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 04.02.2025 року серія 5АВ № 09148898,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувсядо судуз адміністративнимпозовом,в якомупросить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 04.02.2025 року серія АВ № 09148898 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, мотивуючи свої вимоги тим, що в оскаржуваній постанові зазначено, що 03.01.2025 року о 17 год. 01 хв. за адресою М05 Київ-Одеса 19+400 зафіксовано транспортний засіб RENAULT DUSTER номерний знак НОМЕР_1 . Особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 32 км/год, чим порушила пункт 12.09 (б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. 19.02.2025 в застосунок Дія надійшло повідомлення про наявність штрафу. З метою ознайомлення з матеріалами правопорушення, ним до Департаменту патрульної поляції було направлено відповідний запит. Оскаржувану постанову, разом з супровідним листом Департементу патрульної поляції від 27.02.2025 він отримав поштою 03.03.2025. Вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки Правил дорожнього руху він не порушував. 03.01.2025 о 17 год. 01 хв. транспортний засіб RENAULT DUSTER номерний знак НОМЕР_1 знаходився за адресою: вул. Партизанська, 7, с. Комиші Охтирського району Сумської області, тобто фактично за місцем його проживання. В зазначений час 03.01.2025 він також перебував за адресою: АДРЕСА_1 . Виїзди на зазначеному автомобілі 03.01.2025 року після 15:00 год. ним та іншими особами не здійснювалися. Звертає увагу суду на те, що в отриманій оскаржуваній постанові графа: результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення міститься фото невідомого транспортного засобу, не видно номерного знаку автомобіля. Докази, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення фактично відсутні. Вважає, що на нього безпідставно накладено штраф. У зв`язку з наведеним позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 14 березня 2025 року провадження у справі було відкрито у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено процесуальний строк для подання учасниками справи заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та/або подання клопотання про проведення розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, встановлено процесуальний строк для реалізації відповідачами свого права на подання відзиву на позовну заяву.

01.04.2025 року через систему «Електронний суд» від представника Департаменту патрульної поліції Бардакової Ю.В. надійшов відзив на позовну заяву з додатками, в якому наведено заперечення проти задоволення позовних вимог. Вказані заперечення були мотивовані тим, що ознайомившись зі змістом та вимогами позовної заяви, категорично не погоджується з вимогами позивача, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вказує на те, що у оскаржуваній постанові місце вчинення адміністративного правопорушення зазначено: М05 Київ-Одеса 19+400, тобто в місці, де рухався транспортний засіб Renault Duster, номерний знак НОМЕР_2 діють обмеження швидкості руху автомобіль до 50 км/год. Враховуючи те, що 03.01.2025 о 17 год. 01 хв. за адресою: М05 Київ-Одеса 19-400 особа, яка керувала транспортним засобом Renault Duster, номерний знак НОМЕР_2 рухалася зі швидкістю 82 км/год та перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 32 км/год, чим порушила п. 12.9 б ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Зроблено висновок про те, що позивач вчасно не звернувся до сервісного центру МВС для подальшого внесення відповідних відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Оськільки позивачем до матеріалів позовної заяви не додано доказів, передбачених ст. 279-3 КУпАП, які б давали право звільнити останнього від адміністративної відповідальсноті за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, зокрема щодо внесення відомостей про відповідальну особу чи належного користувача, окрім позивача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів в порядку встановленому КМУ, а тому відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог в частині скасування постанови серії 5АВ № 09148898 від 04.02.2025 року. На дату вчинення правопорушення 03.01.2025 керівником юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб. Відповідно до реєстраційної картки на транспортний засіб Renault Duster державний номерний знак НОМЕР_2 власником є ПП «Павлівське» ЄДРПОУ 32364757. Скориставшись безкоштовним запитом в Єдиному реєстрі юридичних осіб. фізичних-осіб підприємців та громадських формувань керівником приватного сільськогосподарського підприємства «Павлівське» ЄДРПОУ 32364757 є Зубко Сергій Володимирович. Факти вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП підтверджено фотокартками та відеозаписом з зображенням транспортного засобу, що зафіксовані технічним засобом Каскад 037-1219, який відповідає вимогам ДСТУ 889:2018. Департамент патрульно поліції вважає, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а матеріали справи, містять достатньо доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Крім того, до відзиву відповідачем було долучено DVD-R диск з відеозаписом правопорушення з фотокарткою та текстовим файлом.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Зважаючи на те, що у встановлений судом строк ані від позивача, ані від відповідачів до суду не надходило заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження чи заяви про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновків.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС - місцем загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може мати вигляд індивідуального акта, яким відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС є акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Одним з таких актів може бути постанова про накладання адміністративного стягнення, оскільки зазначений акт виноситься суб`єктом владних повноважень на виконання своїх владних функцій щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності та стосується лише прав та інтересів конкретно визначеної особи, яка піддається впливу накладеного адміністративного стягнення як форми адміністративної відповідальності, а дія такого акта вичерпується його виконанням. Судом встановлено, що 4 лютого 2025 року інспектором ДПП Рой Ольгою Олександрівною було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії 4АВ № 09148898 стосовно ОСОБА_1 . Оскільки із зазначеною постановою ОСОБА_1 не погоджується, вважає її протиправною, то звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх прав, свобод та законних інтересів. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли спірні публічні правовідносини щодо оскарження особою індивідуального акта суб`єкта владних повноважень у вигляді постанови про накладання адміністративного стягнення. Положення щодо розгляду справ відповідних категорій містяться у ст. 286 КАС, відповідно до ч. 1 якої адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. У цей же час відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, зазначені категорії справ стосуються перевірки судом рішень суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності на предмет відповідності вимогам законності, верховенства права, правам, свободам та законним інтересам осіб, вимогам розумності, добросовісності, безсторонності (неупередженості). Спірна постанова про накладення адміністративного стягнення серії 5АВ № 09148898 від 04.02.2025 року винесена працівником поліції як результат розгляду і вирішення справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП та відповідно до ст. 222 КУпАП відноситься до компетенції органів Національної поліції. Порядок розгляду і вирішення справ про адміністративні правопорушення, які віднесені до компетенції Національної поліції, визначається положеннями КУпАП, а також Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, від 07.11.2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395). Відповідно до ст. 245 КУпАП - завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Винесення постанови про накладання адміністративного стягнення відповідно до ст. 284 КУпАП є одним з рішень суб`єкта владних повноважень, яке може бути прийнято за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення і одночасно з цим яке становить найбільше втручання в особисті права, свободи особи, оскільки передбачає створення для особи негативних наслідків особистого, майнового характеру у вигляді адміністративного стягнення. Внаслідок цього суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення можливо лише за умови, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався у встановленому законодавством порядку, а факт вчинення адміністративного правопорушення і вина особи у його вчиненні доведені у встановленому порядку належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. Отже, визначальним для такого рішення суб`єкта владних повноважень є доведення факту вчинення адміністративного правопорушення та вини особи. Відповідно до ст. 280 КУпАП суб`єкт владних повноважень, що здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Виконання вищезазначеного обов`язку є визначальним для прийняття правомірного рішення суб`єктом владних повноважень, яке буде становити пропорційне та законне втручання у права та свободи особи, а також підтверджувати належне виконання владних (управлінських) функцій самим суб`єктом владних повноважень. Виконання цього обов`язку здійснюється у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення шляхом заслуховування осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідження доказів, вирішення клопотань, про що зазначено у ст. 279 КУпАП. При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо. Зазначені докази відповідно до ст. 252 КУпАП оцінюються суб`єктом владних повноважень за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, після чого та на основі чого виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення. Отже, дотримання вимог законодавства у процесі розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення сприяє правомірності рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а отже, сприяє правомірному та пропорційному втручанню у сферу особистих прав і свобод особи, яка зазнає негативних наслідків особистого та майнового характеру внаслідок накладення на неї адміністративного стягнення. Одночасно з цим з приводу правомірності оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення суд вважає за необхідним вказати на наступні обставини. З постанови про накладення адміністративного стягнення серії 5АВ № 09148898 від 04.02.2025 вбачається, що за результатами розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення працівником поліції встановлено, що 03.01.2025 о 17 год. 01 хв. за адресою: М05 Київ-Одеса 19-400 особа, яка керувала транспортним засобом Renault Duster, номерний знак НОМЕР_2 рухалася зі швидкістю 82 км/год та перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 32 км/год, чим порушила п. 12.9 б ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу Каскад, 037-1219, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням Правил дорожнього руху з функціями фото-і відео фіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанцій, вимірювачі просторово-часвих параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». Технічний засіб Каскад, 037-1219 має: копію свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки комплексу автоматичної фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «КАСКАД 3» № 037-1219 від 16.07.2024 № 22-01/31270 чинне до 16.07.2025 року; копію сертифікату технічного засобу Каскад 037-1219 зареєстрованого за № UA/TR/001 22016-20, видано 14.05,2020, копія експертного висновку комплексу фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху Каскад від 02.04.2020 за №1100.

У ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину,порушення вимог дорожніх знаківта розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Пунктом 11 ч. 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобі на вулично-дорожній мережі. Порядок використання фото та відео техніки встановлюється п. 9 ч. 1 ст. 31 та ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» № 580-VІІІ. При цьому, норма статті 31 Закону № 58- VІІІ є загальною нормою, якка безпосередньо не регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів. Спеціальною нормою,яка регламентує порядок застосуваннятехнічних приладів та технічнихзасобів,що мають функціїфото-і кінозйомки,відеозапису, чизасобів фото - і кінозйомки,відеозапису єст.40Закону України «Пронаціональну поліцію»№ 580-VІІІ.

Згідно частини 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ч. 2 статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною 1 та 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В той же час, Великою Палатою Верховного Суду у п. 47 постанови від 25 червня 2020 року у справі № 520/2261/19 зроблено висновок, що визначений вищезгаданою правовою нормою обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, обов`язок доказування розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. Окрім того, в обґрунтування власної позиції позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували факт перевищення встановленого Правилами дорожнього руху обмеження швидкості руху, та, відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В відзиві на позовну заяву відповідач вважає позов безпідставним, одночасно подав суду належні та допустимі докази, щодо переконливості своє позиції щодо правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Водночас, подані стороною відповідача фотокартки та відеозапис вказаного адміністративного правопорушення з зображенням транспортного засобу автомобіля RENAULT DUSTER номерний знак НОМЕР_1 , місце руху та час, що зафіксовані технічним засобом Каскад 037-1219, який відповідає вимогам ДСТУ 889:2018, зазначено дату вчинення правопорушення, серійний номер приладу, швидкість транспортного забосу, місце скоєння правопорушення, географічні координати, марка та номер транспортного засобу тощо, координати GPS місцезнаходження лазарного вимірювача швидкості, відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, ст. ст. 72-76 КАС України відображають обставини, які описані в оскаржуваній постанові, одержані без порушення порядку, встановленого законом є належними, достовірними та достатніми для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що інспектор Рой О.О. мала всі законні підстави для розгляду справи про адміністративне правопорушення, нею дотримана процедура розгляду справи, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі серії 5АВ № 091148898 обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством, ґрунтується на повному та всебічному розгляді справи, належних, допустимих та достатніх доказах вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Доводи позивача щодо необхідності визнання її незаконною та скасування безпідставні.

Інші обставини, зазначені позивачем в позові, а саме що виїзди на заначеному автомобілі 03.01.2025 після 15:00 год. ним та іншими особами не здійснювалися, не можуть бути підставою для його задоволення, оскільки не спростовують самого факту вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того, позивач не звернувся до сервісного центру МВС для подальшого внесення відповідних відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Позивачем не додано доказів, які б давали право звільнити його від адміністративної відповідальності за порушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі, щодо внесення відомостей про відповідальну особу чи належного користувача, окрім позивача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів в порядку встановленого КМУ.

З огляду на представлені відповідачем докази, суд дійшов висновку що доводи позивача щодо скасування оскаржуваної постанови за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.19,55Конституції України,ст.ст.72,76,77,ч.1ст.122, 251,252,280,284КУпАП,ст.ст.8-10,20,42,44, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 255, 262, 286, 295, 297 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 04.02.2025 року серія 5АВ № 09148898 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.І.Савєльєва