Рішення № 126721452, 05.02.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29374/23-ц

Пр. № 2-2071/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року Печерський районний суд м. Києва під головуванням судді Остапчук Т.В за участі секретаря судових засідань Медведєвой М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м. Києві в порядку позовного загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції в м.Києві про розірвання договору довічного утримування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом в якому просить розірвати договору довічного утримання (догляду) укладеного 20 січня 2022 року між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_2 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений Радіоновою Л.І., держаним нотаріусом Шостої київської державної нотаріальної онтори та зареєстрований в реєстрі за №8-15. Визнати право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати обтяження на майно (індексний номер 62958813), а саме на вартиру за адресою: АДРЕСА_1 у вигляді заборони на відчуження майна, накладене 20 січня 2020 року державним нотаріусом Шостої київської держаної нотаріальної контори Радіоновою Л.І., на підставі договору довічного утримання (догляду) № 8-15від 20.01.2022 року. Позов обгрунтовано тим, що відповідач невиконує своїх зобов`язань за вищезазначеним договором. Ухвалою суду від 24 вересня 2024 року було задоволено клопотання представника позивача та замінено третю особу, на належну третю особу: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції в м.Києві (01001, м. Київ, Печерський район, провулок Музейний, будинок 2-Д), яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. 10 жовтня 2024 року Ухвалою суду було закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Позивач в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи без їх учсті. Позов підтримали та просили задовольнити. Відзив від відповідача не надійшов. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. З урахуванням викладеного, ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи. Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого. Представник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, про день, час та місце розгляду справи. Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Судом встановлено, що після смерті дружини ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 залишився проживати один. Позивач довгий час пропрацював в Київській міській нічній лікарні №12, на посаді масажиста, де і познайомився з ОСОБА_2 . 22.01.2022 року між Позивачем та Відповідачем , був укладений договір довічного утримання (догляду), який був посвідчений Радіоновою Л.І, державним нотаріусом Шостої київської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за №8-15. 22.01.2022 державним нотаріусом Шостої київської державної нотаріальної контори Радіоновою Л.І було накладено заборону відчуження зазначеного в договорі майна - квартири АДРЕСА_3 , зареєстрованого в реєстрі за № 8-16. Відповідно до п. 1 цього Договору "Відчужувач" ОСОБА_1 передає у власність "Набувачу" ОСОБА_2 , а "Набувач» ОСОБА_2 отримує у Власність квартиру на умовах цього Договору. Відповідно до 1.2. Договору квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ). Вказана квартира складається з двох житлових кімнат, загальною площею - 48,3кв.м., житловою площею - 26,90 кв. м. Відповідно до п. 1.3 Договору квартира належала Позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Шостою київською державною нотаріальною конторою 04 березня 2021 року за р. №8-53, право власності на яку зареєстровано Шостою київською державною нотаріальною конторою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04 березня 2021 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2304901280000. Після укладення зазначеного Договору Відповідач перестала відвідувати Позивача, він неодноразово намагався зв`язатись з Відповідачем з метою з`ясування причин невиконання умов Договору, однак довгий час Відповідач на зв`язок не виходила. Пізніше, коли Позивач випадково додзвонився до Відповідача влітку 2022 року, вона йому повідомила, що перебуває закордоном, а саме в Чехії, у своєї доньки і не збирається повертатись до України. На даний час не відомо. Згідно ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Відповідно доч.1 ст. 749 ЦК України, у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК України , договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду: на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини; Відповідно до ч. 1 ст. 756 ЦК України, у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню. Таким чином, враховуючи надані суду докази невиконання відповідачем своїх обов`язків за договором довічного утримання, суд вважає, що позов підлягає задоволенню із застосуванням наслідків розірвання договору у вигляді визнання права власності за ОСОБА_1 на квартиру за адресою АДРЕСА_4 На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн. Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 200, 247, 259, 263, 280-283 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції в м.Києві про розірвання договору довічного утримування - задовольнити.

Розірвати договору довічного утримання (догляду) укладеного 20 січня 2022 року між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_2 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений Радіоновою Л.І., держаним нотаріусом Шостої київської державної нотаріальної онтори та зареєстрований в реєстрі за №8-15. Визнати право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Скасувати обтяження на майно (індексний номер 62958813), а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 у вигляді заборони на відчуження майна, накладене 20 січня 2020 року державним нотаріусом Шостої київської держаної нотаріальної контори Радіоновою Л.І., на підставі договору довічного утримання (догляду) № 8-15 від 20.01.2022 року Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2147,20 грн Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення до Київського апеляційного суду. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_5 Відповідач: ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 Третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ): 01001, м.Київ, пров. Музейний,2-д

Дата складання повного тексту рішення 28.02.2025 р

Суддя Остапчук Т.В