Ухвала суду № 126720817, 14.04.2025, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/785/24 Провадження № 1-кс/304/405/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2025 рокум. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 72024071250000019 від 20 березня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 233 КК України, про скасування арешту майна,

У С Т А Н О В И В:

адвокат ОСОБА_3 , представляючи інтереси ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з даним клопотанням про скасування арешту майна та просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 06 березня 2025 року у справі № 304/785/24 на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:65:001:0078, площею 0,7632 га, що розташована за адресою: Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Гагаріна Юрія, 36 «в».

Мотивує клопотання тим, що ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 06 березня 2025 року задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:65:001:0078, площею 0,7632 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), заборонивши розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

Вказує, що він, як власник майна наразі заявляє клопотання про скасування арешту на вказану земельну ділянку, оскільки не погоджується з доводами прокурора, наведеними у клопотанні про накладення арешту на майно, оскільки вважає, що земельна ділянка придбана у встановленому законом порядку.

Надалі адвокат описує процедуру надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування будівель, іншого громадського призначення по АДРЕСА_1 , а також переходу такої земельної ділянки у власність ОСОБА_5 , та констатує, що 03 березня 2025 року власником земельної ділянки стала ОСОБА_4 .

При цьому до матеріалів клопотання додані докази, що на цій земельній ділянці здійснюється підприємницька діяльність кузня, автозаправка, склад, сервіс, виставкова зала для продажу автомобілів та СТО.

Натомість органом досудового розслідування доказів того, що якій-небудь особі у даному кримінальному проваджені повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 233 КК України, в той час як власник є добросовісним землекористувачем, здійснює діяльність виключно в рамках діючого законодавства, у повному обсязі виконує зобов`язання зі сплати податку на землю, порушень земельного законодавства не допускає.

На підставі наведених обставин представник просить задовольнити клопотання.

У судове засідання заявник ОСОБА_3 не з`явився, подав слідчому судді заяву про розгляд клопотання у його відсутності та відсутності власника майна, підтримує таке повністю.

Прокурор у судове засідання також не з`явився, про місце, дату та час проведення такого повідомлявся у встановленому законом порядку.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя, прийшов до такого висновку.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З аналізу положень вказаних статей Кримінального процесуального кодексу України можна зробити висновок, що при розгляді клопотання про скасування арешту, слідчий суддя наділений повноваженнями встановити лише обґрунтованість накладення такого арешту та виправданість подальшого застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, якщо це буде доведено особою, яка звернулась із відповідним клопотанням.

Слідчий суддя встановив, що ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 06 березня 2025 року у рамках розслідування кримінального провадження № 72024071250000019 від 20 березня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 233 КК України, накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:65:001:0078, площею 0,7632 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом заборони розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

При постановленні зазначеної ухвали слідчий суддя встановив, що органом досудового розслідування здійснюється розслідування за фактом здійснення службовими особами Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради 31 серпня 2021 року в порушення ч. 8 ст. 128 Земельного кодексу України та пп. 3.4. п. 3 наказу Держкомзему України від 09 січня 20003 року № 2 «Про затвердження Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок», приватизації земельної ділянки комунальної форми власності (кадастровий номер 2110100000:65:001:0078) несільськогосподарського призначення, площею 0,7632 га, що розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Юрія Гагаріна, 36 «в», шляхом заниження її вартості через визначення її у спосіб, не передбачений законом.

Підставою накладення арешту на вказане майно було існування сукупності розумних підозр вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а метою забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів.

Положеннями КПК України арешт майна визначений як один із заходів забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення його дієвості.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носить тимчасовий характер.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Порядок скасування арешту майна встановлюється нормами ст. 174 КПК України.

Нормами ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено дві взаємовиключні підстави скасування арешту майна слідчим суддею це необґрунтованість накладення арешту або якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Як вбачається із змісту клопотання, адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що на даний час власником арештованого майна є, зокрема, ОСОБА_4 .

Так, у контексті вказаних доводів захисника слідчий суддя приймає до уваги те, що 03 березня 2025 року за Договором дарування земельної ділянки № 242 ОСОБА_5 як дарувальник подарував, а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як обдаровувані, прийняли в дар кожний в рівній долі по 1/2 частці земельну ділянку, площею 0,7632 га, що розташована за адресою: Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Гагаріна, 36в, кадастровий номер 2110100000:65:001:0078.

Арешт майна може бути скасовано ухвалою слідчого судді, якщо власник, володілець майна доведе, що в арешті майна відпала потреба.

Відтак наразі необхідність скасування арешту майна обумовлена тим, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба так як слідчому судді не надано доказів того, що на даний час відносно нових власників майна, зокрема ОСОБА_4 , здійснюється дане кримінальне провадження за ч. 1 ст. 233 КК України.

При цьому слідчий суддя зазначає, що у кримінальному провадженні існує два види інтересів суспільні інтереси, на захист яких спрямована система кримінальної юстиції та особисті інтереси підозрюваного, обвинуваченого, інших учасників кримінального провадження, які мають бути гарантовано захищені від неправомірних посягань.

Забезпечення балансу цих інтересів, по суті, є одним з найважливіших завдань кримінального провадження. Так у ст. 2 КПК зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Досягнути такого балансу можна лише за умови існування і дотримання певних правил, визначених у законі, які в своїй сукупності створюють систему гарантій від порушення прав особи, що опинилась у сфері дії кримінального провадження.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відтак за наведених обставин необхідності захисту суспільного інтересу, а не лише інтересу власника ОСОБА_4 як іншого учасника кримінального провадження, що набула право спільної часткової власності на об`єкт кримінально-протиправних дій, та на підставі наданих заявником ОСОБА_3 доказів, слідчий суддя прийшов до висновку, що скасування арешту в частині заборони розпорядження земельною ділянкою може знову призвести до його передачі у володіння/користування іншої особи, тому підстави для скасування арешту в частині заборони розпорядження таким майном відсутні з огляду на мету накладеного арешту.

Щодо можливості скасування арешту майна в частині користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:65:001:0078, площею 0,7632 га, що розташована за адресою: Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Гагаріна Юрія, 36 «в», то слідчий суддя з урахуванням вищенаведеного прийшов до висновку, що таке не порушуватиме інтереси як власників майна, так і органу досудового розслідування щодо збереження речового доказу, а відтак клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 174, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання задовольнити частково.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 06 березня 2025 року на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:65:001:0078, площею 0,7632 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 скасувати в частині заборони користуватися часткою земельної ділянки, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 .

У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: ОСОБА_1